Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №560/2625/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 15 березня 2026 р.

Справа: №560/2625/26

Суддя: Шевчук О.П.

Справа № 560/2625/26

РІШЕННЯ

іменем України

16 березня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

за участі:секретаря судового засідання Святецької М.В. представника позивача: Киданчук А.Б.

розглянувши адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 34588,00 грн.по ВП№80239906,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кота Андрія Михайловича від 12.02.2026 року у виконавчому провадженні № 80239906 про стягнення виконавчого збору в розмірі 34588,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що 12 лютого 2026 року заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Котом А.М. у межах виконавчого провадження №80239906 винесено постанову про стягнення з Позивача виконавчого збору в розмірі 34588,00 грн. Позивач вважає вказану постанову протиправною, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що рішення суду боржником не виконано.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження ВП №80239906 з виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.01.2026 №560/18446/25, яким постановлено: "Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) повторно розглянути рапорт від 04.09.2025 №20/34485/25-Вн (надійшов 16.09.2025) ОСОБА_1 (П-066368), інструктора фізичної підготовки і спорту групи інструкторів кафедри фізичного виховання і спорту факультету безпеки державного кордону, про звільнення його з військової служби відповідно до підпункту "ж" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з урахуванням висновків суду".

Керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону державним виконавцем 12.02.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.

Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем 12.02.2026 винесено постанови про стягнення витрати виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

Позивач не погоджується з винесеною постановою відповідача про стягнення виконавчого збору, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Пунктом 1 статті 3 Закону №1404 визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Вимоги до виконавчого документа визначені статтею 4 Закону №1404.

У відповідності до частини першої статті 18 Закону державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". (частина перша статті 5 Закону).

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону, передбачено, що державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Тобто, законодавець закріпив імперативний обов`язок державного виконавця дотримуватись вимог Закону під час здійснення заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду.

Відповідно до частини 4 статті 27 Закону державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно частини 3 статті 27 Закону за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до частини 9 статті 27 Закону виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Зазначена норма є імперативною та обов`язковою до виконання державним виконавцем.

Суд встановив, що оскільки на адресу Відділу надійшла заява стягувача разом з оригіналом виконавчого листа щодо примусового виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду №560/18446/25, державним виконавцем вчинені дії передбачені Законом, а саме винесено постанови від 12.02.2026 про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору.

Тобто, враховуючи вищевказані обставини, боржник не звільнений від стягнення виконавчого збору та виконання рішення суду. Крім того, не винесення оскаржуваної постанови державним виконавцем порушило б вимоги Закону, тому державний виконавець виконав обов`язок передбачений Законом, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 12.02.2026.

Суд зазначає, що в позовній заяві підставою не стягнення виконавчого збору позивач зазначає те, що наказом Голови Державної прикордонної служби України №2358- ОС від 18.11.2025 року ОСОБА_1 зарахований у розпорядження начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_3 ). Далі - наказом № 1672-ОС від 03.12.2025 військовослужбовця ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Академії у зв`язку з переведенням до іншого органу ДПСУ. З цього моменту службові правовідносини між Позивачем та зазначеною особою припинилися.

У зв`язку з цим, НАДПСУ подано заяву по ст. 374 КАС України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій детально викладено всі обставини відсутності суб`єкта виконання, відсутність предмета виконання та неможливості примусового виконання через втрату компетенції.

Крім того в позові зазначено, що у даному випадку жодної дії примусового характеру вчинено не було. Оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору була винесена за відсутності фактичного примусу та без встановлення можливості його застосування. Державним виконавцем не здійснено належної перевірки фактичних обставин, не встановлено наявність або відсутність поважних причин, не досліджено питання втрати компетенції Позивача. Оскаржувана постанова була винесена формально, без індивідуальної оцінки юридично значимих обставин.

02.03.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою №560/18446/25 відмовлено ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в задоволені заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, станом на 05.03.2026 рішення суду в спосіб та порядок визначений виконавчим документом не виконано.

Отже, з огляду на наведене вище, суд вважає, що постанова про стягнення виконавчого збору від 12.02.2026 №80239906 не підлягає скасуванню, є правомірною, та виконавчий збір при цьому, підлягає стягненню з боржника.

Враховуючи те, що на момент відкриття виконавчого провадження, одночасно з яким виконавець виніс спірну постанову про стягнення виконавчого збору, рішення суду не було виконано в повному обсязі, а тому підстав для скасування вказаної постанови, немає.

Згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу (частина 1 статті 77 КАС України).

В той же час згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведена правомірність постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №80239906 від 12.02.2026 року з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в розмірі 34588,00 грн. Тому підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

На підставі статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 34588,00 грн. по ВП №80239906 від 12.02.2026 року - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )

Відповідач:Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Тернопільська, 13/2,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29018 , код ЄДРПОУ - 45798761)

Головуючий суддя О.П. Шевчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua