Рішення від 05 березня 2026 р. у справі №520/3056/22 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: за участю органів доходів і зборів

Дата: 05 березня 2026 р.

Справа: №520/3056/22

Суддя: Садова М.І.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2026 року Справа № 520/3056/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садової М. І.,

за участю секретаря судових засідань Гурець Ю.Д.,

представника позивача Бодюка В.А. в режимі відеоконференції,

представника відповідача Семерні І.Ю. в режимі відеоконференції,

розглянувши за правилами загального позовного провадження в місті Харкові в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КРС УКРАЇНА" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРС УКРАЇНА" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2022 № 64318280707 про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 11064931,26 грн.

В обґрунтування позову вказано, що податкове повідомлення-рішення від 16.05.2017 року №0000961401 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 315000 грн, (у тому числі за основним платежем - 315000 грн, без штрафних санкцій), податкове повідомлення-рішення від 16.05.2017 року № 0000971401 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) у сумі 1040000 грн, (у тому числі за основним платежем - 832000 грн., за штрафними санкціями – 2080,00 грн) та податкове повідомлення-рішення від 16.05.2017 року № 0000981401 про збільшення грошового зобов`язання у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасне надання податкової декларації сумі 170,00 грн необґрунтованими, незаконними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню. У відповідності до ст. 136 КАС України здійснити розподіл судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що контролюючим органом нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі, за період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) без врахування п. 52-1 підрозділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Так, п.52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено заборону нарахування платникам податків пені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а нарахована пеня підлягає списанню. Також, представник позивача звертає увагу суду, що у даному випадку, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України є одним із різновидів пені в розумінні приписів пп. 14.1.162 п. 14.1. ст. 14 ПК України та відповідно нарахування пені з 01.01.2021 суперечить положенням абз. 11 п.52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України, а відтак ГУ ДПС у Сумській області порушено вимоги чинного законодавства, з огляду на що просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2023, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КРС УКРАЇНА" (вул. Клочківська, буд. 99-А,м. Харків,61022) до Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13,м. Суми,Сумська область,40009) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 28 січня 2022 року № 64318280707 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 40718304) пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (код платежу 21081000) на суму 11064931 (одинадцять мільйонів шістдесят чотири тисячі дев`ятсот тридцять одна)грн. 26 коп.

Постановою Верховного суду від 28.01.2025 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2025 призначено суддю Садову М. І.

Ухвалою суду від 24.02.2025 прийнято адміністративну справу 520/3056/22, згідно з постанови Верховного Суду від 28.01.2025, за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю. Просить такий задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову з підстав, які викладені у заяві по суті.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов наступного з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Сумській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «КРС Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 05.08.2016 по 30.09.2021, іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, результати чого зафіксовано в акті перевірки від 13.01.2022 № 148/18-28-07-02-07/10718304/3.

За результатами проведеної перевірки встановлено допущення ТОВ «КРС Україна» порушення, зокрема, частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VII «Про валюту і валютні операції» (із змінами і доповненнями), пункту 21 розділу 1 постанови Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5 "Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" (із змінами і доповненнями), підпункту 2 пункту 9 розділу II Постанови Правління Національного банку України від 02 січня 2019 №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотримання резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» у результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій:

- по контракту №2 від 28.03.2018, укладеному з "MASRI LIVESTOCK TRADING COMPANY S.A.L" (Ліван) в сумі 96349,40 дол. США за період з 08.02.2020 по 30.09.2021 (МД від 08.02.2019 № UA504060/2019/000779 в частині 76083.20 дол. США; МД від 08.02.2019 №UA504060/2019/000780 в сумі 20266.2 дол. США);

- по контракту № 15 від 02.07.2020, укладеному з SRL » TEHNOSTEL-CAR» (Республіка Молдова) від 08.02.2019 в сумі 108240,00 дол. США за період з 03.07.2021 по 14.07.2021 (МД від 03.07.2020 № UA A100500/2020/873836 в сумі 20400,00 дол. США; МД від 03.07.2020 №UA 100500/2020/873837 в сумі 21000,00 дол. США; МД від 03.07.2020 UA100500/2020/873838 в сумі 21000,00 дол. США; МД від 03.07.2020 №UA100500/2020/873839 на суму 22800,00 дол. США; МД від 03.07.2020 №UA100500/2020/873840 в сумі 23040,00 дол. США);

- по контракту №6 від 05.02.2020, укладеному з ВIO ENERGY FARM SRL (республіка Молдова) в сумі 41860,00 дол. США за період з 19.02.2021 по 30.09.2021 (МД від 20.02.2020 № UA100500/2020/871014 в сумі 21700,00 дол. США; МД від 20.02.2020 №UA 100500/2020/871015 в сумі 20160,00 дол. США. в сумі 19600,00 дол. США за період з 26.02.2021 по 30.09.2021; МД від 27.02.2020 №UA100500/2020/871160 в сумі 19600,00 дол. США. в сумі 85722,00 дол. США за період з 04.03.2021 по 30.09.2021; МД від 04.03.2020 № UA100500/2020/871281 в сумі 21350,00 дол. США; МД від 04.03.2020 №UA100500/2020/871282 в сумі 20720,00 дол. США; МД від 04.03.2020 №UA 100500/2020/871285 в сумі 22092,00 дол. США; МД від 04.03.2020 №UA100500/2020/871286 в сумі 21560,00 дол. США. в сумі 170050,00 дол. США за період з 23.03.2021 по 30.09.2021; МД від 23.03.2020 №UA 100500/2020/871715 в сумі 33250,00 дол. США; МД від 23.03.2020 №UA100500/2020/871716 в сумі 33630,00 дол. США; МД від 23.03.2020 №UA100500/2020/871717 в сумі 34200,00 дол. США; МД від 23.03.2020 № UA 100500/2020/871718 в сумі 34390,00 дол. США; МД від 23.03.2020 №UA 100500/2020/871719 в сумі 34580,00 дол. США в сумі 213202,80 дол. США за період з 24.04.2021 по 30.09.2021; МД від 24.04.2020 №UA 100500/2020/872352 в сумі 30020,00 дол. США; МД від 24.04.2020 №UA 100500/2020/872353 в сумі 30115,00 дол. США; МД від 24.04.2020 № UA 100500/2020/872354 в сумі 30647,00 дол. США; МД від 24.04.2020 №UA 100500/2020/872356 в сумі 30628,00 дол. США; МД від 24.04.2020 №UA100500/2020/872357 в сумі 31036,50 дол. США; МД від 24.04.2020 № UA100500/2020/872358 в сумі 30077,00 дол. США; МД від 24.04.2020 №UA100500/2020/872359 в сумі 30679,30 дол. США в сумі 30400,00 дол. США за період з 13.05.2021 по 30.09.2021; МД від 13.05.2020 №UA 100500/2020/872676 в сумі 30400,00 дол. США).

На підставі вказаних висновків акту перевірки, ГУ ДПС у Сумській області прийнято податкове повідомлення – рішення від 28.01.2022 № 64318280707, яким, за порушення ТОВ «КРС Україна» строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, накладено на підприємство пеню у розмірі 11064931,26 грн.

Верховний суд у постанові від 28.01.2025 прийшов наступних висновків.

«Питання порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та питання розповсюдження приписів підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України щодо зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, на граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів були предметом розгляду Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків і зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 240/25642/22.

В постанові від 23 липня 2024 року у справі № 240/25642/22 Верховний Суд зазначив про необхідність відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15 лютого 2024 року у справі № 420/1538/23, від 28 березня 2024 року у справі № 380/17879/22, від 13 травня 2024 року у справі № 420/11208/23, та сформулював правовий висновок відносно непоширення положень абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України на застосування пені, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

Крім того, у наведеній справі Верховний Суд сформулював правовий висновок, що положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.

Також, Верховний Суд у названій постанові зазначив про помилковість тверджень стосовно того, що пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Таким чином, зазначені судовими інстанціями мотиви для задоволення позовних вимог є помилковими.

В свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у позовній заяві платник в якості підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення визначав, зокрема, неправильний розрахунок пені, здійснений податковим органом під час прийняття оскаржуваного акта індивідуальної дії. Разом з тим, судові інстанції не звернули на це увагу та не надали оцінку таким доводам платника».

Позивачем подано до суду клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи. Проведення експертизи доручити Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" (адреса: вул. Золочівська, 8, м. Харків, 61001). В обгрунтування клопотання покликається на те, що Верховний Суд, скасовуючи рішення у даній справі, у своїй постанові зазначив на необхідність дослідження судом першої інстанції доводів позивача щодо неправильного розрахунку пені, здійсненого податковим органом під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Позивач вважає, що розрахунок пені, здійснений відповідачем у податковому повідомленні-рішенні від 28 січня 2022 року №64318280707, є неправильним та потребує спеціальних економічних знань для його перевірки. Згідно з матеріалами справи, нарахування штрафних санкцій здійснено на підставі 27 (двадцяти семи) митних декларацій, а загальна сума штрафних санкцій становить 11 064 931,26 грн. Враховуючи значний обсяг первинних документів, складність розрахунків пені, необхідність аналізу великої кількості фінансово-господарських операцій, відображених у митних деклараціях, а також з метою всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, вважає за необхідне призначення у дані справу експертизу. Просить клопотання задовольнити.

Ухвалою суду від 08.05.2025 клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи у справі № 520/3056/22 – задоволено. Призначено у справі № 520/3056/22 судову-економічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 по справі № 520/3056/22 скасовано. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КРС УКРАЇНА" про призначення судово-економічної експертизи у справі № 520/3056/22 - залишено без задоволення. Адміністративну справу №520/3056/22 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні та у поясненнях від 05.03.2026 стверджував, що податкове повідомлення-рішення є протиправними, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що під час проведення перевірки податковий орган належним чином витребував у позивача документи, які підтверджують виконання відповідних зовнішньоекономічних контрактів. За таких обставин твердження податкового органу про нібито ненадання позивачем певних документів не може вважатися належним доказом.

Щодо фактичного виконання зобов`язань за Контрактом № 2 представник позивача зазначив наступне.

Матеріалами справи підтверджується укладення договору про переведення боргу № 24/01/2020 від 24.01.2020 року. Відповідно до умов зазначеного договору новий боржник прийняв на себе зобов`язання за Контрактом № 2. Пунктом 1.5 цього договору передбачено, що зобов`язання перед позивачем за відповідним контрактом вважаються виконаними у повному обсязі. Незважаючи на це, у Додатку 17 до Акту перевірки податковим органом здійснено нарахування пені за Контрактом № 2 за період прострочення тривалістю 601 день. Таким чином, пеня була нарахована за період після фактичного припинення відповідного зобов`язання.

Щодо правильності розрахунку пені за Контрактом № 6 представник позивача зазначив, що позивачем надано суду докази фактичного надходження валютної виручки за Контрактом № 6 у сумі 577 673,60 доларів США станом на 03.03.2020 року. Разом з тим у Додатку 17 до Акту перевірки зазначені платежі не були враховані податковим органом як такі, що припиняють нарахування пені. З огляду на це розрахунок пені був здійснений без урахування фактичного руху коштів за відповідним контрактом.

Представник позивача також зазначив, що пеня відповідно до статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» може нараховуватися лише на суму фактично неодержаних коштів. У даній справі податковий орган не спростував доводів позивача щодо: фактичного виконання зобов`язань за Контрактом № 2; фактичного надходження валютної виручки за Контрактом № 6.

Відповідач наполягав, що позивач порушив податкове законодавство, оскільки згідно з чинним законодавством, граничний строк розрахунків у 365 днів починає обчислюватися з дати митного оформлення (випуску товару), що підтверджується відміткою митного органу на декларації. Посилання Позивача на момент фактичного перетину кордону або переходу права власності є безпідставним, оскільки ст. 13 Закону № 2473 є спеціальною нормою, яка чітко пов`язує початок відліку саме з юридичним фактом завершення митного оформлення (ст. 255, 258 Митного кодексу України), а не з фізичним переміщенням товару. Також представник відповідача наголосила, що під час розгляду справи, не встановлено наявності будь-яких нових договорів, які б не досліджувались під час проведення перевірки ГУ ДПС у Сумській області. Разом з тим, у матеріалах судової справи (том 2) наявний запит ГУ ДПС у Сумській області від 30.12.2021 №б/н “Про надання інформації та документів”, на який платник податків й надав всі наявні в нього первинні документи, як те перебачено імперативними нормами статті 44 ПК України. Крім того, представник відповідача зазначила, що відповідно до п. 9 Розділу III Інструкції НБУ № 7, валютний нагляд завершується виключно після зарахування коштів на поточний рахунок резидента. Встановлені перевіркою факти свідчать, що кошти за вказаними деклараціями надійшли поза межами граничного строку (365 днів). Оскільки обов`язок платника — забезпечити надходження виручки у визначений термін, факт порушення є формальним і доведеним, що тягне за собою нарахування пені у розмірі 0,3% за кожен день прострочення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право, серед іншого проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому згідно з п.п. 75.1.2 п. 75 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Під час здійснення планових перевірок платників податків, які є фінансовими агентами, предметом перевірки також є дотримання фінансовими агентами вимог статті 39-3 цього Кодексу.

За змістом п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до положень п.п. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Приписами статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ (надалі - Закон №959-ХІІ) встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII (надалі - Закон № 2473-VIII в редакції на час спірних відносин). Цей закон також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

За визначенням понять, наведених у ст. 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.

Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті «б» пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами ст. 4 Закону № 2473-VIII визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.

Положеннями частин 3, 6, 9 та 10 Закону № 2473-VIII визначено, що валютний нагляд відповідно до ч. 2 цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

За змістом ч. 5 ст. 11 Закону № 2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (ч.2 ст.13 Закону № 2473-VIII).

Згідно із ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно пункту 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, - «Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів».

У зв`язку з введенням Указом Президента України вiд 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято Постанову вiд 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", із змінами i доповненнями вiд 07.07.2022, якою встановлено з 05.04.2022 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів 180 календарних днів.

Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.

Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. №679-XIV визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства.

До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Згідно з п. п. 2 п. 6 Інструкції Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару, а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку) нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.

Відповідно до п. п. 2 п. 7 Інструкції банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

За приписами п. 8 Інструкції банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (включаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності).

Згідно із п.п. 3 п. 9 Інструкції банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема: у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM- 40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", IM-51 "Переробка на митній території", IM-72 "Безмитна торгівля", IM-75". Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування" (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).

За змістом ч. 2 та 7 ст.11 Закону № 2473-VIII, валютний нагляд здійснюється агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Банки як уповноважені установи - агенти валютного нагляду під час проведення ними валютних операцій здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

За змістом ч. 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону № 2473 у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою ст. 13 Закону № 2473, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 2473, та нарахування пені відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473 зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Так, дійсно, відповідно до абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така норма застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.

Проте зміни до положень Закону № 2473-VIII здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Однак до Закону № 2473-VIII не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19). У разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Питання порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та питання розповсюдження приписів підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України щодо зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, на граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів були предметом розгляду Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків і зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 240/25642/22.

Щодо неправильного розрахунку пені, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що на момент проведення перевірки, виникнення спірних взаємовідносин та складання спірного податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС України в Сумській області від 28.01.2022 № 64318280707 діючим є Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (ч. 4 ст. 11 Закону №2473-VIII).

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

Суд приходить до висновку, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Так, згідно з п. 1 розділу I Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, Інструкція розроблена відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 12, 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" та встановлює порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків.

Згідно з п. 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 (далі Інструкція № 7) банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з дати оформлення митної декларації типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), за операціями з експорту товарів.

Суд враховує, що питання періоду з якого розпочинається відлік законодавчо встановленого строку розрахунків у сфері ЗЕД при здійсненні експортних операцій та з якої дати розпочинається нарахування пені за порушення строків таких розрахунків висвітлено на офіційному сайті Державної податкової служби, де, з посиланням на ЗУ "Про валюту і валютні операції" та Інструкцію № 7 вказано, що такий відлік розпочинається з моменту оформлення митної декларації.

Відтак суд не приймає посилання позивача на положення митного законодавства щодо моменту перетину митного (державного) кордону України.

Щодо фактичного виконання зобов`язань за Контрактом № 2, суд зазначає наступне.

Відповідно до Контракту №2 від 28.03.2018 ТОВ «КРС УКРАЇНА», в особі директора Бойка Євгена Володимировича, який діє на підставі Статуту, надалі продавець, з одного боку та MASRI LIVESTOCK TRADING COMPANY S.A.L, м. Тріполі, Ліван, в особі Директора Ахмед Анмаєрі, який діє на підставі Статуту, надалі покупець, з іншого боку, уклали цей контракт.

Згідно п.4.2 Контракту №2 від 28.03.2018 товар поставляється на умовах поставки FOB м. Миколаїв або FOB Дніпро-Бугський морський порт, Україна Інкотермс 2010.

Відповідно до п.4.4 вказаного контракту датою поставки вважається дата приймання товару в м. Миколаїв або в Дніпро-Бугському морському порту, Україна.

Відповідно до п.5.2 вказаного контракту покупець оплачує продавцю платіж за товар на умовах 100% передоплати або за фактом постачання товару.

Матеріали справи містять договір про переведення боргу № 24/01/2020 від 24.01.2020 року /а.с. том 1, 108-111/.

Відповідно до вказаного контракту ТОВ «КРС УКРАЇНА», в особі директора Бойка О.В., який діє на підставі Статуту, надалі «Початковий боржник», з одного боку, MASRI LIVESTOCK TRADING COMPANY S.A.L, м. Тріполі, Ліван, в особі Директора Ахмеда Анмасрі, який діє на підставі Статуту, надалі «Новий боржник», з іншого боку, DRAGON LIVESTOCK TRAIDING S.A.L., Ліван, в особі Директора Мг. Achi, який діє на підставі Статуту, надалі «Кредитор», з третьої сторони уклали цей Договір.

Відповідно до розділу 1 вказаного договору новий боржник приймає у повному обсязі зобов`язання Початкового боржника за Контрактом № 3 від 08.01.2020 укладеному між Початковим боржником і Кредитором (далі «Основний договір»).

Згідно п.1.2 вказаного договору сума боргу, оплата якого після підписання цього Контракту, переходить до обов`язків Нового боржника, становить 160 971, 20 (сто шістдесят тисяч дев`ятсот сімдесят один долар США 20 центів).

Згідно п.1.3 вказаного договору сторони погоджуються, що зобов`язання нового боржника перед початковим боржником виконано у повному обсязі.

Відповідно до п.1.4 договору сторони погоджуються, що зобов`язання початкового боржника перед кредитором за основним контрактом виконано у сумі 160 971, 20 (сто шістдесят тисяч дев`ятсот сімдесят один долар США 20 центів).

Відповідно до п.1.5 договору сторони погоджуються, що зобов`язання нового боржника перед Початковим боржником у сумі 160 971, 20 (сто шістдесят тисяч дев`ятсот сімдесят один долар США 20 центів) за Контрактом № 2 від 28.03.2018 виконано у повному обсязі.

Відповідно до п.4.1 договору про переведення боргу № 24/01/2020 від 24.01.2020 новий боржник зобов`язується погасити кредитору заборгованість, зазначену у п. 1.2 цього Контракту, у строк не пізніше 31.01.2020.

Однак відповідно до заключної виписки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 31.12.2021 до 31.12.2021 та резюме до експортного договору №2 від 28.03.2018 вбачається, що оплата по митним деклараціям №UA504060/2019/000779 від 08.02.2019 та № UA504060/2019/000780 від 08.02.2019 поступила на рахунок ТОВ «КРС Україна» 31.12.2021 у сумі 160921,20 доларів США – 4389640,68 грн, тобто з порушенням граничних строків розрахунку.

Щодо фактичного виконання зобов`язань за Контрактом № 6, суд зазначає наступне.

Відповідно до заключної виписки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.03.2020 до 03.03.2020 позивач 03.03.2020 отримав на рахунок 149 950 доларів США – 3721459,10 грн за контрактом №6 від 05.02.2020.

Згідно з резюме до експортного договору №6 від 05.02.2020 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 03.02.2022 вбачається, що сума 149 950 доларів США сплачена за митними деклараціями 100500/2020/870745, 100500/2020/870746, 100500/2020/870747, 100500/2020/870748, 100500/2020/870749, 100500/2020/871011, 100500/2020/871012.

Разом з тим додаток до податкового повідомлення рішення за формою «С» розрахунок пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності не містить нарахування пені за вказаними митними деклараціями.

Відтак посилання представника позивача у поясненнях від 13.02.2026 про те, що у розрахунку до акту перевірки ці суми продовжують значитися як прострочені до кінця вересня 2021 року, суд не бере до уваги.

Щодо зарахування валютної виручки по митних деклараціях UA100500/2020/873837 від 03.07.2020, UA100500/2020/873838 від 03.07.2020. UA100500/2020/873839 від 03.07.2020, UA100500/2020/873840 від 03.07.2020 за контрактом №15, суд зазначає наступне.

Згідно з підпункту 2 пункту 9 розділу ІІІ Постанови Правління Національного банку України від 02 січня 2019 № 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотримання резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента. відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 162 розділу IV цієї Інструкції.

Відтак нарахування пені здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду. Оскільки валютний нагляд завершується саме в день зарахування коштів на рахунок, цей день є останнім днем періоду правопорушення.

Посилання представника позивача про те, що 14.07.2021 валютна виручка вже поступила на рахунок позивача, тобто відповідачем неправомірно нараховано пеню за 14.07.2021, суд не бере до уваги.

Суд звертає увагу, що ухвалою суду від 08.05.2025 клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи у справі № 520/3056/22 – задоволено.

Призначено у справі № 520/3056/22 судову-економічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6).

На вирішення експерта (експертів) поставлено наступні питання:

- чи підтверджується документально та нормативно висновки контролюючого органу, викладені у акті від 13.01.2022 № 148/18-28-07-02-07/40718304/3 про розрахунок пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «КРС Україна» на загальну суму 11064931,26 грн?

- чи підтверджується документально та нормативно висновки контролюючого органу, викладені у податковому повідомленні-рішенні від 28 січня 2022 року № 64318280707, щодо застосування до ТОВ «КРС Україна» пені на загальну суму 11064931,26 грн?

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача детально пояснила механізм нарахування пені, яка викладена у додатку №17 до акту перевірки від 13.01.2022 № 148/18-28-07-02-07/40718304/3.

В судовому засіданні у представника позивача не виникало питань щодо обрахунку пені, а з якими саме сумами представник позивача не згоден останній не вказав.

Разом з тим, суд 07.01.2026 у судовому засіданні оголосив перерву та витребувано у представнику позивача контр-розрахунок пені. Однак вказаний контр-розрахунок представник позивача не подав.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2022 № 64318280707 про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 11064931,26 грн, прийнято податковим органом обґрунтовано, у зв`язку з чим останнє не підлягає скасуванню.

Постанова Верхового Суду від 27.02.2018 №811/2370/15 не застосовується до спірних правовідносин, адже Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 - № 185/94-ВР (редакція 07.02.2019) є недіючим.

Суд застосовує правової позиції викладені у постанові Верховного Суду від 23.07.2024 №240/25642/22 де зазначено, що з преамбули Закону України «Про валюту і валютні операції» вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Інших важливих даних на обґрунтування своїх позовних вимог, заперечення проти них учасниками справи не надано.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах “Проніна проти України” (пункт 23) і “Серявін та інші проти України” (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, а тому у таких необхідно відмовити.

У відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати понесені позивачем необхідно покласти на останнього.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

У адміністративному позові товариства з обмеженою відповідальністю "КРС УКРАЇНА" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Судові витрати понесені товариством з обмеженою відповідальністю "КРС УКРАЇНА" покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю "КРС УКРАЇНА" , місцезнаходження – місто Харків, вулиця Клочківська, будинок №99-А, код ЄДРПОУ 40718304;

відповідач Головне управління Державної податкової служби у Сумській області, місцезнаходження – місто Суми, вулиця Іллінська, будинок № 13, код ЄДРПОУ 43995469.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 16.03.2026.

Суддя М. І. Садова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua