Рішення від 01 січня 2026 р. у справі №640/2220/19 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 січня 2026 року Справа № 640/2220/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І. М.,

представника позивача - Крижова С.В.,

представників відповідачів Ясніцької Т.С., Федоряки І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трител" до Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що ТОВ "Трител" є суб`єктом господарської діяльності основна номенклатура продукції якого включена до Реєстру виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення.

Згідно вимог ст. 200-1, п.34 Підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" ПП України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України.

Внаслідок помилкового зменшення реєстраційного ліміту та протиправної бездіяльності ДФС України порушено майнові права позивача та безпідставно застосовано штрафні санкції.

Товариством було виявлено, що до СЕА ПДВ автоматично внесено декілька записів до показника перевищення податкових зобов`язань над сумою податку. Вказані записи у СЕА ПДВ внесені безпідставно, за відсутності відповідних документів та операцій з боку платника податків. Записи підлягають редагуванню (видаленню) адміністратором системи - ДФС України. У зв`язку з цим позивач звернувся до ДФС України листом від 05.10.2018 № 454. На звернення відповідач 1 листом від 02.11.2018 № 3572416199-99-12-03-01-15 не не повідомив про прийняття рішення про внесення виправлень до систем обліку ПДВ та відновлення реєстраційного ліміту позивача. Вважає, що була допущена протиправна бездіяльність.

За наслідками безпідставного зменшення реєстраційного ліміту відбулось автоматичне нарахування пені позивачу у розмірі 103 430,19 грн. Відсутні будь-які рішення ДФС України щодо цього. ГУ ДФС у м. Києві у листі від 30.10.2018 № 91382/10/26-15-12-06-14 вказує, що відбулося прострочення на 931 день сплати податкового зобов`язання з ПДВ за січень 2016 року у сумі 263000,00грн. Таке твердження є необґрунтованим.

Відповідно до вимог п. 129.1.3 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання. Відповідно до вимог п. 14.1.156 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір нa підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За рекомендацією посадових осіб ТУ ДФС у м. Києві про вжиття заходів (внесення записів у СЕА ПДВ) для виправлення помилки ТОВ "Трител" 18-20 вересня 2018 року подано уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ. Внесення вказаних записів не призвело до виправлення помилок у СЕА ПДВ, але було автоматично нараховано пеню. До подання уточнюючих розрахунків та після у жодному із звітних періодів з серпня 2015 по січень 2016 не виникло сум ПДВ, що підлягали сплаті до бюджету. Обліковувалося від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Пеня нарахована у електронному кабінеті виходячи із віртуальної суми збільшення податкового зобов`язання з ПДВ за січень 2016 року, що виникла в результаті допущеної арифметичної/методологічної помилки в уточнюючому розрахунку від 18.09.2018 року і скоригованої 20.09.2018 року. Проведені коригування жодним чином не вплинули на суму податку на додану вартість, який підлягав сплаті до бюджету за січень 2016 року.

На звернення позивача про виправлення помилки ДФС України листом від 14.12.2018 № 40604/6/99-99-12-03-01-15 відмовлено, повідомлено про правомірне нарахування пені. Відповідач за зверненням товариства не прийняв як суб`єкт владних повноважень рішення, не вжив заходи щодо змін у СЕА ПДВ по скасуванню записів про нарахування пєні. Така бездіяльність ДФС України є протиправною. Вважає, що відповідач зобов`язаний вжити заходи для скасування нарахованої пені.

18.09.2017 у ТОВ "Трител" в СЕА ПДВ зменшився показник "Сума податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки корегування в ЄРІІН" на загальну суму 1 759 357,00 грн. Причиною зменшення реєстраційного ліміту ТОВ "Трител" стало автоматичне нарахування та реєстрація в СЕА ПДВ показника "override".

Відповідно до витягу із СЕА ПДВ 18.09.2017 після подачі ТОВ "Трител" декларації з ПДВ за серпень 2017 року автоматично проведені операції "Перевищення", про що внесено 7 записів. 02.11.2017 у СЕА ПДВ автоматично та безпідставно, без будь-яких дій платника податків зменшено реєстраційний ліміт. ІІричиною зменшення реєстраційного ліміту стало автоматичне нарахування та реєстрація в СЕА ПДВ показника "override".

Таким чином, проведення у СЕА ПДВ 18.09.2017 та 02.11.2017 помилкових записів (перерахунків) щодо показника "Перевищення" призвело до зменшення реєстраційного ліміту ТОВ "Трител" на загальну суму 2 708 215,78 гри.

Позивачем встановлено, що у СЕА ПДВ автоматично нараховано підприємству позитивні значення показників Перевищення за ті періоди, за які подано розрахунки коригування до податкових накладних та одночасно уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ за 2015 та 2016 роки. ІІри цьому нарахування позитивного значення Перевищення з`явилось майже через рік після реєстрації розрахунків корегування до податкових накладних та податкових декларацій.

Згідно п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у ЄРПН на суму податку обчислену за наведеною у цьому пункті формулою. Показники формули обраховуються з 01 липня 2015 року.

Відповідно до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569 показники, зазначені у пункті 9 цього Порядку, обліковуються в розрізі платників податку наростаючим підсумком. Автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Показник Перевищення має перераховуватися кожного разу при: 1) поданні декларації з ПДВ або уточнюючих розрахунків за відповідні періоди; 2) реєстрації у ЄРПН податкових накладних та розрахунків корегувань до них.

Згідно вимог Порядку Перевищення може виникнути лише, якщо податкові зобов`язання за поданими податковими деклараціями з ПДВ перевищують суму ПДВ за даними зареєстрованих платником податків податкових накладних. Показник розраховується автоматично після прийняття звітності від платника податку, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке ж значення зменшується реєстраційний ліміт такого платника податків. Позитивне значення виникло за періоди, до яких підприємством ТОВ "Трител" були внесені відповідні корегування податкових зобов`язань шляхом подання відповідних розрахунків корегувань до податкових накладних та уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ. У СЕА ПДВ враховано показники корегувань податкових зобов`язань, внесених ТОВ "Трител" на підставі уточнюючих корегувань до податкових декларацій з ПДВ за певні періоди 2015 та 2016 років, але при цьому помилково не враховано показники за розрахунками корегувань до податкових накладних за ті самі періоди, що спричинило виникнення позитивного значення показника "Перевищення" на суму 2 708 215,78 грн. та зменшення реєстраційного ліміту на таку ж суму.

У листопаді-грудні 2017 року ТУ ДФС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання підприємством податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30,09,2017, якою не встановлено заниження або завищення податкових зобов`язань, порушення реєстрації податкових накладних/розрахунків корегування. Записи про позитивні значення показника "Перевищення" у СЕА ПДВ виникли у ТОВ "Трител" не у зв`язку із поданням ним звітності, а внаслідок технічних змін у програмі СЕА ПДВ.

Зі змісту листа ДФС України від 19.09.2017 №1365/99-99-15-03-01-18 вбачається, що у вересні 2017 року ДФС України внесено технічні зміни до програмного забезпечення СЕА ПДВ щодо порядку обрахунку показників - складових елементів формули суми реєстраційного ліміту. Змінений алгоритм обрахунку показника "Перевищення". Всупереч вимогам п. 11 Порядку електронного адміністрування ПДВ з зазначеного моменту показник "Перевищення" обраховується не наростаючим підсумком, а за кожний звітний період окремо, починаючи з липня 2015 року. У зв`язку з внесенням технічних змін до системи у позивача автоматично та безпідставно збільшилось значення показника "Перевищення".

ДФС України зобов`язана була виправити помилки. Для позивача такої можливості діючим законодавством не передбачено. Статтею 120-1 ПК України передбачено штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків корегування. Не виправлення ДФС України помилкових операцій (записів) у СЕА ПДВ істотно порушує права Позивача. Зменшення реєстраційного ліміту призвело до необхідності додаткових витрат для поповнення реєстраційного ліміту для відновлення можливості реєстрації податкових накладних та продовження господарської діяльності.

Позивач вважає, що ефективним способом захисту порушеного права є визнання протиправною бездіяльності ДФС України, яке полягало у невиправленні помилок у СЕА ПДВ щодо безпідставного зменшення суми реєстраційного ліміту позивача на суму 2 708 215,78 гри. Вважає необхідним зобов`язати ДФС України збільшити у СЕА ПДВ розмір реєстраційного ліміту позивача на вказану суму.

31.10.2018 ГУ ДФС у м. Києві за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість винесено податкове повідомлення-рішення № 0760801206, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ "Трител" за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 13 149,00 грн. Відповідно до акту перевірки контролюючим органом зроблено висновок про те, що товариством порушено п.50.1, ст. 50, ПК України, платником не нараховано самостійно штраф при поданні уточнюючого розрахунку з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за січень 2016 року №9200899631 від 18.09.2018. Рішенням ДФС України у задоволенні скарги на податкове повідомлення-рішення відмовлено.

Позивач вважає вказане ППР та рішення за результатами розгляду скарги протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві, які проводили прийом для виправлення технічної помилки у СЕА ПДВ було запропоновано подати уточнюючі розрахунки до звітних періодів в яких обліковувалася "Перевищення".

ТОВ "Трител" 18.09.2018 року, 19.09.2018 року, 20.09.2018 року подало уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2015р. № 9202598822; січень 2016р. № 9203094510, 9200690006, 9200899631. Податкові зобов`язання за серпень 2015 року зменшувались на суму 263000,00грн, а паралельно податкові зобов`язання по УР № 9203094510, 9200690006, 9200899631 за січень 2016 року збільшувались на таку ж саму суму 263000,00грн.

Протягом усього періоду з серпня 2015 року по січень 2016 року у всіх податкових деклараціях з податку на додану вартість зафіксовано від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Проведені коригування жодним чином не вплинули на суму податку на додану вартість, який підлягав сплаті до бюджету за січень 2016 року. Нарахування штрафу в сумі 13 149,00 гри. є неправомірним, не відповідає змісту п. 120.1, 120.2 ст. 120 ПК України.

Позивач скористався своїм правом та оскаржив в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві. ДФС України відмовлено у задоволені скарги Приймаючи оскаржуване рішення ДФС України не виконав обов`язку доведення правомірності ППР, обмежившись лише цитуванням окремих норм ПК України. Рішення про результати розгляду скарги прийнято з порушенням вимог норм ПК України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскаржуваними рішеннями та бездіяльністю відповідачів порушується гарантоване право позивача на власність. Не забезпечивши своєчасне відображення у СЕА ПДВ заявлених позивачем відомостей, ДФС України порушено ст. 1 Протоколу 1 Конвенції, вимоги Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невід`ємним правом на повагу до своєї власності. Зменшення реєстраційного ліміту завдало негативного впливу на господарську діяльність ТОВ "Трител", зупинення виконання зобов`язань по укладеним договорам та виконання останніх, оскільки по першій події унеможливлюється реєстрація податкових накладних. Маючи по факту значну суму переплати по податкових зобов`язаннях, Позивач, всупереч нормам чинного законодавства, не має можливості спрямувати у господарську діяльність грошові кошти.

Просить визнати протиправною бездіяльність ДФС України щодо не виправлення помилки у системі електронного адміністрування податку на додану вартість про зменшення реєстраційного ліміту ТОВ "Трител" та зобов`язати збільшити реєстраційний ліміт на 2 708 215 грн. 78 коп.

Визнати протиправною бездіяльність ДФС України щодо не виправлення помилки (скасування запису) у системі електронного адміністрування ПДВ про нарахування ТОВ "Трител" пені у сумі 103 430 грн. 19 коп. та зобов`язати видалити із системи електронного адміністрування податку на додану вартість запис від 18.09.2018 про нарахування позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Трител" пені у сумі 103 430 (сто три тисячі чотириста тридцять) гри. 19 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2018 № 0760801206, винесене ГУ ДФС у м. Києві про застосування до ТОВ " Трител" штрафу у сумі 13 149 грн. 00 коп.

Визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 09.01.2019 № 911/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 відповідачів ДФС України та ГУ ДФС у м. Києві замінено їх правонаступниками ДПС України та ГУ ДПС у м. Києві відповідно.

Відповідач ДПС України вважає позовні вимоги необґрунтованими.

Правові основи функціонування СЕА ПДВ регулюються ст. 200-1 Податкового Кодексу України та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569.

З 01.07.2015, реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України Кодексу та п.9 Порядку № 569.

Показник Перевищ є складовою формули, за якою обраховується реєстраційна сума. Відображає загальну суму перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Перерахунок показника здійснюється щоразу при подані декларації ПДВ/уточнюючого розрахунку за вказані періоди на дату такого подання та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складені за вказані періоди на дату такої реєстрації. При обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума платника.

Згідно з п.п. 192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України якщо внаслідок перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкового зобов`язання за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної. Платник зобов`язаний відобразити результат перерахунку податкових зобов`язань з ПДВ у складі податкової декларації за звітний податковий період відповідно до вимог пункту 192.3. статті 192 Кодексу.

У разі складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування на зменшення суми компенсації у межах граничного терміну, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Кодексу для такої реєстрації, постачальник зменшує податкові зобов`язання з ПДВ на підставі такого розрахунку коригування у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено, а якщо такий розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням встановлених термінів реєстрації в ЄРПН, то у періоді реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН. Можливості вилучення з ЄРПН зареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригування (у тому числі тих, що були складені помилково) або їх неврахування при обчисленні реєстраційної суми ПК України не передбачено.

З 01.07.2017 формування показника ЕПеревищ здійснюється для кожного платника ПДВ підсумовуванням позитивної різниці між значенням показників ЕПЗ та ЕЄРПН за кожний звітний період, починаючи з періоду липень 2015/ІІІ квартал 2015 року. До цього показник обраховувася наростаючим підсумком. Згідно з базами даних ДПС станом на 18.09.2017 року сума реєстраційного ліміту ТОВ "Трител" складала 1 380 012,39 гривень. У зв`язку з перерахунком показника ЕПеревищ та обрахунком його в автоматичному режимі за кожен звітній період окремо реєстраційний ліміт підприємства зменшився на 1 759 357,0 грн.

Зменшення реєстраційного ліміту відбулося у зв`язку з наявністю розбіжностей між показниками податкової звітності з ПДВ за відповідний період та сумою податку, що міститься у складених таким платником у відповідному періоді податкових накладних/розрахунків коригування до них, зареєстрованих в ЄРПН.

Після подання ТОВ "Трител" уточнюючого розрахунку за січень 2016 року № 9198492138 від 28.09.2017 у СЕА ПДВ 02.11.2017 в автоматичному режимі здійснено перерахування показника ЕПеревищ. Станом на дату подання позову у ТОВ "Трител" рахувалася загальна сума перевищення "override" по вищезазначених періодах в розмірі 2 708 217,0 грн.

У спірних правовідносинах відсутній законодавчо визначений обов`язок ДПС України здійснити визначену позивачем дію в СЕА ПДВ, так як зазначена система працює виключно в автоматичному режимі, у зв`язку з чим ДПС не наділена повноваженнями самостійно коригувати чи змінювати будь-які показники, які відображені на підставі поданих платником податку та зареєстрованих документів. Позивачем обрано неналежний спосіб захисту.

Відповідно до вимог ст. 200-1 ПК України СЕА ПДВ призначена для обліку сум ПДВ. що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, а також для контролю за реєстрацією податкових накладних. Пеня обліковується в Електронному кабінеті платника податків та розрахована внаслідок збільшення податкового зобов`язання з ПДВ за січень 2016 року згідно уточнюючого розрахунку № 9200899631. Пеня не обліковується в СЕА ПДВ, не проходить через ПДВ-рахунок і не впливає на реєстраційний ліміт. Пеня нараховується податковим органом в інтегрованій картці платника податку. Картка містить інформацію про стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами, у тому числі нараховану/сплачену пеню. Відповідно до Порядку ведення податковим органом оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, картка ведеться контролюючим органом за місцем обліку платника податку. Згідно ст. 19-2 ст. 19 ПК України податковий облік платників податків, ведення обліку податків, зборів, платежів не належить до повноважень ДПС України.

Позивач безпідставно покладає на ДПС України обов`язок вчинити дії, які в силу вимог Порядку та ПК України не віднесено до повноважень ДПС України.

За результатом камеральної перевірки ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 31.10.2018 № 0760801206 про застосування штрафу у розмірі 13 149,00 грн., яке позивачем оскаржено в адміністративному порядку. Рішенням ДФС України від 09.01.2019 № 911/6/99- 99-11-06-01-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Оскаржуване рішення про відмову в задоволенні скарги від 09,01.2019 № 911/6/99-99-11-06-01-25, не створює для позивача жодних правових наслідків, не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки. Підстави для його скасування відсутні.

Просить у задоволенні вимог ТОВ "Трител" до ДПС України відмовити.

Відповідач ГУ ДПС у м. Києві позов не визнав. Пояснив, що ГУ ДФС у м. Києві під час камеральної перевірки позивача виявлено, що уточнюючим розрахунком у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за січень 2016 року ТОВ "Трител" задекларовано збільшення суми податкових зобов`язань за січень 2016 року на 263 000,0 грн., та не нараховано самостійно штрафні санкції відповідно в порушення вимог п. 50.1 ст.50 ПК України. За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 31.10.2018 №0760801206, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 5 % від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов`язання (недоплати) на загальну суму 13 149 грн. Вважає, що податкове повідомлення-рішення винесено правомірно.

Відповідно до вимог п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі самостійного виявлення у наступних податкових періодах платником податків помилок у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації.

Згідно п. 129.1.3 п.129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання. Проведення розрахункових операцій в ІКП в ІС "Податковий блок", у тому числі і нарахування пені, здійснюється в автоматичному режимі.

Уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за січень 2016 року подано ТОВ "Трител" 18.09.2018. Кількість днів прострочення 931. У інтегрованій картці платника податків датою подання уточнюючого розрахунку відображено пеню у розмірі 103430,19 грн. за період з 02.03.2016 по 18.09.2018. Пеня нарахована позивачу правомірно. Просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представники позивача та відповідачів вимоги та заперечення підтримали із зазначених підстав.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ "Трител" перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у м. Києві. Є платником податку на додану вартість. Протягом 2015 року позивачем складались та реєструвалися у ЄРПН податкові накладні, які мали позначку у полі "Не видається покупцю" із зазначенням типу причини "09". Відповідно до п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 тип причини "09"- складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість. У січні 2016 року ТОВ "Трител" складені та зареєстровані у ЄРПН розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладних, які складались позивачем у 2015 році. Також ТОВ "Трител" у січні 2016 року подані уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Аналогічні дії протягом 2016 року товариством вчинялись щодо податкових накладних та податкових декларацій, складених ним впродовж 2016 року. ( т. 1 а.с.58- 248, т. 2 а.с. 1-237).

Відповідно до витягів з Системи електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) 18.09.2017 сума податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зменшена на 1740524,42 грн. та 02.11.2027 на 967691,36 грн. При цьому зазначено, що СЕА ПДВ на враховано загальну суму коригування при розрахунку суми перевищення за окремо взяті періоди, за які вносилось коригування. Операції з коригування проведені у січні 2016 року за окремі місяці 2015 року ( т. 1 а.с. 51-67, т. 2 а.с. 238-240).

Відповідно до вимог ст. 200-1 ПК України (у редакції на момент виникнення правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 569 затверджено "Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі Порядок № 569).

Реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою п.200-1.3 ст.200-1 ПК України та пунктом 9 Порядку №569.

Згідно із п.11 Порядку №569 показники, зазначені у пункті 9 цього Порядку, обліковуються в розрізі платників податку наростаючим підсумком: з 01.07.2015 року - для платників, що зареєстровані платниками податку до 01.07.2015 року; з дати реєстрації платником податку, зазначеної у реєстрі платників податку, - для платників, що зареєстровані платниками податку після 01.07.2015 року.

Як було зазначено, з витягів з СЕА ПДВ вбачається зменшення 18.09.2017 та 02.11.2027 сум податку, на які позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування на 1740524,42 грн. та 967691,36 грн. відповідно. Відповідачами не повідомлено про підстави для проведення в СЕА ПДВ зазначених операцій стосовно позивача, а лише зазначено, що обрахунок здійснюється системою а автоматичному режимі.

Разом з тим, відповідачами повідомлено про внесення змін до програмного забезпечення СЕА ПДВ, внаслідок чого показник "Перевищення" обраховується за кожен звітний період окремо, починаючи з липня 2015 року. При цьому відповідачами не повідомлено підстави длоя такої зміни роботи програмного забезпечення оскільки ст. 200-1 ПК України та Порядок №569 на момент зменшення реєстраційного ліміту ТОВ "Трител" не передбачали розрахунків за кожен податковий період окремо. Також відповідачами повідомлено, що програмне забезпечення СЕА ПДВ не передбачає вилучення або неврахування зареєстрованих податкових накладних у разі подання до них розрахунків коригування. Тобто ДФС України змінено порядок обрахунку показника "Перевищення", проведено перерахунок за попередні періоди, починаючи з липня 2015 року.

Листом від 05.10.2028 ТОВ "Трител" звернулось до ДФС України з клопотанням про виправлення помилки при обрахунку реєстраційного ліміту товариства, що виникла внаслідок технічної помилки програмного забезпечення. Просило вжити заходи для виправлення помилки, скасування у СЕО ПДВ некоректних записів та відновлення реєстраційного ліміту товариства у розмірі 2708215,78 грн. (т.3 а.с. 5-17). У відповіді ДФС України від 12.11.2018 процитовано вимоги нормативних актів, але відсутні висновки щодо аргументів позивача про некоректну роботу програмного забезпечення СЕА ПДВ ( т. 3 а.с. 21-25).

Суд вважає, що відповідачами не доведено правомірності проведення 18.09.2017 та 02.11.2027 в СЕА ПДВ стосовно позивача операції, внаслідок яких реєстраційний ліміт зменшився на 2708215,78 грн.

Відповідно до п.11 Порядку №569, показники реєстраційної формули обліковуються в розрізі платника податку наростаючим підсумком. Відповідно до п.13 Порядку №569, ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДПС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули. Бездіяльність ДФС України щодо виконання покладених на неї функцій як адміністратора системи електронного адміністрування податку на додану вартість створює ситуацію, за якої позивач за наявності значної суми переплати з податку на додану вартість позбавлений фактичної можливості розпоряджатися реєстраційним лімітом, що у свою чергу змушує його нести додаткові та необґрунтовані витрати для поповнення реєстраційного ліміту, створює загрозу несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Суд вважає, що ДФС України як адміністратором СЕА ПДВ було допущено протиправну бездіяльність у вигляді незабезпечення контролю за правильністю обрахунку показника суми перевищення, не вчинено жодних дій у відповідь на вимогу відкоригувати недостовірні дані в СЕА ПДВ та відновити реєстраційний ліміт ТОВ "Трител" у розмірі 2708215,78 грн. вимога про зобов`язання ДПС України відновити у СЕА ПДВ реєстраційний ліміт позивача у вказаному розмірі суд вважає належним способом відновлення порушеного права.

Судом встановлено, що, що 18.09.2018 року ТОВ "Трител" подано уточнюючий розрахунком № 9200899631 у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким задекларовано збільшення податкових зобов`язань з ПДВ за січень 2016 року на 263000 грн. У зв`язку з цим у обліковій картці позивача відображено пеню 1 розмірі 103256,76 грн. за період з 02.03.2016 до 18.09.2018 ( т. 4 а.с. 117-119). Уточнюючим розрахунком від 20.09.2018 позивач зменшив свої зобов`язання з ПДВ за січень 2016 року на 263000 грн., погасивши тим самим раніше задеклароване зобов`язання.

Відповідно до вимог ст. 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕ ПДВ) забезпечує автоматичний облік сум податку у зареєстрованих податкових накладних, розрахунках коригування; сум податку, сплачених платниками при ввезенні товару на митну територію України; сум поповнення та залишку коштів на рахунках в системі СЕА ПДВ; сум податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних у ЄРПН.

Згідно з вимогами ст. 19-2, 19-3 ПК України сервісне обслуговування платників податків, реєстрація реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням здійснюється державними податковими інспекціями. Виконання таких функцій ДПС (раніше ДФС) України не передбачено.

Відповідно до вимог "Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 422 від 16.04.2016 (втратив чинність 05.04.2021) оперативний облік податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Такий облік відображається у інтегрованій картці платника податків (ІКП). ІКП відкривається за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, самозайнятих осіб) (основне місце обліку); за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).

Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 затверджено "Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" , який містить подібні за змістом норми щодо ІКП.

З наведеного вбачається, що рахунок у СЕА ПДВ не передбачає обліку штрафних санкцій платника податку, зокрема пені. Такий облік здійснюється у ІКП територіальним органом державної податкової служби за місцем обліку платника податку. Відповідна інформація неодноразово надавалась відповідачами на звернення позивача. Зокрема у відповіді ГУ ДФС у м. Києві (т. 3 а.с. 18-19). Незважаючи на це позивач наполягав на тому, що облік пені здійснюється саме у СЕА ПДВ, а обов`язок коригування покладено на ДПС України (ДФС). Таке твердження не відповідає вимогам наведених нормативних актів, є необґрунтованим.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 200-1 п. 200-1.5 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду. За повідомленням позивача та відповідачів 26.09.2018 ТОВ "Трител" здійснено поповнення рахунку у СЕА ПДВ. Відповідно до відомостей з ІКП позивача проведено погашення пені у розмірі 103256,76 грн.

На підставі викладеного, суд вважає позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності ДПС України щодо не виправлення помилки (скасування запису) у СЕА ПДВ про нарахування пені, та зобов`язання такий запис видалити необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

ГУ ДФС у м. Києві за результатами камеральної перевірки позивача 31.10.2018 винесено податкове повідомлення-рішення №0760801206 про застосування у відповідності до п. 120.2 ст. 120 ПК України штрафу у розмірі 13149 грн. (т. 3 а.с. 163, 164). ТОВ "Трител" оскаржило податкове повідомлення-рішення у адміністративному порядку. Рішенням ДФС України від 09.09.2019 у задоволенні скарги відмовлено ( т. 3 а.с. 169).

З копії уточнюючого розрахунку від 18.09.2018 та акту камеральної перевірки вбачається, що 18.09.2018 ТОВ "Трител" подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації за січень 2016 року № 9200899631 у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким задекларовано збільшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість на 263 000 грн. При цьому штрафна санкція платником визначена у розмірі 1 грн. (т. 3 а.с. 218, 219).

Відповідно до ст. 50 п. 50.1 ПК України у разі виявлення у майбутніх податкових періодах платником податків самостійно помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час його подання. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Згідно с. 120 п. 120.2 ПК України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім — п`ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов`язання (недоплати).

У зв`язку з невиконанням позивачем обов`язків, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПК України ГУ ДФС податковим повідомленням-рішенням №0760801206 від 31.10.2018 на ТОВ "Трител" накладено штраф у розмірі 5% від самостійно задекларованої позивачем в уточнюючому розрахунку суми податкового зобов`язання (з урахуванням самостійно визначеного штрафу у 1 грн).

Посилання позивача на те, що такі дії ним були вчинені за рекомендацією працівників податкового органу та те, що наступним уточнюючим розрахунком податкові зобов`язання за той же період були зменшені на 263000 грн. суд вважає необґрунтованими. Як було зазначено, п. 50.1 ст. 50 ПК України передбачає застосування штрафу у випадку збільшення податкового зобов`язання за попередні періоди. У випадку зменшення такого зобов`язання скасування (зменшення) раніше застосованої штрафної санкції законом не передбачено. Крім того, відповідно до п 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 52.1 ст. 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно з вимогами п. 53.1 ст. 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.

Позивачем не надано ніяких доказів отримання від посадових осіб податкових органів консультацій щодо послідовного збільшення та зменшення податкових зобов`язань за попередні податкові періоди з метою усунення помилки обрахунку реєстраційного ліміту у СЕА ПДВ. Також не надано ніяких доказів отримання з цього питання індивідуальної податкової консультації.

Суд вважає, що ГУ ДФС у м. Києві правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0760801206 від 31.10.2018 про застосування до позивача штрафу. Підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 09.01.2019 № 911/6/99-99-11-06-014-25 про відмову у задоволенні скарги на податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Податковим повідомленням-рішенням №0760801206 від 31.10.2018 на позивача накладено штраф і саме це рішення створює для нього обов`язок сплатити штраф, також у платника виникає право на оскарження рішення податкового органу. Рішення ДФС України про відмову у задоволенні скарги ТОВ "Трител" та залишення податкового повідомлення-рішення без змін не призводить до зміни, припинення чи виникнення нових правовідносин, не покладає на позивача додаткових обов`язків, не призводить до нових порушень його прав, свобод та інтересів. У зв`язку з цим, суд вважає, що позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Позивач просить стягнути з відповідачів на відшкодування витрат на правничу допомогу 105 000 грн.

Відповідно до ст. 132 ч.ч 1, 3 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрат на професійну правничу допомогу віднесено до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До заяви про відшкодування витрат позивачем додано попередній розрахунок, договір про надання правничої допомоги між ТОВ "Трител" та АО "Хіллмонт Партнерс" , додаткову угоду № 1 до нього, договір про надання правової допомоги між адвокатським об`єднанням, позивачем та адвокатом Крижовим С.В,, акт приймання-передачі послуг ( т. а.с. 119-133).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Відповідно до ст. 1 цього закону договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до ст. 27 ч.1,3 закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 30 закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

З копії договору між адвокатським об`єднанням та ТОВ "Трител" вбачається, що він має загальний характер. Так п. 1.1 визначено, що виконавець зобов`язується надати замовнику , а останній оплатити юридичні послуги, правову допомогу, пов`язані із наданням будь-якої правової допомоги за погодженням сторін. Не визначено які саме послуги мають бути надані, їх обсяг, тощо. У розділі 3 договору сторони дійшли згоди, що розмір гонорару, порядок його сплати визначається сторонами у додатковій угоді.

Відповідно до копії додаткової угоди № 1 від 10.01.2019 сторони дійшли згоди, що гонорар визначається у погодинній формі, шляхом множення кількості годин, витрачених кожним адвокатом виконавця (у тому числі залученим адвокатом) на вартість однієї години правової допомоги. Погодинна ставка залучення кожного адвоката становить 2100 грн. Оплата здійснюється замовником протягом 30 банківських днів з моменту отримання замовником відповідного акту виконаних робіт.

10.01.2019 адвокатським об`єднання, позивачем та адвокатом Крижовим С.В. укладено договір відповідно до умов якого адвокатське об`єднання у якості замовника залучає адвоката у якості виконавця послуг за укладеним договором про надання правничої допомоги. Для оформлення представництва ТОВ "Трител" виконавець має право підписати окремий договір і виписати ордер на надання правової допомоги.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 59 КАС України (у редакції на момент виникнення правовідносин) повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до закону України України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У матеріалах справи відсутній ордер адвокатського об`єднання, що підтверджує виконання адвокатом Крижовим С.В. обов`язків за договором. При цьмуо у матеріалах справи мається довіреність від 22.07.2025, що видана ТОВ "Трител" адвокату для представництва у судах України. Окремий договір між позивачем та адвокатом Крижовим С.В. до матеріалів справи не надано ( т.3 а.с. 198)

Відповідно до акту приймання-передачі послуг від 02.04.2019, підписаного ТОВ "Трител" та адвокатським об`єднанням, позивачу була надані послуги у вигляді консультацій з питань чинного законодавства та правової позиції у справі, проведення попереднього ознайомлення з документами замовника — 4 години. Складання тексту позовної заяви на 21 аркуші та 100 аркушів додатків, повне вивчення наданих замовником документів, консультування щодо порядку доказування та збирання доказів, аналіз обставин справи, наявних доказів, остаточного формування правової позиції — 23 години. Формування пакетів документів для забезпечення подання позовної заяви, формування позову і усіх доданих документів, формування пакетів для відповідачів, виготовлення копій — 8 годин. Подання позовної заяви до суду — 2 години. Ознайомлення з процесуальними документами, визначення строків поштових відправлень, складання клопотань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оформлення відправлення документів до суду — 5 годин. Ознайомлення з поданими відповідачами документами, їх аналіз, аналіз правової позиції відповідачів. Складання відповідей на відзиви відповідачів по 6 аркушів кожен — 8 годин (т. 3 а.с. 132-133).

Суд вважає, що частина з викладених акті послуг не потребує спеціальних знань у галузі юриспруденції та не може бути віднесена до правничої допомоги: виготовлення копій документів, оформлення відправлення документів до суду, подання позовної заяви до суду. Також з акту вбачається, що частина послуг дублюється. Так зазначено про ознайомлення з документами при попередньому консультуванні, при виготовленні позовної заяви та виготовлення позову окремо. На переконання суду, складання позовної заяви без дослідження документів аналізу, узгодження правової позиції з позивачем є неможливим.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 справа № 922/1964/21 визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При визначенні розміру відшкодування суд враховує обсяг послуг, кількість письмових доказів, що подані сторонами, їх обсяг та складність, обсяг процесуальних документів та їх кількість. Також суд враховує, що позовні вимоги були задоволені частково, в частині вимог до ДПС України. Відповідно до вимог ст. 139 КАС України вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на відшкодування витрат на правничу допомогу 20000 грн., а також судовий збір, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трител" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо невжиття заходів для виправлення помилки у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість, наслідком якої стало зменшення реєстраційного ліміту Товариства з обмеженою відповідальністю "Трител" на 2708215 грн. 78 коп. Зобов`язати Державну податкову службу України відновити в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму реєстраційного ліміту, на який Товариство з обмеженою відповідальністю "Трител" має право реєструвати податкові накладні, у розмірі 2708215 (два мільйони сімсот вісім тисяч двісті п`ятнадцять) грн. 78 коп.

У задоволенні вимог про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової служби України щодо не виправлення помилки (скасування запису) в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Трител" пені у розмірі 103430 грн. 19 коп. та зобов`язання видалити з Системи електронного адміністрування податку на додану вартість запису від 18.09.2018 про нарахування пені; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2018 № 0760801206; визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 09.01.2019 № 911/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трител" (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення 7, офіс 2 , ЄДРПОУ 30488631) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України ( 04053, м. Київ, Львівська площа 8, ЄДРПОУ 43005393) судові витрати у розмірі 21921 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.03.2026

Суддя О.В. Соп`яненко