Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №460/1400/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2026 року м. Рівне№460/1400/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – Позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому Позивач просить суд:

- визнати незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо повторного взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на військовий облік першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 07.02.2009 року на підставі абз.11 п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» - як особу, що досягла 25 років і раніше не перебувала на військовому обліку.

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невнесення інформації стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», про виключення його з військового обліку.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести інформацію стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про виключення його з військового обліку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 02 червня 1997 року лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку по гр. І ст. 32 наказу МОУ №2 від 04.01.1994 року, про що був зроблений запис на сторінці 32 у його військовому квитку серії НОМЕР_1 від 15 липня 1997 року (копія військового квитка додається). В зв`язку із виключенням вказаного громадянина з військового обліку 12 червня 1997 року ІНФОРМАЦІЯ_6 у військовому квитку на ст. 26 було поставлено штамп про зняття з військового обліку. Натомість у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів - відповідна інформація відсутня.

Ухвалою суду від 28.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач перебуває на обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_7 з 07.02.2009 і в даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відсутні відомості щодо визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Позивач був взятий на військовий облік автоматично у відповідності до змін внесених до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 №932, в порядку визначеному пунктом 17-1 даної постанови.

Вищенаведене, на думку представника відповідача свідчить про дотримання відповідачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, відповідно до якого зазначив, що доводи відповідача про те, що Позивач був обґрунтовано автоматично взятий на військовий облік першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку з відсутністю відомостей про його виключення з військового обліку та з урахуванням зареєстрованого місця проживання відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 №932, є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам законодавства.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до військового квитка НОМЕР_1 (стор. 32) позивач був виключений з військового обліку на підставі гр.1 ст.32 Наказу МОУ №2 від 04.01.1994.

Водночас, як стало відомо позивачу з додатку “Резерв +”, позивача взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_9 та вважається військовозобов`язаним.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не виключення позивача з військового обліку, а також не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації щодо визнання його не придатним до військової служби, позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення відповідних виправлень до Реєстру.

Однак, листом від позивачу повідомлено, що його взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_9 07.02.2009 року на підставі абз.11 п.2 ч.1 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», як особу, що досягла 25 років і раніше не перебувала на обліку.

Додатково зазначено, що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з 02.07.2025 за позивачем встановлено порушення правил військового обліку. В зв`язку з чим Позивачу запропоновано особисто звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_10 для уточнення даних та з`ясування підстав зняття/виключення з військового обліку.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, останній звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.202264/202 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24.02.2022№2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє до тепер.

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 “Про загальну мобілізацію” постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно з частиною десятою статті 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі - Закон № 2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Частиною 10 ст.1 Закону № 2232-XII визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Пунктом 11 ст. 38 згаданого вище Закону № 2232-XII визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Аналогічні норми містяться і в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі Порядок № 1487), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;

здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зокрема, правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України від 16 березня 2017 року № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон № 1951-VIII).

Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Так, ч. 1 ст. 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 2 ч.1 ст. 9 № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до п. 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі - Порядок № 559), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності):

1) прізвище;

2) власне ім`я (усі власні імена);

3) по батькові (за наявності);

4) дата народження;

5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку;

8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів;

9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів);

10) військово-облікова спеціальність;

11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку);

12)відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку);

13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;

14) адреса місця проживання;

15) номери засобів зв`язку;

16) адреси електронної пошти (за наявності);

17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом;

18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.

Як зазначалось вище судом, в електронному військово-обліковому документі ОСОБА_1 відображені відомості, що його взято на військовий облік першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 , із зазначенням статусу «військовозобов`язаний».

Водночас, позивач вважає, що такі відомості внесено до Реєстру протиправно, з огляду на визнання його не придатним до військової служби зі виключенням його з військового обліку по гр. І статті 32 Наказу МОУ №2 від 04.01.1994, відповідно до військового квитка НОМЕР_2 від 15.07.1997.

В контексті зазначеного, позивач вважає, що він виключений з військового обліку та поновленню на такий облік не підлягав.

Надаючи оцінку вказаним обставинам суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ (тут і далі в редакції, чинній на час визнання позивача непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку – 02.06.1997) визначалось, що загальний військовий обов`язок включав:

підготовку громадян до військової служби;

приписку до призовних дільниць;

прийняття та призов на військову службу;

проходження за призовом або добровільно військової служби;

виконання військового обов`язку в запасі;

дотримання правил військового обліку.

Відповідно до положень ч. 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ (в редакції чинній на 02.06.1997) щодо загального військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які проходять допризовну підготовку до приписки їх до призовних дільниць;

призовники - особи, які приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

службовці за призовом - особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі;

невійськовозобов`язані - особи, не взяті на військовий облік або зняті з нього.

Порядок взяття на військовий облік і зняття з нього, регламентовано положеннями статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції чинній на 15.07.1997).

Зокрема, відповідно до ч.4 коментованої статті, зняттю з військового обліку підлягали громадяни:

а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби із зняттям з військового обліку;

б) які досягли граничного віку перебування в запасі;

в) призвані або прийняті на військову службу;

г) взяті на спеціальний облік Міністерства внутрішніх справ України у зв`язку з призначенням на посади рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ чи зарахуванням курсантами і слухачами вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України;

д) які вибули на постійне місце проживання за межі України;

е) померлі.

На час визнання позивача непридатним до військової служби, організацію військово-лікарської експертизи на мирний та воєнний час у Збройних Силах України і військових формуваннях, утворених відповідно до законодавства України (у подальшому - Збройні Сили України) визначало “Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України”, затверджене Наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року №2.

Відповідно до п.п. 88, 95 96 Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, організація медичного огляду допризовників і призовників для визначення їх придатності або непридатності для використання на військовій службі покладається на районні (міські) комісії по приписці і районні (міські) призовні комісії. Безпосередньо керує роботою медичного персоналу для медичного огляду призовників лікар - член призовної комісії.

Залежно від стану здоров`я, громадянам, придатним до військової служби, і які призиваються на строкову військову службу, встановлюється одна із ступенів обмеження - 1, 2, 3, 4 або 5. Особам, тимчасово непридатним до військової служби, встановлюється ступінь обмеження 6, непридатним до військової служби в мирний час, обмежено здатним у воєнний час - 7, непридатним до військової служби із зняття з військового обліку - 8.

Лікар виносить одну із таких постанов про придатність (тимчасову або повну непридатність) до строкової служби:

а) "придатний до військової служби. Ступінь обмеження 1 (2, 3, 4, 5)";

б) "тимчасово непридатний до військової служби. Ступінь обмеження 6"*;

в) "непридатний до військової служби у мирний час, обмежено здатний у воєнний час. Ступінь обмеження 7"**;

г) "непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку. Ступінь обмеження 8".

В даному випадку, позивача було визнано тимчасово непридатним до військової служби по гр. І статті 32 Додатку №1 Розкладу хвороб і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби в Збройних Силах України.

У військовому квитку серії НОМЕР_2 від 15.07.1997 містяться такі відмітки про військовий облік»: прийнятий на облік 02.06.1997, знятий з обліку 12.06.1997.

Отже, у 1997 році позивач був саме знятий з військового обліку, а не виключений.

Поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» не є тотожними. Різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. Аналіз змісту відповідних положень статті 37 Закону № 2232-XII свідчить про те, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку повністю втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку ні.

Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, для внесення відповідної відмітки про виключення із військового обліку до військового квитка, або документу, що його замінює, повинні існувати відповідні підстави. Це саме стосується відмітки про те, що особа є невійськовозобов`язаною.

Слід зауважити, наказ Міністра оборони України №2 від 04.01.1994 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України» втратив чинність 28.11.2008 на підставі наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

Суд враховує, що в матеріалах судової справи відсутня постанова військово-лікарської комісії, якою в установленому порядку визнано позивача непридатним до військової служби, а також відсутні будь-які документи про актуальний стан здоров`я позивача.

Пунктом 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний та воєнний час.

Пунктом 3.1 глави 3 Положення №402 визначено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Згідно з пунктом 3.2 глави 3 Положення №402 повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Відповідно до пункту 3.3 глави 3 Положення №402 особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов`язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров`я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу. Лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП формує електронне направлення в ЕСОЗ для проведення додаткових обстежень. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатка 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання, - за графою III додатка 1 до цього Положення.

Разом з цим, 15.01.2015 наказом Міністерства оборони України внесені зміни до Настанови з військового обліку в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №35 від 22.01.2002 щодо відміни положення про зняття з військового обліку громадян, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 20.12.2017 №684 «Про затвердження Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов`язаних» зняттю з військового обліку військовозобов`язаних у військових комісаріатах, відповідних підрозділах Служби безпеки України підлягають громадяни України, які: були засуджені до позбавлення волі за злочини середньої тяжкості та відбували покарання в установах відбування покарань; за рішенням військово-лікарських комісій (призовних комісій) визнані за станом здоров`я непридатними до служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час через хвороби, які пов`язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідки.

Таким чином, починаючи з 13.02.2018, громадяни України, яких визнано військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час (окрім через хвороби, які пов`язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідками) мають перебувати на військовому обліку.

Відповідно до пункту 17-1 Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 №932, стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта.

На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.

Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.

Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Порядок доповнено пунктом 17-1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України №556 від 11.04.2025.

Таким чином, позивач взятий на військовий облік відповідачем автоматично у відповідності до змін внесених до постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 №932, в порядку визначеному пунктом 17-1 постанови.

Більше того, взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, а саме на військовий облік військовозобов`язаних: зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України (абзац 7 пункту 2 частини першої статті 37 Закону №2232-XII).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Стаття 14 Закону № 1951-VIII регламентує ведення Реєстру.

Так, ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною третьою статті 14 Закону №1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Аналіз встановлених судом фактичних обставин справи та наведених норм чинного законодавства України дають суду підстави для висновку, що дії Рівненського ОМ ТЦКСП про взяття позивача на військовий облік як військовозобов`язаного та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідного запису, є правомірними та такими, що вчинені відповідачем в межах наданих повноважень. Протиправної бездіяльності, що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку, відповідач не допустив.

Зважаючи на викладене та на відсутність будь-яких інших записів про проходження позивачем ВЛК і про визнання його повністю непридатним до військової служби, суд констатує відсутність правових підстав вважати позивача виключеним з військового обліку.

При цьому, законодавець виокремлював і виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», і при знятті з військового обліку, Законом передбачена можливість повторного взяття на такий облік.

На переконання суду, позивач помилково ототожнює в позовній заяві вказані вище поняття, зазначаючи, що його було повністю виключено з військового обліку.

Оскільки позивача було саме знято з військового обліку на підставі Наказу МОУ №2, а не виключено з нього, він відповідно до абзацу 7 пункту 2 частини першої статті 37 Закону №2232-XII підлягав повторному взяттю на військовий облік.

Жодних підстав для виключення позивача з військового обліку судом не встановлено.

За наведеного, вимоги позивача про зобов`язання відповідача внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів до задоволення не підлягають.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

За наведеного, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 17 березня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя В.В. Щербаков