Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №460/10872/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2026 року м. Рівне№460/10872/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають у призначенні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка призначається вперше, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 11.02.2025 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки, відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

Обґрунтовуючи позов, позивач вказує, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області; отримувала пенсію за вислугу років як працівник охорони здоров`я, що призначена їй з 02.11.2016, розмір якої визначено відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Позивач 11.02.2025 звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком. Рішенням №956120835099 від 18.02.2025, яке позивачу не надсилалось, їй проведено перерахунок пенсії за віком, проте, як позивач з`ясувала в ході консультацій із спеціалістами Пенсійного органу, для обчислення пенсійної виплати відповідачем застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки із коефіцієнтом її підвищення, що враховується при переході з одного виду пенсії на інший. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, такими, що не відповідають чинному законодавству, порушують конституційне право позивача на пенсійне забезпечення у розмірі, відповідному заробітній платі та стажу.

Ухвалою від 27.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Адміністративний позов доставлено до електронного кабінету відповідача в підсистемі "Електронний суд" 25.06.2025, а ухвалу про відкриття провадження у справі - 28.06.2025.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановлені судом обставини справи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області. З 02.11.2016 позивач отримувала пенсію за вислугу років як працівник охорони здоров`я, розмір якої визначено відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Маючи одночасне право обирати як пенсію за вислугу років, так і пенсію за віком, що призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (досягнення віку та наявність визначеного стажу), позивач 11.02.2025 звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком.

Рішенням №956120835099 від 18.02.2025 проведено перерахунок пенсії за віком, при цьому для обчислення пенсійної виплати відповідачем застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки із коефіцієнтом її підвищення, що враховується при переході з одного виду пенсії на інший.

На адвокатський запит представника позивача відповідач листом від 16.05.2025 №1700-0202-8/35797 повідомив, що переведення позивача на пенсію за віком здійснено з урахуванням норм статті 45 Закону. Підстав для застосування положень частини другої статті 40 Закону (тобто врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за переведенням на пенсію за віком) при переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком за заявою від 11.02.2025 немає. Зазначив, що при переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону, згідно із заявою від 11.02.2025, для обчислення пенсії позивача за віком враховано середню заробітну плату по країні за 2014-2016 роки (3764,40 грн) - відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону (зі змінами), підвищену: з 01.03.2019 - на коефіцієнт 1,17 - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”; з 01.05.2020 - на коефіцієнт 1,11 - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251“Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році”; з 01.03.2021 – на коефіцієнт 1,11 - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році”; з 01.03.2022 – на коефіцієнт 1,14, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”; з 01.03.2023 - на 1,197 - коефіцієнт підвищення з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році; на 1,0796 – відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році“).

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо призначення та виплати пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка призначається вперше, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи по суті цей публічно-правовий спір, суд враховує таке.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Порядок призначення пенсії за вислугу років станом на 2016 рік був визначений статтею 55 Закону №1788-XII та передбачав, що на одержання пенсії за вислугу років мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу не менше 25 років.

Виходячи з системного аналізу норм Закону №1058-IV та Закону №1788-XII, виплата пенсії за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» не входить до правового регулювання цього Закону №1058-IV, а регулюється виключно Законом України «Про пенсійне забезпечення», оскільки є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

Статтею 10 Закону №1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV, однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону №1058-ІV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Станом на день звернення із заявою про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 повністю відповідала вимогам, встановленим ст. 26 Закону №1058-ІV, зокрема досягла необхідного віку та мала визначений мінімальний стаж.

Саме у зв`язку з цим, на підставі поданої заяви від 11.02.2025 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на загальних умовах.

Як зазначив відповідач у своїй відповіді від 16.05.2025 на адвокатський запит представника позивача, переведення на пенсію за віком здійснено з урахуванням вимог статті 45 Закону.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2+ Кз 3 + ... + Кз n);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, з огляду на викладене, при обрахунку пенсії за віком, яка призначалася ОСОБА_1 вперше, відповідно до вимог ст. 40 Закону №1058-ІV підлягав застосуванню показник середньої заробітної плати працівників в галузі охорони здоров`я України за три календарні роки, що передують року відповідного призначення такої пенсії, тобто за 2022, 2023 та 2024 роки.

За результатами аналізу положень ч. 1 ст. 9, ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 45, Закону №1058-ІV, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17 вказала, що Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV.

Великою Палатою Верховного Суду визначено, що частиною 3 ст. 45 Закону №1058-ІV дійсно встановлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Тому показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Однак, у випадку призначення іншої пенсії за іншим законом має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 по справі №577/2457/17, від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 23.10.2020 у справі №528/196/17, від 04.02.2021 року у справі №509/3080/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За обставинами цієї справи, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV ОСОБА_1 звернулася вперше 11.02.2025.

Отже, у випадку спірних правовідносин має місце перехід з пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію, передбачену Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (тобто призначення пенсії за віком вперше), а не переведення з одного виду пенсії на інший вид в межах одного закону.

За таких обставин, пенсійний орган зобов`язаний був при обчисленні розміру пенсії за віком з 11.02.2025 враховувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - за 2022, 2023 та 2024 роки.

Таким чином, відповідач протиправно обчислив позивачу вперше пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015, 2016 роки, чим порушив права та законні інтереси позивача, які підлягають судовому захисту.

Для належного захисту та відновлення порушеного права позивача суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 з 11.02.2025 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи наведене у сукупності, суд вважає, що відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість, позовні вимоги ґрунтуються на приписах чинного законодавства та підтверджуються матеріалами судової справи, а тому підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи результати судового розгляду справи, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають у призначенні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка призначається вперше, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 11.02.2025 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки, відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 16 березня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Н.О. Дорошенко