Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №460/14220/22 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2026 року м. Рівне№460/14220/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГощанського районного суду Рівненської області Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області

про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в Рівненський окружний адміністративний суд з позовом до Гощанського районного суду Рівненської області та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області в якому, з урахуванням заяви про збільшення і уточнення позовних вимог, просила визнати протиправними та скасувати рішення зборів суддів Гощанського районного суду Рівненської області від 18 березня 2022 року (протокол № 3) в частині висловлення недовіри керівнику апарату Гощанського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 та наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області від 29 березня 2022 року № 20-к про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Гощанського районного суду Рівненської області; поновити її на посаді керівника апарату Гощанського районного суду Рівненської області та стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 01.04.2022.

Ухвалою від 28.04.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №460/14220/22. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.05.2022.

Згідно з позовною заявою, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що з 12.01.2004 ОСОБА_1 почала працювати у Гощанському районному суді на посаді помічника судді, а з 08.03.2008 її було переведено на посаду керівника апарату суду. Через 18 років, з 31.03.2022 її було звільнено із займаної посади за наказом ТУ ДСА України в Рівненській області №20- к від 29.03.2022. Підставою для звільнення став протокол зборів суддів Гощанського районного суду від 18.03.2022, в якому зафіксовано про висловлення керівнику апарату суду недовіри. Згідно з протоколом від 18.03.2022, основною причиною, через яку ОСОБА_1 збори суддів висловили недовіру, це нібито поспішне видання нею, як керівником апарату суду, наказу "Щодо організації роботи працівників апарату суду на період воєнного стану" №13/а від 14.03.2022, а саме, без попереднього обговорення наказу із головою суду, суддями, працівниками суду та не покладення цим наказом на позивача, як на керівника апарату, жодного обов`язку. Сторона позивача вважає, що такі висновки зборів суддів не відповідають дійсності та є протиправними із наступних підстав. По-перше, наказ №13/а від 14.03.2022 було видано на виконання Рекомендацій судам першої та апеляційної інстанції на випадок захоплення населеного пункту та/або суду чи безпосередньої загрози його захоплення, які затверджені Розпорядженням Голови Верховного Суду №6/0/9- 22 від 13.03.2022. Зокрема, у пункті 5 цього Розпорядження керівникам апарату судів дана пряма вказівка, яка звучить так: «У судах, розташованих у безпосередній близькості до районів ведення воєнних дій, керівникам апаратів необхідно вжити підготовчих заходів, необхідних для виконання цих рекомендацій в разі ймовірного захоплення населеного пункту та/або суду. Також у цих судах необхідно вжити заходів щодо невідкладного внесення усіх, ухвалених судом судових рішень, до Єдиного реєстру судових рішень. Крім того, необхідно здійснити оцифрування матеріалів судових справ, пріоритетно тих, ознаки яких наведено в пункті 3 цих Рекомендацій, а також підготувати до перевезення сервери з кадровою та бухгалтерською інформацією або інші переносні носії з відповідною інформацією. Переносні носії з копіями судових справ, а також з кадровою та бухгалтерською інформацією, необхідно вивезти за першої ж можливості.». За наведеного, наказ керівника апарату видано на виконання рекомендацій Верховною Суду, і жодного відступлення чи вільного їх трактування в наказі не допущено. Наказ видано у межах компетенції та повноважень керівника апарату. Такі повноваження керівника апарату встановлені в ч.1 ст. 155 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", пунктах 14 Типового положення про апарат суду, затвердженого наказом ДСА України №131 від 08.02.2019, Положення про апарат Гощанського районного суду, затвердженого рішенням зборів суддів Гощанського районного суду №1 від 28.02.2019 (підпункти 1, 3, 7, 8, 12, 28, 32, 33), пункті 3 Посадової інструкції керівника апарату суду, затвердженої начальником ТУ ДСА України в Рівненській області 04.02.2021, та погодженої головою Гощанського районного суду 15.02.2021 (підпункти 1, 2, 3, 4). Спірний наказ видано з питань, що відносяться до організаційного забезпечення суду та його дія поширюється виключно на працівників апарату суду: заступника керівника апарату, секретарів судових засідань, помічників суддів та інших працівників апарату Гощанського районного суду. Всі, викладені у наказі керівника апарату суду рекомендації, а саме: здійснення оцифрування матеріалів судових справ; забезпечення невідкладного внесення до автоматизованої системи документообігу суду інформації про рух справи, відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили та направлення таких відомостей до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, відносяться до безпосередніх службових обов`язків працівників апарату суду відповідно до їх посадових інструкцій. Більше того, такі обов`язки виконувались ними і до видання вказаного наказу. Стосовно питання поспішності видання наказу, то сторона позивача зауважувала на тому, що саме 14.03.2022 о 05-10 год. в с.Антопіль, поблизу телевежі, пролунали вибухи і внаслідок авіаударів було пошкоджено адміністративну будівлю, де загинув 21 військовослужбовець національної гвардії. Це місце знаходиться за 10-12 кілометрів від смт.Гоща, де розташований Гощанський районний суд. У той же день в с.Федорівка Гощанського району пролунав вибух поблизу вежі мобільного зв`язку. Це місце знаходиться за 2 кілометри від смт.Гоща. Відтак, видання 14.03.2022, після отримання напередодні у неділю ввечері відповідних рекомендацій голови Верховного Суду, керівником апарату суду наказу щодо організації роботи працівників апарату суду на період воєнного стану зовсім не є поспішним. Що стосується погодження видання такого наказу із головою суду, суддями та працівниками суду, то стороною позивача зауважено, що жодним нормативним актом не передбачено обов`язку керівника апарату суду узгоджувати видання наказів такого роду. Також керівник апарату суду не уникала відповідальності, як це зазначено в протоколі зборів суддів, оскільки виконання пункту 6 наказу про забезпечення схоронності особових справ та трудових книжок суддів і працівників апарату суду покладено на керівника апарату, з огляду на те, що такі повноваження відносяться до компетенції саме керівника апарату суду. Крім означеного, сторона позивача наголошувала на порушенні процедурних норм, покликаючись на те, що про збори суддів, які було призначено на 18.03.2022 позивача повідомлено 15.03.2022, тобто з порушенням трьохденного строку, передбаченого пунктом 3.4 Положення про збори суддів Гощанського районного суду Рівненської області, а про причини висловлення недовіри у повідомленні не було вказано. Крім того, 18.03.2022 збори суддів питання про недовіру керівнику апарату суду не розглядали, але і про перенесення його розгляду на 21.03.2022 рішення не приймали, а відтак розгляд даного питання 21.03.2022 неправомірний. Сторона позивача наполягала, що збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду виключно за порушення вимог, зазначених у першому реченні ч.3 ст.155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", в той час як за результатами заслуховування звіту керівника апарату суду про діяльність за 2021-2022 роки, зборами суддів 21.03.2022 не висловлено жодних претензій. Також за результатами зборів суддів складено тільки протокол №3 від 18.03.2022, в той час як рішення про недовіру керівнику апарату суду не виготовлено, що на переконання сторони позивача свідчить про відсутність такого правового акту індивідуальної дії. Відтак, Територіальне управління Державної судової адміністрації в Рівненській області не мало права видавати наказ про звільнення ОСОБА_1 на підставі протоколу зборів суддів без оформлення окремого рішення про недовіру керівнику апарату суду. Крім того, у наказі від 29.03.2022 зроблено посилання на погодження головою суду звільнення керівника апарату суду, в той час як наявність такого погодження жодним нормативним актом не передбачена. За сукупністю наведеного, сторона позивача просила про повне задоволення позовних вимог.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що скликаючи 15.03.2022 за власною ініціативою збори суддів Гощанського районного суду на 18.03.2022 та визначаючи порядок денний таких зборів, голова суду діяв у межах наданих йому повноважень та не допустив жодних порушень вимог Положення про збори суддів даного суду. Суд першої інстанції вказав, що збори суддів були повноважними та відбулись за наявності кворуму, оскільки на них були присутні троє суддів із трьох працюючих суддів цього суду. Суд першої інстанції зазначив, що збори суддів мали всі повноваження для того, щоб прийняти рішення по усіх питаннях раніше визначеного ними порядку денного. Суд першої інстанції констатував відсутність будь-яких процедурних порушень в роботі зборів суддів Гощанського районного суду Рівненської області та вказав, що повноваження щодо висловлення недовіри керівнику апарату, які закріплені в частині 3 статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого колегіального органу суддівського самоврядування - зборів суддів. Суд першої інстанції зазначив, що судді Гощанського районного суду були незадоволені морально-психологічним кліматом, який створила в колективі керівник апарату цього суду, а також її організаторськими здібностями, звинувачували позивача у порушенні правил субординації, у невмінні працювати злагоджено та координувати свої дії та рішення з головою суду та суддями Гощанського районного суду. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року у справі №460/14220/22 без змін.

Покликаючись на пункти 4.43, 4.46 Положення про збори суддів Гощанського районного суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що відображення рішення зборів суддів Гощанського районного суду про висловлення недовіри керівнику апарату суду безпосередньо у протоколі зборів суддів від 18.03.2022 без виготовлення окремого текстового рішення зборів суддів, не може розглядатись як порушення порядку прийняття відповідного рішення та самодостатня підстава для скасування такого, оскільки протокол №3 зборів суддів Гощанського районного суду Рівненської області 18.03.2022 оформлений відповідним чином, підписаний головуючим і секретарем зборів та відображає як результати голосування по відповідному питанню порядку денного, так і прийняте одностайне рішення. Суд апеляційної інстанції вважав, що у спірному випадку дотримано гарантії об`єктивності та законності юридично значимих рішень зборів суддів, що відповідає волевиявленню більшості суддів у контексті врахування принципу превалювання змісту над формою. В свою чергу, апеляційний суд підкреслив, що матеріалами справи не підтверджено безпідставність прийнятого зборами суддів рішення, надуманість підстав та не відповідність такого дійсній волі суддів.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.05.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року у справі №460/14220/22 скасовано. Прийнято у справі нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області від 29.03.2022 № 20-к про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Гощанського районного суду Рівненської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Гощанського районного суду Рівненської області з 01.04.2022. Справу в частині позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Рівненського окружного адміністративного суду.

З огляду на те, що судами не встановлювалися необхідні для визначення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суми та періоди, суд касаційної інстанції вказав, що справа в цій частині підлягає направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

05.03.2026 через систему "Електроний суд" від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області надійшло клопотання про долучення доказів, в якому представник зауважив, що на виконання постанови Верховного суду Гощанським районним судом Рівненської області видано наказ від 02.06.2025 №37-к "Про поновлення на посаді ОСОБА_2 ", в зв`язку з надходженням заяви від позивача від 02.06.2025 про звільнення з посади керівника апарату Гощанського районного суду Рівненської області без приступлення до виконання обов`язків на вказаній посаді, було видано наказ від 02.06.2025 №38-к "Про звільнення ОСОБА_2 ". Оскільки 25.06.2025 від позивача надійшла заява про звільнення з посади керівника апарату Гощанського районного суду Рівненського суду 16.10.2024 у зв`язку з призначенням на посаду судді Лохвицького районного суду Полтавської області, Гощанським районним судом Рівненської області видано наказ від 25.06.2025 №48-к "Про внесення змін до наказу територіального управління №38-к від 02.06.2025", яким позивача звільнено 16.10.2024.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, в даному випадку, враховуючи постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.05.2025, виникли з приводу стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у зв`язку з відстороненням позивача від посади.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право особи на працю захищається Конституцією України. Виплата заробітку за час вимушеного прогулу з вини роботодавця є гарантією можливості реалізації людиною права на працю та захищає працівника від управлінського свавілля.

Відповідно до частин першої, другої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022р. у справі № 755/12623/19 сформувала висновок про те, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Тобто в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.

Вказана норма права, крім превентивної функції, виконує функцію соціальну, задовольняючи потребу працівника в засобах до існування на період незаконного звільнення. Відтак, за умови встановлення факту незаконного звільнення особи, час вимушеного прогулу працівника повинен бути оплаченим.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100), відповідно до пункту 2 розд. ІІ якого середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку (абзац 4 пункту 2 Порядку № 100).

Пунктом 8 розділу ІV вищезазначеного Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області від 16.05.2022 №інф/К6-22-6/22 середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складає 22960, 28 грн, середньоденна заробітна плата складає 1177, 45 грн.

Так, Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.05.2025 ОСОБА_1 поновлено на посаді керівника апарату Гощанського районного суду Рівненської області з 01.04.2022.

Період вимушеного прогулу позивача з 01.04.2022 по 30.05.2025 становить 826 робочих днів.

Отже, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на його користь, становить 972 573,70 грн (1177, 45 грн х 826 робочих дні вимушеного прогулу). Така сума обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого присуджена до виплати працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку зменшується на суму податків і зборів.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову в оскаржуваній частині.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Гощанського районного суду Рівненської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.04.2022 по 30.05.2025 у розмірі 972 573,70 грн з вирахуванням розміру обов`язкових платежів.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 17 березня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Гощанський районний суд Рівненської області (вул. О.Теліги, 1-а,смт.Гоща,Рівненський район, Рівненська область,35400, ЄДРПОУ/РНОКПП 26406159) Відповідач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області (вул. Симона Петлюри, 10,м. Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 26259988)

Суддя С.А. Борискін