Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №400/1130/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 16 березня 2026 р.

Справа: №400/1130/26

Суддя: Величко А.В.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 р. № 400/1130/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка виявилась у нерозгляді по суті рапорту солдата ОСОБА_1 від 04.11.2025 року про звільнення з військової служби за сімейними обставинами;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення солдата ОСОБА_1 з військової служби на підставі абз.14 п.3 ч.12 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу (в редакції Закону №4170-ІХ)».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач дійшов неправомірного висновку щодо відсутності у позивача правових підстав для його звільнення з військової служби через відсутність у рапорті на звільнення документа, що підтверджує потребу постійного догляду за бабусею позивача та відсутність підтвердження наявності або відсутності інших родичів І або ІІ ступеня споріднення особи. Таким чином, відповідачем порушено право позивача на звільнення з військової служби за мобілізацією.

Ухвалою від 06.02.2026 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Враховуючи воєнний стан та ведення бойових дій на території Миколаївської області, з метою безпеки учасників судового процесу, суд не призначав судового засідання, та розглянув справу без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

Заперечень від учасників провадження щодо розгляду справи в порядку письмового провадження до суду не надходило.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, проти задоволення позову заперечує повністю. Заперечення відповідача обґрунтовані тим, що відповідно до підпункту «г», п. 2, ч.4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин перелік яких визначається ч.12 цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

З наданих до рапорту документів неможливо встановити наявність чи відсутність інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення громадянки ОСОБА_2 .

На підтвердження необхідності у постійному догляді ОСОБА_2 позивач надає до суду Висновок ЛКК № 499 виданий КНП Миколаївської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4». Відповідно до вказаного висновку ОСОБА_2 «за станом здоров`я: потребує постійного стороннього догляду та допомоги». Крім того, надані позивачем документи жодним чином не підтверджують відсутність у ОСОБА_2 членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення, не надано доказів їхньої неспроможності здійснювати догляд, відсутні довідки органів реєстрації, соціального захисту або інші офіційні підтвердження зазначених обставин.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Солдат ОСОБА_1 (далі - позивач) проходить службу за призовом під час мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України).

Позивач звернувся до відповідача з рапортом від 04.11.2025 про звільнення його з військової служби за мобілізацією за сімейними обставинами:у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за бабусею із числа осіб з інвалідністю ІІ групи.

До комплекту документів, поданих з рапортом, позивачем зокрема, було додано перелік документів передбачений п.28 Додатка 19 до Інструкції докази відсутності родичів 1-го ступення ( свідоцтво про розірвання шлюбу( НОМЕР_3 та свідоцтво про смерть єдиного сина (2000р)., докази інвалідності (довідка МСЕК серія 20-00 М та пенсійне посвідчення НОМЕР_4 ), медичне підтвердження потреби у догляді (висновок ЛКК №499 (форма 080-4/0), виписка МОКЛ №10960/1176.

16.11.2025 начальником НОМЕР_2 прикордонного загону полковником ОСОБА_3 був розглянутий рапорт позивача та надано роз`яснення щодо недостатності підстав для звільнення з військової служби позивача, а саме в рапорті відсутній документ, підтверджуючий потребу постійного догляду.Також зазначено, що з наданих до рапорту документів неможливо встановити наявність чи відсутність інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення громадянки ОСОБА_2 .

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

На підставі ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст. Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (далі - Положення) військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Згідно з п. 233 Положення військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Відповідно до п.4 Розділу ІІІ Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531 якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.

Відповідно до положень абз. 14 п.3) ч.12 ст.26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу: «військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Як встановлено судом, висновок ЛКК № 499 наданий позивачем, містить вказівку про потребу постійного стороннього догляду та допомоги ОСОБА_2 (бабусі позивача). Позивач долучав документ із висновком, який містить термін «постійний догляд та допомога».

Поняття «постійний догляд» - це безперервний догляд, який надається особі, що не здатна до самообслуговування, догляд, який надається без будь-якого часового обмеження - постійно.

Умовами для звільнення на підставі абз. 14 п. 3) ч. 12 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу є, зокрема відсутність інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Позивачем долучено до рапорту витяг з рішення від 13.03.2021 року за №29 «Про розгляд матеріалів з питань опіки та піклування, відповідно до якого ОСОБА_4 призначено опікуном над ОСОБА_1 » так як його батько помер (син бабусі ОСОБА_2 ) вказане підтверджується свідоцтвом про смерть батька серія НОМЕР_5 від 12.12.2000 видане відділом реєстрації актів громадянського стану м. Миколаєва. Мати дитини визнана безвісно відсутньою рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.08.2008р. Інших родичів не має.

Позивач постійно проживає зі своєю бабусею за адресою вказаною в довідці про реєстрацію місця проживання від 21.04.2021 року.

Вищезазначене вказує про те, що позивач є сиротою та не має інших родичів окрім свого опікуна бабусі ОСОБА_2 , яка являється фактично матір`ю позивачу.

На підставі вказаного суд приходить до висновку що відповідачем не належним чином було розглянуто рапорт позивача та не взято до уваги надані позивечем документи, які підтверджують, необхідність звільнення позивача з військової служби.

У зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та зважаючи на вид військової служби, яку проходить позивач, підстави звільнення його з військової служби (під час дії воєнного стану) визначені у п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ.

Зокрема, за правилами пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній на день звернення позивача з рапортом до відповідача) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби, зокрема під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Згідно з абз. 14 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, зокрема під час дії воєнного стану, у зв`язку з необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

За правилами ч.7 ст. 26 Закону №2232-ХІІ звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України визначений у Положенні про проходження громадянами України військової служби у Державні прикордонній службі України, затвердженому Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009 (далі - положення №1115/2009, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.2 положення № 1115/2009, громадяни проходять військову службу в Держприкордонслужбі в добровільному порядку або за призовом.

Громадяни, які проходять військову службу в Держприкордонслужбі, є військовослужбовцями Держприкордонслужби. Статус військовослужбовця підтверджується службовим або спеціальним посвідченням. Форма і порядок видачі службових та спеціальних посвідчень установлюється наказом Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно з п. 12 положення №1115/2009 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців з державою, зокрема включення їх до списків особового складу органів Держприкордонслужби або виключення з таких списків, присвоєння та позбавлення військових звань, пониження та поновлення у військових званнях, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо, оформлюється письмовими наказами на підставі документів, види та форма яких установлюються наказом Міністерства внутрішніх справ України.

За змістом п. 13 положення № 1115/2009 право видавати накази по особовому складу мають Голова Державної прикордонної служби України та згідно з визначеними ним повноваженнями посадові особи з числа його заступників, керівник розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, начальники (командири) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів Морської охорони, ректор вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби, начальники навчальних центрів, науково-дослідних установ та органів забезпечення, які утримуються на окремих штатах і за посадами яких штатом передбачено військове звання підполковника (капітана 2 рангу) і вище.

Розділ XII положення № 1115/2009 регламентує питання звільнення з військової служби.

Відповідно до п. 265 положення № 1115/2009 звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: 1) у запас - якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров`я придатні до військової служби; 2) у відставку - якщо вони досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби із виключенням з військового обліку.

Пунктом 279 Положення № 1115/2009 визначено, що військовослужбовець може бути звільнений за сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Звільнення військовослужбовців з цих підстав здійснюється згідно з письмовими документами, які підтверджують наявність у них відповідних сімейних обставин або інших поважних причин.

Приписами розділу XIV положення № 1115/2009 унормовано питання проходження військової служби та деякі питання виконання військового обов`язку в особливий період.

Згідно з п. 305 положення № 1115/2009 в особливий період військовослужбовці проходять військову службу в порядку, передбаченому цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, що визначають порядок проходження військової служби в особливий період.

Відповідно до пп. 1 п. 307 положення № 1115/2009 з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації: військовослужбовці Держприкордонслужби звільненню не підлягають, крім випадків, визначених статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а строк військової служби (дія контракту) продовжуються на строки, визначені статтею 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Накази про звільнення з військової служби військовослужбовців, не виключених із списків особового складу військових частин, підлягають скасуванню, крім наказів про звільнення військовослужбовців у відставку у зв`язку із визнанням їх за станом здоров`я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, та наказів про звільнення військовослужбовців в запас на підставах, визначених статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

За змістом п. 288 положення № 1115/2009 у разі прийняття рішення про звільнення військовослужбовець подає по команді рапорт та в разі необхідності документи, які підтверджують підстави звільнення.

У разі звільнення військовослужбовця з військової служби за рішенням командування за розпорядженням начальника органу Держприкордонслужби, в якому проходить службу військовослужбовець, кадровий підрозділ органу забезпечує підготовку подання про його звільнення.

Форма та порядок подання про звільнення військовослужбовців з військової служби та перелік документів, які додаються до нього у випадках, передбачених абзацами першим і другим цього пункту, визначаються наказом Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до п.292 положення №1115/2009 наказ про звільнення військовослужбовця з військової служби видається відповідною посадовою особою. Перебування військовослужбовця у відпустці чи його тимчасова непрацездатність не є підставою для затримки видання такого наказу.

Після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держприкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за обраним місцем проживання.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) задовольнити.

2.Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка виявилась у нерозгляді по суті рапорту солдата ОСОБА_1 від 04.11.2025 року про звільнення з військової служби за сімейними обставинами;

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду про звільнення солдата ОСОБА_1 з військової служби на підставі абз.14 п.3 ч.12 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції Закону №4170-ІХ)».

4.Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua