Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №320/34984/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року м. Київ справа №320/34984/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у не здійсненні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020-2022 роки в розмірі 12444,64 гривень, ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві здійснити перерахунок із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020-2022 роки в розмірі 12444,64 гривень, ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що позивачу була призначена пенсія наукового працівника відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», в подальшому у 2023 році переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте після переведення, пенсія виплачується з розрахунку показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки. Позивач вважає, що відповідач протиправно застосував при розрахунку позивачу пенсії за віком у 2023 році показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки та відмовив у проведенні перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за останні три роки, що передують зверненню з відповідною заявою, оскільки позивач набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший, а на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) з її новим обчисленням.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/34984/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову шляхом надання уточненої позовної заяви та її копії відповідно до кількості учасників справи в позовних вимогах якої зазначити дату з якої позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії.

На виконання ухвали суду від 22.07.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено уточнену позовну заяви з позовними вимогами викладеними у наступній редакції:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у не здійсненні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020-2022 роки в розмірі 12444,64 гривень, ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві здійснити перерахунок з 20.05.2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020-2022 роки в розмірі 12444,64 гривень, ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві засвідчену належним чином копію матеріалів пенсійної справи позивача.

На виконання вимог ухвали від 15.01.2026 відповідачем подано клопотання про долучення витребуваних доказів.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відповіти у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Позивачу призначено пенсію за віком наукового працівника відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 №1977-XII, а в подальшому переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2014-2016 роки, у розмірі 3764,40 грн.

Сторонами вказані обставини не заперечуються та підтверджуються матеріалами справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У відповідності до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту - Закон України №1058-IV).

У відповідності до частини 2 статті 7 Закону України №1058-IV пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.

Положеннями частини 2 статті 40 Закону України №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К),

де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відтак, у випадку призначення пенсії на підставі Закону України №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з частиною 3 статті 45 Закону України №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що частиною 3 статті 45 Закону України №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України №1058-ІV.

Вказане відповідає правовій позиції, наведеній Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.05.2019 у справі №314/272/17 (2-а/314/33/2017), від 31.03.2020 у справі №348/1296/17, від 01.03.2021 у справі №488/1409/16-а.

Також суд зазначає, що відповідно положень статті 24 Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977-XII від 13.12.1991 року, чинного на момент призначення пенсії позивачу, держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсії на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються у розмірі 80 відсотків заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, що визначається відповідно до статей 65 і 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, дія Закону № 1977-XII поширювалася на визначення права особи на пенсію, тоді як умови розрахунку цієї пенсії регулювалися нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до приписів статті 37 Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 848-VIII від 26.11.2015, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення наукових (науково-педагогічних) працівників здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як встановлено судом, позивачу було призначено пенсію за віком наукового працівника відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991 №1977-XII, а в подальшому - переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

03.10.2017 ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII, яким з 1 жовтня проведено осучаснення пенсій, а саме: пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Тому відповідачем при обрахуванні розміру пенсії під час переведення позивача на пенсію за віком за Законом № 1058-ІV правильно застосовано показники середніх заробітних плат за 2014, 2015 та 2016 роки.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.11.2022 року у справі №813/2355/18, в якій Судом за аналогічних обставин справи надавалася оцінка застосуванню нормам матеріального права, зокрема, статті 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суд. Зокрема, у постанові від 17.05.2021 у справі № 185/1473/17, підтриманої у постанові від 18 червня 2024 року у справі №280/4122/23, Верховний Суд, виснував наступне: «у випадку задоволення заяви позивача про переведення (призначення) його на пенсію за віком на загальних підставах, буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, призначена йому відповідно до статті 13 Закону №1788-ХІІ є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах повторно у зв`язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV.».

Частиною 3 статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що визначена частиною 2 статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.

З огляду на викладене, у даному випадку мало місце призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), а тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону №1058-ІV та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки.

Таким чином, суд вважає, що доводи позивача щодо необхідності застосування показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020-2022 роки, є необґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З огляду на відмову у задоволені позову розподіл судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.