Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №240/26689/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/26689/25

категорія 111030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення - рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, з урахуванням уточненої позовної заяви, про визнання протиправними та скасування:

- податкового повідомлення - рішення від 02.07.2025 року № 000150002410 про застосування штрафу в розмірі 340,00 грн.

Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято за результатами камеральної перевірки, яка проведена поза межами 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання річної декларації про майновий стан платника. Крім того, на думку Позивача оскаржуване рішення було прийнято з порушеннями вимог підпункту 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, тобто за відсутності результатів розгляду заперечень на акт перевірки.

Позивач вважає, що допущені податковим органом грубі порушення вимог Податкового кодексу України в розумінні доктрини з умовною назвою "плоди отруйного дерева" є підставою для визнання протиправним податкового повідомлення - рішення від 02.07.2025 року № 000150002410, яке було прийнято з такими порушеннями.

Ухвалою суду від 11.12.2025 року після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Відповідача, Головного управління ДПС у Житомирській області, подав відзив на позов, в якому проти позову заперечується, так як оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято у повній відповідності до вимог податкового законодавства. У відзиві на позов стверджується, що Позивачем 29.04.2024 року поштою надіслано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік. Подання такої декларації, на думку податкового органу, мало місце з порушенням граничних строків її подання, що стало підставою для призначення та проведення камеральної перевірки. Акт камеральної перевірки від 05.06.2025 року був надісланий Позивачу та отриманий Позивачем 09.06.2025 року. Заперечення Позивача на акт перевірки були розглянуті 01.07.2025 року за участі Позивача, за результатами розгляду був прийнятий висновок від 01.07.2025 року, про що було повідомлено Позивача листом від 04.07.2025 року.

На підтвердження своїх доводів представником Відповідача наведено правові висновки Верховного Суду.

19.12.2025 року представником Відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви Позивача без розгляду по причині пропуску місячного строку для звернення з даним позовом.

22.12.2025 року представником Відповідача заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 05.03.2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника Відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У відповіді на відзив Позивач вважає доводи представника Відповідача безпідставними і просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

11.03.2026 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення представника Відповідача, до яких долучено копію висновку про результати розгляду заперечень на акт камеральної перевірки від 05.06.2025 року.

13.03.2026 року Позивачем подано заперечення проти прийняття додаткових пояснень Відповідача з новими доказами з проханням відмовити у їх прийнятті.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав проведення податковими органами камеральної перевірки щодо дотримання строків подання фізичними особами, які займаються незалежною професійною діяльністю, податкової декларації про майновий стан і доходи регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

Суть спірних відносин по даній справі зведена до правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Позивача.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 02.07.2025 року № 000150002410, таке рішення приймалося Відповідачем на підставі акту перевірки від 05.06.2025 року.

Судом встановлено, що вказана спірна перевірка була проведена 05.06.2025 року, про що складено акт перевірки від 05.06.2025 року. Предметом вказаної перевірки була своєчасність подання Позивачем, як фізичною особою, яка займається незалежною професійною діяльністю, податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік.

За результатами перевірки уповноваженою посадовою особою Відповідача був зроблений висновок, що податкова декларація про майновий стан і доходи за 2023 рік Позивачем була подана 02.05.2024 року, тобто з порушенням граничного терміну (30.04.2024 року).

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач є фізичною особою, що здійснює незалежну професійну діяльність.

Суд враховує, що строки подання податкової декларації до контролюючих органів визначені правовими нормами статті 49 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних відносин.

Безспірно, за приписами пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (пункт 49.2 статті 49 Податкового кодексу України).

Суд враховує та не заперечується сторонами, що відповідно до вимог підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України Позивач, як самозайнята особа та платник податку на доходи фізичних осіб, зобов`язаний був подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік до 1 травня 2024 року. Тобто граничний термін подання Позивачем вказаної декларації - 30.04.2024 року.

Судом встановлено, що Позивач вказану декларацію надіслав 29.04.2024 року поштою до податкового органу.

Вказаний висновок суду ґрунтується на дослідженні самої податкової декларації про майновий стан і доходи Позивача за 2023 рік та поштового відправлення, копії яких долучені до відзиву на позов.

Так, в даній податковій декларації Позивача про майновий стан і доходи за 2023 рік перед підписом Позивача прямо зазначено, що датою подання такої декларації є 29.04.2024 року (а.с.41).

Аналогічно, на поштовому відправленні поштовим відділенням також вказано 29.04.2024 року як дату його (поштового) відправлення (а.с.40).

За приписами 49.5 статті 49 Податкового кодексу України у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Зазначене дає підстави суду зробити висновок, що Позивачем податкова декларація про майновий стан і доходи Позивача за 2023 рік подана з порушеннями вимог статті 49 Податкового кодексу України щодо граничного строку її подання.

В зв`язку з цим суд вважає безпідставними доводи Позивача, наведені у позові, про недослідження уповноваженою особою Відповідача обставин щодо вчасного доставлення поштою вказаної податкової декларації.

Суд погоджується із доводами Позивача, що відповідно до вимог пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.

Одночасно суд враховує, що за приписами абзацу другого пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Так, в дослідженому судом акті камеральної перевірки від 05.06.2025 року не зазначено, що уповноваженою особою Відповідача перевірялися ті чи інші складові податкової декларації Позивача про майновий стан і доходи за 2023 рік, а саме:

- правомірність визначення загальної суми доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу;

- правомірність визначення загальної суми чистого доходу;

- правомірність визначення загальної суми доходів, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу;

- правомірність визначення загальної суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб/військового збору, тощо.

Зазначене дає підстави суду погодитися із доводами Відповідача, що спірна камеральна перевірка відносно Позивача проводилася з інших питань, а не самої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік. Така перевірка проведена з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Таким чином, доводи Позивача щодо проведення спірної камеральної перевірки із порушеннями строків для її проведення не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що акт камеральної перевірки від 05.06.2025 року Позивачем був отриманий 09.06.2025 року.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 17.06.2025 року Позивачем були подані заперечення на цей акт камеральної перевірки від 05.06.2025 року.

Безспірно, відповідно до абзацу сімнадцятого пункту 5 розділу V Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затверджених наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року № 727 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 грудня 2021 року № 702) (надалі - Порядок №727), за результатами розгляду заперечень та/або додаткових документів і пояснень складається висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірок, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) документальної перевірки висновки, факти та дані, щодо яких надано заперечення та/або додаткові документи і пояснення платником податків, короткий зміст заперечень і пояснень, перелік документів та їх зміст.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів документальної перевірки, які залишаються в контролюючому органі, та враховується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу при прийнятті податкового повідомлення-рішення.

На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень та/або додаткових документів і пояснень, яка підписується керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою), та надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що подані Позивачем заперечення на акт перевірки були розглянуті 01.07.2025 року комісією з розгляду спірних питань Відповідача за участі самого Позивача. За результатами такого розгляду в той же день був складений відповідний висновок.

Як зазначено в даному висновку, копія якого досліджена судом, за результатами розгляду заперечень Позивача постійно діюча комісія з розгляду спірних питань ГУ ДПС в Житомирській області вирішили висновки акту перевірки вважати правомірними а заперечення Позивача - залишити без задоволення.

Про результати розгляду заперечень Позивача було письмово повідомлено листом від 04.07.2025 року.

Таким чином, такі дії уповноважених осіб Відповідача узгоджуються із вимогами Податкового кодексу України та Порядку №727.

Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки Відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 02.07.2025 року № 000150002410 про застосування до Позивача штрафу в розмірі 340,00 грн.

Як зазначено в дослідженому судом податковому повідомленні - рішенні від 02.07.2025 року № 000150002410, застосування до Позивача фінансових санкцій в розмірі 340,00 грн. було зумовлено виключно порушенням Позивачем вимог підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, що виразилося у порушенні платником строків подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік.

За приписами пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як вже зазначалося судом, податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік відповідно до вимог підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України Позивач, як самозайнята особа та платник податку на доходи фізичних осіб, зобов`язаний був подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік до 1 травня 2024 року. Тобто граничний термін подання Позивачем вказаної декларації - 30.04.2024 року.

За приписами 49.5 статті 49 Податкового кодексу України у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації,

Як вже зазначалося судом, Позивачем податкова декларація про майновий стан і доходи за 2023 рік була відправлена поштою лише податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік, тобто з порушенням строків, передбачених правовими нормами статті 49 цього Кодексу.

Суд враховує, що частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу приписів пункту 109.2 статті 109 Податкового кодексу України порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

В розумінні вимог пункту 112.5 статті 112 Податкового кодексу України підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.

Зазначене свідчить, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 02.07.2025 року № 000150002410 про застосування до Позивача фінансових санкцій в розмірі 340,00 грн. Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, позовні вимоги Позивача не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Одночасно суд зазначає про безпідставність доводів Відповідача щодо порушення Позивачем строків подання позову.

Суд зазначає також про безпідставність доводів Позивача щодо неврахування висновку податкового органу від 01.07.2025 року за результатами розгляду заперечень Позивача на акт камеральної перевірки.

Вказаний висновок в розумінні вимог статті 72 КАС України є доказом у справі, так як на підставі його дослідження суд мав можливість встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують як доводи Позивача, наведені у позові, так і заперечення Відповідача, наведені у відзиві на позов, та мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

16.03.26