Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №200/8772/25 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року Справа№200/8772/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач в період з 05.10.2016 по 29.01.2019 проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що перебуває на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі відповідач). За час проходження позивачем військової служби, відповідачем йому не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, а також при нарахуванні та виплаті йому грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2019 роки та допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідач в їхньому складі не враховував індексацію грошового забезпечення та щомісячну додаткову грошову винагороду передбачену постановою КМУ №889.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне, що для виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в січні 2016 року – лютому 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було. Фінансування на виплату індексації не здійснювалося. Зазначене підтверджується листами Департаменту фінансів Міністерства оборони України (№248/3/9/1/2 від 04.01.2016 року, №248/3/9/1/940 від 16.08.2017 року, №248/1485 від 26.03.2018 року, №248/7/9/1/1661 від 19.12.2017 року), якими головний розпорядник бюджетних коштів довів до підпорядкованих частин відповідні роз`яснення та надав їм вказівки щодо припинення нарахування індексації до окремого розпорядження. Відповідач зауважив, що позивач був зарахований до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 05.10.2016 року, а тому базовим місяцем для нього став жовтень 2016 року, як наслідок застосовувати до його грошового забезпечення базовий місяць січень 2008 року немає підстав. Отже, дії ІНФОРМАЦІЯ_5 в частині не нарахування індексації грошового забезпечення в період з 05.10.2016 року по 28.02.2018 року є правомірними та такими, що відповідають вимогам законодавства. Відповідач зазначив, що розмір грошового забезпечення позивача в лютому 2018 становить 5285,70 грн, а в березні 2018 року – 8877,51 грн. Сума підвищення грошового забезпечення склала – 3591,81 грн., а отже сума індексації різниці становить – 4463,15 грн – 3591,81 грн = 871,34 грн. В своїх розрахунках позивач порівнює розмір збільшення доходу після підвищення посадового окладу, враховуючи у лютому 2018 року розмір щомісячної додаткової винагороди (3171,42 грн.), що є невірним, оскільки додаткова винагорода має разовий характер та не є постійним. До того ж, позивач порівнює грошове забезпечення січня 2018 року та лютого 2018 року, що є не вірним, оскільки грошове забезпечення військовослужбовців виплачується в наступному місяці, що видно у архівній відомості, так як грошове забезпечення збільшилось в березні 2018 то його виплата зазначена за квітень 2018 року. Відповідач зауважив, що вказаний позивачем розрахунок суми індексації-різниці – 4052,51 грн. не відповідає дійсності та не підтверджується певними документами. Розрахована сума індексації-різниці є неналежною, оскільки виконана помилково та не відповідає вимогам абзаців пункту 5 Порядку № 1078. Отже, позивач є обізнаним та розуміє, що наводить неправомірні розрахунки чим діє протиправно, вводячи в оману суд для безпідставного заволодіння коштами за рахунок державного бюджету. Виходячи з вищевикладеного, дії ІНФОРМАЦІЯ_5 в частині не нарахування індексації-різниці в період з 01.03.2018 року по 29.01.2019 року в розмірі 4052,51 грн/місяць є правомірними та такими, що відповідають вимогам законодавства. Відповідач зауважив, що нарахування та виплата позивачу грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснювалась відповідно до вищевказаних норм і перерахунку не підлягає. Відповідач зазначив, що до місячного грошового забезпечення входить - посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія). Водночас, індексація грошового забезпечення в абзаці 2 пункту 3 статті 9 Закону встановлена для виплати, як окремий вид доходу, який не входить в пункт 2 статті 9 Закону (до складу грошового забезпечення). Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2025 відкрито провадження по даній справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Звільнено позивача від сплати судового збору. Встановлений відповідачу строк для надання на адресу суду: відзиву на позовну заяву та усіх наявних доказів на підтвердження зазначеного у ньому; довідку про нараховане грошове забезпечення та індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 05.10.2016 по 29.01.2019 (включно); копію наказу про зарахування позивача до списків особового складу та відповідно копію наказу про виключення позивача зі списків особового складу.

Позивач та відповідач про відкриття провадження по справі були повідомлені належним чином, про що свідчить відповідна відмітка про наявність у них реєстрації кабінету електронного суду та відповідної відмітки «доставлено» де зазначено, що ухвалу про відкриття вони отримали 19.11.2025 року.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 . Відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту з безконтактним носієм № НОМЕР_2 , орган що видав 1444, дата видачі 29.09.2021 року є громадянином України.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується наявною в матеріалах позовної заяви копією посвідчення учасника бойових дій виданого Управлінням персоналу штабу Військової частини НОМЕР_3 серії НОМЕР_4 від 12.02.2016 року.

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_7 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) є юридичною особою та є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивач проходив військову службу на посадах структурних підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_1 з 18.05.2015 по 29.01.2019 року, що насамперед підтверджується наявними в матеріалах справи: копією витягу з Наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_8 (по стройовій частині) від 05.10.2016 №186; копією витягу з Наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_9 (по стройовій частині) від 29.01.2019 №23; архівними відомостями грошового забезпечення позивача починаючи з 05.10.2016 по 29.01.2019 року.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 05 жовтня 2016 року по 28 лютого 2018 року, з урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 05 жовтня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця індексації — січень 2008 року;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 по 29.01.2019 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення позивачу, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4 052,51 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 29.01.2019 року;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2019 роки;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2017-2018 роки, передбачену статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, з урахуванням грошової винагороди та індексації грошового забезпечення при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2019 роки;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2017-2018 роки, передбачену статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 та індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2019-2022 роки, передбачену статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, з урахуванням індексації грошового забезпечення;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення при обрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2022 роки;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2018 роки, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 та індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік, з урахуванням індексації грошового забезпечення.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії відповіді відповідача від 27.03.2025 №09/02/415 на лист позивача, в якому було зазначено наступне: - «У грудні 2015 року до Порядку № 1078 внесені зміни, якими запроваджено єдині підходи для проведення індексації, в тому числі грошового забезпечення, Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно- правових актів», (далі - Постанова № 1013). Відповідно до п.3 Постанови № 1013 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації заробітної плати (грошового забезпечення) починається з січня 2016 року. Так, п. 5 Порядку № 1078 (в редакції з 09.12.2015р.) визначено, що в разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Відповідно до ст. 58 розділу II Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тому підстав для зміни місяця підвищення грошових доходів, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, який був установлений відповідно до норм - немає. Такий механізм Порядком не передбачений. Ураховуючи зазначене, застосовувати нові єдині підходи для проведення індексації, які запроваджені постановою № 1013, необхідно після збільшення військовослужбовцям посадових окладів - з березня 2018 року (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»). Відповідно до п. 1.14 розділу 1 наказу Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 року «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (який діяв з 01.01.2008 р. до 28.02.2018 р.) роз`яснення з питань застосування норм цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів з питань виплати грошового забезпечення надаються директором Департаменту фінансів Міністерства оборони України та іншими посадовими особами в межах їх компетенції відповідно до законодавства України. Так, Листом директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/9/1/2 від 04.01.2016 р. індексація грошового забезпечення військовослужбовцям починаючи з 01 січня 2016 року припинена до окремого рішення, у зв`язку з відсутністю механізму її нарахування військовослужбовцям. У той же час, відповідно до роз`яснень Міністерства Соціальної політики України від 08.08.2017 р. №13700/3 та від 08.08.2017р. №78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення. Згідно статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» п.6 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Оскільки військова частина є бюджетною організацією, матеріальні цінності якої перебувають у державній власності, а тому джерелом коштів для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та проведення індексації грошових доходів є Державний бюджет України, яким з січня 2016 року по лютий 2018 року не було закладено асигнувань на індексацію грошового забезпечення. Грошове забезпечення, в тому числі індексація, виплачувалась в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Індексація грошового забезпечення починаючи з 05.10.2016 року по 28 лютого 2018 року Вам не нараховувалась та не виплачувалась, у зв`язку з не закладенням до бюджету коштів для виплати індексації в період з січня 2016 року по лютий 2018 року. Згідно листа Юридичного департаменту Міністерства оборони України від 03.10.2019 № 298/5/2867, при зверненні до військової частини осіб, звільнених з військової служби та в установленому законодавством порядку виключених зі списків особового складу військової частини, рекомендується враховувати пункт 3 рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року по справі 620/4218/18, а змістом якого, зміна фактичних обставин справи і правового регулювання спірних правовідносин є обставинами, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі. Виплату індексації в таких випадках, на думку Департаменту, слід здійснювати на підставі відповідних рішень суду після набрання ними законної сили. Ураховуючи, що в березні 2018 року у військовослужбовців посадові оклади збільшилися (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») індексація грошового забезпечення за цей місяць не провадиться, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації розраховується з квітня 2018 року (місяця наступного за місяцем в якому відбувається підвищення посадових окладів. Індексація грошових доходів населення здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, з урахуванням якого величина індексу споживчих цін за попередні місяці (наростаючим підсумком) перевищила поріг індексації 103%. Тобто, індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року по жовтень 2018 року (який опубліковано в листопаді 2018 року), перевищив поріг індексації і становив 103,7% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% *100,0% * 101,9% * 101,7%), або 1,03 7. У зв`язку з цим, тільки у грудні 2018 року у військовослужбовців настало право для проведення індексації грошового забезпечення по індексу 3,7% (103,7% - 100%). Відповідно до абз. 5 п. 5 та додатку № 4 Порядку № 1078 з грудня 2015 року встановлено, що у зв`язку з підвищенням посадового окладу під час порівняння суми підвищення заробітної плати (грошового забезпечення) та суми індексації у місяці підвищення повинні враховуватись всі складові заробітної плати/грошового забезпечення, які не мають разового характеру виплати. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася v місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась v місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Відповідно до роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 04.07.2017 року № 58/0/66-17 порівняння суми підвищення грошового забезпечення із сумою індексації здійснюється в умовах місяця, у якому відбулося таке підвищення (тобто - порівнюються ні попередні місяці нарахованого грошового забезпечення з поточним місяцем нарахованого грошового забезпечення, а в умовах місяця підвищення грошового забезпечення, в якому враховані всі його складові встановлені з 01 березня 2018 року - для посадового окладу до 01 березня 2018 року та для посадового окладу з 01 березня 2018року (приклад обчислення індексації зазначений в додатку №4 - Порядку № 1078 з грудня 2015 року, відповідно до якого проведений розрахунок, який додається). Вам був встановлений посадовий оклад до 01 березня 2018 року - 830,00 грн., з 01 березня 2018 року - 3440,00 грн. Грошове забезпечення до 01 березня 3320,82 грн., з 01 березня 2018 року - 8877,51 грн. Сума підвищення грошового забезпечення склала - 5556,69 грн., що перевищує суму індексації, яка склалася в березні 2018 року по базовому місяцю січень 2008 року - 4463,15 грн. (розрахунок надається). […]. У зв`язку з вище зазначеним індексація грошового забезпечення починаючи з 05.10.2016 по 28.02.2018 не нараховувалась та з 01.03.2018 по 29.01.2019 року нараховувалась відповідно до вище вказаних норм та чинного законодавства.».

Аналогічну відповідь, відповідачем було надано відповідно до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2025 №200/8772/25 на адресу суду від 19.11.2025 №09/02/1587.

Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням наведеного, судом у межах заявлених позивачем позовних вимог були досліджені докази щодо виплаченого йому грошового забезпечення за спірний період.

З наявних в матеріалах справи копії архівної відомості грошового забезпечення позивача з 05.10.2016 по 29.01.2019 року, судом було встановлено, що за вищенаведений період позивачу відповідачем було виплачено індексації грошового забезпечення: з 05.10.2016 по 30.11.2018 року (включно) – 0,00 грн.; грудень 2018 року – 71,08 грн.; січень 2019 року – 71,08 грн.; лютий 2019 року – 4,59 грн.

Допомогу на оздоровлення 2017 рік – червень місяць у розмірі – 4958,63 грн.; допомогу для вирішення соціально-побутових питань – грудень місяць у розмірі – 5028,75 грн..

Допомогу на оздоровлення 2018 рік – травень місяць у розмірі – 8877,51 грн.

Даних щодо виплати допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2018 та 2019 роки довідки про виплачене грошове забезпечення не містять, позивачем протилежного не надано.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - «Закон України №2011-XII»).

Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Щодо визначення базового місяця індексації при врегулюванні спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (надалі - Закон № 1282-ХІІ), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною шостою статті 2 Закону № 1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абз.3 ст.1 Закону № 1282-XII індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Відповідно до ст. 4, 6 Закону № 1282-ХІІ (в редакції, яка діє з 01.01.2015, а щодо відсоткового значення порогу індексації з 01.01.2016), індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток (з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 №1013 (набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015) було внесено зміни до Порядку №1078, відповідно до яких запроваджено єдині підходи при проведенні індексації грошових доходів населення у разі їх підвищення.

Пунктом 5 Порядку № 1078 (в редакції, чинній до 01.12.2015) було визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

З 01.12.2015 редакція п.5 Порядку №1078 передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналіз редакцій норми п.5 Порядку № 1078 дозволяє дійти висновку, що до грудня 2015 року зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів було визначено як підстава для зміни базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для цілей визначення наявності або відсутності підстав для нарахування індексації.

Отже, до 01.12.2015 будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації.

Таким чином, базовий місяць для обрахунку індексації не був прив`язаний до події зростання виключно тарифних окладів працівника.

Редакція ж вказаної норми, яка діє з 01.12.2015, покладає обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) на підприємства, установи, організації у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, з урахуванням базового місяця, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання тарифних ставок (окладів).

Тобто, лише з 01.12.2015 на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів).

Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078, для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078, для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими особами роботи, для новоприйнятих працівників, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник.

Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови № 1294.

У подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став - березень 2018 року.

Таким чином, місяцями, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовими місяцями) військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.

Верховний Суд у постановах від 12.05.2022 у справі № 580/3335/21, від 19.05.2022 у справі № 200/3859/21, від 28.06.2022 у справі №420/4841/21 дійшов висновку про те, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є саме - січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, оскільки в період з 01.01.2008 по 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців були незмінними.

Таким чином, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача за період з 05 жовтня 2016 по 28.02.2018 повинна здійснюватися із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.

Суд зауважує, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці військовослужбовців.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №825/1832/17.

Одночасно, із системного аналізу вказаних норм суд дійшов висновку, що місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19).

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №206/4411/16-а).

Судом встановлено, що відповідач не проводив взагалі нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період: з 05 жовтня 2016 року по 28 лютого 2018 року, що підтверджується відзивом на позовну заяву, листами від 27.03.2025 №09/02/415 та від 19.11.2025 №09/02/1587, архівними відомостями про грошового забезпечення позивача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 05.10.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця - січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, та як похідна вимога, зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 05.10.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця - січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, у зв`язку із чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 по 29.01.2019 року, та як похідна вимога, зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення позивачу, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4 052,51 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 29.01.2019 року, суд зазначає наступне.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок № 1078.

З 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними.

Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок № 1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте, постановою Уряду № 1013 від 09.12.2015 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взагалі не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 до 01.12.2018 року, з 01 грудня 2018 року по дату звільнення позивача з військової служби відповідач нараховував та виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення у розмірах зазначених в архівній відомості грошового забезпечення позивача, що належним чином відображено судом в описовій частині рішення.

Суд зазначає, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, для правильного вирішення справи необхідно з`ясувати, чи має позивач право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року.

Так, Верховний Суд у згаданих вище постановах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 необхідно встановити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як вже було зазначено судом, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Згідно з п.1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 (чинної станом на лютий березень 2018 року), грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

Відповідно до архівної відомості наданої відповідачем грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року (виплата за березень 2018 року) становило: 12957,12 грн., з яких посадовий оклад – 580,00 грн.; оклад за військовим званням – 109,82 грн.; надбавка за вислугу років – 93,98 грн.; премія – 3735,00 грн.; винагорода за АТО – 4500,00 грн.; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 516,90 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода 60% - 3171,42 грн.

в березні 2018 року (виплата за квітень 2018 року) грошове позивача становило – 13377,51 грн., з яких посадовий оклад – 3440,00 грн.; оклад за військовим званням – 1130,00 грн.; надбавка за вислугу років – 1142,50 грн.; премія – 2593,76 грн.; винагорода за АТО – 4500,00 грн.; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 571,25 грн.

Отже, грошовий дохід позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року збільшився на 13377,51 – 12957,12 = 420,39 грн.

Як зазначалося судом вище, для правильного вирішення цієї справи слід також визначити суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка з урахуванням абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 вираховується шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків.

Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становить - 253,3%.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб у березні 2018 року складав 1762,00 грн.

Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становить 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,30% /100 = 4463,15 грн).

Враховуючи те, що розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, то індексація-різниця (фіксована індексація) складає: 4463,15 – 420,39 = 4042,76 грн.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідач не виконав вимоги абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та починаючи з 01.03.2018 по 30.11.2018 не виплачував взагалі позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення, а у період з 01.12.2018 по 29 січня 2019 року виплачував у не повному розмірі, що підтверджується відповідними довідками в матеріалах справи та свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

Отже з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у не нарахуванні та не виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.01.2019 із застосуванням абз.4-6 п.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 року № 1078, та як похідна вимога, зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4042,76 грн. на місяць за період з 01.03.2018 по 29.01.2019 із застосуванням абз.4-6 п.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням вже виплачених сум індексації грошового забезпечення.

Щодо інших позовних вимог позивача суд зазначає наступне.

При розгляді позову в цій частині суд враховує висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 року по справі № 825/997/17, відповідно до яких за змістом Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою КМУ від 26.11.2014 року №671 (у редакції, чинній на час затвердження Інструкції №550), одним з основних завдань Міністерства оборони України як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, було встановлення порядку грошового забезпечення.

Зазначене повноваження Міністерства оборони України корелює із пунктами 1 Інструкцій №550 та №595.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду наголосила, що встановлення підзаконним нормативно правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили.

Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.

Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону №2011-ХІІ та постанови № 889, а не Інструкцій №595 та №550.

Нормами Закону №2011-ХІІ також встановлено право військовослужбовців на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

З наведених вище мотивів до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Інструкції №260 в частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховується «грошова допомога на оздоровлення» та «матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань», щомісячної додаткової грошової винагороди.

Відтак «щомісячна додаткова грошова винагорода» входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється «грошова допомога на оздоровлення» та «матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань».

Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 21.12.2021 року по справі № 820/3423/18.

Суд наголошує, що до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Разом з тим, суд зауважує, що оскільки додаткова грошова винагорода має щомісячний характер, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу під час проходження військової служби у період з 01.11.2016 року по 28.02.2018 року (виплата у березні 2018 року) нараховувалась та виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода для військовослужбовців у розмірі 60%, яка передбачена Постановою №889, що підтверджується довідкою відповідача про виплачене позивачу грошове забезпечення.

Тобто, щомісячна додаткова грошова винагорода нараховувалась та виплачувалась позивачу щомісяця, що свідчить про її систематичний, а не одноразовий характер.

Разом з тим, до складу грошового забезпечення, з якого здійснено обчислення грошової допомоги на оздоровлення за 2017 та 2018 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2017 рік, не було включено щомісячну додаткову грошову винагороду, що не заперечується відповідачем.

У зв`язку з тим, що щомісячна додаткова грошова винагорода нараховувалась та виплачувалась позивачу щомісяця у період з 01.11.2016 року по 28.02.2018 року, то вона має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення грошової допомоги на оздоровлення за 2017 та 2018 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2017 роки.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не включено до складу грошового забезпечення позивача щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №889, та яку останній отримував щомісяця у спірній період, з якого здійснювалося обчислення грошової допомоги на оздоровлення за 2017 та 2018 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2017 рік.

Стосовно частини позовних вимог про перерахунок грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань із врахуванням у складі індексації грошового забезпечення, суд вважає врахувати висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 21.12.2021 року по справі №820/3423/18, відповідно до якого субсидіарне застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.

Окрім того, правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації викладена також у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 року по справі №638/9697/17 та від 30.12.2020 року по справі №359/8843/16-а.

Верховний суд у постанові від 09 листопада 2023 року по справі № 140/6868/21 зробив висновок, що індексація є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою).

З наведених вище мотивів, індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого нараховується зокрема допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань.

З урахуванням наведеного, суд вважає визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не врахування індексації грошового забезпечення, а також щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2017 та 2018 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, та як похідна вимога, зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2017 та 2018 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з урахуванням у їх складі щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» та індексації грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум.

Щодо інших позовних вимог, суд зауважує, що матеріалами справи не підтверджено отримання позивачем допомоги на оздоровлення у 2016 та 2019 році, як і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2016, 2018 та 2019 році.

Стосовно періодів 2020,2021 та 2022 роки суд не встановив, що позивач проходив військову службу у відповідача в ці періоди, оскільки у відповідності до копії наказу №23 від 29.01.2019 року про виключення його зі списків особового складу він з цієї дати посаду здав та вибув до іншого місця несення служби.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають як такі, що не підтверджені відповідними доказами.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Враховуючи, що позивач відповідно до приписів ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 05.10.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця - січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 05.10.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця - січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) у не нарахуванні та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.01.2019 із застосуванням абз.4-6 п.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 року № 1078.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4042,76 грн. на місяць за період з 01.03.2018 по 29.01.2019 із застосуванням абз.4-6 п.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням вже виплачених сум індексації грошового забезпечення.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) щодо не врахування індексації грошового забезпечення, а також щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2017 та 2018 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2017 та 2018 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з урахуванням у їх складі щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» та індексації грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 17 березня 2026 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець