Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №140/16165/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/16165/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації виконавчого комітету Луцької міської ради (далі також – Комісія, відповідач) в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації Луцької міської ради від 18.07.2025 щодо відмови у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення;

зобов`язати Комісію щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, що передбачена Порядком виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719, та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є особою з інвалідністю II групи внаслідок війни, яку він отримав під час захисту незалежності та суверенітету України (брав участь в АТО а також проходив військову службу за призовом). Він та його сім`я перебувають на квартирному обліку як особи, що потребують поліпшення житлових умов, і мають право на позачергове отримання житла.

Вказує, що у липні 2025 року він звернувся до Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації виконавчого комітету Луцької міської ради із заявою про нарахування та виплату йому та членам його сім`ї грошової компенсації за належну для отримання житлову площу.

Проте рішення відповідача від 18.07.2025 йому було відмовлено у нарахуванні та виплати грошової компенсації. Як причина відмови Комісія вказала те, що йому уже надавалося державне житло (квартира АДРЕСА_1 ).

Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним.

Вказує, що вказана квартира по АДРЕСА_2 у 2019 році була надана йому ГУ НПУ у Волинській області як службове житло. У 2024 році вказане житло було приватизоване. Разом з тим, навіть після приватизації цієї квартири, його сім`я з чотирьох осіб (він, дружина та двоє неповнолітніх дітей) все одно не були забезпечені житлом за встановленими законодавством нормами, у зв`язку із чим у травні 2025 року рішення виконкому Луцької міської ради вони були включений у список осіб на позачергове отримання житла.

Оскільки він та його родина перебуває на обліку для позачергового забезпечення житлом, як особа з інвалідністю внаслідок війни, яка під час надання житла і станом на день звернення з цією заявою до суду не забезпечена визначеною житловою площею, позивач стверджує, що йому належить право на отримання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у відповідності до вимог Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги позивача не визнав та зазначив, що ОСОБА_1 вже реалізував своє право на отримання житла за рахунок бюджетних коштів, а тому у відповідності до положень Порядку №719 він не має права на грошову компенсацію.

Зокрема, відповідно до розпорядження Департаменту житлово-комунального господарства від 02.05.2024 №3869-р позивачу та членам його сім`ї в спільну часткову власність було передано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 62,9 кв.м., житловою площею 32,9 кв.м.

Відповідно до висновку МСЕК від 25.01.2022 інвалідність ІІІ групи по причині: «травма, так, отримана під час виконання службових обов?язків у період участі а АТО» встановлена ОСОБА_1 первинно з 24.01.2022, у зв`язку із чим, 27.01.2022 останньому присвоєно статус особи з інвалідністю внаслідок війни. З 13.12.2024 позивачу встановлена 2 група інвалідності.

Згідно з підпунктом 8 пункту 14 Порядку №719 комісія відмовляє заявнику в призначенні грошової компенсації, якщо заявнику вже надавалося житло або вже виплачувалася грошова компенсація як члену сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, або як особі з інвалідністю за рахунок бюджетних та благодійних коштів, залучених коштів суб?єктів господарювання, інших джерел, не заборонених законодавством.

Відтак, оскільки ОСОБА_1 02.05.2024 вже надавалось житло за рахунок бюджетних коштів як особі з інвалідністю, підстави для призначення грошової компенсації відсутні.

Інших заяв по суті справи до суду від сторін не надходило.

Ухвалою суду від 23.02.2026 у виконавчого комітету Луцької міської ради та Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради витребувано документи на підставі яких ОСОБА_1 та члени його сім`ї були включені у список осіб на позачергове отримання житла; документи на підставі яких Департаментом житлово-комунального господарства Луцької міської ради прийнято розпорядження №3869-р від 02.05.2024 «Про приватизацію державного майна» (а.с.52-53).

10.03.2026 виконавчий комітет Луцької міської ради та Департамент житлово-комунального господарства Луцької міської ради надали суду документи на виконання вимог ухвали суду від 23.02.2026 (а.с.57-169).

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 проходив службу в роті патрульної поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Головного управління Національної поліції у Волинській області та брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територій Донецької та Луганської областей, що підтверджується відповідними ГУ МВС України у Луганській області (а.с.108-109, 111-114, 117) та ГУ МВС України у Волинській області (а.с.110, 115-116, 118-120).

Згідно із наказу ГУНП у Волинській службі №505о/с від 29.12.2021 ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції відповідно до п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (через хворобу) (а.с.9).

Надалі ОСОБА_1 був призваний в Збройні Сили України і до 23.09.2025 проходив військову службу та захищав незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №266 від 23.09.2025 позивача, звільненого у запас наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 08.09.2025 №72-РС за підпунктом «б» (за станом здоров`я – за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) пункту 2 частини 4 статті ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення (а.с.11).

Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №501732 від 25.01.2022 позивачу встановлено ІІІ група інвалідності (а.с.168).

13.12.2024 за результатами повторного огляду ОСОБА_1 встановлено ІІ група інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД №193552 від 13.12.2024. Як причина встановлення групи інвалідності зазначено – травма, так отримана під час виконання службових обов`язків в період участі в АТО (а.с.10).

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради №292-1 від 07.06.2017 «Про квартирний облік громадян» ОСОБА_1 , його дружину - ОСОБА_2 , сина - ОСОБА_3 та дочку - ОСОБА_4 взято на квартирний облік громадян для отримання державного житла. Як підставу (пільгу) взяття позивача та членів його сім`ї на квартирний облік у додатку до вказаного рішення зазначено – «учасник бойових дій» (а.с.13).

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради №685-1 від 06.11.2019 «Про надання службового житла ОСОБА_1 » затверджено рішення житлової комісії Головного управління Національної поліції у Волинській області (протокол від 21.10.2019 №8) про включення в число службового житла двокімнатної квартири АДРЕСА_1 житловою площею 32,9 кв.м, загальною – 62,9 кв.м та надання її учаснику бойових дій ОСОБА_1 з сім`єю в складі 5 осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – дружина, ОСОБА_3 – син, ОСОБА_5 - дочка) (а.с.21).

На виконання вказаного рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №685-1 від 06.11.2019 ОСОБА_1 із його сім`єю видано спеціальний ордер №72 від 13.11.2019 на право зайняття квартири АДРЕСА_1 (а.с.22).

Розпорядженням Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради №3869-р від 02.05.2024 «Про приватизацію державного житлового фонду» задоволено прохання ОСОБА_1 щодо приватизації квартири, в якій він мешкає за адресою: АДРЕСА_3 та передано вказану квартиру у спільну власність членам сім`ї позивача (а.с.49).

02.05.2024 Департаментом житлово-комунального господарства Луцької міської ради оформлено свідоцтво про право власності (а.с.145), згідного якого посвідчено, що квартира АДРЕСА_1 дійсно належить на праві спільної часткової власності громадянину ОСОБА_1 (1/4) та членам його сім`ї: ОСОБА_2 (1/4), ОСОБА_5 (1/4) та мельник Д.М. (1/4).

Інформація щодо права спільної часткової власності позивача та членів його сім`ї на вказану квартиру зареєстрована у Державному реєстрі речових прав (а.с.26-29).

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради №310-1 від 14.05.2025 «Про квартирний облік громадян» ОСОБА_1 , як особу з інвалідністю внаслідок війни, включено у список осіб на позачергове отримання житла (а.с.14).

01.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту з питань ветеранської політики Луцької міської ради із заявою у якій просив розглянути питання щодо можливості призначення грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи. У вказаній заяві позивач зазначив про відсутність у нього та членів його сім`ї майнових прав на об`єкти незавершеного будівництва. Також вказано, що майно як особі з інвалідністю внаслідок війни раніше не надавалося, грошова компенсація для придбання майна не виплачувалася (а.с.149-150).

Рішенням від 18.07.2025 Комісія щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю відмовила ОСОБА_1 в призначенні грошової компенсації в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 вже надавалося житло як особі з інвалідністю за рахунок бюджетних та благодійних коштів, залучених коштів суб`єктів господарювання, інших коштів суб`єктів господарювання, інших джерел, не заборонених законодавством – квартира, що знаходиться за адресою – АДРЕСА_3 (а.с.37).

Вважаючи рішення щодо відмови у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення протиправним, ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення, формування в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).

Пунктом 11 частини другої статті 7 Закону №3551-ХІІ визначено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію Російської Федерації проти України і стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 13 зазначеного Закону особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.

Згідно із підпунктом 2 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема, належить облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності.

Стаття 43 Житлового кодексу України передбачає, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.

Статтею 48-1 Житлового кодексу України встановлено, що порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719 затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей (далі також – Порядок №719).

Відповідно до пункту вказаного Порядку, цей Порядок визначає умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених пунктами 2-5 частини першої статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, включені до списків осіб, які користуються правом позачергового (першочергового) одержання жилих приміщень, за місцем проживання відповідно до законодавства за категоріями, встановленими в пунктах 2 і 3 цього Порядку.

Згідно із п. 3 Порядку №719 право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають особи з інвалідністю I-II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які перебувають на квартирному обліку (далі - особи з інвалідністю).

Відповідно до п. 5 Порядку №719 за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації утворюється комісія щодо розгляду заяв членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю про призначення грошової компенсації (далі - комісія), затверджується положення про комісію, яке визначає її завдання, повноваження, відповідальність членів комісії та порядок оскарження рішень комісії, і її персональний склад.

Пунктом 6 Порядку №719 встановлено, що до повноважень комісії належить, зокрема: прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації; проведення перевірки наявності майнових прав на об`єкти незавершеного житлового будівництва чи права власності на житлове приміщення членів сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та особи з інвалідністю, а також всіх членів сім`ї, на яких розраховується грошова компенсація, що розташовані в населених пунктах на підконтрольній Україні території (крім житлового приміщення, яке зруйноване (знищене) або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, зокрема з моменту введення воєнного стану, що підтверджується актом обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених акт комісійного обстеження), та/або збройною агресією Російської Федерації (далі відомості щодо якого внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі Реєстр пошкодженого та знищеного майна), на умовах, визначених абзацами чотирнадцятим шістнадцятим пункту 14 цього Порядку), або відчуження такого майна протягом п`яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації.

Перевірка інформації про наявність/відсутність права власності на житлове приміщення проводиться на підставі інформації (відомостей) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, бюро технічної інвентаризації, а також відомостей, поданих у заяві про призначення грошової компенсації.

Відповідно до пункту 7 Порядку №719 заяву про призначення грошової компенсації член сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, особа з інвалідністю (далі - заявник) або їх законний представник чи уповноважена особа подають в паперовій чи в електронній формі (за наявності технічної можливості) до структурного підрозділу районних, районних у м. Києві держадміністрацій, на який покладено функції з питань ветеранської політики, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування на квартирному обліку (далі - місцевий орган).

Підстави для відмови в призначенні грошової компенсації визначені у пункті 14 Порядку №719.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни – осіб з інвалідністю внаслідок війни (посвідчення № НОМЕР_2 , видане Департаментом соціальної політики Луцької міської ради 13.12.2021) (а.с.8).

Позивач взятий на квартирний облік при виконавчому комітеті Луцької міської ради для отримання державного житла та включений у список осіб, які мають право на першочергове отримання житла на підставі рішення виконкому від 07.06.2017 №292-1 та позачергове отримання житла на підставі рішення виконкому від 14.05.2025 №310-1, разом з дружиною ОСОБА_2 , сином ОСОБА_3 та дочкою ОСОБА_5 .

01.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту з питань ветеранської політики Луцької міської ради із заявою у якій просив розглянути питання щодо можливості призначення грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи.

Здійснивши перевірку інформації про наявність/відсутність у позивача права власності на житлове приміщення, Комісія на підставі інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.07.2025 №435499417, №435523923, №435530416, №435526971, №435524361 встановила наявність у позивача та членів його сім`ї права власності по ? частці (по 8,23 кв.м. житлової площі на кожного) на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Як вказано в оскаржуваному рішенні, вказана квартира набута заявником за рахунок бюджетних та благодійних коштів, залучених коштів суб`єктів господарювання, інших джерел, не заборонених законодавством, що у відповідності до Порядку №719 є підставою для відмови у призначення грошової компенсації.

Отже, ключовим питанням у цій справі є законність та обґрунтованість рішення Комісії щодо відмови позивачу у призначенні грошової компенсації з тих підстав, що позивач уже набув у власність житло за рахунок бюджетних та благодійних коштів, залучених коштів суб`єктів господарювання, інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржувану рішенню відповідача через призму наведених критеріїв, суд зазначає наступне.

В обгрунтування оскаржуваного рішення щодо відмови у виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідач посилається на положення підпункту 8 пункту 14 Порядку №719, відповідно до якого комісія відмовляє заявнику в призначенні грошової компенсації з таких підстав, що заявнику вже надавалося житло або вже виплачувалася грошова компенсація як члену сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, або як особі з інвалідністю за рахунок бюджетних та благодійних коштів, залучених коштів суб`єктів господарювання, інших джерел, не заборонених законодавством.

З огляду на буквальне тлумачення коментованого вище підпункту 8 пункту 14 Порядку №719, Комісія, як уповноважений закон орган на прийняття рішення щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, вправі відмовити особі у виплаті такої компенсації, якщо встановить, що:

1) заявнику вже надавалося житло або вже виплачувалася грошова компенсація за рахунок бюджетних та благодійних коштів, залучених коштів суб`єктів господарювання, інших джерел, не заборонених законодавством

2) таке житло надано або грошова компенсація виплачена особі (заявнику), яка є: членом сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла; особою з інвалідністю.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 не заперечує факт набуття ним та членами його сім`ї у спільну власність, в порядку приватизації згідно із Законом України «Про приватизацію державного майна», квартири АДРЕСА_1 .

Разом з тим, витребуванні у Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради документи свідчать про те, що право перебувати на квартирному обліку для отримання державного житла (згідно із рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №292-1 від 07.06.2017), а в подальшому і право на отримання згадуваної квартири у користування та приватизацію ОСОБА_1 набув як учасник бойових дій (працівник патрульної поліції особливого призначення «Світязь» Головного управління Національної поліції у Волинській області, який брав безпосередню участь в антитерористичній операції).

Право власності на державне житло ОСОБА_1 та його сім`я набули у травні 2024 року на підставі розпорядження Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради №3869-р від 02.05.2024 «Про приватизацію державного житлового фонду».

Надалі, з огляду на незабезпечення позивача із сім`єю житлом за встановленими законодавством України мінімальними нормами, рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради №310-1 від 14.05.2025 «Про квартирний облік громадян» ОСОБА_1 , як особу з інвалідністю внаслідок війни, включено у список осіб на позачергове отримання житла.

Таким чином, вказаним рішенням держава в особі органу місцевого самоврядування визнала ОСОБА_1 та членів його сім`ї особами з правом на позачергове отримання житла, що зумовило у позивача обґрунтоване сподівання на отримання певних соціальних гарантій (набуття житла або грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення).

На переконання суду, дії суб`єкта владних повноважень у даній справі характеризуються суперечливістю та правовою непослідовністю.

З одного боку, виконавчий комітет міської ради своїм офіційним рішенням №310-1 від 14.05.2025 включив ОСОБА_1 та членів його сім`ї на квартирний облік для реалізації житлових прав.

З іншого боку, профільна комісія того ж органу заперечує право позивача на отримання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення.

Така позиція прямо порушує принцип «належного урядування» та засади правової визначеності, згідно з якими державні органи не мають права використовувати недоліки нормативного регулювання або вузьке тлумачення підзаконних актів для обмеження прав особи, раніше офіційно визнаних самим же органом влади.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 є джерелом права.

Так, у пунктах 70, 71 рішення у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», за яким на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Наведені представником Комісії у відзиві на позовну заяву твердження про те, що квартира АДРЕСА_1 передана ОСОБА_1 та членам його сім`ї в спільну власність, як особі з інвалідністю внаслідок війни, базується на довільному трактуванні відповідачем обставин даної справи.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів отримання позивачем державного житла саме як особою з інвалідністю, що є ключовим в розумінні підпункту 8 пункту 14 Порядку №719.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що оскаржуване рішення Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації Луцької міської ради від 18.07.2025 щодо відмови у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на суть та характер спірних відносин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд визнає протиправним та скасовує рішення Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації від 18.07.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні грошової компенсації, а також зобов`язує відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення йому грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, що передбачена Порядком №719, та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації Луцької міської ради від 18.07.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення.

Зобов`язати Комісію щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, що передбачена Порядком виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719, та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 16 березня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Комісія щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації виконавчого комітету Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Тимошенка Сергія, 2)

Суддя Н. В. Стецик