Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №140/15200/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/15200/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач-2) та просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;

- зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 135 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 24.09.2025 №270, позивачу було нараховано грошову компенсацію за щорічну невикористану основну відпустку у розмірі 93 днів за 2022-2025 роки та за щорічну невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій у розмірі 42 дні за 2023-2025 роки.

24.10.2025 представником позивача на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 було направлено адвокатський запит, зокрема, з проханням надання інформації щодо врахування додаткової грошової винагороди при обрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку за 2022-2025 роки.

Також, 24.10.2025 було направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_7 з аналогічними вимогами.

Крім того, 24.10.2025 було направлено адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 з проханням надати довідку про грошове забезпечення (картку особового рахунку) позивача за період перебування на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 , з урахуванням відомостей про нарахування додаткової грошової винагороди.

Позивач вказує, що 06.11.2025 отримано відповідь від відповідача-2 з якої слідувало, що додаткова грошова винагорода не враховувалась при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток. Також надано картку особового рахунку ОСОБА_1 за 2025 рік. Додатково зазначено, що відповідно до рішення командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 26.10.2025 №52195 ІНФОРМАЦІЯ_8 було зараховано на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

07.11.2025 отримано відповідь від Військової частини НОМЕР_1 в якій надано картки особового рахунку ОСОБА_1 за час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 за період з 2019 року та з 2022 року по січень 2025 року. Відповідно до довідок про грошове забезпечення, позивач отримував додаткову грошову винагороду під час проходження служби.

У зв`язку з наведеним, позивач вважає, що бездіяльність відповідачів щодо не врахування додаткової грошової винагороди при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки є протиправною , тому звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.28-29).

У поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача-2 проти позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позову відмовити (а.с.34-42).

В обґрунтування своєї позиції вказав, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з не включенням до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток.

Так на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця за 2025 рік, під час проходження позивачем військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_9 додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, не нараховувалася та не виплачувалася.

Зауважив, що пункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 встановлює порядок розрахунку грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Тому, оскільки за останньою зайнятою штатною посадою до складу грошового забезпечення позивача не входила додаткова винагорода згідно з Постановою №168, то така не могла увійти до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки. Таким чином, слід дійти висновку, що у межах спірних правовідносин ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 не вчинили протиправних дій при обчисленні ОСОБА_1 розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, а також за невикористані дні додаткової відпустки, виплату якої належало провести при звільненні з військової служби та виключенні зі списків особового складу з грошового забезпечення за останньою займаною штатною посадою, а тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №270 від 24.09.2025 (по стройовій частині) ОСОБА_1 з 24.09.2025 виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 та всіх видів забезпечення (а.с.15 зворот).

При звільненні виплаченого грошову компенсацію за 23 доби щорічної основної відпустки за 2022 рік, грошову компенсацію за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошову компенсацію за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік, грошову компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2025 рік, грошову компенсацію за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за 2023-2025 роки за 42 доби.

24.10.2025 представник позивача звернулася до відповідачів з адвокатськими запитами з проханням надати інформацію щодо врахування додаткової грошової винагороди при обрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку за 2022-2025 роки (а.с.16-17).

У відповідь на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_4 листом №ВФЗ/1533 від 06.11.2025 повідомив про те, що позивач за період перебування на грошовому забезпеченні у відповідача-2 права на отримання додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану не набув, відтак у проведенні перерахунку відмовив. Додатково вказав, що відповідно до рішення командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 26.10.2021 №52195 ІНФОРМАЦІЯ_3 було зараховано на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.19).

Разом з тим, представник позивача 24.10.2025 направила адвокатський запит до В/ч НОМЕР_1 з проханням надати довідку про грошове забезпечення (картку особового рахунку) позивача за період перебування на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 , з урахуванням відомостей про нарахування додаткової грошової винагороди (а.с.18).

Листом №1641/фс від 07.11.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 було надано картки особового рахунку ОСОБА_1 за час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 за період з 2019 року та з 2022 року по січень 2025 року (а.с.21).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо виплати грошового забезпечення у неналежному розмірі, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-XII).

Положеннями пункту 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За правилами пункту 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України Про відпустки (пункт 14 статті 10-1 Закону №2011-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанова № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 3 Постанови №704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством оборони України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок №260).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №260 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Пунктом 3 розділу ХХХІ Порядку №260 установлено, що у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку №260 (у редакції на час звільнення позивача з військової служби) розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 Про загальну мобілізацію Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Вирішуючи питання щодо врахування, передбаченої Постановою №168 щомісячної додаткової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток суд констатує, що підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.

При вирішенні спору, в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2024 року у справі №240/32125/23, які полягають, зокрема, у такому.

Положення четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець, зокрема, делегував Міністру оборони України.

Такими нормативно-правовими актами є Постанова №704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу; окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та Порядок №260.

Отже, за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.

Що стосується умов обчислення розміру компенсації за всі невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки, то Верховний Суд у справі №240/32125/23 констатував, що на відміну від правил обчислення розміру допомоги на оздоровлення, підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.

Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.

Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що відповідно до довідки військової частини виплачувалася позивачу, починаючи з квітня 2022 року по лютий 2023 року, Верховний Суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.

При цьому Верховний Суд у постановах від 07 листопада 2024 року у справі №240/23909/23, від 06 грудня 2024 року у справі №240/12225/23, від 19 грудня 2024 року у справі №580/3483/24, від 10 квітня 2025 року у справі №240/2078/24, від 10 квітня 2025 року у справі №420/35446/23 та від 10 квітня 2025 року у справі №380/10576/23 та інших не знайшов підстав для відступу від цього правового висновку.

Як вбачається з карток грошового забезпечення ОСОБА_1 , позивачу у 2022-2024 роках нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, передбачена Постановою №168 (а.с.22-23).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №270 від 24.09.2025 (по особовому складу) вирішено виплатити позивачу грошову компенсацію грошову компенсацію за 23 доби щорічної основної відпустки за 2022 рік, грошову компенсацію за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошову компенсацію за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік, грошову компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2025 рік, грошову компенсацію за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за 2023-2025 роки за 42 доби (а.с.15 зворот).

Відповідач не заперечує факту виплати позивачу компенсації за всі невикористані дні щорічної та додаткової відпусток без урахування при їх обчисленні сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, що також підтверджено ним у листі №ВФЗ/1533 від 06.11.2025 (а.с.19).

Суд зазначає, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, є видом додаткового грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачується під час дії воєнного стану і має постійний характер виплати.

Відтак вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної та додаткової відпусток. З огляду на таке, при обчисленні розміру таких виплат (компенсації за всі невикористані дні щорічної та додаткової відпусток), відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.

Крім того, як слідує з тексту позовної заяви позивач заявляє позовні вимоги до двох відповідачів – ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 . Однак, як зазначалося судом раніше, відповідно до інформації з листа ІНФОРМАЦІЯ_7 №ВФЗ/1533 від 06.11.2025 позивач проходи військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_6 з 03.01.2025 до 24.09.2025, а відповідно до рішення командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 26.10.2021 №52195 ІНФОРМАЦІЯ_3 було зараховано на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.19).

Із врахуванням вище викладеного та наведених норм чинного законодавства України, висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_7 , що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, при обчисленні позивачу розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (грошової компенсації за 23 доби щорічної основної відпустки за 2022 рік, грошової компенсації за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошової компенсації за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік, грошової компенсації за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2025 рік, грошової компенсації за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за 2023-2025 роки за 42 доби) та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_7 здійснити позивачу перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (грошової компенсації за 23 доби щорічної основної відпустки за 2022 рік, грошової компенсації за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошової компенсації за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік, грошової компенсації за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2025 рік, грошової компенсації за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за 2023-2025 роки за 42 доби), обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати згідно статті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, при обчисленні ОСОБА_1 розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (за 23 доби щорічної основної відпустки за 2022 рік, за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік, за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2025 рік, за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за 2023-2025 роки за 42 доби).

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (за 23 доби щорічної основної відпустки за 2022 рік, за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік, за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2025 рік, за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за 2023-2025 роки за 42 доби), обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач-1: ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Відповідач-2: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя А.Я. Ксензюк