Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №140/1082/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1082/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі – ГУ ПФУ в Закарпатській області, відповідач 2) з наступними позовними вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 06.01.2026 №032950013374.

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, періоди роботи з 12.08.1994 по 26.05.2019 у Хотешівській туберкульозній лікарні, з 27.05.2019 по 13.02.2020 у комунальному підприємстві «Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Волинської обласної ради та, з урахуванням вказаних періодів, призначити пільгову пенсію, з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 14.01.2026;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виплачувати пільгову пенсію згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 14.01.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.12.2025 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пільгової пенсії на підставі підпункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.

Вказану заяву за принципом екстериторіальності розглянуто ГУ ПФУ у Закарпатській області, яке рішенням №032950013374 від 06.01.2026 відмовило мені у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягнення 55 років.

Так, відповідно до оскаржуваного рішення, загальний страховий стаж позивача становить 30 років 2 місяці 3 дні, пільговий стаж за Списком №2 складає 0 років 0 місяців 0 днів.

Позивач вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що порушує її права, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позов від 18.02.2026 ГУ ПФУ в Закарпатській області, позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача 2 вказав, що за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. До пільгового стажу роботи за списком №2 не зараховано період роботи згідно довідки №649/1 від 17.10.2025, оскільки необхідно надати додатково — читабельні накази про затвердження результатів атестації робочих місць №82 п 3 від 31.12.2001 та №88 п. 3 від 29.12.2006 та переліки робочих місць до них (сканкопії нечіткі та зрізано частину тексту).

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ; підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається період роботи; первинні документи за час виконання роботи на підставі яких видана зазначена довідка.

Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності повинні бути підписані посадовими особами підприємства (керівником, бухгалтером та начальником відділу кадрів) і засвідчені печаткою.

Крім того, представником відповідача 2 зазначено, що висновки позивачки щодо чинності станом на час вирішення цієї справи положень Закону №1788-XII в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та можливість застосування його під час вирішення спору є необґрунтованими.

Наведені положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції від 11.10.2017 та на сьогодні) та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017 такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) не визнавалися.

Таким чином, у ГУ ПФУ в Закарпатській області був відсутній вибір між більш чи менш сприятливим для позивачки законом, оскільки спірні правовідносини на час їх виникнення регулював один Закон (№1058-IV).

З огляду на зазначене, рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 не змінило правового регулювання спірних правовідносин та не дає підстав вважати незаконним оскаржуване рішення №032950013374 від 06.01.2026.

Враховуючи вищевикладене, рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області №032950013374 від 06.01.2026, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком - із зниженням пенсійного віку відповідно до п.1 ч.2 статті 114 розділу XIV ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є законним та обґрунтованим.

26.02.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначив, що наслідком скасування рішення, прийнятого ГУ ПФУ в Закарпатській області за результатами розгляду позовної заяви має бути виникнення саме у цього територіального органу Пенсійного фонду України обов`язку призначити (перерахувати) пенсію тощо (висновок Верховного Суду у справі №500/1216/23, постанова від 08.02.2024).

Оскільки повноваження щодо призначення пенсії відноситься до компетенції Пенсійного фонду, суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Просить відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 30.12.2025 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пільгової пенсії на підставі підпункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.

Згідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Мін`юсті України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок), заяви, які подаються особами, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію, за місцем проживання.

Пунктом 4.2 вказаного Порядку визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 4.7 розділу IV Порядку).

З урахуванням зазначеного Порядку, заява про призначення пенсії з доданими документами була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Закарпатській області, яким прийнято рішення за від 06.01.2026 №032950013374 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, в зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи.

Відповідно наданих до заяви документів страховий стаж позивачки становить 25 років, 10 місяці, 0 днів, для розрахунку з урахуванням кратності стаж складає 30 років, 2 місяці, 3 дні, пільговий стаж роботи для призначення пенсії становить 0 років, 0 місяців, 0 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності.

До пільгового стажу роботи за списком №2 не зараховано період роботи згідно довідки №649/1 від 17.10.2025, оскільки необхідно надати додатково — читабельні накази про затвердження результатів атестації робочих місць №82 п 3 від 31.12.2001та №88 п. 3 від 29.12.2006 та переліки робочих місць до них (сканкопії нечіткі та зрізано частину тексту).

Не погоджуючись з рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 12.08.1994 по 26.05.2019 у Хотешівській туберкульозній лікарні, з 27.05.2019 по 13.02.2020 у комунальному підприємстві «Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Волинської обласної ради для призначення пенсії з 14.01.2026, позивач звернулася за захистом своїх прав з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно із пунктом б частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII (далі - Закон №213-VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Законом №213-VIII (набрав чинності 01.04.2015) стаття 13 Закону № 1788-ХІІ була викладена в новій редакції, відповідно до якої на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту,

але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону

України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII (далі - рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020):

визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти б-г статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII;

стаття 13, частина друга статті 14, пункти б-г статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

зстосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б-„г статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Разом з тим, згідно із пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31.12.2021.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин у даній справі була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) з одного боку, та Законом №1058-IV - з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах для жінок, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, а саме перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яке є правонаступником Управління ПФУ в Попаснянському районі Луганської області, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання призначити пенсію, які полягають у такому.

Норми Законів №1788-ХІІ та №1058-IV регулюють одне і те ж коло відносин, явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі Щокін проти України). Оскільки у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи (такий правовий висновок сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а), тому застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, а не Закону №1058-IV.

Отже, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах для жінок, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць на підставі Закону №1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020) мають жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах.

Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується відповідачами, що момент звернення із заявою про призначення пенсії 30.12.2025 вік позивача - 49 років 11 місяців 17 днів. Суд зауважує, що позивач просила призначити пенсію з 14.01.2026 , наступний день з моменту досягнення 50-річного віку, страховий стаж позивача становив 30 років 02 місяці 3 дні (при необхідному не менше 25 років), з них пільговий стаж за Списком №2 відсутній.

Разом з тим, судом встановлено, що рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області від 06.01.2026 №032950013374 до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 12.08.1994 по 26.05.2019 у Хотешівській туберкульозній лікарні, з 27.05.2019 по 13.02.2020 у комунальному підприємстві «Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Волинської обласної ради, згідно довідки №649/1 від 17.10.2025, оскільки необхідно надати додатково — читабельні накази про затвердження результатів атестації робочих місць №82 п. 3 від 31.12.2001 та №88 п. 3 від 29.12.2006 та переліки робочих місць до них (сканкопії нечіткі та зрізано частину тексту).

Суд вважає неправомірним не зарахування ГУ ПФУ в Закарпатській області до пільгового стажу позивача спірних періодів роботи, з огляду на наступне.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі Порядок №383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок № 637).

Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку №637.

Згідно з пунктом 20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, при цьому, у разі відсутності відомостей у ній, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.

Судом встановлено, що відповідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданої довідки №649/1 від 17.10.2025, виданої комунальним підприємством «Волинська обласна інфекційна лікарня» за період з 12.08.1994 по 13.02.2020 виконувала безпосереднє обслуговування хворих у туберкульозних закладах за професією, посадою санітарки-прибиральниці, палатної санітарки, молодшої медичної сестри палатної що передбачено Списком №2, розділом ХХІУ, код КП 5132

Підстава: постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 за період з 12.08.1994 по 13.02.2020 25 років 6 місяців 1 день.

Підстава для видачі: накази по особовому складу за 1994-2020 роки, особова картка форми П-2, табель обліку робочого часу за 1994-2020 роки.

Факт, що дана посада відноситься до Списку №2 підтверджується витягами з наказ №82п3 від 31.12.2001-робоче місце №2,6, наказ №88п3 від 29.12.2006-робоче місце №2,6, наказ №8-од від 26.12.2011-робоче місце №4, наказ №14-од від 12.12.2016-робоче місце №5. Тобто у позивача наявний пільговий стаж за Списком №2 25 років 6 місяців 1 день, з чого випливає, що у позивача достатньо пільгового стажу для призначення пенсії віком на пільгових умовах.

Отже, письмовими доказами підтверджується, що у спірні періоди з 1994-2020 позивач виконувала безпосереднє обслуговування хворих у туберкульозних закладах за професією, посадою санітарки-прибиральниці, палатної санітарки, молодшої медичної сестри палатної що передбачено Списком №2, розділом ХХІУ, код КП 5132. Таким чином, у відповідача 2 були відсутні підстави не зараховувати до пільгового страхового стажу позивача за Списком №2 періодів роботи з періоди роботи з 12.08.1994 по 26.05.2019 у Хотешівській туберкульозній лікарні, з 27.05.2019 по 13.02.2020 у комунальному підприємстві «Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Волинської обласної ради.

Відтак, з метою належного захисту прав позивача, слід визнати протиправним не зарахування відповідачем 2 до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 12.08.1994 по 26.05.2019 у Хотешівській туберкульозній лікарні, з 27.05.2019 по 13.02.2020 у комунальному підприємстві «Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Волинської обласної ради.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Таким чином, оскільки з 14.01.2026 позивач досягла 50-річного віку, мала не менше 20 років страхового стажу, з них не менше 10 років пільгового стажу, про що подала необхідні документи, тому позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту б статті 13 Закону №1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020).

Відтак, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 06.01.2026 №032950013374, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відсутності необхідного віку 55 років та пільгового стажу не менше 10 років, який визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, є протиправним.

Оскільки позивач досягнувши 50 років 13.01.2026, із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах звернулася 30.12.2025, тому пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту б статті 13 Закону №1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020) та приписів статті 45 Закону №1058-IV позивачу має бути призначена з 14.01.2026 (наступний день після досягнення позивачем 50-річного віку).

Щодо твердження відповідача про те, пільговий стаж буде зарахований після подачі читабельних наказів про затвердження результатів атестації робочих місць №82 п 3 від 31.12.2001 та №88 п. 3 від 29.12.2006 та переліки робочих місць до них (сканкопії нечіткі та зрізано частину тексту), суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 44 Закону №1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм законодавства випливає значний обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду України під час вирішення питання про призначення пенсії. Відповідач міг сам витребувати у підприємства накази про затвердження результатів атестації робочих місць №82 п 3 від 31.12.2001 та №88 п. 3 від 29.12.2006 та переліки робочих місць до них для її призначення, якщо вони для нього були не читабельні.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3. розділу IV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Так, у межах спірних правовідносин заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Закарпатській області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.

Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади – суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.

Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку №22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов`язання призначити пенсію є ГУ ПФУ в Закарпатській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву позивача про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову.

Натомість, ГУ ПФУ у Волинській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.

Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 ГУ ПФУ у Волинській області визначено як суб`єкт, який буде здійснювати виплату пенсії позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання (в разі її призначення/перерахунку). При цьому у суду відсутні підстави вважати, що після призначення пенсії позивачу, ГУ ПФУ у Волинській області не проводитиме її виплату.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області виплачувати пільгову пенсію згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, суд зазначає наступне.

Судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, позивач просить зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити виплату пенсії згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, при цьому, саме призначення на пенсію відповідачем не здійснено, тому підстави для виплати даної пенсії відсутні.

Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, суд у цій справі дійшов висновку, що з урахуванням наведених норм чинного законодавства України і встановлених обставин справи та для ефективного захисту порушених прав позивача позовні вимоги слід задовольнити частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Закарпатській області від 06.01.2026 №032950013374 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язання ГУ ПФУ в Закарпатській області зарахувати до пільгового страхового стажу позивача періоди роботи з 12.08.1994 по 26.05.2019 у Хотешівській туберкульозній лікарні, з 27.05.2019 по 13.02.2020 у комунальному підприємстві «Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Волинської обласної ради; зобов`язання ГУ ПФУ в Закарпатській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 14.01.2026;.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки права позивача були порушені саме рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області, а позовні вимоги задоволені частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань вказаного відповідача судовий збір в сумі 665,60 грн, сплачений згідно з квитанцією від 27.01.2026 (а.с.9).

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 06.01.2026 №032950013374 про відмову у призначені пенсії на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, періоди роботи з 12.08.1994 по 26.05.2019 у Хотешівській туберкульозній лікарні, з 27.05.2019 по 13.02.2020 у комунальному підприємстві «Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Волинської обласної ради, та призначити пільгову пенсію, з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку - 14.01.2026.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, місто Ужгород, площа Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063).

Суддя В.В. Дмитрук