Вирок від 16 березня 2026 р. у справі №522/3715/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3715/26

Провадження № 1-кп/522/2535/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року Місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026164500000028 від 05.02.2026 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2026, приблизно, о 21:00 год., ОСОБА_3 , перебуваючи на території розважального парку Луна-парк «Одеса» за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 1, більш точної локації не встановлено, знайшов на землі один зіп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,532 г., де кількісний вміст PVP становить 0,436 г., після чого, розуміючи що у знайденому зіп-пакеті знаходиться заборонена для вільного обігу речовина, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом знахідки незаконно придбав для власного вживання без мети збуту вказаний зіп-пакет з PVP, та у подальшому, продовжуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне зберігання психотропної речовини для власного вживання без мети збуту, почав зберігати вказаний зіп-пакет з PVP при собі, а саме у пачці цигарок, яка перебувала у лівій зовнішній кишені його штанів, до моменту його вилучення 05.02.2026 працівниками відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області під час огляду місця події о 22:38 год. за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, біля будинку № 23А.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме – незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.

Положеннями ч. 2, 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 , щодо його беззаперечного визнання винуватості у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. У даній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту без його участі.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.

Розглянувши обвинувальний акт, перевіривши долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого у скоєнні вказаного проступку повністю доведена.

Таким чином, суд визнає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання.

Так, відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, є кримінальним проступком.

ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, раніше не судимий.

Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому злочині.

Відомостей щодо перебування обвинуваченого на обліках у лікарів психіатра та нарколога, зловживання ним алкогольними напоями чи наркотичними засобами – не має.

Обставиною, яка пом`якшує покарання – є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання – не встановлено.

З огляду на викладене, зазначену пом`якшуючу обставину, ставлення обвинуваченого до вчиненого, відсутність тяжких наслідків, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому за вчинений ним кримінальний проступок, покарання у виді обмеження волі, вважає за можливе застосувати до нього дію ст.ст. 75; 76 ч. 1 п. 1, 2; ч. 3 п. 2 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства.

Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта підлягають відшкодуванню відповідно до вимог ст.ст. 122, 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 368-371, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ст. 76 ч. 1 п. 1, 2; ч. 3 п. 2 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 не застосовувати.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2026 року про арешт майна – скасувати.

Речові докази: СД диск – зберігати в матеріалах кримінального провадження; поліетиленовий зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору, який було вилучено та запаковано до сейф-пакету НПУ № CRІ1213146; кристалічну речовину білого кольору, масою 0,532 г., яка знаходиться в сейф-пакеті НПУ № CRІ1213146, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Кількісний вміст PVP становить 0,436 г., в експертному пакеті № 6680503 – знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертизи в розмірі 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок.

Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1