Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №127/31933/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/31933/25

Провадження № 22-ц/801/283/2026

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 рокуСправа № 127/31933/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя – доповідач),

суддів Оніщука В.В., Стадника І.М.,

за участю секретаря судового засідання Ходакової М.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 127/31933/25 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив-25» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) металевого гаража,

за апеляційною скаргою Обертюх Тетяни Степанівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2025, ухвалене у складі судді Ан О.В. в приміщенні суду в м. Вінниця, повний текст рішення складено 21.11.2025, -

в с т а н о в и в :

9.10.2025 Обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив-25» (далі – ОК «ГК-25») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) металевого гаража, в якому просило : зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення (демонтувати) за власний рахунок металевий гараж без номера, розташований на земельній ділянці, площею 0,1063 га., кадастровий номер 0510100000:02:078:0075, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, Сабарівське шосе 3-Б та належить на праві приватної власності ОК «ГК–25».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що земельна ділянка площею 0,1063 га., кадастровий номер 0510100000:02:078:0075 належить на праві власності позивачу. 31.04.2025 рішенням зборів ОСОБА_1 було виключено із членів кооперативу за систематичну несплату членських внесків. Відповідачем було порушено умови статуту і встановлено тимчасову споруду - металевий гараж. Також даний гараж розміщено на місці проходження кабелю зв`язку «Укренерго» під ЛЕП 10 кВ «Обленерго», що також є порушенням ОСОБА_2 . Відповідач у добровільному порядку відмовляється забрати (розібрати) металеву конструкцію – гараж, усі вимоги позивача залишаються поза увагою та ігноруються відповідачем, що і стало причиною звернення позивача до суду.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2025 позовні вимоги задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення (демонтувати) за власний рахунок металевий гараж без номера, розташований на земельній ділянці, площею 0,1063 га., кадастровий номер 0510100000:02:078:0075, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, Сабарівське шосе 3-Б та належить на праві приватної власності ОК «ГК- 25». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОК «ГК- 25» 3028 грн судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Обертюх Т.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу (вх № 14026/25), в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить : (1) скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог; (2) судові витрати покласти на позивача.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що відповідно до договору, укладеного між Будівельним управлінням БУ № 425 та Вінницьким центральним підприємством електричних мереж (ВЦПЕМ) у 1995 році, підтверджувалось надання дозволу на розміщення гаражів громадянам і відповідачу за адресою АДРЕСА_1 ; відповідач встановив металевий гараж на території гаражного кооперативу з 2017 року, а з 2024 було створено юридичну особу ОК «ГК-25».

2.01.2025 до Вінницького апеляційного суду надійшов відзив (вх № 26/26-вх) ОК «ГК-25», в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Відзив обґрунтовано тим, що 31.04.2025 рішенням загальних зборів Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив № 25» члена кооперативу відповідача ОСОБА_1 було виключено із членів кооперативу за систематичну несплату членських внесків, згідно із п.5.8.2 Статуту ОК «ГК № 25».

10.03.2026 до апеляційного суду надійшло клопотання (вх № 2945/26) ОК «Гаражний кооператив-25» про долучення доказів, а саме копії додатку до акту обстеження земельної ділянки від 12.03.2025, копію план-схеми розміщення металевого гаража.

11.03.2026 до Вінницького апеляційного суду надійшло клопотання (вх № 2981/26-вх) Обертюх Т.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про відкладення розгляду справи, оскільки через стан здоров`я представник не зможе прийняти особисто участь у судовому засіданні.

Ознайомившись із клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи, заслухавши думку представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, враховуючи те, що 18.02.2026 було задоволено апеляційним судом попереднє клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншому судовому процесі, представник відповідача не була позбавлена можливості взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, подавати заяви/клопотання, однак цим правом не скористалась, а також враховуючи встановлений статтею 371 ЦПК України строк розгляду справи, а також те, що апеляційним судом вже було продовжено строк апеляційної скарги відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України.

Колегія суддів, ознайомившись із клопотанням ОК «ГК-25» про долучення доказів, а саме копії план-схеми розміщення металевого гаража, дійшла висновку про його задоволення та приєднання до матеріалів справи поданого доказу, враховуючи, що відповідно до частини другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Даний документ не містить нової/іншої інформації ніж була досліджена у суді першої інстанції, а є лише відображенням схематичної позиції позивача.

Щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

У судовому засіданні представник ОК «ГК-25»Івачковський В.В. заперечив проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Суду пояснив, що даний металевий гараж є самочинною спорудою, оскільки позивач, як власник земельної ділянки дозволу на його встановлення відповідачу не надавав. Згідно Статуту кооперативу на земельній ділянці можливе встановлення лише капітальних гаражів. Добровільно усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою відповідач відмовляється.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися повторно, повідомлялися належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина друга статті 372 ЦПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача. переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина перша, четверта статті 367 ЦПК України).

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

У справі встановлено наступні обставини.

На аркуші справи 7 – 13, 22 міститься Статут ОК «ГК-25», затверджений установчими зборами засновників протокол № 1/2024 від 26.01.2024 та протокол № 1/2024 установчих зборів засновників.

Рішенням Вінницької міської ради від 21.02.2025 № 2769 54 сесії 8 скликання затверджено документацію землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно з додатками, передати земельні ділянки в оренду та власність згідно додатків. Так згідно додатку вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , розроблений ФОП ОСОБА_3 на замовлення ОК «ГК-25». Передати ОК «ГК-25» у власність земельну ділянку, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна належні заявнику, площею 0,1063 га, в тому числі в межах «червоної лінії» площею 0,0027 га, кадастровий номер 0510100000:02:078:0075, для колективного, гаражного будівництва, за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок земель комунальної власності. Віднести земельну ділянку до категорії земель: землі житлової та громадської забудови. Встановити обмеження (обтяження) у вигляді: дотримання цільового призначення земельної ділянки; утримання в належному стані прилеглої території, відповідно до технічних умов та плану благоустрою, погодженого належним чином; утримання в належному технічному, санітарному стані тротуару, що прилягає до земельних ділянок, за окремою угодою та план-схемою, погодженою департаментом комунального господарства та благоустрою; заборони розміщення будь-яких об`єктів, ТС, встановлення елементів благоустрою, в т. ч. МАФ, без відповідних дозволів; встановлення права третіх осіб на ремонт, прокладку і обслуговування інженерних мереж; дотримання вимог Закону України «Про відходи» та інших вимог природоохоронного законодавства; дотримання ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги», обов`язково дотримуватися обмежень, встановлених щодо використання земельної ділянки /а. с. 29-40/.

На аркуші справи 14 – 21 міститься Статут ОК «ГК-25» (нова редакція), затверджений установчими зборами членів протокол № 5 від 10.05.2025.

Протоколом № 4 від 13.04.2025 загальних зборів членів ОК «ГК №25» вирішено виключити ОСОБА_4 з членів Кооперативу за невиконання Статуту кооперативу, рішень та офіційних звернень голови кооперативу, правління /а. с. 24-25/.

Відповідно до акта про обстеження земельної ділянки переданої ОК «ГК №25» у власність на якій розташовані об`єкти нерухомого майна належні ОК «ГК №25», для колективного гаражного будівництва, за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок земель комунальної власності встановлено та пропонується до виконання: ділянка густо заросла чагарником різних порід дерев діаметром 30 - 80 мм в кількості до 20 шт/м2 — зрізати та прибрати до 15.03.2025р.; ділянка закидана сміттям різного характеру: пляшки скляні, пляшки пластикові, шини автомобільні, пакети зі сміттям, будівельне сміття, пластикові каністри, пластикові частини автомобілів - прибрати з ділянки до 15.03.2025; на ділянці знаходиться б/у залізобетонна обрубана опора ЛЕП довжиною 8 м переріз 230х250 мм – 1 шт. прибрати з ділянки: квітень 2025р.; на ділянці знаходиться металева конструкція естакади для автомобілів довжиною 5,58 м, яка підлягає демонтажу - квітень 2025 р.; на ділянці знаходиться ТС (металевий гараж) 3,8?6,0 м. Згідно Додатка 2 до рішення міської ради від 21.02.2025 р. №2/69 п. 6.3.4 забороняється розміщення будь-яких об`єктів, ТС, встановлення елементів благоустрою, в т. 4. МАФ без відповідних дозволів, підлягає демонтажу - квітень 2025 р /а. с. 44-45/.

На аркуші справи 26-28 міститься копія технічного паспорта КП «ВМБТІ» за адресою АДРЕСА_1 .

Представник позивача надіслав на адресу відповідача лист, у якому повідомив, що металевий гараж не увійшов до технічного паспорта, тому тимчасова споруда підлягає демонтажу. Також міститься заборона розміщення будь-яких об`єктів, ТС, встановлення елементів благоустрою, в т. ч. МАФ без відповідних дозволів. Лист відповідач отримав.

28.05.2025 на адресу відповідача представник позивача направив претензію з вимогою демонтувати ТС (металевий гараж). Конверт з претензією було направлено на адресу відповідача, проте він повернувся із відміткою «за закінченням терміну зберігання» /а. с. 46-47/.

Представник позивача звертався в органи поліції про вчинення кримінального правопорушення відповідачем, а саме: незаконне розташування ТС (металевого гаража), яка не входить до оформлення об`єктів нерухомого майна ОК «ГК №25» /а. с. 48/.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

У суді апеляційної інстанції було встановлено, що спірний гараж відображено на план-схемі під № 5. План-схема є додатком до акту від 12.03.2025 року про обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_2 та затверджений головою ОК «ГК-25» Рибін В.М. 12.03.2025 ./ а.с.207/

Висновок суду першої інстанції зроблено за повного з`ясування обставин справи, правильного застосування норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно з частиною п`ятою статті 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

У відповідності до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки вважаються будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, самовільному зайняттю земельних ділянок притаманні такі юридичні ознаки: з об`єктивної сторони - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне заволодіння чи використання земельної ділянки; відсутність при цьому відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її відчуження або надання у користування; відсутність вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки; такі дії є неправомірними, тобто їх правомірність не закріплена нормативно-правовим актом України; з суб`єктивної сторони - такі дії є винними.

Відповідно до статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

У справі встановлено, що металевий гараж не є нерухомістю в розумінні статті 181 ЦК України, не має капітального фундаменту та вважається тимчасовою спорудою. Відповідно до план-схеми М1:200 додаток до акту від 19.03.2025 про обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , передбаченої ОГ «ГК-25», металевий гараж, який позивач просить демонтувати за рахунок відповідача, знаходиться під номером 5.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» серед іншого не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі.

Системний аналіз наведених положень законодавства дає змогу дійти висновку, що для того, щоб вважати себе законним користувачем металевого гаража необхідно набути статусу землекористувача земельної ділянки, на якій такий гараж розміщений.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів (частина друга- третя статті 152 ЗК України).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про те, що на час розгляду справи ОСОБА_1 продовжує користуватися тимчасовою спорудою (металевим гаражем) на земельній ділянці, що належить позивачу. Відповідач використовує земельну ділянку без правових підстав. Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування позовних вимог ОК «ГК–25», якому належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,1063 га за адресою АДРЕСА_1 . під кадастровим номером 0510100000:02:078:0075.

Рішенням ВМР від 21.02.2025 № 2769 54 сесії 8 скликання надано у власність позивачу земельну ділянку з вимогою заборони розміщення будь-яких об`єктів, тимчасових споруд, встановлення елементів благоустрою, в т. ч. МАФ, без відповідних дозволів.

У справі встановлено, що ОСОБА_1 правових підстав на розміщення тимчасової споруди (металевого гаража) на земельній ділянці позивача немає, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що металевий гараж підлягає демонтажу.

Аргументи апеляційної скарги про те, що металевий гараж, який використовує ОСОБА_1 був розташований починаючи з 2017 року, тобто до рішення Вінницької міської ради від 21.02.2025 № 2769, апеляційний суд не вважає такими, що дають правові підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки відповідачем не надано суду доказів правомірності розташування металевого гаража на земельній ділянці, яка належить на праві власності позивачу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції, з якими погоджується апеляційний суд.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Обертюх Тетяни Степанівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2025 у даній справі залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції залишити за відповідачем.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 16.03.2026.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: В. В. Оніщук

І. М. Стадник