Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №499/140/26 — Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/140/26

Провадження № 2/499/262/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 березня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі судді Кравчука Олександра Олександровича, з участю секретаря судового засідання Кирилової Світлани Федорівни, розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий

1.1. 06 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» Овчаренко Ігор Станіславович (далі також – представник) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (далі також – позивач) подав позовну заяву до ОСОБА_1 (далі також – відповідач) про стягнення заборгованості, в якій представник посилається, що відповідач не виконує умови кредитного договору, тому просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 19860 гривень та судові витрати в розмірі 2622 гривні 40 копійок (далі також – позовна заява).

1.2. Відповідач не подала відзив проти позову.

2. Суд щодо неприбуття в судове засідання сторін зазначає таке

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися, представник позивача подав заяву, в якій зазначив, що позовну заяву підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, причини свого неприбуття суд не повідомила, заяв та клопотань не подавала, хоча повідомлена про час, дату і місце судового розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням.

3. Процесуальні рішення та дії у справі такі

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 13 лютого 2026 року прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а учасникам справи роз`яснив право подати до суду відзив, відповіді на відзив, заперечення та обов`язок подати до суду докази.

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 16 березня 2026 року постановив розглянути справу заочно.

4. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі

4.1. 15 вересня 2022 року відповідач та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (далі також – ТОВ Укр кредит фінанси», особа) уклали Договір № 1086-5764 на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та сплатити відсотки за користування ним (а.с. 16-19, далі також – Договір).

Сума (загальний розмір) кредиту становить 2000 гривень (пункт 2.3 Договору).

Стандартна процентна ставка складає 3 відсотки від суми кредиту (пункту 4.6 Договору).

4.2. Розрахунок заборгованості за Договором свідчить, що відповідач має заборгованість у загальному розмірі 19860 гривень, яка складається з заборгованості: за тілом кредиту – 2000 гривень; за процентами – 17860 гривень (далі – розрахунок).

4.3. 26 грудня 2024 року, особа та позивач уклали договір факторингу №УКФ-261224-2, відповідно до якого право грошової вимоги за Договором перейшло до позивача (далі також – Договір факторингу, а.с.50-53).

5. Норми права, які застосував суд такі

5.1. Зміст частини 1 статті 205, частини 1 статті 1055 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), пунктів 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статті 3, частини 12 статті 11, частини 1 статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» свідчить, що кредитний договір укладається виключно в письмовій або електронній формі, який за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину.

Зважаючи на положення статей 509, 525, 526, 530, 628, 638 ЦК одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належно, відповідно до умов договору визначених на розсуд сторін, погоджених ними та в строк, встановлений договором.

Приписи частини 1 статті 610, частини 1 статті 612, частини 1 статті 1048, частини 1 статті 1049, частини 2 статті 1050, частини 1 статті 1054 ЦК визначають, що в разі порушення зобов`язання або виконання з порушенням умов визначених його змістом, позикодавець має право вимагати повернення частини позики і на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, кредит у такій самій сумі) або частину позики та сплатити проценти в строк, й у порядку, що встановлені договором.

5.2. Абзац 4 частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» регламентує, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно пункту 10 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).

5.3. Частина 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

6. Мотиви застосування норм права такі

6.1. Суд зазначає, що реєстрація відповідача на сайті особи, підписання ним Договору, підтверджує, що він був ознайомлений з усіма істотними умовами отримання грошових коштів (кредиту).

Отже, підписанням Договору відповідач підтвердив прийняття відповідних умов кредитування у встановленій формі.

Тож суд констатує, що особа та відповідач уклали Договір в електронній формі, його укладення в запропонованій формі відповідало волі відповідача, тому відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» Договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору укладеного в письмовій формі.

6.2. Суд зазначає, що відповідно до Договору факторингу відбулася заміна кредитора в зобов`язанні, відступлення право вимоги за кредитним договором, зокрема позивач є новим кредитором у фінансових правовідносинах з відповідачем.

6.3. Відповідач належно взяті на себе зобов`язання за Договором не виконував, через що станом на 06 лютого 2026 року має заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 19860 гривень, яка складається із сум наведених у розрахунку.

Відповідач заперечень щодо позову не надав, а суд самостійно не може поставити під сумнів, що умови Договору, які діяли на час підписання не були зрозумілі відповідачу і не доведені до його відома, включаючи й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, та порядку їх нарахування, зважаючи на розміри наведені в розрахунку.

6.4. Тож, зважаючи на приписи норм зазначених у підпунктах 5.1, 5.2. пункту 5 мотивувальної частини цього рішення, після підписання Договору, та отримання грошових коштів у відповідача виникає обов`язок у розмірі та на умовах, встановлених Договором, повернути позивачу кредит та сплатити відсотків.

6.5. Зрештою, суд зазначає, що відповідач порушив права позивача, які ґрунтуються на договорі та законі.

7. Висновок суду такий

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити повністю.

8. Розподіл між сторонами судових витрат такий

8.1. Позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок, які суд стягує з відповідача на користь позивача, оскільки позовна заява задоволена повністю.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК, суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (місцезнаходження: офіс 601, будинок 13, на вулиці Алмазова Генерала, міста Київ, код ЄДРПОУ 431702981) до ОСОБА_2 (зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_2 на Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» заборгованість в загальному розмірі 19860 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» судові витрати в загальному розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою до Іванівського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду, відповідачем у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а позивачем у загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення.

Повний текст заочного рішення складений 16 березня 2026 року.

СуддяОлександр КРАВЧУК