Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №751/204/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 11 березня 2026 р.

Справа: №751/204/26

Суддя: Топіха Р. М.

Справа №751/204/26

Провадження №2/751/1057/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі головуючого-судді Топіхи Р.М.,

секретаря судового засідання Островської А.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

Комунальне підприємство «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради,

представник відповідача Щербина Олеся Володимирівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради про оскарження нарахувань за комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради про визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування боргу, повторного стягнення збільшеної суми та не виправлення судового наказу після перерахунку; зобов`язання відповідача визнати борг за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 0 гривень, станом на вказаний відповідачем період з 01 травня 2022 року по 01 травня 2025 року; зобов`язання подати заяву до органу ДВС про повернення судового наказу від 18 липня 2025 року у справі 751/4275/25 та закриття виконавчого провадження № 78735648, у зв`язку з перерахунком боргу; зобов`язання зняти арешт з рахунків та стягнення моральної шкоди у розмірі 15 000 гривень.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що вона є споживачем послуг водопостачання/водовідведення за адресою:

АДРЕСА_2 , які надає відповідач.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , зареєстрована за тією ж адресою. Крім того, за період боргу вони не проживали за тією адресою. Відповідач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу, проте йому було відмовлено видачі судового наказу. У подальшому відповідач повторно подав до суду заяву про видачу судового наказу вже зі збільшеною сумою боргу 7 069 гривень 66 копійок, вже знаючи про смерть її матері. 18 липня 2025 року видано судовий наказ у справі №751/4275/25. Виконавцем накладено арешт на рахунки у ВП № 78735648. В особистій розмові з позивачем співробітниця водоканалу заявила, що ними був проведений частковий перерахунок і видала квитанцію із зменшеною сумою, однак відповідач не вжив заходів для виправлення судового наказу, не подав заяву до виконавчої служби про повернення наказу чи закриття провадження, арешт на збільшену суму залишився. Такі обставини, завдають їй стресу, незручностей та моральних страждань. Вважає, що дії відповідача порушують вимоги закону.

30 січня 2026 року від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву. Вважає позовні вимоги є безпідставними, оскільки нарахування за послуги централізованого водопостачання та водовідведення здійснювалися відповідно до чинного законодавства, встановлених нормативів споживання та тарифів. Позивач не зверталася своєчасно із заявами та документами, що підтверджують її тимчасову відсутність за місцем реєстрації, у зв`язку з чим підстав для проведення перерахунку за попередні періоди не було. Після звернення позивача 11 серпня 2025 року відповідачем було проведено перерахунок нарахувань у межах шести місяців та також здійснено перерахунок у зв`язку зі смертю однієї із зареєстрованих осіб. Крім того, заборгованість за послуги була стягнута на підставі судового наказу, який виконано у повному обсязі, у зв`язку з чим виконавче провадження закінчено. Станом на 01 січня

2026 року за особовим рахунком позивача наявна переплата. Заперечують вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач не надала доказів її заподіяння. У зв`язку з цим, КП «Чернігівводоканал» просило суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

02 лютого 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала відповідь на відзив, у якій заперечила доводи КП «Чернігівводоканал» та зазначила, що нарахування за послуги водопостачання та водовідведення здійснювалися неправомірно. Позивач вважає, що відповідач повинен був провести перерахунок з моменту смерті ОСОБА_2 , а саме з 21 жовтня 2023 року, оскільки цей факт підтверджується свідоцтвом про смерть, а тому не потребував подання окремої заяви. Крім того, позивач зазначила, що фактично проживала за іншою адресою, що підтверджується відповідними довідками, у зв`язку з чим перерахунок мав бути здійснений за весь період непроживання, а не лише за шість місяців до звернення. Також позивач вказала, що предмет спору не відпав, оскільки необхідно визнати протиправними дії відповідача, офіційно встановити відсутність боргу та відшкодувати моральну шкоду, завдану незаконним нарахуванням і арештом рахунків у виконавчому провадженні. Позивач просила суд відхилити доводи відзиву відповідача та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зокрема визнати дії відповідача протиправними, зобов`язати провести перерахунок і стягнути моральну шкоду.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 12 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

19 січня 2026 року через систему «Електронний суд» позивач подала заяву про усунення недоліків, відповідно до якої уточнила позовні вимоги: просить визнати дії відповідача протиправними; зобов`язати відповідача провести перерахунок та визнати борг відсутнім за період з 01 травня

2022 року по 01 травня 2025 року; зобов`язати подати заяву приватному виконавцю Ковалю В.О. про повернення судового наказу від 18 липня

2025 року та закриття виконавчого провадження № 78735648, зняття арешту з рахунків відповідно до ст. 16 ЦК України, статей 7, 20 Закону України «Про захист прав споживачів»; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 15 000 гривень.

Ухвалою судді від 21 січня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» позивач подала клопотання про долучення доказів, а саме просить долучити до матеріалів справи виписку з банківського рахунку за період 31 липня 2025 року по

30 січня 2026 року, з якої вбачається: - дати надходження орендної плати за землю; - дату списання коштів 04 листопада 2025 року у виконавчому провадженні № 78735648; - факт, що арешт рахунків залишався чинним навіть після списання коштів (до постанови про закінчення ВП від 30 січня 2026 року); - дані про зарахування орендної плати та списання коштів. Крім того, просить уточнити (доповнити) позовні вимоги: - зобов`язати відповідача повернути всі надмірно стягнуті кошти у виконавчому провадженні № 78735648, включаючи суму, списану 02 вересня 2025 року (орендна плата), та будь-які інші надлишкові платежі; - визнати борг за адресою АДРЕСА_1 , відсутнім за весь період з 01 травня 2022 року по 01 травня 2025 року; - зобов`язати відповідача надати офіційну довідку про відсутність заборгованості за вказаний період та внести відповідні зміни до особового рахунку № НОМЕР_1 ; - врахувати незаконне стягнення коштів як додаткову підставу для стягнення моральної шкоди.

Позивач у судове засідання не з`явилась, подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є споживачем послуг водопостачання/водовідведення за адресою:

АДРЕСА_1 , які надає Комунальне підприємство «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради.

Відповідно до довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 11 серпня 2025 року № 5336 за адресою:

АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка знята з реєстрації

01 листопада 2023 року, у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

Смерть ОСОБА_2 також підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01 листопада 2023 року (а.с. 4).

Суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ухвалою від

05 травня 2025 року відмовив у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та центрального водовідведення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 5).

15 травня 2025 року суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова видав судовий наказ по справі №751/4275/25, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 травня 2022 року по 01 травня 2025 року в розмірі 7 069 гривень 66 копійок, а також судовий збір у розмірі 302 гривні 80 копійок (а.с. 3).

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від

30 липня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. на підставі судового наказу

№ 751/4275/25 від 18 липня 2025 року відкрито виконавче провадження

№ 78735648 про стягнення ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 травня 2022 року по 01 травня 2025 року в розмірі 7 069 гривень 66 копійок (а.с.7).

Також, 30 липня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 6), постанову про стягнення з боржника основної винагороди (а.с. 8) та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с. 9).

Відповідно до довідки від 11 серпня 2025 року № 67 виконкому Любецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживала в АДРЕСА_3 з 01 січня 2016 року по

21 жовтня 2023 року (а.с. 12).

Відповідно до довідки від 11 серпня 2025 року № 66 виконкому Любецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_1 фактично проживала в АДРЕСА_3 з 01 січня 2016 року по 11 серпня 2025 року (а.с. 13).

11 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до начальника центру обслуговування споживачів КП «Чернігівводоканал», у якій просила зробити їй перерахунок, у зв`язку з тим, що проживає в іншому місці.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 30 січня 2026 року виконавче провадження № 78735648 від 30 липня

2025 року закінчено. Знято арешт з усіх рахунків, що накладалися постановою про арешт коштів боржника у ВП №78735648.

30 січня 2026 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля В.О. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження з ОСОБА_1 було стягнуто витрати пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій в сумі 439 гривень 65 копійок.

Як вбачається із розрахунку зі споживачем, по особовому рахунку

№ НОМЕР_1 заборгованість відсутня.

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положення ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями статей 319, 322 ЦК України, власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 09 листопада 2017 року № 2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно зі статтями 4, 10, 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на належну якість послуг, захист своїх прав державою та відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої порушенням його прав.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень, у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди, при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом, на що, зокрема, вказується у постанові Верховного Суду України від 09 листопада 2016 року в справі

№ 6-1575цс16.

Позивач обґрунтовувала позов тим, що нарахування заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення було здійснено неправомірно, оскільки вона та її мати фактично проживали за іншою адресою, а також у зв`язку зі смертю однієї із зареєстрованих осіб відповідач повинен був провести перерахунок нарахувань. Крім того, позивач зазначала, що дії відповідача щодо звернення до суду із заявою про видачу судового наказу та подальшого виконання такого наказу призвели до накладення арешту на її рахунки та спричинили моральні страждання.

Водночас відповідач у відзиві на позов зазначив, що нарахування за послуги здійснювалися відповідно до чинного законодавства, встановлених тарифів та нормативів споживання. Перерахунок був проведений лише після звернення позивача із відповідною заявою та наданими документами, що відповідає вимогам законодавства. Також відповідач вказав, що заборгованість була стягнута на підставі судового наказу, який виконано, а виконавче провадження на час розгляду справи закінчено, при цьому станом на 01 січня 2026 року за особовим рахунком позивача наявна переплата.

Суд враховує, що відповідно до наданого розрахунку по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованість за послуги централізованого водопостачання та водовідведення відсутня, а виконавче провадження, відкрите на підставі судового наказу, закінчено постановою приватного виконавця від 30 січня 2026 року та знято арешт з рахунків позивача.

Отже, на момент розгляду справи відсутні докази існування заборгованості позивача перед відповідачем, а також відсутні підстави для зобов`язання відповідача вчиняти дії щодо повернення судового наказу або закриття виконавчого провадження, оскільки таке провадження вже завершено.

Пунктом 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов`язок споживача інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором. Позивач не звертались з відповідною заявою щодо надання відомостей про зміну кількості зареєстрованих осіб у помешканні після смерті ОСОБА_2 .

В свою чергу, у КП «Чернігівводоканал» відсутні відомості щодо зміни кількості зареєстрованих осіб, відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Отже, позивач не виконувала покладений на неї законодавством обов`язок та не зверталася до КП «Чернігівводоканал» з відповідною заявою та підтвердними документами для проведення перерахунку нарахувань.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували заподіяння їй моральної шкоди саме протиправними діями відповідача, її розмір та причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача і заявленими моральними стражданнями.

Крім того, суд враховує, що заборгованість за послуги централізованого водопостачання та водовідведення була стягнута з позивача на підставі судового наказу у справі № 751/4275/25, виданого Новозаводським районним судом 18 липня 2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії судового наказу подати до суду, який його видав, заяву про скасування судового наказу.

Згідно з ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі подання боржником заяви про скасування судового наказу у встановлений законом строк суд скасовує судовий наказ, якщо відсутні підстави для повернення такої заяви.

Отже, у разі незгоди з вимогами, заявленими стягувачем, або з розміром нарахованої заборгованості, боржник має передбачене законом право на захист шляхом подання заяви про скасування судового наказу у визначений процесуальним законом строк.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що позивач скористалася зазначеним процесуальним правом та зверталася до суду із заявою про скасування судового наказу у встановленому законом порядку.

Таким чином, у першу чергу позивач могла реалізувати своє право на судовий захист шляхом подання заяви про скасування судового наказу, що є спеціальним процесуальним способом оскарження вимог, заявлених у наказному провадженні. Невикористання позивачем такого способу захисту не може бути підставою для покладення на відповідача обов`язку щодо вчинення дій, пов`язаних із поверненням судового наказу чи припиненням його виконання.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки на момент розгляду справи заборгованість за особовим рахунком позивача відсутня, виконавче провадження, відкрите на підставі судового наказу, закінчено, арешт з рахунків позивача знято, а позивачем не доведено протиправності дій відповідача та наявності підстав для відшкодування моральної шкоди.

Крім того, суд враховує, що у разі незгоди із судовим наказом позивач мала право скористатися передбаченим процесуальним законом способом захисту та звернутися до суду із заявою про його скасування, однак доказів реалізації такого права матеріали справи не містять.

За таких обставин заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим підстав для їх задоволення суд не вбачає.

V. Розподіл судових витрат.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України.

За правилами ч. 1, 2 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимоги, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись статтями 15, 16, 23 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263–265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради про оскарження нарахувань за комунальні послуги відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації:

АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач: Комунальне підприємств «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради (місцезнаходження: 14017, м. Чернігів,

вул. Жабинського, буд. 15, код ЄДРПОУ 03358222)

Суддя Р.М. Топіха

Оригінал: reyestr.court.gov.ua