Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 09 березня 2026 р.
Справа: №751/193/26
Суддя: Діденко А. О.
Справа №751/193/26
Провадження №2/751/1052/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2026 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Діденко А. О.
секретаря судового засідання Рак Я.М.
учасники справи:
позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»
відповідач – ОСОБА_1
представник позивача – Ткаченко Марія Миколаївна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №95003543000(26200966053138) у сумі 40566,82 грн, а також понесених судових витрат.
Позовні вимоги мотивують неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору.
Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 23 січня 2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з`явився, при подачі позову до суду просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку за зареєстрованим місцем проживання, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Суддя Діденко А.О. ухвалою від 10.03.2026 ухвалив провести заочний розгляд справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 13.12.2018 підписала анкету заяву на надання споживчого кредиту та уклав з АТ «Укрсиббанк» договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №95003543000, відповідно до якого банк на підставі наданих клієнтом відповідно до законодавства України документів відкриває клієнту та обслуговує на умовах тарифного плану «Картка з лімітом «Шоппінг картка НПК», розміщеного на сайті банку й на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку, поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України, який обслуговується згідно цього договору-анкети та правил споживчого кредитування позичальників АТ «Укрсиббанк».
Правила після підписання сторонами договору-анкети, стають його невід`ємною частиною. Підписуючи договір-анкету, сторони підтвердили, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору, які викладені в цьому договорі-анкеті та в правилах. Підписи сторін під цим договором-анкетою вважаються одночасно підписами під правилами, при цьому, після підписання сторонами цього договору-анкети, правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу для сторін одночасно із підписанням цього договору-анкети (п. 1.4).
Відповідно до п.п. 2.2 кредитного договору, ліміт кредитування встановлюється у розмірі 20 000 грн. Строк дії ліміту кредитування: з дати укладання договору по 10.01.2021.
Пунктом 2.3 договору-анкети погоджені умови обслуговування ліміту кредитування: процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки, річних 55%; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, річних 55%; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями протягом пільгового періоду 0,00001.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка ліміту кредитування 38,6%
Позивачем до позовної заяви також додано копії паспорта споживчого кредиту та додаткову угоду до договору від 27.05.2020.
Позивач свої обов`язки виконав у повному обсязі, шляхом надання відповідачу можливості розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку відповідача, наданою АТ «Укрсиббанк», наданою на виконання ухвали суду.
Відповідач умови договору не виконав у повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 40 566,82 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 33 307,77 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги – 7 259,05 грн.
Наявність заборгованості у зазначеному розмірі підтверджується розрахунком заборгованості, випискою по рахунку, з якої вбачається рух коштів по рахунку та якою підтверджується факт користування карткою.
19.02.2021 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» укладено договір факторингу № 200, відповідно до якого клієнт АТ «Укрсиббанк» відступає фактору ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до витягів з Реєстру боржників до договору факторингу №200 від 19.02.2021, у вказаному реєстрі відповідач під порядковим номером 263 значиться як боржник за договором №95003543000, сума заборгованості за яким 42 566,82 грн, з яких: 33 307,77 грн - заборгованість за основним боргом, 9 259,05 грн - заборгованість за відсотками.
22.02.2021 між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «ФК «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 04/22/02/2021/1, відповідно до якого клієнт ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» відступає фактору ТОВ «ФК «Вердикт Капітал», а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах визначених цим договором.
Відповідно до копії витягів з Реєстру боржників до договору факторингу № 04/22/02/2021/1 від 22.02.2021, у вказаному реєстрі відповідач під порядковим номером 263 значиться як боржник за договором №95003543000, сума заборгованості за яким 42 566,82 грн, з яких: 33 307,77 грн - заборгованість за основним боргом, 9 259,05 грн - заборгованість за відсотками.
Згідно з наданим ТОВ «Вердикт Капітал» копії розрахунку заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 10.01.2023 становить 42 566,82, 08 грн, з яких: 33 307,77 грн - заборгованість за основним боргом, 9 259,05 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги. Відповідачем було здійснено оплату на загальну суму 2 000,00 грн.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023/01, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор ТОВ «Вердикт Капітал» відступає шляхом продажу новому кредитору ТОВ «Коллект Центр» належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору (реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.
04.02.2025 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено додаткову угоду № 10/6 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якої сторони у зв`язку із виявленням технічної помилки (опис) вирішили внести зміни в реєстри боржників, що є додатками до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023.
Відповідно до копії витягу з Реєстру боржників від 10.01.2023 до договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, у вказаному реєстрі відповідач під порядковим номером 26271 значиться як боржник за кредитним договором, сума заборгованості за яким 40 566,82 грн, з яких: 33 307,77 грн - заборгованість за основним боргом, 7 259,05 грн- заборгованість за відсотками.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 30.12.2025 становить 40 566,82 грн, з яких: 33 307,77 грн - заборгованість за основним боргом, 7 259,05 грн -заборгованість за відсотками.
ТОВ «Коллект Центр» жодних нарахувань за вказаним договором не здійснювало.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
За правилами частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Правилами статті 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що прямо передбачено положеннями статті 629 ЦК України.
У Договорі про надання споживчого кредиту №95003543000, укладеному 13.12.2018 між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем , визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов`язань та інші.
Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.
Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця, на підставі укладених договорів факторингу, таким чином, ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача.
За правилами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як убачається з матеріалів справи, свої зобов`язання АТ «Укрсиббанк» перед відповідачем виконало, перерахувало відповідачеві обумовлені кредитним договором кошти. Водночас, відповідач надані позивачем кредитні кошти не повернув, чим порушила права товариства.
Отже, позивачем доведений факт наявності заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №95003543000 від 13.12.2018 року.
На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене те, що відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, на даний час заборгованість у розмірі 40 566,82 грн не погашена, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 2422, 40 грн.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до договору про надання правової допомоги №01-07/24 від 01.07.2024, укладеному між клієнтом ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», предметом договору є надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1).
Згідно із заявкою на надання юридичної допомоги №2374 від 03.11.2025 визначено надання послуг, а саме: надання усної консультації, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду вартість яких складає 16 000 грн.
Суду надано Витяг з Акту №16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025, згідно з яким Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» надано клієнту юридичні послуги відповідно до Договору №01-07/24 про надання юридичної допомоги від 01.07.2024 по справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення за договором №95003543000, на суму 16 000 грн.
Суд, з урахуванням ціни позову, незначної складності справи про стягнення кредитної заборгованості, яка є малозначною, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, враховуючи принцип розумності та справедливості, вважає вказані витрати неспівмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг.
При вирішенні цього питання суд враховує загальні принципи цивільного законодавства, якими, серед інших, є розумність, добросовісність та справедливість (ст. 3 ЦК України), а також принципи цивільного процесу, якими є верховенство права, тобто імперативний правовий принцип, який серед іншого захищає сферу особистих майнових прав особи від непропорційного втручання, а також принципи пропорційності цивільного судочинства та змагальності сторін (ст. 10, 11 та 12 ЦПК України відповідно).
Наведене вище є підставою для визначення витрат на правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280-288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №95003543000(26200966053138) від 13.12.2018 в розмірі 40566 (сорок тисяч п`ятсот шістдесят шість) 82 коп, що складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 33307,77 грн; заборгованості за процентами в сумі 7259,05 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн, а всього 4422 (чотири тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 16.03.2026.
Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926)
Відповідач – ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя А.О. Діденко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua