Суд: Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 10 березня 2026 р.
Справа: №740/7257/25
Суддя: Роздайбіда О. В.
Справа № 740/7257/25
Провадження № 3/740/61/26
ОКРЕМА УХВАЛА
11 березня 2026 року місто Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Роздайбіда О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого трактористом ТОВ «Дубовець»,
за ст.ст. 122-4, 124, ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
У провадженні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області перебувала об`єднана справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП.
За результатом розгляду об`єднаної справи про адміністративне правопорушення провадження відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
За приписами ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формуються обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Порядок та процедура оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України передбачені Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 р.
Інструкцією передбачено складання протоколу про адміністративне правопорушення, до якого додаються схема місця події, пояснення учасників та свідків, показання засобів фото-та/або відеоспостереження, а також інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі (пункт 1 розділ IX Інструкції).
Схема місця дорожньо-транспортної пригоди є графічним зображенням місця пригоди з фіксацією всіх об`єктів та обставин, що стосуються події та можуть мати значення для об`єктивного визначення її причин, яка оформлюється з дотриманням вимог цієї Інструкції на місці пригоди і підписується її учасниками (пункт 3 розділу ІХ Інструкції).
На схемі місця дорожньо-транспортної пригоди зображуються та фіксуються, зокрема, такі об`єкти: ділянка дороги, на якій сталась ДТП; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів; транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям; інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об`єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту; координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів; ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами; ширина тротуарів, узбіччя, розташування дорожньої розмітки; розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху та інше.
На зворотному боці схеми місця пригоди, поряд з іншим, зазначаються перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП; вид пригоди, кількість учасників ДТП, порушення пункту Правил дорожнього руху та інше (пункт 4 розділу ІХ Інструкції).
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Обов`язок щодо збирання доказів відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до змісту ст. 255 КУпАП, протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема, за ст. 124, 122-4, ч. 3 ст. 130 КУпАП уповноважені складати саме працівники Національної поліції України.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення. Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п. 110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).
Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Суд зауважує, що в справах проти України Європейський Суд розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КУпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним (див. пункт 33 рішення у справі «Гурепка проти України» (F 2)) та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, та фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.
Однак, під час судового розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності встановлено, що працівниками поліції, які здійснювали оформлення матеріалів відносно ОСОБА_1 , не дотримано вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015.
Відповідно до змісту протоколу серії ААД №800132 від 15.12.2025 свідків дорожньо-транспортної пригоди працівники поліції не виявили та не допитали, потерпілим вказано ОСОБА_2 . Водночас, під час судового засідання з`ясувалося, що дружина ОСОБА_2 – ОСОБА_3 була безпосереднім свідком ДТП, оскільки перебувала в машині пасажиром, однак в неї не відбирали пояснення з приводу події.
Крім того, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_3 перебувала на лікарняному ймовірно внаслідок ДТП. Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 15324 ОСОБА_3 встановлено діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку; забій грудної клітини справа, забій м`яких тканин в/з правого стегна. ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні з 14.12.2025 по 25.12.2025, що могло свідчити про те, що внаслідок ДТП є постраждалі, однак протокол справи жодних відомостей, відносно потерпілої ОСОБА_3 не містить.
На підтвердження обставин згідно з протоколом суду подана схема місця ДТП, на якій зображене місце розташування автомобіля, зазначені його пошкодження, місце зіткнення, водночас, схема місця ДТП складалася без участі ОСОБА_1 та не містить його підпису.
У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені відомості щодо фактичних дій водія ОСОБА_1 , які на думку поліцейського, свідчать про порушення пп. 16.11 ПДР, із врахуванням пояснень ОСОБА_1 , підтверджених ним в судовому засіданні, який не погодився з обставинами, викладеними у протоколі, та заперечив свою причетність до вчинення адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Крім того, із відеозапису з бодікамери, долученого до протоколу, вбачається, що біля відділку поліції, на наступну добу ОСОБА_1 працівники поліції зачитують зміст протоколів про притягнення його до адміністративної відповідальності, складених відносно нього, при цьому ОСОБА_1 неодноразово зазначає, що не знав, що за його участі трапилось ДТП.
Суд також звертає увагу керівництва , що працівниками поліції, які здійснювали оформлення матеріалів по ДТП, що мала місце 14.12.2025, при складенні матеріалів не дотримано вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, а саме не в повному обсязі зазначені потерпілі, свідки ДТП, зазначено про відеофіксацію /, але не додано відеозапис з бодікамери з місця події. При наявності пасажира, а саме дружини в автомобілі – ОСОБА_3 , яку забрала швидка медична допомога при ймовірній травматизації, не було проведено огляд на стан сп`яніння учасника ДТП відповідно до пункту 2 розділу Х Інструкції, згідно з якою обов`язковому огляду підлягають водії транспортні засобів – учасники ДТП, унаслідок якої є особи, які отримали тілесні ушкодження.
Викладені у протоколі обставини дорожньо-транспортної пригоди не відповідають фактичним обставинам справи, відображеним в схемі ДТП, та суперечать поясненням, наданим ОСОБА_1 у судовому засіданні та при складені й оформленні матеріалів, що не підтверджуються належними доказами, доданими до протоколів.
Усунути перелічені недоліки та суперечності в судовому засіданні виявилось неможливо, що вплинуло і на достеменність встановлення істини у справі та уникнення відповідальності винуватою особою- правопорушником.
Так, згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відеозапис згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП віднесений до джерел доказів.
Відповідно до положень п. 1.3, п. 3.3 розділу ІІІ «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 № 100, необхідність відеофіксації: «використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції». Випадки застосування такого превентивного заходу: «нагрудна відеокамера (відео реєстратор) повинна активуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відео-зйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відео-фіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації. Відповідно до п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції, «після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно».
Однак, при подачі в суд матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відеозапису з нагрудної камери поліцейського безпосередньо з місця події не додано. У подальшому такий відеозапис було витребувано і долучено представником потерпілого – адвокатом Аніщенком О.Г., яке йому, в свою чергу, надане працівниками поліції на його запит.
Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.
Вищевказане свідчить про те, що дії поліцейських, пов`язані із притягненням особи до адміністративної відповідальності, були здійснені не у відповідності до вимог закону, що є неприпустимим та не відповідає завданням поліції визначеним у ст. 2 Закону України «Про національну поліцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
За вказаних обставин, суд вважає необхідним для усунення подібних порушень законодавства довести вищевикладені обставини до відома начальника ГУНП в Чернігівській області та шляхом винесення окремої ухвали, застосувавши загальні принципи верховенства права, невідворотності покарання та аналогію закону відповідно до норм ЦПК та КАС, які містить такий інститут судового реагування, як окремі ухвали.
У підсумку неналежне оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, формальний підхід в складені матеріалів, є наслідком уникнення правопорушником адміністративної відповідальності, якщо таке мало місце.
До того ж, виявлені судом порушення не сприяють зміцненню законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 245, 251, 255, 256, 282 КУпАП, суддя
постановила:
Обставини, викладені в окремій ухвалі, довести до відома начальника ГУНП в Чернігівській області, начальника Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області для реагування в межах повноважень, у тому числі, проведення необхідного навчання особового складу для підвищення їхньої кваліфікації під час оформлення протоколів і матеріалів доданих до них.
Посилити контроль начальника Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області на предмет підвищення якості складання та оформлення матеріалів адміністративних справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, зокрема, в частині долучення відеозапису з бодікамери до матеріалів справи при направленні їх до суду.
Про розгляд окремої ухвали повідомити Ніжинський міськрайонний районний суд Чернігівської області протягом місяця з дня отримання копії даної ухвали.
Окрема ухвала по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днів з дня винесення окремої ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.
Окрема ухвала набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження – з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.
Суддя О.В. Роздайбіда
Оригінал: reyestr.court.gov.ua