Суд: Підволочиський районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про позбавлення батьківських прав
Дата: 16 березня 2026 р.
Справа: №604/1142/25
Суддя: Сіянко В. М.
Справа № 604/1142/25
Провадження № 2/604/54/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2026 року cелище Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Сіянка В.М.,
за участю:
секретаря судового засіданні Феньо О.В.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача Щербатюк О.Д.
представника третьої особи Карпець У.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в сел. Підволочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів
ВСТАНОВИВ:
03 жовтня 2025 року ОСОБА_1 від імені якого і в інтересах якого діє адвокат Драус О.О. звернулась до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору : Орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради, в якому просить:
- позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно неповнолітньої дочки : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття;
- стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є бабусею малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які проживають постійно з позивачкою та перебуває на повному її утриманні. Зазначає, що мати дітей ОСОБА_2 з дітьми не проживає, з липня 2025 року повністю перестала займатися вихованням дітей, місце її перебування не відоме. За твердженням позивачки, відповідачка ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню своїх дітей, а саме: не утримує їх, не цікавиться їх здоров`ям, навчанням та відповідно вихованням, витрачає кошти отримані на виховання дітей не за призначенням, веде аморальний спосіб життя, тобто повністю самоусунулось від виховання дітей. Відтак на думку ОСОБА_1 наявні всі правові підстави для позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітніх дітей : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою від 06 листопада 2025 року суд зобов`язав Орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради надати суду письмовий висновок щодо предмета спору.
Ухвалою від 02 грудня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Даною ухвалою витребувано додаткову інформацію з канцелярії (архіву) Підволочиського районного суду Тернопільської; відділення поліції №5 (смт. Підволочиськ) ГУНП в Тернопільській області; Підволочиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції .
На адресу суду надійшли наступні документи :
-18.11.2025 року від представника Підволочиської селищної ради надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів ;
-18.11.2025 від представника ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач -2 визнає позовну вимогу про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , одночасно просить відмовити позивачці у задоволені позовної вимоги про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4 ;
-02.12.2025 від Підволочиської селищної ради надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи висновку Органу опіки та піклування Підволочиської селищної ради;
- 04.12.20255 від ВП №1 ( сел.. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшла інформація про закриття кримінального провадження за фактом зникнення ОСОБА_2 ;
-10.12.2025 від Підволочиського відділу державної реєстрації актів цивільного у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов лист з інформацією про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у шлюбі, про що свідчить актовий запис про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_7 №2 від 21.09.2018 складений Виконавчим комітетом Підволочиської селищної ради Підволочиського району Тернопільської області, відмітка про розірвання шлюбу відсутня;
- 15.12.2025 від представника ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення з додатком.
- 16.12.2025 представником позивача, подано заяву про залишення без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 частині заявлених позовних вимог про позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно неповнолітньої дочки : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
- 16.12.2025 від представника позивача надійшла заява про виклик свідків.
Ухвалою від 16 грудня 2025 року заяву представника позивача, адвоката Щербатюк О.Д. про залишення частини позовних вимог без розгляду судом задоволено. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради про позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно неповнолітньої дочки : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття - залишено без розгляду.
Цією ж ухвалою закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду, судове засідання призначено на 20.01.2026.
У судовому засіданні позивачка, представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Щербатюк О.Д позовні вимоги підтримали у повному обсязі, на підставах та доводах, викладених у позові, просили суд їх задовольнити у повному обсязі, не заперечують порти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про час і місце судового засідання була повідомлена завчасно та належним чином, причини не явки суду не відомі. Правом на подання відзиву не скористалась, а також не надала заперечень щодо суті позову.
Представник третьої особи начальник служби у справах дітей виконавчого комітету Підволочиської селищної ради, у судовому засіданні, позовні вимоги повністю підтримала.
У судовому засіданні 20.01.2026 були допитані свідки - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
У судовому засіданні 30.01.2026 суд заслухав думку дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 видане 20.04.1991.
Згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 вересня 2015 року у справі № 607/12555/15-ц задоволено позов ОСОБА_12 до ОСОБА_3 та розрізано шлюб укладений між ОСОБА_12 до ОСОБА_3 , зареєстрований 02.09.2012 Галущинською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області, актовий запис №3 від 02.09.2012.
В подальшому, відповідачка уклала новий шлюб, як вбачається, зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 21 вересня 2018року Виконавчим комітетом Підволочиської селищної ради Підволочиського району Тернопільської області, 21 вересня 2018 року зареєстрували шлюб між ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Виконавчим комітетом Підволочиської селищної ради Підволочиського району Тернопільської області зроблено відповідний актовий запис за №2. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу було змінено на « ОСОБА_13 ».
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 12.06.2013виконавчим комітетом Галущинської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 в селі Галущинці Підволочиського району Тернопільської області, відповідний актовий запис № 5 від 12.06.2013, її батьками записані : ОСОБА_3 та ОСОБА_12 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого повторно 06.12.2022 Підволочиським відділом державної реєстрації актів цивільного у Тернопільському районі Тернопільської області Південно – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано – Франківськ), ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 в селі Галущинці Підволочиського району Тернопільської області, відповідний актовий запис № 3 від 12.03.2019 зареєстрований виконавчим комітетом Підволочиської селищної ради Підволочиського району Тернопільської області, її батьками записані : ОСОБА_6 та ОСОБА_12 .
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_10 помер ОСОБА_6 , по що свідчить долучена до матеріалів справи копія свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_5 видане Новомиргородським відділом державної реєстрації актів цивільного у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відповідно наказів Служби у справах дітей Підволочиської селищної ради Тернопільської області від 30 липня 2025 року № 47-НОД та 48-НОД « Про тимчасове влаштування дитини, що залишились без батьківського піклування» малолітню ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 та малолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - тимчасово влаштовано у сім`ю бабусі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , жительки с. Галущинці Тернопільського району.
Згідно Акту №211 від 15.09.2025 складено комісією Галущинського Старостинського округу Підволочинської селищної ради, на даний час діти ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 проживають у бабусі ОСОБА_1 , за адресою : АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки старости Галущинського Старостинського округу Підволочинської селищної ради від 15.09.2025 № 210, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , з наступними членами сім`ї : чоловік : ОСОБА_14 , 1968 р.н. та свекруха – ОСОБА_15 – 1947 р.н.
Згідно довідки старости Галущинського Старостинського округу Підволочинської селищної ради від 15.09.2025 № 209, ОСОБА_2 1991 року народження зареєстрована в АДРЕСА_2 , згідно об`єкта погосподарського обліку №02-0017-1 з слідуючими членами сім`ї : дочка – ОСОБА_4 2013 року народження та дочка - ОСОБА_5 2019 року народження.
Як слідує з довідки старости Галущинського Старостинського округу Підволочинської селищної ради від 29.09.2025 № 12, ОСОБА_2 1991 року народження фактично проживає в селі Галущинці із слідуючими членами сім`ї : батько - ОСОБА_14 , 1968 р.н, мати – ОСОБА_1 , 1965 р.н., дочка – ОСОБА_4 2013 р.н. та дочка - ОСОБА_5 2019 р.н. Одночасно повідомлено, що ОСОБА_2 з липня 2025 року повністю перестала займатися вихованням дітей, місце перебування її на даний час невідоме.
Згідно Висновку оцінки потреб сім`ї /особи складеного 08.10.2025, місце перебування ОСОБА_2 не відоме, дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 тимчасово опікуються бабуся ОСОБА_1 та дідусь ОСОБА_14 .
Відповідно до характеристик складених Галущинською гімназією Підволочиської селищної ради Тернопільської області від 12.09.2025 за № 041 та №042 відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мити дітей зараз не бере участі у їх вихованні та навчанні дітей, оскільки зараз мати дітей відсутня вихованням дітей займається бабуся, яка постійно цікавиться досягненнями дітей, переживає за їх емоційний стан та відвідує батьківські збори.
Як вбачається зі складених службою у справах дітей Підволочиської селищної ради Акту обстеження умов проживання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 29.07.2025 та 28.10.2025 – діти мають все необхідне, дідусь та бабуся дбають про дітей, діти забезпечені належними умовами проживання. Поряд з цим зазначено, що мати дітей ОСОБА_2 поїхала відпочивати та на час складання Актів відсутня.
Матеріали справи свідчать, що рішенням виконавчого комітету Підволочиської селищної ради від 08 квітня 2025 року за № 109 «Про надання соціальних послуг» виконавчий комітет вирішив : « Комунальному закладу «Центр надання соціальних послуг Підволочиської селищної ради»: - серед інших, надавати ОСОБА_2 наступні соціальні послуги : «Соціальний супровід» та «Натуральна допомога», як сім`ї яка перебуває в складних життєвих обставинах.
Як слідує з рішення виконавчого комітету Підволочиської селищної ради від 08 квітня 2025 року за № 106 « Про надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів», виконавчий комітет селищної ради вирішив, мовою оригіналу : « Надати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_4 видане 06грудня 2022 року повторно Підволочиським відділом державної реєстрації актів цивільного у Тернопільському районі Тернопільської області Південно – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано – Франківськ), жительці с.Галущинці, Тернопільського району, Тернопільської області статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, а саме зазнала психологічного насильства.
Згідно листа Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг Підволочиської селищної ради» від 29.10.2025 №01-08/480 ОСОБА_2 має на утриманні двох дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Батько ОСОБА_6 загинув внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (війна). Поряд з цим, зазначено, що ОСОБА_2 працювала у відділенні стаціонарного догляду або тимчасового проживання с. Галущинці на посаді молодша медсестра (прибиральниця) та підсобний робітник. З листа слідує, що 31.07.2025 наказ №107-К ОСОБА_2 звільнена за власним бажанням. Разом з тим вказано, що 29.07.2025 мати ОСОБА_2 повідомила, що дочка поїхала відпочивати в ОСОБА_16 і до цього часу не повернулася, її місце перебування не відоме, на час відсутності дочки вихованням та забезпечення онуків здійснює ОСОБА_14 .
За приписами ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Підволочиської селищної ради Тернопільської області від 27 листопада 2025 року № 332 « Про надання висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав та відповідність його інтересам дітей», затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ,жительки с. Галущинці Тернопільського району Тернопільської області та ОСОБА_3 , жителя с. Кип`ячка Тернопільського району, Тернопільської області, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та відповідність його інтересам дітей.
Як слідує з наданого суду висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Підволочиської селищної ради Тернопільської області, при розгляді питання про поз бавлення батьківських прав встановлено, що батьки свідомо нехтують обов`язками щодо утримання і виховання дітей, не проявляють турботи та піклування про їхнє здоров`я та фізичний розвиток, а також їхній розвиток і здобуття освіти.
Висновком Органу опіки та піклування виконавчого комітету Підволочиської селищної ради Тернопільської області, на підставі наданих матеріалів, діючи виключно в інтересах дитини, визначена доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ,жительки с. Галущинці Тернопільського району Тернопільської області та ОСОБА_3 , жителя с. Кип`ячка Тернопільського району, Тернопільської області, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та відповідність його інтересам дітей.
З матеріалів справи, судом встановлено, що ВП №1 ( сел.. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області було розпочате кримінальне провадження №12025211100000112 від 26.07.2025 за ч. 1 ст. 115 КК України, за повідомленням ОСОБА_1 за фактом безвісного зникнення її доньки ОСОБА_2 . Постановою слідчого відділу ВП №1 ( сел. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 16 вересня 2025 року вказане кримінальне провадження закрито згідно п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Як вбачається із означеної постанови ОСОБА_2 тимчасово проживає у м. Коростень Житомирської області, до дому повертатись у найближчий час вона не хоче і не знає коли саме повернеться.
Поряд з цим, з отриманої на запит суду від канцелярії (архіву) Підволочиського районного суду Тернопільської адміністративної справи №604/974/22 судом встановлено, що у 2022 році ОСОБА_2 притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП . Постановою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 09 грудня 2022 року у справі 604/974/22 адміністративну справу відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито. ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
У судовому засіданні 20 січня 2026 року були допитані свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які повідомили, що ОСОБА_2 у липні 2025 року поїхала на відпочинок, відсутня за місцем проживання дітей, не цікавиться дітьми, нехтує батьківськими обов`язками, зловживала спиртними напоями, також зазначили що вихованням дітей займаються їхні бабуся ОСОБА_1 та дідусь ОСОБА_14 .
Також, судом було заслухано думку дітей ОСОБА_17 , які повідомили суду, що мати на телефоні дзвінки не відповідає, не цікавиться їхнім навчанням, здоров`ям, інтересами. Зазначили, що більшість свого життя вони провели з бабусею ОСОБА_1 , яка постійно про них турбується, дбає про їхнє здоров`я, добробут, допомагає у навчанні.
Вказані свідки надали покази під присягою та будучі попередженими про кримінальну відповідальність передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, в т.ч. за введення суду в оману.
Згідно з частиною третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України (частини перша, п`ята статті 5 СК України).
Відповідно до частини сьомій статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
У статті 3 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція) визначено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, чергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
У пункті 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).
Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).
Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст. 150, 151, 152, 155 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Згідно зі ст.165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
У відповідності до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Судом встановлено, що саме такою є поведінка відповідачки ОСОБА_2 по відношенню до своїх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України», рішення від 07 грудня 2006 року наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки для батька (матері) та дитини (ст.166 СК України) і допускається тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, при цьому, за встановлених обставин, суд переконаний, що поведінку відповідача по відношення до своєї дитини, змінити у кращу сторону неможливо.
Відповідно до 6 принципу Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитина для повного та гармонійного розвитку особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, у випадку такої можливості, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в будь-якому випадку в атмосфері любові та духовного і матеріального забезпечення.
Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ч.2 ст.27 Конвенції батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Таким чином, судом на перше місце ставляться «як найкращі інтереси дитини», оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і при дотриманні такої рівноваги особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
З огляду на викладене, заслухавши пояснення свідків, дослідивши матеріали справи , та встановивши, що протягом тривалого часу відповідачка ОСОБА_2 самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своїх дітей, не приймає участі у вихованні дітей, не спілкується з ним, не турбується про їхній стан здоров`я та розвиток, не матеріальної допомоги, тобто ухиляється від обов`язків, закріплених ч.ч.1-3 ст.150 СК України, з урахуванням наявних доказів сукупно, а також висновку органу опіки та піклування, беручи до уваги інтереси дітей, необхідність умов його нормального розвитку та виховання, відповідно до ст.164 Сімейного кодексу України, приходжу до висновку про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Що стосується вимоги позивачки про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей, то суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, відповідно до ст.ст. 181, 183, 184 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються у частці від доходу матері, батька або при нерегулярному, мінливому доході, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, - у твердій грошовій сумі. Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
За змістом ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Як свідчать матеріали справи, на підставі наказів Служби у справах дітей Підволочиської селищної ради Тернопільської малоліті діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - тимчасово влаштовані у сім`ю бабусі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , жительки с. Галущинці Тернопільського району.
Також матеріалами справи підтверджено, що діти проживають з позивачкою ОСОБА_18 та перебуває на її утриманні.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При цьому, матеріали справи не містять доказів, що відповідачка надає матеріальну допомогу на утримання дітей.
Частина 2 ст. 182 СК України визначає, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із ч. 1 ст. 191 СК аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Крім цього, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами дитини та з урахуванням матеріального становища сторін, а тому виходячи з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст.141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Судом встановлено, що позивач поніс судові витрати, у виді сплати судового збору в сумі 1211,20грн.
Враховуючи вищевикладене, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст.81, 141, 263-265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, ст.ст.155, 154-166, 180-183, 191 СК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів – задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІПН НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІПН НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 ( одна тисяча двісті одинадцять ) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Тернопільського апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 17 березня 2026 року.
Суддя В.М. Сіянко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua