Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №595/206/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/206/26

Провадження № 3/595/56/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2026 м. Бучач

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2026 року о 16 год. 09 хв. в м. Бучач, вул. Б. Хмельницького, 2 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер 6810, результат тестування позитивний 0,58 проміле, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в органах охорони здоров`я останній відмовився. Зазначеними у протоколі діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Тарчинська Л.Я. подала до суду письмове заперечення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, вмотивоване тим, що ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, заперечує в повному обсязі, оскільки працівниками поліції допущено ряд порушень та докази його вини в сукупності є недостатніми для притягнення до адміністративної відповідальності. 17 лютого 2026 року ОСОБА_1 у стані сп`яніння не перебував, транспортним засобом не керував. Відсутність факту керування транспортним засобом повністю виключає можливість складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки об`єктивна сторона цього правопорушення полягає саме в керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння або у відмові від огляду особою, яка керувала транспортом. Відтак, у справі відсутні як юридичні, так і фактичні підстави для проведення огляду, а також відсутня подія адміністративного правопорушення. Із відеоматеріалу, долученого до протоколу ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, оскільки автомобіль перебував в нерухомому стані із ввімкнутою аварійною світловою сигналізацією. ОСОБА_1 без належних на те підстав було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Із оглянутого відеозапису, також вбачається, що у ОСОБА_1 відсутні ознаки алкогольного сп`яніння вказані поліцейськими, в тому числі - виражене тремтіння пальців рук. Із даного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 веде себе адекватно, спілкується із поліцейським, логічно висловлює свої міркування, скоординований у своїх рухах. Так, як слідує з відеозапису, ОСОБА_1 чітко та адекватно відповідає на всі запитання поліцейських, а його поведінка та координація рухів повністю відповідають обстановці, за якої відбувається його спілкування з поліцейськими. Тому, сама по собі відмова від проходження огляду на стан сп`яніння за умови відсутності його ознак, не утворює складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Також, на відео зафіксовано, як поліцейський каже ОСОБА_1 підписати направлення на медичний огляд, не роз`яснюючи, що саме він підписує та для чого воно потрібно, тільки говорить: «це те, що ви відмовилися». Співробітники поліції фактично ввели ОСОБА_1 в оману, схиливши його до підпису у направленні на медогляд та в акті огляду, в якому зазначили, що він відмовляється від проходження такого огляду. Крім цього, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. Таким чином, наявні у справі докази, не підтверджують поза розумним сумнівом як факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , так і факт порушенням ним вимог п. 2.5 ПДР України, так і факт доведеності його винуватості у вчиненні «Поза розумним сумнівом» адміністративного правопорушення, так і наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі ст. 247 КупАП.

В судовому засіданні захисник особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Тарчинська Л.Я. вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не визнала з підстав, зазначених у письмовому запереченні. Просить провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд, ознайомившись із письмовим запереченням захисника, адвоката Тарчинської Л.Я., заслухавши її пояснення в судовому засіданні, дослідивши письмові докази, прийшов до такого висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Крім того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306, (далі - ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону № 580-VIII, поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пунктом 2.9 «а» ПДР передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Незважаючи на заперечення захисником Тарчинською Л.Я. вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 594086 від 17 лютого 2026 року, де роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, викладено суть правопорушення;

- рапортом старшого інспектора чергового ВП №2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Шуї В.С. від 17 лютого 2026 року;

- результатом тесту № 9897 на алкоголь від 17 лютого 2026 року, проведеного приладом «Dragеr Alcotest 6810» № ARBL-0858, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено 0,58 %о (проміле) алкоголю. Результат огляду останній не заперечував, що встановлено з відеозапису, дослідженого в судовому засіданні;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд ОСОБА_1 проведено у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук). Результат огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 позитивний – 0,58 ‰ (проміле);

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, адресованого КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради від 17 лютого 2026 року, згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі;

- матеріалами відеофіксацій, долучених до матеріалів справи, з яких слідує, що працівниками поліції зафіксовано факт керування та зупинку транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 .Під час розмови поліцейського із водієм ОСОБА_1 останній повідомив, що керує на аварійній світловій сигналізації, бо несправний двигун. Поліцейським виявлено у водія ознаку алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота. На запитання поліцейського ОСОБА_1 заперечив факт вживання алкоголю та погодився пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер для визначення стану алкогольного сп`яніння, результат тесту – 0,58 проміле, в медичний заклад водій їхати не бажав. Працівником поліції стосовно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення – керування з технічно несправним транспортним засобом винесено усне зауваження, а також складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким водія було ознайомлено та вручено останньому.

Заперечення захисника Тарчинської Л.Я. з приводу керування транспортним засобом ОСОБА_1 спростовуються відеозаписами, дослідженими у судовому засіданні, з яких слідує, що працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 .

При цьому, судом не встановлено будь-яких обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Інші доводи адвоката Тарчинської Л.Я., наведені у письмових запереченнях щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не спростовують факту вчинення останнім вказаного у протоколі адміністративного правопорушення та мають формальний характер.

Наведеними письмовими доказами, достовірність яких у суду не викликає сумнівів, у повній мірі стверджується вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як слідує з довідки № 20393-2026, виданої 19 лютого 2026 року заступником начальника відділення поліції № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області О.Добропольським, згідно з даними ІП «АДМІНПРАКТИКА» ІТС ІПНП, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .

Аналізуючи досліджені під час розгляду справи докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У відповідності до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, ст. 130 ч. 1, 254, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу може бути подано до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Л. І. Созанська