Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №595/221/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/221/26

Провадження № 3/595/59/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2026 м. Бучач

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції №2 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення –

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 425280 від 17 лютого 2026 року, 10 лютого 2026 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 по місцю спільного проживання в АДРЕСА_1 не пускав до спільного помешкання свою дружину ОСОБА_2 , внаслідок чого в останньої виникло побоювання за своє життя, здоров`я, чим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

04 березня 2026 року особою, що притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 подано письмові клопотання:

- про призначення судово-психологічної експертизи, яке просить доручити Тернопільській філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», з переліком запропонованих питань;

- про долучення до матеріалів справи письмових доказів (характеристик з місця проживання та роботи; копій протоколу допиту потерпілого, протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення, пояснень, заяви);

- про закриття провадження у справі, у якому він просить провадження у справі про притягнення його, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за відсутністю події та в його діях складу такого правопорушення. Зазначає, що підставою для складання адміністративного протоколу стала заява ОСОБА_2 від 14 лютого 2026 року, зміст якої покладено в основу обвинувачення. Заява носить оціночний, емоційний та узагальнений характер, та фактично доводить відсутність події та складу адміністративного правопорушення. Так, у заяві відсутні конкретні дані щодо: часу, місця та обставин кожного окремого епізоду; конкретних висловлювань, дій або погроз; безпосередніх наслідків для психічного здоров`я заявниці. Тобто, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази факту вчинення саме домашнього насильства; не підтверджено наявність шкоди або можливості її заподіяння психічному чи фізичному здоров`ю потерпілої особи; протокол складено формально, без належної фіксації конкретних обставин, часу, способу та характеру дії. Також, відсутні будь-які об`єктивні докази психологічної шкоди. Матеріали справи не містять: висновку психолога або експерта; медичних документів; підтверджень звернення за психологічною допомогою; доказів причинно-наслідкового зв`язку між моїми діями та станом заявниці. У матеріалах відсутні будь-які фото-, відео-, аудіофіксації, показання свідків, протоколи вилучення предметів, результати перевірок або кримінальних проваджень. Таким чином, зазначені твердження не підтверджені жодними допустимими доказами. На момент події уповноважені органи не встановили факту домашнього насильства. З огляду на викладене, у даній справі об`єктивна сторона правопорушення не доведена, відсутні належні та допустимі докази та твердження ґрунтуються виключно на суб`єктивній заяві.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, заперечив з підстав, зазначених ним у поданому до суду письмовому клопотанні про закриття провадження у справі. Крім того пояснив, що жодних доказів на підтвердження вчинення ним насильства в сім`ї матеріали справи не містять. 10 лютого 2026 року будь-яких протиправних дій відносно дружини ОСОБА_2 не вчиняв, між ними мав місце конфлікт. Крім того, ОСОБА_1 підтримав подане ним клопотання про призначення по справі судово-психологічної експертизи.

Присутній у судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_2 , адвокат Ковалівський Б.В. суду пояснив, що між його довірителькою та її чоловіком ОСОБА_1 існує конфлікт, що стало причиною звернення ОСОБА_2 до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу. Події, які зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 425280 від 17 лютого 2026 року, теж були конфліктом, що мав місце між його довірителькою та її чоловіком. Відносно призначення по справі судово-психологічної експертизи представник заперечив.

У судовому засіданні відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судово-психологічної експертизи як необґрунтованого, оскільки наявних доказів в матеріалах справи достатньо для встановлення всіх обставин справи та з`ясування всіх питань, визначених ст. 280 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , представника потерпілої ОСОБА_2 , адвоката Ковалівського Б.В., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов`язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно-небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Для встановлення події адміністративного правопорушення, зазначеного у ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Згідно зі статтею 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

У відповідності до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що приводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності саме за вчинення домашнього насильства. Будь-яка суперечка чи конфлікт, які виникають між членами сім`ї, не можуть однозначно трактуватись, як домашнє насильство.

У судовому засіданні із пояснень ОСОБА_1 та представника потерпілої ОСОБА_2 , адвоката Ковалівського Б.В. судом встановлено, що між ОСОБА_1 та його дружиною 10 лютого 2026 року мав місце конфлікт.

Крім того суд звертає увагу, що дії ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 425280 від 17 лютого 2026 року працівником поліції кваліфіковано за ст. 173-2 КУпАП.

Водночас, суд звертає увагу, що стаття 173-2 КУпАП містить три частини.

Зокрема, за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа притягається до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи кваліфікується за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП

За ч. 3 ст. 173-2 КУпАП особа підлягає відповідальності у випадку повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

В порушення викладених норм закону, представником поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не вказано відповідної частини статті 173-2 КУпАП, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_1 .

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011, заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, заява №36673/04).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

У ході розгляду справи не встановлено обставин та не підтверджено належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно дружини. Суддею враховано, що між ним та його дружиною існує побутовий конфлікт, який зводиться з`ясування відносин між подружжям. Окрім того суд звертає увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення працівником поліції не зазначено відповідної частини статті, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 173-2, 245, 247, 252, 255, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу може бути подано до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Л. І. Созанська