Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №591/2132/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Суд: Зарічний районний суд м. Сум

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 15 березня 2026 р.

Справа: №591/2132/26

Суддя: Косар А. І.

Справа № 591/2132/26 Провадження № 3/591/641/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року м.Суми

Зарічний районний суд м.Суми Сумської області у складі: головуючого судді Косар А. І. розглянув у приміщенні суду в місті Сумах адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянство: України; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , не працює

за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення

і установив:

26.02.2026 о 15 год 55 хв. в місті Сумах по вулиці Іллінська, буд. 8 ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом Ford Ranger н.з. НОМЕР_2 будучи позбавленим права керування, що зафіксовано на відеореєстратор нагрудний персональний Motorola Solutions vb 400 471485, 470803, чим порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 поліцейським уповноваженого органу поліції кваліфіковано за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину за обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення визнав.

Заслухавши думку особи, дослідивши матеріали справи, слід зробити такі висновки:

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Згідно зі статтею 7 КУпАП - ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 2.1. «а» Правил дорожнього руху передбачає обов`язок водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Адміністративна відповідальність за частиною п`ятою статті 126 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Обставини, установлені судом під час розгляду справи, підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 601313 від 26.02.2026, Постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6256468 від 01.12.2025 за частиною четвертою статті 126 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , постановою Сумського районного суду Сумської області від 08.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністратвиної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП (справа № 587/5641/25) , відеозаписом на оптичному носії даних, довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Сумській області Лєонової Д. з інформацією про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 252,280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законом рішення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

З огляду на викладене, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена поза розумним сумнівом і його дії за частиною п`ятою статті 126 КУпАП поліцейським уповноваженого підрозділу поліції кваліфіковані вірно.

Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.

Доказів же, що спростовували б винність порушника в порушенні вимог п. 2.1. «а» Правил дорожнього руху, суду не надано.

Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.

Згідно зі статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкцією частини п`ятої статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Оплатне вилучення предмета як вид адміністративного стягнення передбачено статтею 28 КУпАП. Відповідно до норм вказаної статті, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Власник транспортного засобу — фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами (свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, Постанова КМ "Про Правила дорожнього руху" від 10.10.2001 N 1306).

Власник транспортного засобу - громадянин, що відповідно до законів України має право власності на транспортний засіб, яке підтверджується документально (Державна митна служба, Наказ "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України" від 17.11.2005 N 1118).

У цій справі підтверджуючі документи щодо належності ОСОБА_1 транспортного засобу Ford Ranger н.з. НОМЕР_2 на праві власності відсутні.

Відповідно до частини другої статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах третій і четвертій цієї статті.

Розгляд справ про адміністративне правопорушення за частиною п`ятою статті 126 КУпАП та призначення стягнення є виключно дискреційними повноваженнями суду.

Зважаючи на викладене, у відповідності до вимог статей 33, 38 КУпАП вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції статті обвинувачення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилученням транспортного засобу, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Крім того, відповідно до положень статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 вказаного Закону з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн. Підстави для його звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в суді відсутні.

Керуючись статтями 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

Постановив:

ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього за цим законом адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 / сорок тисяч вісімсот / гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665,60 гривень (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету – Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя А. І. Косар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua