Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №486/2115/25 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа №: 486/2115/25 Провадження № 3-зв/486/1/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області в складі головуючого судді Далматової Г.А., при секретарі Маляновій А.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук О.О. від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Південноукраїнського міського суду Миколаївської області перебуває справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Вказана справа розподілена головуючому судді Волощук О.О.

04 березня 2026 року особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 заявлено відвід головуючому судді Волощук О.О. від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Заяву обґрунтовує тим, що суддею Волощук О.О. було ухвалено рішення у справі № 486/2068/25, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, було відмовлено. У своєму рішенні суддя Волощук О.О. вказала, що з відеозапису з бодікамери працівника поліції «0000000_00000020251020125110_0048(1).МР4», який оглянуто в судовому засіданні, вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 причину зупинки, а саме порушення Правил дорожнього руху, а саме перевезення дитини без дитячого крісла на задньому сидінні. Також поліцейський висловив підозру, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, тому що від нього чутно різкий запах алкоголю. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» ОСОБА_1 відмовився. Від проїзду до найближчого медичного закладу «Південноукраїнська міська лікарня» для визначення стану алкогольного сп`яніння останній також відмовився. Тому, вважає, що суддя при розгляді іншої справи висловила свою позицію щодо справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП та надала оцінку тим самим фактичним обставинам та доказам, які підлягають дослідженню у даній справі. За таких умов у нього виникають обґрунтовані сумніви щодо здатності судді повторно здійснювати оцінку тих самих доказів без сформованого внутрішнього переконання, що відповідає об`єктивному критерію безсторонності, визначеному практикою ЄСПЛ.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суддя Волощук О.О. в судове засідання не з`явилась, просила здійснювати розгляд заяви про відвід судді від розгляду справи № 486/2115/25 без її участі.

Дослідивши заяву про відвід судді, суд приходить до наступного.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно не передбачають порядку розгляду заяви про відвід.

Разом з тим, частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 75 КПК України передбачені обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.

Так, відповідно до частини 1 слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Частиною 2 передбачено, що у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Перелік підстав для відводу викладений в ст. 75 КПК України і є вичерпний.

Згідно вимог ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Всі підстави відводу є очевидними, крім «інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості».

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Судом встановлено, що 26 січня 2026 року суддею Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук О.О. було ухвалено рішення у справі № 486/2068/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яким у задоволенні позовної заяви було відмовлено.

Суддя Волощук О.О., розглядаючи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 не висловлювалася з приводу винуватості/невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Предметом даного позову було оскарження постанов поліцейського, якими ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та ч. 10 ст. 121 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Таким чином, викладені у заяві про відвід обставини є такими, що не заслуговують на увагу. Так, ОСОБА_1 не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Волощук О.О. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За викладеного, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення відводу судді Волощук О.О. не вбачається.

Керуючись ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та ст.ст. 246, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні заяви про відвід судді Волощук Олени Олександрівни від розгляду справи № 486/2115/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Г. А. Далматова