Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №465/6726/24 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/6726/24

Провадження 2/465/1692/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17.03.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді – Мартьянової С.М.,

при секретарі судового засідання – Штокало С.-М. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

АТ «ПУМБ» звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 58082,53 грн. та судовий збір 2422,40 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 , 08.04.2019 на підставі кредитного договору №1001286332401 видано кредит у сумі 73400 грн.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.07.2024 складає 58082,53 грн , з яких 25146,88 грн. заборгованість за кредитом; 11,28 грн. заборгованість за процентами; 32924,37 грн. заборгованість за комісією. Позивач направив письмову вимогу відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 20.12.2024 позов Акціонерного товариства «ПУМБ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором від 08.04.2029 № 1001286332401 в розмірі 58082 (п`ятдесят вісім вісімдесят дві) грн. 53 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ПУМБ» судовий збір в сумі 2422 (дві тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18.06.2025 заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволено.

Заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 20.12.2024 року у цивільній справі №465/6726/24 за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасовано і призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

05.08.2025 від відповідача надійшли пояснення, в яких вона зазначила, що не погоджується із сумою нарахованої заборгованості по тілу кредиту, комісії за даним кредитним договором, оскільки комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України

«Про споживче кредитування».

До загального розміру кредиту включено щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99% річних.

Разом з цим, заява № 1001286332401 від 08.04.2019 не містить переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, за які установлено таку комісію. Посилання у заяві на те, що зміст комісії визначається у ДКБО є неправомірним, оскільки матеріали справи не містять доказів ознайомлення відповідача з даним документом.

За таких обставин, наявні підстави вважати, що положення кредитного договору, яким передбачено щомісячну плату комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99% щомісячно, суперечить положенням ч.ч. 1,2 ст. II Закону України «Про споживче кредитування», а тому сплачену відповідачем комісію в сумі 19751,94 грн. слід зарахувати в погашення заборгованості за тілом кредиту.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.07.2024 складає 5406, 22 грн, з яких (25146,88 - 19751,94)- 5394,94 грн. заборгованість за кредитом; 11,28 грн. заборгованість - за процентами;

Станом на день розгляду справи судом 05.08.2025 року, з урахуванням сплаченої відповідачкою суми за кредитним договором - 30 059,03 грн., відповідачкою надлишково сплачена сума 24652,82 грн.

З огляду на викладене підстави для задоволення позовних вимог АТ «ПУМБ» відсутні.

У зв`язку з вищевикладеним відповідач просила суд відмовити у задоволенні позовних вимогу повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовні заяві просили суд розглядати справу без їх участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без її участі.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 08.04.2019 між позивачем АТ ПУМБ та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1001286332401 у вигляді заяви на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої позивач надав відповідачу 73400 грн.

Відповідно до заяви № 1001286332401 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 08.04.2019, з умовами якої погодився відповідач, про що свідчить наявність її власноручного підпису в ній, визначено базову відсоткову ставку, розмір щомісячних платежів, розмір комісії тощо.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту від 08.04.2019, який підписаний також відповідачем, розмір кредиту 73400 грн., строк кредитування 24 місяців, процентна ставка фіксована 0,01%, порядок зміни змінюваної процентної ставки не передбачено, щомісячна комісія за обслуговування 2,99%.

Пунктом 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.

Відповідно до п. 5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.

Згідно п. 5.1.7. Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи АТ «ПУМБ» свої зобов`язання перед відповідачем виконав, що підтверджується платіжною інструкцією №TR.34632474.75410.8810 від 08.04.2019.

Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, відповідач має заборг7ованість станом на 01.07.2024, в розмірі 58082,53грн , з яких 25146,88 грн. заборгованість за кредитом; 11,28 грн. заборгованість за процентами; 32924,37 грн. заборгованість за комісією, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

З метою до судового врегулювання спору банком на адресу відповідача було направлено письмову вимогу (повідомлення) № вих.КНО-44.2.2/382 від 02.07.2024 з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором №1001286332401 у розмірі 58082 грн. 53 коп., протягом 30 днів з моменту отримання цього листа, що підтверджується копією даної письмової вимоги та списком згрупованих відправлень.

Також, надано виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 з якої вбачається, що остання користувався кредитними коштами, та частково здійснювала платежі на погашення кредиту, що вказує на наявність між сторонами кредитних правовідносин.

Однак, відповідач заборгованість за вказаним кредитним договором не сплатила.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитні договори між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 у цій справі складають підписані обома сторонами заяви №1001286332401 від 08.04.2019 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Після підписання цієї заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у АТ «ПУМБ» виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку та повернути кредитні кошти.

Надання АТ «ПУМБ» кредитних коштів відповідачу за обома договорами знайшло своє належне підтвердження дослідженою по справі платіжною інструкцією.

Відповідачем надано довідку від 04.08.2025 про те, що згідно постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №77849374 від 17.04.2025 з неї було стягнено 30059,03 грн. за період з квітня 2025 року по червень 2025 року.

Нарахування відсотків узгоджується з визначеними в договорах відсотковими ставками за користування кредитними коштами.

Стосовно нарахованої і заявленої до стягнення банком комісії суд дійшов наступного висновку.

Пунктами 4 умов заяв про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також паспортами споживчого кредиту, які підписані сторонами, передбачено щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99%.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

Частина 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і надалі - в редакції на дату укладення між сторонами кредитних договорів) передбачає, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Частина 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, ураховуючи такі законодавчі приписи, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

В пункті 4 заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підписаних ОСОБА_1 , встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99%, тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредитів, безоплатність надання якої прямо передбачена ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, оскільки було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за Законом повинні надаватись безоплатно, тому суд дійшов висновку, що положення пункту 4 кредитного договору, укладеного 08.04.2019 між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 , щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними.

У зв`язку із цим, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по комісії за кредитними договорами задоволенню не підлягають.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на пропуск позивачем позовної давності, оскільки кредит надавався відповідачу на строк з 08.04.2019 до 08.04.2021.

Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки, тобто строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому згідно з пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин на території України відмінений з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Також Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні був введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який неодноразово продовжений і триває.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, п. 19 такого змісту: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

Позивач із цим позовом звернувся до суду 28.08.2024.

Відтак строк позовної давності позивачем не пропущений.

У частинах 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Дослідженими у справі доказами повно та об`єктивно доведено наявність у відповідача перед позивачем кредитної заборгованості за тілом кредиту та відсотками в загальній сумі 25158,16 грн та безпідставність заявлених вимог в частині стягнення заборгованості по комісії.

Проте, як вказано вище, з відповідача на підставі ВП №77849374 від 17.04.2025 було стягнуто у розмірі 30059,03 грн., а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, питання щодо стягнення на користь позивача судового збору не вирішується.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 223, 259, 263-265 ЦПК, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволені позовних вимог Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Львівського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Мартьянова С.М.