Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №128/4486/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/4486/25

Провадження № 2/127/8770/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 березня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитними договорами №4605675 від 29.04.2024 року 30 597 гривні 59 копійки, витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 2 422 гривні 40 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.04.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4605675 шляхом обміну електронними повідомленнями відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що після реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та заповнення електронної заявки на сайті https://credit7.ua, первісний кредитор розмістив у особистому кабінеті відповідача текст кредитного договору з визначеними параметрами кредиту. Акцепт договору було здійснено шляхом введення одноразового ідентифікатора (SMS-коду), надісланого на номер телефону, зазначений відповідачем, у зв`язку з чим 29.04.2024 року між сторонами укладено кредитний договір в електронній формі.

Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 6000,00 грн строком на 360 днів зі стандартною процентною ставкою 1,50 % на день. Кредитні кошти були перераховані на банківську картку відповідача, що підтверджується відповідним документом надавача платіжних послуг.

Позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, своєчасне та повне повернення кредиту і сплату процентів не здійснив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Зазначає, що відповідач здійснював часткові платежі, останній з яких проведено 29.05.2024 року у сумі 108,01 грн.

24.01.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-02/25, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 4605675 було відступлено позивачу. Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором перейшла до ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Станом на дату подання позову загальна сума заборгованості за договором № 4605675 від 29.04.2024 року, за розрахунком позивача, становить 30 597,59 грн, з яких: 5 999,99 грн – заборгованість за тілом кредиту; 21 597,60 грн – заборгованість за процентами; 3 000,00 грн – пеня та штрафні санкції.

Посилаючись на положення статей 525, 526, 530, 599, 610, 625, 1048–1050, 1054 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 30 597,59 грн, а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.06.2025 відкрито провадження у даній цивільній справі та ухвалено здійснювати судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте в заяві від просить суд розглядати справу у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує

Відповідно до ч. 3ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву на позов від відповідача не надходило.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 282-284 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом установлено, що 29.04.2024 між ТОВ «ЛІНЕРУА Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4605675 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно якого ТОВ «ЛІНЕРУА Україна» надало ОСОБА_1 кредитні кошти, відповідно до умов якого Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 6000 грн. 00 коп., Строк кредитування 360 днів, Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується – Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі., який відповідно до п. 4.1 договору було на підставі додаткової угоди № 1 продовжено.

У п.1.4 Договору сторони погодили, що тип процентної ставки фіксована, за користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка 1,50% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Договір № 4605675 від 29.04.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту підписано відповідачем ОСОБА_1 29.04.2024 електронним підписом 62025.

29.04.2024 ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором Додаток № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4605675 від 29.04.2024, яким погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Також, 29.04.2024 ОСОБА_1 електронним підписом 62025 підписав паспорт споживчого кредиту до договору про споживчий кредит, з якого вбачається, що сума кредиту 6000 грн., строк кредитування 360 днів, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.5.1. за стандартною ставкою за весь строк кредитування 9 541,79% річних; 1.5.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 3 327,55% річних; 1.6. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.6.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 38 400,00 грн. 1.6.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 35 718,00 грн.

Оскільки ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

24.01.2025 між ТОВ «ВСЕА ФІНАНС» (та ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» був укладений договір факторингу №01.-02/25, відповідно до умов п.1.1 якого ТОВ «ВСЕА ФІНАНС» (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» (Клієнт) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2 та надходження Ціни Продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього Договору, на рахунок Клієнта, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників та повна сума Ціни Продажу, що надійшла на рахунок Клієнта, - підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості.

Відповідно до копії витягу з Реєстру Боржників за договором Факторингу №24.-01/25 від 24.01.2025, ТОВ «ВСЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до боржників, зокрема щодо ОСОБА_1 за Договором №4605675 від 29.04.2024, загальна сума заборгованості склала 30 597,59 грн. (тридцять тисяч п`ятсот дев`яносто сім гривень 59 копійок), з якої заборгованість з тіла кредиту 5 999 грн. 99, заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором; 21 597,60 грн – заборгованість за процентами; 3 000,00 грн – пеня та штрафні санкції, яка повністю співпадає з розрахунком заборгованості за Договором №4605675 від 29.04.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону. Заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду письмові докази, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало свої обов`язки за електронним договором про надання споживчого кредиту № №4605675, та надало відповідачу кредит в сумі 6 000 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

ТОВ «ВСЕА ФІНАНС» на підставі до Договору факторингу №24.01/25 від 24.01.2025, набуло права грошової вимоги до боржників, зокрема щодо ОСОБА_1 за Договором №4605675 від 29.04.2024, загальна сума заборгованості склала 30 597,59 грн. (тридцять тисяч п`ятсот дев`яносто сім гривень 59 копійок), з якої заборгованість з тіла кредиту 5 999 грн. 99, заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором; 21 597,60 грн – заборгованість за процентами; 3 000,00 грн – пеня та штрафні санкції, яка повністю співпадає з розрахунком заборгованості за Договором №4605675 від 29.04.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, тому позивач має підстави для захисту свого права в суді.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позивач правомірно набув право грошової вимоги до відповідача за Договором №4605675 від 29.04.2024.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами виданими в рамках кредитного договору, здійснювалось в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору.

При цьому суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався і доказів погашення кредитної заборгованості відповідачем суду не подано.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позичальник ОСОБА_1 належним чином виконував кредитні зобов`язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позичальник взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачені в договорами строки кошти (суму позики) та нараховані відсотки не повернув, відтак, вимоги щодо стягнення заборгованості по кредиту за Договором №4605675 від 29.04.2024, загальна сума заборгованості склала 30 597,59 грн. (тридцять тисяч п`ятсот дев`яносто сім гривень 59 копійок), з якої заборгованість з тіла кредиту 5 999 грн. 99, заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором; 21 597,60 грн – заборгованість за процентами; 3 000,00 грн – пеня та штрафні санкції, підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати, які понесені на сплату судового збору в сумі 2 422, 40 грн.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

Керуючись ст. ст. 509, 512, 514, 516, 526, 530 ч.1, 1046 ч. 1, 1048 ч. 1, 1077 ч. 1 ЦК України, ст. ст. 81, 89, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість яка виникла на підставі № 1820389 від 19.04.2021, у загальному розмірі 30 597,59 грн. (тридцять тисяч п`ятсот дев`яносто сім гривень 59 копійок), з якої заборгованість з тіла кредиту 5 999 грн. 99 коп., заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором; 21 597,60 грн – заборгованість за процентами; 3 000,00 грн – пеня та штрафні санкції.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6;.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 16.03.2026.

Суддя: