Вирок від 16 березня 2026 р. у справі №153/258/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2026 р. Справа153/258/26

Провадження1-кп/153/14/26-к

у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020170000006

про обвинуваченню ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Ямполі Ямпільського району Вінницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , із середньо-спеціальною освітою, працюючого зубним техніком в «Мегадент», розлученого, інвалідності немає, громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В :

Згідно до п.1 додатку №1 до постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» №2471-ХІІ від 17.06.1992, окрім іншого, до видів майна, що не може перебувати у власності громадян належать боєприпаси. У порушення зазначеної вище норми законодавства України, ОСОБА_5 15.12.2025 на полігоні, який знаходиться на околиці села Добрянка Могилів-Подільського району Вінницької області, знайшов споряджену наступальну осколкову ручну гранату РГН із підшивачем УДЗ, яку в подальшому забрав собі, чим здійснив незаконне придбання вказаного бойового припасу. Після знахідки гранати ОСОБА_5 , з метою подальшого незаконного зберігання, приніс її за місцем свого проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де поклав до шафи, чим здійснив незаконне носіння та зберігання вказаного бойового припасу. 10.01.2026 у квартирі за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 09.01.2026 проведено обшук, у ході якого виявлено та вилучено вищевказану споряджену наступальну осколкову ручну гранату РГН із підшивачем УДЗ. Згідно висновку експерта СЕ-19/102-26/723-ВТХ від 15.01.2026 встановлено, що металевий предмет сферичної форми зеленого кольору з гладкою поверхнею із маркувальними позначеннями «РГН 254-31-89» є корпусом наступальної осколкової ручної гранати РГН промислового виготовлення військового призначення. Полімерний предмет складної форми із вигнутою пластиною із маркувальними позначеннями «УДЗ 334-7-89» є підшивачем (запалом) УДЗ нового зразка промислового виготовлення військового призначення. Металевий предмет сферичної форми зеленого кольору з гладкою поверхнею із маркувальними позначеннями «РГН 254-31-89» в конструктивному поєднанні з полімерним предметом складної форми із вигнутою пластиною із маркувальними позначеннями «УДЗ 334-7-89» відноситься до бойового припасу і є наступальною осколковою ручною гранатою РГН промислового виготовлення військового призначення.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у скоєному визнав. Суду пояснив, що 15 грудня 2025 року поїхавши на рибалку в село Добрянка і нічого не впіймавши, вирішив поїхати на полігон, колись туди він їздив на стрільби. На полігоні валялося куча гільз і лежала граната, він подумав, що схожа на бойову. Забравши додому, дома розгледів і зрозумів, що вона бойова, планував віднести в поліцію. Пізніше був обшук в квартирі, він добровільно вказав де вона знаходиться та видав гранату. Щиро кається, що не відніс зразу. Просив суд суворо не карати. Вказав, що винен, однак виправиться. При призначені покарання просив врахувати те, що він добровільно перерахував внесок на військову частину НОМЕР_1 у сумі 40000 гривень.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Досліджені та проаналізовані зібрані по справі докази, тобто фактичні дані, які містяться в показаннях обвинуваченого, їх об`єктивна оцінка з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, передбачених ст.368 КПК України, дають підставу суду вважати про обґрунтованість пред`явленого органами досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_5 про придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Оцінюючи всі зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 встановленою, а його дії кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України, тобто, незаконне поводження із бойовими припасами, а саме придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного.

Визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також добровільний внесок на в/ч у відповідності із ст.66 КК України суд відносить до пом`якшуючих вину ОСОБА_5 обставин.

У відповідності із ст.67 КК України судом не встановлено обтяжуючих вину ОСОБА_5 обставин.

При призначенні покарання судом також враховуються характеризуючі матеріали відносно ОСОБА_5 , а саме те, що він є громадянином України, що підтверджено копією паспорта, виданого 29.03.1996; за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра не звертався, що підтверджено повідомленням медичного директора КНП «Ямпільська територіальна лікарня» Ямпільської міської ради вих..№01-4-25 від 11.01.2026; до адміністративної відповідальності не притягувався, що підтверджено довідкою-характеристикою виданою виконавчим комітетом Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області вих..№02-12/33 від 13.01.2026; раніше не судимий, що підтверджено вимогою виданою ГУНП у Вінницькій області №8741-2026 від 30.01.2026. З досудової доповіді встановлено, що враховуючи інформацію, що характеризує особу за місцем його проживання/роботи, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення, а також його середню імовірність небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням Могилів-Подільський районний сектор з питань пробації №3 вважає доцільним крім обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, покласти на особу додатковий обов`язок, передбачений ч.3 ст.76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.

Тому, із врахуванням наведених, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховуючи думку сторони обвинувачення, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без ізоляції його від суспільства. Тому, вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією ч.1 ст.263 КК України, із застосування ст.75 КК України та ст.76 КК України.

Призначаючи ОСОБА_5 зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.

Також суд зауважує, що призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 р. та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015 р., в яких ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 р. ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

При вирішенні питання щодо речових доказів, які постановами від 10.01.2026 та 16.01.2026 визнані речовими доказами та приєднанні до кримінального провадження, то суд керується положеннями ст.100 КПК України і має підстави пластиково-металевий предмет схожий на запал типу УЗД із маркуванням «УДЗ 334-7-89» та металевий предмет схожий на корпус гранати РГН із наявними маркуванням «РГН 254-31-89», металевий предмет сферичної форми зеленого кольору з гладкою поверхнею із маркувальними позначеннями «РГН 254-31-89», який є корпусом наступальної осколкової ручної гранати РГН промислового виготовлення військового призначення та полімерний предмет складної форми із вигнутою пластиною із маркувальними позначеннями «УДЗ 334-7-89», який є підривачем (запалом) УДЗ нового зразка промислового виготовлення військового призначення, то суд вважає за необхідне передати для потреби ЗСУ.

Вирішуючи питання про заходи забезпечення кримінального провадження, то суд враховує те, що ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 13.01.2026 №153/23/26 накладено арешт, який підлягає скасуванню, оскільки судом вирішується доля речових доказів, і відповідно, відпали обставини у забезпеченні їх арештом.

При вирішенні питання щодо процесуальних витрат у сумі 7131 гривня 20 копійок пов`язаних із залученням експерта (висновок експерта №СЕ-19/102-26/723-ВТХ від 15.01.2024 - сума 7131.20 грн.), то суд керується положеннями ст.124 КПК України, і має підстави стягнути їх із обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовувся, клопотань про обрання запобіжного заходу не заявлено.

Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373-374, 392-393, 395 КПК, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

На підставі п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 такий обов`язок - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з часу проголошення вироку.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 13.01.2026 справа №153/23/26 – скасувати.

Речові докази - пластиково-металевий предмет схожий на запал типу УЗД із маркуванням «УДЗ 334-7-89» та металевий предмет схожий на корпус гранати РГН, із наявними маркуванням «РГН 254-31-89», металевий предмет сферичної форми зеленого кольору з гладкою поверхнею із маркувальними позначеннями «РГН 254-31-89», який є корпусом наступальної осколкової ручної гранати РГН промислового виготовлення військового призначення та полімерний предмет складної форми із вигнутою пластиною із маркувальними позначеннями «УДЗ 334-7-89», який є підривачем (запалом) УДЗ нового зразка промислового виготовлення військового призначення – передати для потреб ЗСУ.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у сумі 7131 (сім тисяч сто тридцять одну) гривню 20 копійок.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий ОСОБА_1