Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №563/578/24 — Рівненський апеляційний суд

Суд: Рівненський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 16 березня 2026 р.

Справа: №563/578/24

Суддя: Хилевич С. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року

м. Рівне

Справа № 563/578/24

Провадження № 22-ц/4815/376/26

Головуючий у Корецькому районному суді

Рівненської області: суддя Загородько Н.А.

Додаткове рішення суду першої інстанції

(повний текст) ухвалено:

27 листопада 2025 року

у м. Корець Рівненської області

без фіксування судового засідання

звукозаписувальними технічними засобами

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Ковальчук Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" – адвоката Усенка Анатолія Миколайовича на додаткове рішення Корецького районного суду Рівненської області від 27 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства Страхова компанія "Країна" про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

в с т а н о в и в:

У квітні 2024 року в суд звернулися ОСОБА_4 і ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою (далі – ДТП) і до Акціонерного товариства Страхова компанія "Країна" (далі – АТ "СК "Країна" або страховик) про відшкодування моральної шкоди, завданої ДТП, та витрат на лікування.

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 18 листопада 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 15 000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 15 000 гривень.

Стягнуто з АТ "СК "Країна" на користь ОСОБА_1 витрати на лікування в розмірі 6 872, 60 гривень та 339, 13 гривень моральної шкоди.

Стягнуто з АТ "СК "Країна" на користь ОСОБА_2 витрати на лікування в розмірі 4 218, 76 гривень та 210, 90 гривень моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 2 422, 40 гривень.

Стягнуто з АТ "СК "Країна" на користь держави судовий збір в розмірі 2 422, 40 гривень.

Додатковим рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 27 листопада 2026 року заяву представника ОСОБА_1 і ОСОБА_2 – адвоката Поліщука Д.В. задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1 500 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 500 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто із АТ "СК "Країна" на користь ОСОБА_2 1 500 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто із АТ "СК "Країна" на користь ОСОБА_1 1 500 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

У поданій через свого представника – адвоката Усенка А.М. апеляційній скарзі АТ "СК "Країна", вважаючи оскаржуване додаткове рішення незаконним і необґрунтованим, що полягало у неповноті з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, просить його скасувати.

Обґрунтовуючи її, зазначалося про неврахування судом норм ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України і висновку, викладеному у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі №922/2604/20 і у справі №755/9215/15-ц.

Зверталася увага на те, що стягнутий зі страховика на підставі додаткового рішення розмір судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи у суді першої інстанції у розмірі по 1 500 гривень кожному із позивачів є завищеним і таким, що не відповідає складності справи та критерію розумності цих витрат. При цьому покликається на передчасність звернення до суду із позовом.

Іншими учасниками справи рішення суду першої інстанції не оскаржувалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 263, 367 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 18 листопада 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 15 000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 15 000 гривень.

Стягнуто з АТ "СК "Країна" на користь ОСОБА_1 витрати на лікування в розмірі 6 872, 60 гривень та 339, 13 гривень моральної шкоди.

Стягнуто з АТ "СК "Країна" на користь ОСОБА_2 витрати на лікування в розмірі 4 218, 76 гривень та 210, 90 гривень моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 2 422, 40 гривень.

Стягнуто з АТ "СК "Країна" на користь держави судовий збір в розмірі 2 422, 40 гривень.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 17 березня 2026 року апеляційну скаргу представника АТ "СК "Країна" – адвоката Усенка А.М. залишено без задоволення, а рішення Корецького районного суду Рівненської області від 18 листопада 2025 року – без змін.

Додатковим рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 27 листопада 2026 року заяву представника ОСОБА_1 і ОСОБА_2 – адвоката Поліщука Д.В. задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1 500 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 500 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто із АТ "СК "Країна" на користь ОСОБА_2 1 500 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто із АТ "СК "Країна" на користь ОСОБА_1 1 500 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Приходячи до переконання про залишення додаткового рішення без змін, колегія суддів бере до уваги, що відповідно до ст.ст. 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги – це домовленість за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договором про надання правової допомоги.

Рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East\West Alliance Limited про ти України" (заява №19336/04, п. 269) вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято додаткову постанову у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), де зазначено таке.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом з тим чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

-розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

-розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з частиною восьмою ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1.) їх дійсність; 2.) необхідність; 3.) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Як убачається, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивачів – адвокатом Поліщуком Д.В. долучено договори про надання правової допомоги від 24 березня 2024 року, що укладені між ним і ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; ордери про надання правничої допомоги серії ВК №1118834 та серії ВК №1118833 від 05 травня 2024 року; звіти про обсяг наданої правничої допомоги від 23 листопада 2025 року, за якими адвокатом надано юридичні послуги, вартість яких оцінено у 8 000 гривень з кожного.

З урахуванням обставин справи і вимог закону суд попередньої інстанції, оцінюючи розмір витрат на правничу допомогу на предмет їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, а також з огляду на розумну необхідність розміру судових витрат – по 8 000 гривень з кожного позивача, дійшов переконання про завищеність заявленого розміру витрат на правничу допомогу. Тому у зв`язку із складністю справи, витраченим адвокатом часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову суд визначив розмір цих витрат, які підлягають стягненню із АТ "СК "Країна" на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , по 1 500 гривень кожному.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Щодо доводів апеляційної скарги про завищеність розміру стягнутих витрат на правничу допомогу, суперечність складності справи і критерію розумності витрат, то вони не заслуговують на увагу внаслідок їх голослівності та бездоказовості.

Не можна погодитися як з необґрунтованими і з покликаннями автора апеляційної скарги на недодержання ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України і висновку у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі №922/2604/20 і у справі №755/9215/15-ц.

Необґрунтованими є і аргументи про передчасність пред`явлення ОСОБА_2 і ОСОБА_1 позову.

Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio – дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Іншими учасниками справи додаткове рішення не оскаржувалося, а спонукань для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено. Тому в іншій частині воно апеляційним судом не переглядалося.

Мотивом для залишення оскаржуваного додаткового рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" – адвоката Усенка Анатолія Миколайовича залишити без задоволення, а додаткове рішення Корецького районного суду Рівненської області від 27 листопада 2025 року– без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: С.В.Боймиструк

Н.М.Ковальчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua