Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №541/570/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/570/25 Номер провадження 22-ц/814/883/26Головуючий у 1-й інстанції Прасол Я. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду

цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Одринської Т.В., Лобова О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє представник Бодьо Вікторія Степанівна, на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2025 року (повний текст рішення складено 22 вересня 2025 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначило, що 10 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі – ТОВ «Селфі Кредит») та ОСОБА_1 укладено договір № 661116. На встановлених договором умовах ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачу кредит в розмірі 7000,00 грн строком на 98 днів.

01 лютого 2024 року згідно умов договору факторингу № 01022024 ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до вказаного договору факторингу до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 10 березня 2023 року № 661116 на загальну суму 52622,90 грн, яка складається з залишку по тілу кредиту у розмірі 6923,96 грн та з залишку по відсотках в розмірі 45698,94 грн.

Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала, грошові кошти не повернула та не сплатила нараховану суму процентів, чим порушила права та інтереси позивача.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 52622,90 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.

Короткий зміст судових рішень

Заочним рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 березня 2025 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 10 березня 2023 року № 661116 в розмірі 52622,90 грн та судові витратив розмірі 2422,40 грн.

За заявою відповідача, ухвалою місцевого суду від 24 квітня 2025 року заочне рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 березня 2025 року скасовано та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 травня 2025 року справу було передано за підсудністю на розгляд Великобагачанському районному суду Полтавської області.

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2025 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 10 березня 2023 року № 661116 у загальному розмірі 17434,73 грн.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 802,54 грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судове рішення обґрунтовано тим, що наданими доказами підтверджено факт укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» кредитного договору в електронній формі, отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 7000,00 грн та неналежне виконання нею зобов`язань щодо їх повернення, внаслідок чого утворилась заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6923,96 грн. Також суд визнав доведеним правомірний перехід права вимоги за спірним договором до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору факторингу.

Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність нарахування процентів після спливу визначеного договором строку кредитування (98 днів, тобто після 15 червня 2023 року), оскільки доказів його пролонгації позивачем не надано, у зв`язку з чим проценти підлягають стягненню лише в межах строку дії договору в сумі 10510,77 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2025 року не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення місцевого суду та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, вирішивши питання стягнення судових витрат на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Позиції учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2025 року є незаконним та необґрунтованим у частині відмови в задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Суд першої інстанції безпідставно обмежив нарахування процентів строком 98 днів та відмовив у стягненні всієї заявленої суми заборгованості, задовольнивши позовні вимоги лише частково.

Також позивач вказує, що кредитний договір від 10 березня 2023 року № 661116 укладено належним чином в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, відповідач була належно поінформована про його умови та погодилася з ними, а нарахування процентів здійснювалося відповідно до погоджених сторонами умов договору та вимог законодавства. Зазначає, що всі платежі відповідача враховані, однак вони не покрили повністю заборгованість, а невиконане зобов`язання продовжує існувати до його повного погашення.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Щодо розгляду справи без виклику сторін

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що ціна позову складає 52622,90 грн, що є менше ніж тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7 та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що 10 березня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 661116 в електронній формі з використанням відповідачем електронного підпису з одноразовим ідентифікатором (а.с. 48), на підставі якого вона отримала кредит на споживчі потреби в розмірі 7000,00 грн, із строком кредитування строком на 98 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів – кожні 7 днів. Тип процентної ставки – фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день та застосовується у межах строку, вказаного у пункті 1.4. договору. Знижена процентна ставка 1,43 % в день та застосовується, якщо споживач до 17 березня 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних умовах, що передбачені договором. Проценти, що нараховуються за договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (а.с. 28-38).

10 березня 2023 року відповідно до вказаного вище кредитного договору ОСОБА_1 успішно перераховано кредитні кошти в розмірі 7000,00 грн на платіжну картку від ТОВ «Селфі Кредит» о 14:32:14 (а.с. 50).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором від 10 березня 2023 року № 661116 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 01 лютого 2024 року відповідач має заборгованість у розмірі 52622,90 грн., з яких: тіло кредиту – 6923,96 грн, проценти за користування – 45698,94 грн (а.с. 41-47).

Між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 01 лютого 2024 року укладено договір факторингу № 01022024, за умовами якого фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені договором, а клієнт відступає (передає) факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Внаслідок передачі права вимоги за договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржника належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами (а.с. 51-55).

Згідно акту приймання-передачі реєстру боржників від 01 лютого 2024 року до договору факторингу від 01 лютого 2024 року № 01022024 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта від 01 лютого 2024 року, кількість боржників 11562 (а.с. 57).

Також із матеріалів справи вбачається, що згідно платіжної інструкції від 01 лютого 2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило плату коштів на користь ТОВ «Селфі Кредит» за відступлення права вимоги згідно договору факторингу від 01 лютого 2024 року № 01022024 (а.с. 58).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 01 лютого 2024 року № 01022024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 52622,90 грн, з яких: 6923,96 грн – залишок по тілу кредиту; 45698,94 грн – залишок по відсотках (а.с. 56).

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 04 лютого 2025 року направлено відповідачу претензію щодо необхідності виконання договірних зобов`язань, а саме вимогу погасити заборгованість у сумі 52622,90 грн (а.с. 59).

Згідно з розрахунку заборгованості за кредитним договором, всі суми заборгованості за тілом кредиту та за відсотками за користування кредитом були нараховані первісним кредитором – ТОВ «Селфі Кредит» (а.с. 41-46). З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не погасила заборгованість за кредитним договором ні первісному кредитору, ні позивачу.

Позиція апеляційного суду

Щодо підстав виникнення договірних відносин між сторонами

При визначенні правильно нарахованих відсотків, колегія суддів з`ясовує підстави виникнення між сторонами договірних відносин.

Так, в частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами частини першої статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої та другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина друга статті 639 ЦК України передбачає, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

На підставі частини першої статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що 10 березня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» було досягнуто згоди з усіх істотних умов та в подальшому укладено кредитний договір № 661116 в електронній формі, який підписано відповідачем у формі одноразового ідентифікатора та згідно з умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 7000,00 грн.

Щодо нарахування заборгованості за відсотками

З приводу стягнутих судом першої інстанції відсотків, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Приписами статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

За правилами частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів (відсотків), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Постановами Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Із наведеного вбачається, що під час дії договору розмір і порядок сплати процентів визначаються умовами такого договору, а сторони реалізують свої права та виконують обов`язки відповідно до нього. Після закінчення строку дії договору, за наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги згідно з частиною другою статті 625 ЦК України.

При цьому, очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а, отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а, отже – і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін – на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Відповідна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.

Згідно з пунктом 1.4. кредитного договору від 10 березня 2023 року № 661116 строк кредиту становить 98 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору. У споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором, на підставі звернення до товариства у паперовій формі або в електронній формі зі застосуванням одноразового ідентифікатора (підпункт 1.4.1. договору) (а.с. 28, зворот).

Відповідно до пункту 1.5. договору тип процентної ставки – фіксована, за користування кредитом нараховується стандартна процентна ставка в розмірі 2,2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4. договору.

Підписавши договір, сторони погодилися на укладення договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів.

Також сторонами погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру та є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Колегія суддів окремо звертає увагу, що підпунктом 4.2.4. пункту 4.2. кредитного договору передбачено для споживача право на продовження (пролонгацію) строку кредиту у випадку неможливості виконання зобов`язання у встановлений термін у повному обсязі (а.с. 31 зворот). Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що відповідач скористалася таким правом.

Водночас, із сформованого ТОВ «Селфі Кредит» розрахунку вбачається, що за період з 10 березня 2023 року по 01 лютого 2024 року, первісний кредитор нарахував заборгованість відповідача по відсотках за кредитним договором у загальному розмірі 52622,90 грн (з урахуванням здійснених відповідачем погашень заборгованості).

З огляду на викладене та з урахуванням правових позицій Великої Палати Верховного Суду, апеляційний суд дійшов висновку, що нарахування відсотків за користування кредитом із 16 червня 2023 року, тобто після спливу строку його повернення, визначеного пунктом 1.4. договору, є безпідставним, оскільки право кредитодавця нараховувати проценти припинилося зі спливом встановленого договором строку кредитування.

Відтак, як правильно було встановлено судом першої інстанції, розмір відсотків за користування кредитом у межах строку дії договору (з 10 березня 2023 року до 15 червня 2023 року) складає 10510,77 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» також вказує, що відповідачем було здійснено платежі щодо погашення тіла та відсотків кредитної заборгованості за договором, а тому ним ініційовано продовження строку користування кредитом. Такі доводи щодо порядку пролонгації дії договору апеляційний суд відхиляє, оскільки укладений між сторонами договір не містить положень, які б передбачали такі умови його пролонгації, а позивачем не було надано до суду першої інстанції відповідних доказів (первинних документів), що підтверджують факт здійснення відповідних платежів.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що мотиви апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2025 року слід залишити без змін.

Щодо судових витрат по сплаті судового збору

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні підстави для розподілу судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє представник Бодьо Вікторія Степанівна – залишити без задоволення.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 березня 2026 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.А. Лобов