Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №401/3779/25 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

Справа № 33/4809/141/26 Головуючий у суді І інстанції: Мельничик Ю.С.

Категорія: ст.130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,

з участю:

особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1

представника особи, яка притягається до відповідальності – адвоката Новак Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу адвоката Новак Ю.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Макариха, Знам`янського району Кіровоградської області, одружений на утриманні 2 неповнолітніх дітей, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Згідно постанови суду 14.11.2025 року о 23 год. 11 хв. в м. Світловодськ по вул. Героїв Чорнобиля, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_2 з явним ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Новак Ю.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду та постановити нову, якою закрити провадження у справі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно підтверджували: факт законної та належно оформленої вимоги поліцейського пройти медичний огляд; дотримання передбаченої законом процедури висунення такої вимоги; факт умисної відмови від проходження огляду саме у порядку, встановленому законодавством; наявність вини як обов`язкового елементу складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до відеоматеріалів наявних в справі, співробітниками поліції взагалі не проводилася зупинка транспортного засобу, оскільки ОСОБА_1 не рухався, а його автомобіль був припаркований обабіч дороги. Співробітники поліції навіть не повідомили йому про те, що було нібито підставою його зупинки та перевірки водійського посвідчення, що суперечить ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» та виключає законність такої зупинки.

Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що перебування особи в заведеному автомобілі, який стоїть на місці, є «керуванням».

На відеозаписі зафіксовано, як працівник поліції повідомляє, що в них немає в наявності газоаналізатору з метою проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, і запропоновував проїхати в лікарню для огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодився та запитав адресу куди потрібно їхати, поліцейський зазначив що до медичного закладу по вул. Павлова, 8, при цьому поліцейський неодноразово повідомляв ОСОБА_1 та його дружині, що він може відмовитися від проходження огляду і що відмова жодної суті не змінює.

Поліцейський наполягав проїхати ОСОБА_1 з ними на службовому автомобілі, але останній повідомив, що він поїде на власному автомобілі, оскільки його не відсторонювали від водіння.

Суд проігнорував очевидні ознаки фальсифікації, процесуального недбальства та не надав належної оцінки доказам, а саме часовим розбіжностям, направлення на огляд складено нібито о 23 год. 17 хв. тоді як відеозапис підтверджує, що поліцейський підійшов до ОСОБА_1 лише о 23 год. 36 хв.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції – залишити без змін, з таких підстав.

В суді апеляційної інстанції адвокат Новак Ю.П., який діє в інтересах

ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, зазначив, що матеріали справи не містять факт руху транспортного засобу та факт його зупинки працівниками поліції. Зокрема вказали, що на відеозаписі зафіксовано, як транспортний засіб ОСОБА_1 перебуває з увімкнутою аварійною сигналізацією. Разом з тим, посилання суду першої інстанції на увімкнутий звук двигуна є помилковим, оскільки разом із транспортним засобом ОСОБА_1 знаходився інший транспортний засіб від якого чц було чути звук працюючого мотору.

Відеозапис наявний в матеріалах справи здійснено з невідомого пристрою, а тому він не є доказом у справі. Вказали, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану сп`яніння як на місці зупинки та хотів проїхати на огляд до закладу охорони здоров`я. Так, на відеозаписі зафіксовано, як інспектори поліції складають протокол про адміністративне правопорушення, а підписи в ньому ставить не ОСОБА_1 , а інша особа.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її також задовольнити.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).

Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

При цьому, вина ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 513337 від 14.11.2025 яким підтверджується, що самев м. Світловодськ по вул. Героїв Чорнобиля мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 (а.с. 1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не проводився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння не проводився;

- відеозаписами на DVD-R диску, з яких можливо встановити, що працівниці поліції зупинили транспортний засіб ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що останній перебував середині проїзної частини дороги із увімкнутою аварійною сигналізацією. Також, на відеозаписі зафіксовані явні ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 – нечітка хода та поведінка, яка не відповідала обстановці. Безпосередньо ОСОБА_1 не заперечував, що керував транспортним засобом. На пропозицію пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 погодився. Однак огляд не був проведений у зв`язку із відсутності газоаналізатору у працівників поліції. На пропозицію пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння в умовах закладу охорони здоров`я, ОСОБА_1 фактично відмовився зазначивши, що хоче поїхати самостійно на своєму транспортному засобі. Також, на відеозаписі зафіксована, як інша особа – дружина ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення ставить підписи від імені ОСОБА_1 .

Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог 2.5 ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.

Доводи апеляції про відсутність доказів у справі про адміністративне правопорушення, є такими, що не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

А тому, факт порушення п. 2.5 ПДР - є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та наступає незалежно від того чи особа перебували в стані сп`яніння чи ні, оскільки законодавцем чітко передбачено імперативний обов`язок водія проходження відповідного огляду.

В матеріалах справи наявні докази, на підставі яких можливо зробити висновок про факт керування ОСОБА_1 транспортний засобом, а також факт відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння.

А тому, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

В той же час, необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 мав можливість пройти огляд на визначення стану сп`яніння.

Що стосується доводів апеляції про відсутність алкотестеру у працівників поліції.

Так на відеозаписі дійсно зафіксовано, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак його огляд не був проведений у зв`язку із відсутність газоаналізатору у працівників поліції і працівники поліції запропонували проїхати до місця перебування газоаналізатора.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, відсутність алкотестеру у працівників поліції з метою проходження огляду на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак не звільняють від обов`язку пройти відповідний за допомогою газоаналізатора в іншому місці .

Що стосується доводів апеляції про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду в умовах закладу охорони здоров`я.

Так на відеозаписі зафіксовані пояснення ОСОБА_1 про те, що останній погодився проїхати до лікарні однак на своєму транспортному засобі.

Згідно з п. 1-3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

Тобто,виявивши ознаки алкогольного сп`яніння інспектори поліції у відповідності до ст. 2 Закону України «Про національну поліцію» самостійно здійснюють доставлення водіїв до закладу охорони здоров`я з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, уникнення будь-яких порушень, оскільки така особа може свої діями нанести шкоду іншим, а також припинення вчинення дій, які підпадають під ознаки правопорушень, що мають адміністративний та кримінальних характер.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 мав можливість пройти огляд на визначення стану сп`яніння в умовах закладу охорони здоров`я.

Отже, працівниками поліції забезпечено таке право на проходження огляду.

При цьому відмова водія проїхати з працівниками поліції до закладу охорони здоров`я фактично є відмовою від проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я.

З огляду на викладене а також враховуючи те, що на відеозаписі зафіксовано пояснення ОСОБА_1 відповідно до яких останній погодився проїхати до лікарні однак на своєму транспортному засобі, однак відмовився проїхати до лікарні разом із працівниками поліції, суд вважає, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в умовах закладу охорони здоров`я.

А тому, доводи апеляції про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду в умовах закладу охорони здоров`я є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються відеозаписом наявним в матеріалах справи.

При цьому, доводи апеляції про можливість взагалі надання можливість водію на своєму транспортному засобу приїхати до лікарні суперечить вимогам Закону України «Про національну поліцію».

Що стосується доводів апеляції про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.

Як вбачається з відеозапису працівник поліції відмовив ОСОБА_1 у наданні його доказів факту керування транспортним засобом, вказавши, що такі докази будуть надані суду.

Однак долучені відеозапис працівниками поліції до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не містить окремого відеозапису факту керування ним транспортним засобом.

В той же час на відеозаписі 0000000_00000020251114233641_0011 з самого початку зафіксовано, як стороння особа спілкуючись з ОСОБА_1 повідомляє йому, що він його знаю та що він їхав та кружляв.

Також, на відеозаписі 0000000_00000020251114233641_0011 в ході спілкування ОСОБА_1 зі своєю дружиною зафіксовані його пояснення щодо того, що його зупинили та на місці зупинки йому стало погано зі шлунком, тобто він не заперечував факт керування транспортним засобом..

Отже, з наявного відеозапису 0000000_00000020251114233641_0011 можливо беззаперечно встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

А тому, доводи апеляції про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються відеозаписом.

Що стосується доводів апеляції про те, що працівником поліції не вірно зазначено обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Так, як вбачається з протоколу серія ЕПР1 № 513337 від 14.11.2025 поліцейським вказано, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та зазначено порушення водієм вимог п. 2.5 ПДР.

Викладення обставин вчинення адміністративного правопорушення за п. 2.9 а ПДР та зазначення порушення водієм вимог п. 2.5 ПДР не можуть бути підставою для закриття провадження у справі, оскільки в матеріалах справи наявні докази на підставі яких можливо прийти висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому порушення водієм вимог п. 2.5 ПДР, як зазначено безпосередньо в протоколі про адміністративне правопорушення, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи як в суді першої та апеляційної інстанції.

А тому, доводи апеляції про скасування судового рішення та закриття провадження з цих підстав не можуть бути враховані з наведених вище обставин.

Також не можуть бути враховані доводи апеляції про скасування судового рішення та закриття провадження з підстав наявності підписів про протоколі про адміністративне правопорушення іншої особи, оскільки вказане жодним чином не пливає на наявний склад правопорушення встановлений судом першої та апеляційної інстанції.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 в повною мірою реалізував свої права як самостійно так і через свого представника.

В матеріалах справи наявний відеозапис на підставі якого можливо перевірити правомірність та законність дій працівників поліції, а також відповідність вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції.

Перевіркою інформації, яка зафіксована на диску відеозапису апеляційним судом не було встановлено жодних порушень дій працівників поліції. Порушення порядку огляду також не було встановлено.

Враховуючи те, що на відеозаписі повно та чітко зафіксовано порядок огляду ОСОБА_1 апеляційний суд не має сумнівів стосовно обставин правопорушення викладених у протоколі.

Що стосується доводів про визнання відеозаписів неналежними доказами, необхідно значити наступне.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Переглядаючи відеозаписі встановлено, що за своєю суттю вони є безперервними та фактично продовжують один одного.

Отже, наявний у справі диск з відеозаписом є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.

Необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 та його представник не оспорюють дійсність даних зафіксовані на відеозаписі, а саме пояснення ОСОБА_1 щодо керування ним транспортним засобом та факт відмови від проходження огляду в умовах закладу охорони здоров`я.

А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Доводи захисника про необхідність вручення особі працівниками полії направлення до закладу охорони здоров`я, як підставу для закриття провадження у справі судом не може бути врахована, оскільки у відповідності до вимог КУпАП та Інструкції огляд водія в закладі охорони здоров`я проводиться в присутності працівників поліції.

Доводи про невідповідність дій працівника поліції вимогам КУпАП не можуть бути враховано, оскільки перевіркою матеріалів справи встановлено, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складені у відповідності до вимог КУпАП.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 , адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.

Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях

ОСОБА_2 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Новак Ю.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук