Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №388/2900/25 — Кропивницький апеляційний суд

Суд: Кропивницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 15 березня 2026 р.

Справа: №388/2900/25

Суддя: Бондарчук Р. А.

Кропивницький апеляційний суд

Справа № 33/4809/144/26 Головуючий у суді І інстанції: Баранський Д.М.

Категорія: ст.130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Згідно постанови суду 5 грудня 2025 року о 09:58 годині в м. Долинській, вул. Центральна, 135, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21114-125-151», державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Alcotest DRAGER 6820», а також в лікаря-нарколога за адресою: вул. Чкалова, 69, м. Долинська відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор 11130130588. Від керування відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду та постановити нову, якою закрити провадження у справі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що з відеозапису наявних в матеріалах справи не можливо зрозуміти хто саме виходив з транспортного засобу.

На відеозаписах не зафіксовано факт керування транспортним засобом, а складені відносно нього постанови про адміністративні правопорушення скасовані у судовому порядку.

На думку апелянта він не зобов`язаний був виконувати вимоги працівників поліції.

Також, апелянт зазначає про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений не на спеціальному бланку, а на аркуші паперу шириною 5 см. При цьому свідки не залучались.

Більш того, акт огляду та направлення до закладу охорони здоров`я на місці зупинки у його присутності не складались, а відеозапис не містить інформації керування ним транспортний засобом з ознаками алкогольного сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції – залишити без змін, з таких підстав.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).

Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

При цьому, вина ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 532173 від 05.12.2025 яким підтверджується, що саме05 грудня 2025 року о 09:58 годині в м. Долинській, вул. Центральна, 135,мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не проводився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння не проводився;

- рапортом працівника поліції від 5 грудня 2025 року про керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння;

- відеозаписами на DVD-R диску, на яких відображено рух автомобіля «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зупинився на вимогу працівників поліції. З цього автомобіля вийшов водій, який одразу надав працівникам поліції посвідчення водія. Поліцейський представився та повідомив, що ведеться відеофіксація, а також, що його зупинено за порушення Правил дорожнього руху, а саме за те, що не подав сигнал світловим покажчиком повороту під час зміни напрямку руху. Поліцейський попросив у водія пред`явити реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс. ОСОБА_1 просив вирішити питання на місці, назвав свою адресу місця проживання. Водієві роз`яснено його права. Водій на місці нічого не заперечував. Водієві надано копію постанови про накладення адміністративного стягнення. Далі поліцейський запитав у водія чи не вживав він алкоголю, оскільки бачить в нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме чує запах алкоголю. Водієві у зв`язку з цим запропоновано пройти тест на алкогольне сп`яніння за допомогою газоаналізатора – алкотестера «Драгер» на місці зупинки. Водій відмовився. Водієві повідомлено, що за таке діяння, передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки це є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху. Водієві повторно запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820». Водій відмовився. Йому запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в лікаря-нарколога по вул. Чкалова, 69 у м. Долинській. Водій також відмовився від такого огляду. Водієві повідомлено, що стосовно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також про його відсторонення від керування транспортним засобом. Водій відмовився від підпису у протоколі про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог 2.5 ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.

Доводи апеляції про відсутність доказів у справі про адміністративне правопорушення, є такими, що не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

А тому, факт порушення п. 2.5 ПДР - є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та наступає незалежно від того чи особа перебували в стані сп`яніння чи ні, оскільки законодавцем чітко передбачено імперативний обов`язок водія проходження відповідного огляду.

В матеріалах справи наявні докази, на підставі яких можливо зробити висновок про факт керування ОСОБА_1 транспортний засобом, а також факт відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зипинки так і в умовах закладу охорони здоров`я.

А тому, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

В той же час, необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 мав можливість пройти огляд на визначення стану сп`яніння.

Також, в матеріалах справи наявний відеозапис на підставі якого можливо перевірити, дії працівників поліції на правомірність та відповідність вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції.

Перевіркою інформації, яка зафіксована на диску відеозапису апеляційним судом не було встановлено жодних порушень дій працівників поліції. Порушення порядку огляду також не було встановлено.

Враховуючи те, що на відеозаписі повно та чітко зафіксовано порядок огляду ОСОБА_1 апеляційний суд не має сумнівів стосовно обставин правопорушення викладених у протоколі.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Наявний у справі диски відеозапису є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.

Необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 не оспорює дійсність даних зафіксовані на відеозаписі, у тому числі факт відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки так і в умовах закладу охорони здоров`я.

А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

У відповідності до вимог ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

В даному випадку огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою технічних засобів відеозапису, а тому участь свідків не є обов`язковою.

Що стосується доводів про порушення інспекторами поліції Закону України «Про Національну поліцію», необхідно зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у раз і якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення воді щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, останній порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Сам по собі факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України узгоджується зі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Також ,не можуть бути враховані доводи апеляції про те, що ОСОБА_1 не повинен був викинути вимогу працівника поліції, щодо проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння оскільки у відповідності до вимог п.п. 1.3, 2.5 ПДР України законодавцем покладено обов`язок на водіїв транспортних засобів на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доводи апеляції про те, що в матеріалах справи не містить доказів керування транспортним засобом є такими, що не знайшли свої підтвердження та спростовуються відеозаписом наявним в матеріалах справи.

При цьому в ході розгляду справи 388/2935/25 Долинським районним судом Кіровоградської області за позовом ОСОБА_1 до інспектора Головного управління НП в Кіровоградській області та Головного управління НП в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративних стягнень рішення від 30.01.2026 року, яке набрало законної сили, встановлено, як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також факт його відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Також, не можуть бути враховані доводи апеляції про скасування судового рішення та закриття провадження з підстав складання направлення та акту огляду не у його присутності не може бути враховано оскільки, оскільки вказане не пливає на наявний склад правопорушення встановлений судом першої та апеляційної інстанції, оскільки такий огляд не проводився.

Доводи про невідповідність дій працівника поліції вимогам КУпАП не можуть бути враховано, оскільки перевіркою матеріалів справи встановлено, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складені у відповідності до вимог КУпАП.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 , адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.

Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях

ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua