Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №462/1852/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1852/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 березня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., за участю прокурора Шевців М.Т., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника – Медведя В.О., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника відділу Львівського управління Департаменту внутрішньої безпеки за роз`ясненнями Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій Національного агенства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

українця, громадянина України, який проживає за адресою:

АДРЕСА_1

за вчинення адміністративних корупційних правопорушень, передбачених ч.1 ст.1726 КУпАП

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , будучи 31.01.2023 звільненим зі служби в поліції з посади поліцейського взводу № 3 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції (з 10.08.2023 прийнятий на службу в поліцію і призначений на посаду поліцейського відділення № 1 взводу № 2 роти № 2 батальйону конвойної служби ГУ НП у Львівській області, тобто відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 172-6 КУпАП – суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, повязані із корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п. 2-7 розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 року, а саме 08.02.2025 о 17.34 год., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи 31.01.2023 звільненим зі служби в поліції з посади поліцейського взводу № 3 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції (з 10.08.2023 прийнятий на службу в поліцію і призначений на посаду поліцейського відділення № 1 взводу № 2 роти № 2 батальйону конвойної служби ГУ НП у Львівській області, тобто відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 172-6 КУпАП – суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, повязані із корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п. 2-7 розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), а саме 31.01.2025 о 21:57 год., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, ОСОБА_1 , будучи 31.01.2023 звільненим зі служби в поліції з посади поліцейського взводу № 3 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції (з 10.08.2023 прийнятий на службу в поліцію і призначений на посаду поліцейського відділення № 1 взводу № 2 роти № 2 батальйону конвойної служби ГУ НП у Львівській області, тобто відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 172-6 КУпАП – суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, повязані із корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п. 2-7 розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, а саме 14.02.2025 о 19:35 год., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою суду від 16.03.2026 за клопотанням захисника Медведя В.О. матеріали справ про адміністративні правопорушення № 462/1852/26, 462/1854/26 та № 462/1856/26 щодо ОСОБА_1 про вчинення адміністративних корупційних правопорушень, передбачених ч.1 ст.1726 КУпАП об`єднано в одне провадження.

В суді ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав, однак просив суд звільнити його від адміністративної відповідальності у зв`язку зі малозначністю вчинених ним правопорушень та обмежитись усним зауваженням.

Захисник Медвідь В.О. у судовому засіданні клопотання свого підзахисного про закриття провадження у справі, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежившись усним зауваженням підтримав у повному обсязі. Доповнив, що ОСОБА_1 не заперечує своєї вини у допущенні пропуску строку для подання відповідних декларацій до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, однак звертає увагу на те, що сам по собі факт подання декларації після спливу строку жодним чином не свідчить про наявність в останнього умислу на порушення вимог фінансового контролю, ухилення від свого обов`язку щодо декларування чи отримання будь-якої неправомірної вигоди у зв`язку із несвоєчасним поданням декларації. Органом, який склав протоколи про адміністративні правопоуршення безпідставно зроблено висновок про відсутність у ОСОБА_1 поважних причин несвоєчасного подання декларацій, однак не враховано обставини проходження ним служби в органах Національної поліції в умовах воєнного стану, що пов`язано із значним службовим навантаженням та виконанням завдань щодо забезпечення публічної безпеки та правопорядку, що об`єктивно може впливати на своєчасність виконнаня формальних обов`язків, зокрема пов`язаних із поданням декларацій. Будь-які негативні наслідки відсутні, характер допущених ОСОБА_1 правопорушень свідчить про малозначність вчиненого. ОСОБА_1 щиро розкаюється у вчиненому, наголошує, що не мав наміру уникнути фінансового моніторингу доходів про що свідчить та обставина, що усі декларацій він подав, лише пропустив визначений строк їх подання. Особисто з`явився для складення усіх протоколів, надав пояснення з приводу пропуску ним строків. Просить врахувати також сімейний стан та наявність на утриманні у ОСОБА_1 малолітньої дитини.

Прокурор у судовому засіданні підтримала викладені в протоколах обставини. Вважає, що оскільки ОСОБА_2 допущено порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" щодо подання декларацій у передбачені законодавством строки, його вина повністю доведена зібраними по справі доказами, останнього слід притягнути до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 1726 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн. Щодо заявленого стороною захисту клопотання про закриття провадження у справіта звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням у зв`язку із малозначністю вчиненого, звертає увагу на те, що такого роду правопорушення не може бути визнаним малозначним, оскільки віднесене до корупційних, при цьому основним принципом антикорупційної політики є забезпечення невідворотності юридичної відповідальності за корупційні та пов`язані із корупцією правопорушення. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Щодо відсутності наслідків вчинених правопорушень, зазначає, що корупційні правопорушення у будь-якому разі несуть негативні наслідки, які можуть виявитись у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування, зашкодити суспільним інтересам, відтак не можуть бути віднесені до малозначних.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_2 , думку прокурора, дослідивши матеріали адміністративних справ, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Частиною 1 статті 1726 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Згідно із ч.1 ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього ж Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно з абзацу 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

У відповідності до п. 15 ч.1 ст. 11 Закону Національне агентство з питань запобігання корупції надає розяснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема щодо застосування положень вищезазначеного Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.

Згідно із розсяненням № 4 від 07.03.2022 наданими НАЗК з урахуванням положень Закону України від 03.03.2022 № 2115-ІХ «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» щодо застосування окремих положень Закону стосовно заходів фінансового контролю в умовах воєнного стану, фізичні особи подають докуменнти, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства у документальній та/або електронній формі протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період обов`язку подати документи.

Надалі, пунктом 2-7 розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповдіно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в умовах воєнного стану» подають декларації не пізніше січня 2024 року.

Так, судом встановлено, що згідно наказу № 59 о/с від 24.01.2023 начальника ВКЗ УПП у Тернопільській області ДПП ОСОБА_1 – капрала поліції, поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону звільнено зі служби у поліції з 31.01.2023, де проходив службу з 03.11.2021.

Таким чином, ОСОБА_1 у відповідності до вимог Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом декларування та був зобов`язаний подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства, а також при звільненні з посади був зобов`язаний подати декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями до 31.01.2024.

Як вбачається із розписки від 31.01.2023 ОСОБА_1 повідомлений про зобов`язання подати подати відповідні декларації та передбачену відповідальність за несвоєчасне подання декларації, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 .

Однак, згідно даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік подано лише 14.02.2025 о 19.35 год., щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік подано 08.02.2025 о 17.34 год., а декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями 31.01.2025 о 21.57 год., тобто несвоєчасно.

Доказів наявності поважних причин щодо несвоєчасного подання вказаних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у ОСОБА_1 , окрім посилання у судовому засіданні на специфіку виконання службових обов`язків у період воєнного стану та сулжбове навантаження суду не представлено.

При цьому, поважними причинами пропуску строку визнаються об`єктивні, непереборні обставини, що не залежали від волі особи та перешкодили вчасно вчинити необхідні дії для подання декларацій.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Прпо запобігання корупції» та відповідно суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подав декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних корупційних правопорушень, передбачених ч.1 ст.1726 КУпАП стверджується матеріалами справ, а саме: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення № 58 від 03.03.2026, протоколом про вчинення адміністративного правопорушення № 59 від 03.03.2026, протоколом про вчинення адміністративного правопорушення № 60 від 03.03.2026, копією послужного списку ОСОБА_1 , копією наказу від від 24.01.2026 № 59 о/с, розпискою ОСОБА_1 від 31.01.2023 та долученими до матеріалів справи послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасно, без поважних причин не подав декларацію за 2021, 2022 рік та декларацію після звільнення за період неохоплений раніше поданими деклараціями.

Щодо заявленого стороною захисту клопотання про закриття провадження у справі, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого та оголосивши усне зауваження, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання, виходячи з того, що вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на встановлений порядок діяльності органів влади та місцевого самоврядування, а також порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування. Звільнення від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, не відповідає загальним засадам запобігання та протидії корупції в державі, оскільки це суттєво знижує ефективність протидії корупції, дозволяє правопорушнику уникнути передбаченої Законом відповідальності.

Так, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам.

Разом з тим, в суспільстві не повинно бути сумнівів у порядності (доброчесності) публічної служби, тому за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, особа повинна нести відповідальність, передбачену Законом.

Крім того, відсутність істотної шкоди інтересам суспільства, а також відсутність прямого умислу на вчинення правопорушення, не є критерієм, за яким можливо оцінити малозначність діяння, оскільки, відповідно до принципу індивідуалізації, дії, вчинені особами, які притягуються до відповідальності в подальшому можуть слугувати негативним прикладом для інших суб`єктів адміністративних правопорушень за корупційні діяння.

У судовому засіданні не встановлено обставин для визнання вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення малозначним, а тому клопотання про його звільнення від відповідальності задоволенню не підлягає.

При цьому, накладаючи адміністративне стягнення, суд враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, бере до уваги також особу правопорушника, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, факт визнання особою своєї вини у вчиненому та каяття, відтак покарання ОСОБА_1 слід призначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу у мінімальному розмірі передбаченому санкцією статті.

Згідно із ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Згідно із ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір 0,2 прожиткового мінімуму працездатних осіб.

Керуючись ст. 36, 1726, 283, 284-285, 287-289 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції», -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотань захисника Медведя Василя Осиповича про закриття провадження та звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчинених адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 1726 КУпАП відмовити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.1726 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн судового збору.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, штраф стягується у подвійному розмірі штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно. Оригінал постанови у справі № 462/1852/26.

Суддя Б.М.Гедз