Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №297/1919/25 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1919/25

Провадження № 2/307/917/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В., при секретарі Рішко О.Т., з участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третьої особи Органу опіки та піклування Нересницької сільської ради про визначення порядку спілкування та виховання з малолітніми дітьми.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , третьої особи Органу опіки та піклування Нересницької сільської ради про визначення порядку спілкування та виховання з малолітніми дітьми.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 24.02.2021 року шлюб між відповідачем ОСОБА_4 та нею, який зареєстровано 22 листопада 2011 року виконкомом Новоселицької сільської ради Тячівського району Закарпатської області України, за актовим записом № 39 - розірвано. Від шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 02.03.2022 року визначено місце проживання дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 . В той же час з відповідачем вони досягли домовленості про те, що він надаватиме їй можливість бачитися із дітьми та спілкуватися з ними на її вимогу та в зручний для них обох час. Після розірвання шлюбу, вона періодично приходила до помешкання відповідача та безперешкодно бачилася з дітьми. Відповідач надавав їй можливість відвідувати дітей за місцем проживання та проводити з ними час. Однак, в 2022,2023,2024 році відповідач почав перешкоджати їй відвідувати дітей, а згодом і взагалі позбавив її можливості бачитися з дітьми. Своє рішення відповідач обгрунтував тим, що не бажає щоб син і дочка вважали її своєю матірю, і в подальшому він докладе всіх зусиль, щоб позбавити її материнських прав. Зазначає, що відчуває глибокі моральні страждання через відсутність побачень з малолітньою дочкою та малолітнім сином та можливості спілкуватись з ними, у зв?язку з чим, вона змушена звернутись до суду з цим позовом.

В 2022,2023 році, вона декілька разів приїздила за адресою місця проживання відповідача, попереднього (за кілька днів) узгодивши по телефону дату, час і місце зустрічі. Відповідач в телефонних розмовах погоджувався на зустріч, однак коли приїздила в обумовлене місце та час, їй повідомляли, що їх плани змінились і надати можливість побачитися з донькою та сином не можливо. Також, ІНФОРМАЦІЯ_4 (на день народження дочки), в обумовлений час, вона у приїхала до відповідача для того, щоб забрати дітей до своїх батьків, поздоровити з днем народження та провести з ними деякий час. Однак, відповідач привіз дітей на три години пізніше домовленого і через півтори години побачення забрав їх, мотивуючи браком часу. Крім цього, відповідач блокував телефони обох дітей за період 2024 року. Після того, вона декілька разів намагалася домовитися з відповідачем про побачення з дітьми, на що їй було відмовлено. Такі намагання на її прохання і здійснювали її батьки, однак відповідач сказав їм, що дітей ні вона, ні вони не побачать. З того часу відповідач чинить їй перешкоди у спілкуванні з дітьми, перешкоджаючи їй бачити. На всі її прохання про те, щоб відповідач дозволив приїхати до дітей або ж щоб могла забрати дітей самостійно, він відповів без аргументованою відмовою. Як матір вона розуміє свій материнський обов`язок - приймати участь у вихованні дітей, а як людина, яка має почуття-має дуже велике бажання виховувати своїх дітей, спілкуватися з ними, віддаючи своє тепло і материнську любов. Жодних обставин, які б давали підстави вважати, що її спілкування із дітьми спричинить шкоду дочці ОСОБА_7 та сину ОСОБА_8 не існує, а тому створення перешкод відповідачем її спілкуванню із дітьми порушує не тільки її права як матері, а в першу чергу суперечить інтересам неповнолітніх дітей. Крім того, він декілька разів телефонував їй та просив відмовитися від материнських прав щодо її дітей, аргументуючи це тим, що вона не сплачує аліменти.

Тому просить суд визначити їй наступний спосіб участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітньої дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом: надання систематичних побачень з сином та донькою в один із вихідних днів тижня (суботу чи неділю) з 10:00 до 18:00 години за місцем її проживання або на її розсуд без присутності батька дітей чи інших осіб; надання можливості спільного святкування днів народження дочки так сина з нею попередньо узгодивши з батьком конкретний проміжок часу, з урахуванням особистого бажання дітей без ночівлі дітей за місцем проживання матері; необмеженого спілкування по телефону або через відеозв?язок через мережу Інтернет чи поштовий, електронний та інший засіб зв`язку, що не передбачає безпосереднього фізичного спілкування між матір`ю та дітьми з урахуванням розпорядку дня дітей та стану їх здоров`я; за попередньою домовленістю з батьком дітей не пізніше ніж за два тижні до дати побачення діти можуть проводити з матір`ю інший період часу та мати додаткові побачення у вихідні дні з урахуванням розпорядку дня дітей, стану здоров`я та особистого зв`язку, бажання, без ночівлі дитини за місцем проживання матері та стягнути з відповідача судові витрати.

ОСОБА_4 до суду подав відзив на позовні вимоги, де зазначив, фактично з24 жовтня 2020 року їх діти проживають разом з ним та повністю знаходяться на його утриманні та вихованні, оскільки відповідачка дітей залишила та вела аморальний спосіб життя, часто лікувалась у психіатричних закладах Закарпатської області.

Рішенням Тячівського районного суду від 24 лютого 2021 рок їх шлюб розірвано. Також, рішенням Тячівського районного суду від 02 березня 2022 року визначено місце проживання дітей разом з ним.

Крім цього, згідно судового наказу Тячівського райсуду по справі за № 307/593/23 з ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку..

ОСОБА_3 більше як три роки з дітьми не зустрічалась, про їх стан здоров`я не піклується, навчальні заклади не відвідує, тобто повністю відсторонилась від утримування та виховання дітей.

Він звертався до Берегівського райсуду про позбавлення батьківських прав позивачки, однак вона просила не позбавляти її батьківських прав, обіцяла регулярно сплачувати аліменти, навіть обіцяла відмовитись від частки житлового будинку на коритсь дітей, тому він вказаний позов залишив без розгляду.

Стверджує, що ніколи не перешкоджав позивачці зустрічатись з дітьми, вона ніколи не просила його забирати дітей до себе в Берегівський район, де зараз проживає. Він переконаний, що діти ніколи не підуть до неї, так як вона є психічно хворою.

Згідно висновку № 2016 виданого 09.01.2023 року ОСОБА_3 має високий ступінь втрати здоров`я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та залежність від інших осіб і перешкоджає виконанню батьківських обов`язків.

Згідно Виписки із медичної карти стаціонарно хворої № 3301 ОСОБА_3 встановлений діагноз «хронічна ішемія головного мозку тлі двобічної аномалії Кімерле з вестибулярним синдромом».

Вона ніколи не проявляла свій матеріальний обов?язок приймати участь у вихованні дітей, у їх зустрічі з ними, бо постійно перебувала в стані алкогольного сп?яніння, і будучи нервозною погрожувала дітям та йому, погрожувала йому вбивством за допомогою кухонного ножа і все це бачили діти. Діти підростають та практично вже забули про те, що у них є матір, так як вона нецівавится їх життям. З 2020 року не привітала дітей з днем народження. Негативне ставлення позивачки до своїх дітей повністю підтверджено і Актом обстеження матеріально-побутових умов сім?ї ОСОБА_4 . На підставі викладеного просить відмовити в задоволені позовних вимог .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просять суд визначити спосіб участі позивачки у вихованні та спілкуванні з дітьми зазначений у висновку органу опіки та піклування Нересницької сілької ради .

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив щодо можливості визначення способу участі позивачки у вихованні та спілкуванні з дітьми у спосіб зазначений у висновку органу опіки та піклування Нересницької сілької ради .

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Нересницької сільської ради, в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у їх відсутності.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_3 , її представника ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Тячівського районного суду Тячівського району Закарпатської області України, за актовим записом № 39 - розірвано.

Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 02.03.2022 року визначено місце проживання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

У висновку про визначення способу участі матері ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , №18011-14 від 05.03.2026 року зазначено, що орган опіки та піклування Нересницької сільської ради, вважає за доцільне визначити ОСОБА_3 наступний спосіб участі у спілкуванні та вихованні з малолітніми дітьми: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та призначити такі дні та години, а саме: один із вихідних днів тижня (субота чи неділя ) з 10 год. до 18 год. на території Новосільського старостинського округу №2, без присутності батька дітей чи інших осіб; можливість спільного святкування днів народжень дітей, з урахуванням особистого бажання дітей, попередньо узгодивши з батьком конкретний прожиток часу; необмежене спілкування по телефону або через відео зв`язок через мережу Інтернет чи поштовий, електродний та інший засіб зв`язку. Час та місце зустрічі визначати за попередньою домовленістю з батьком з обов`язковим урахуванням стану здоров`я та потреб дітей. У разі неможливості спілкування з дітьми у визначений час, зустріч перенести на наступні дні за домовленістю з батьком. Рекомендовано гр.. ОСОБА_4 не перешкоджати гр.. ОСОБА_3 у спілкування з малолітніми дітьми: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ст. 153 СК України визначено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 157 СК України той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 СК України а заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

У ч.1 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована Україною 27.02.1991, дата набуття чинності для України 27.09.1991) передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 766/11784/16-ц від 10.02.2022 зазначено, що батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Ст. 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

При визначенні порядку спілкування матері з дітьми, враховуючи інтереси дітей та відсутність взаємної домовленості батьків, беручи до уваги висновок органу опіки та піклування з цього питання та поведінку матері, слід визначити такий порядок участі матері у вихованні дітей: систематичні побачення в один із вихідних днів ( субота чи неділя ) з 10 год. до 18 год. на території Новосільського старостинського округу №2, без присутності батька дітей чи інших осіб; можливість спільного святкування днів народжень дітей, з урахуванням особистого бажання дітей, попередньо узгодивши з батьком конкретний прожиток часу; можливість необмеженого спілкування по телефону або через відео зв`язок через мережу Інтернет чи поштовий, електродний та інший спосіб зв`язку. Час та місце зустрічі визначати за попередньою домовленістю з батьком з обов`язковим урахуванням стану здоров`я та потреб дітей. У разі неможливості спілкування з дітьми у визначений час, зустріч перенести на наступні дні за домовленістю з батьком.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визначити ОСОБА_3 наступний спосіб участі у спілкуванні та вихованні з малолітніми дітьми: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме:

надати систематичні побачення в один із вихідних днів ( субота чи неділя ) з 10 год. до 18 год. на території Новосільського старостинського округу №2, без присутності батька дітей чи інших осіб;

надати можливість спільного святкування днів народжень дітей, з урахуванням особистого бажання дітей, попередньо узгодивши з батьком конкретний прожиток часу;

надати можливість необмеженого спілкування по телефону або через відео зв`язок через мережу Інтернет чи поштовий, електродний та інший спосіб зв`язку;

Час та місце зустрічі визначати за попередньою домовленістю з батьком з обов`язковим урахуванням стану здоров`я та потреб дітей.

У разі неможливості спілкування з дітьми у визначений час, зустріч перенести на наступні дні за домовленістю з батьком.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору в розмірі 1331, 20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканка місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ,, РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Нересницької сільської ради, Тячівського району, Закарпатської області, місце розташування: 90540, вул. Грушевського, 25, с. Нересниця, Тячівський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ: 04351720.

Повний текст рішення виготовлено 17.03.2026.

Суддя: В.В. Чопик