Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №305/4470/25 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа №305/4470/25

Провадження по справі 2/305/1245/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2026. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Тафійчук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

28.11.2025, ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивує тим, що 27 травня 2006 року між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстровано шлюб, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, складено відповідний актовий запис за №60 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від шлюбу у них дітей не народилося, однак розірвати шлюбу органах РАЦСу відповідач відмовляється. Причиною звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, стало те, що стосунки між ними погіршилися, сімейне життя з відповідачем в них не склалося через різні характери та погляди на життя, між ними втрачені взаєморозуміння та повага. Внаслідок чого, між ними втрачені фізичні зв`язки, подальше сімейне проживання та збереження шлюбу неможливе. Стверджує, що вони припинили підтримувати подружні відносини, у кожного з них своє життя, вони з відповідачем вже більше трьох місяців проживають окремо. Впевнившись в тому, що їх сім`я розпалася остаточно, відновити її неможливо, подальше спільне життя з відповідачем буде суперечити її інтересам, тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та винести судове рішення, яким шлюб між нею та відповідачем розірвати та не надавати їм строк на примирення.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О. від 11.12.2025 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін.

Позивачка ОСОБА_1 , у судове засідання, повторно, не з`явилася. Поряд з цим, разом з позовною заявою про розірвання шлюбу, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити, строк на приминення не надавати.

Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання, повторно, не з`явився. Був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи засобами поштового зв`язку, копії ухвали про відкриття провадження по справі, копії позову та долучені до нього документи, направлялися за місцем реєстрації відповідача, але були повернуті до суду з відміткою уповноваженої особи Укрпошти від 27.12.2025, 12.02.2026 "адресат відсутній за вказаною адресою". отже він відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином. Однак відзиву на день судового розгляду справи не надав. Заяв чи клопотань про надання строку на примирення від відповідача не надходило.

Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Дослідивши надані позивачкою письмові докази, суд, прийшов до наступного висновку.

Згідно частини 1 статті 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 27 травня 2006 року, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, складено відповідний актовий запис за №60 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу у подружжя дітей не народилося.

Відповідно до ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В роз`ясненнях Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Поряд з цим, у відповідності до ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Із статті 56 СК України вбачається, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.

Позивачка, ОСОБА_1 на задоволенні позову наполягає. Відповідач, ОСОБА_2 , відзиву на позов не подавав. Таким чином, враховуючи, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не може бути збережений, оскільки зазначені обставини свідчать про те, що він фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим, його формальне існування обмежує особисту свободу позивачки, порушує її особисті інтереси, що має істотне значення.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка, ОСОБА_1 , як особа, яка змінила своє прізвище при реєстрації шлюбу, у позовній заяві зазначила що, після розірвання шлюбу, вона бажає залишити собі шлюбне прізвище ОСОБА_3 .

В силу вимог ст.115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу, після набранням ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Отже, копію рішення суду, після набрання ним законної сили, слід надіслати до Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, для виконання.

Питання про відшкодування судових витрат позивачкою не ставилося.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 27 травня 2006 року, у відділі реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис за №60 - розірвати.

Судові витрати залишити за позивачкою.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище ОСОБА_3 .

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка: АДРЕСА_1 .

Відповідач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, для виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк