Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №646/13304/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/13304/25

Провадження № 2/646/122/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого суддіЧорної Б.М.,

за участю секретаря судового засідання Жадан А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ТОВ «ФК «ЕЙС») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором № 669229132 від 22.07.2024 у розмірі 48097,92 грн., яка складається з 31980,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 16117,92 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а також покласти на відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 22.07.2024 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 669229132 на суму 24 600,00 грн. За умовами договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у розмірі 24 600,00 грн на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. 22.07.2024 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" ініціювало переказ коштів на виконання умов договору № 663229132 від 22.07.2024 безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 . Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі. 29.10.2024 між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОС ПЛЮС» укладено Договір факторингу №МВ-ТП/6, за яким відступлено право вимоги до відповідача. 28.05.2025 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №28/0525-01 відповідно до якого підписали Реєстр вимоги №1 від 28.05.2025, за яким до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором. 16.07.2025 року між ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №16/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача.

Всупереч умов договору № 669229732 від 22.07.2024 відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 48097,92 гривень.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 головуючим суддею у справі визначено суддю Чорну Б.М.

Ухвалою судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 25.12.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 30.12.2025 після уснунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 22.01.2026 витребувано з АТ «Універсал Банк» інформацію щодо належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 а також підтвердження факту зарахування коштів за період 22.07.2024 до 27.07.2024 на платіжну картку у сумі 24 600,00 грн.

12.02.2026 р. до суду надійшла витребувана інформація з АТ «Універсал Банк».

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку. У прохальній частині позовної заяви представником позивача заявлено прохання проводити судове засідання без участі представника позивача. Також у заяві зазначено про те, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка була повернута оператором поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлялася про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

22.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з заявкою на отримання грошових коштів в кредит зазначивши реквізити банківської карти: НОМЕР_1 (а.с. 24).

22.07.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений договір № 669229132, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит на суму 31980 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Кредитодавця.

Відпоідно до п.2.2. Договору Сума Кредиту, що зазначена в п. 2.1. Договору, складається з двох частин: одна частина в розмірі 24600 грн 00 коп. видається Позичальнику в Сторінка 8 із 24 порядку, передбаченому Договором, а інша частина в розмірі 7380 грн 00 коп. утримується Кредитодавцем із суми Кредиту шляхом зарахування однорідних грошових вимог в рахунок оплати Комісії.

Відповідно до п. 2.3. Договору Кредит надається строком на 184 днів, що складає 6 місяці, з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (на споживчі цілі).

Відповідно до 4.1. Договору за користування Кредитом Позичальник виплачує Кредитодавцю проценти, в розмірі, визначеному в цьому Договорі та Комісію за надання Кредиту. Розмір Комісії та процентна ставка за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника.

Згідно з п. 4.2. Договору зобов`язання Позичальника по сплаті процентів розраховуються згідно процентної ставки 164,25 відсотків річних, що становить 0,45 відсотків в день від суми Кредиту за кожен день користування ним. Загальні витрати за Кредитом та загальна вартість Кредиту за Договором, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка наведені в Графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 4.3. передбачено, що в день надання Кредиту з суми Кредиту Позичальником утримується Комісія за надання Кредиту. Вартість Комісії за надання Кредиту 7380 грн 00 коп., внаслідок чого Позичальник отримує лише Чисту суму Кредиту.

Відповідно до п.4.4. Договору загальна вартість кредиту може зрости у зв`язку з оплатою чергового ануїтентного платежу в розмірі меншому ніж це передбачено Графіком платежів чи не здійснення такого платежу, оскільки проценти нараховуються щоденно на суму Кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні Позичальника. Проценти нараховані в сумі більшій ніж це передбачено Графіком платежів є процентами за користування чужими грошовими коштами в розумінні частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно п.10.3. Договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язань згідно Договору, уключаючи прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, визначених Графіком платежів, з наступного календарного дня Позичальник повинен виплатити Кредитодавцю штраф у розмірі 28% від суми простроченого платежу (частини суми кредиту, визначеної Графіком платежів, та нарахованих процентів), за кожен факт такого прострочення.

Відповідальність сторін Договору передбачена у п. 10 Договору № 669229132.

Невід`ємною частиною договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Кредитодавця www.moneyveo.ua (п.5.1. Договору)

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором з боку позичальника та аналог власноручного підпису кредитодавця, що відтворений засобами копіювання з боку кредитодавця, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, що і власноручний підпис.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Договір № 669229132 підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором FSSS-8275, відправлено: 22.07.2024 8:12:07 введено: 22.07.2024 8:12:23 підписано ел.підписом позичальника (електронний підпис Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону НОМЕР_2 ) (а.с.16).

Крім того, ОСОБА_1 електронним підписом підписав паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови кредитування (а.с.16).

Відповідно до платіжного доручення від 22.07.2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів згідно договору № 669229132 від 22.07.2024 на ім`я відповідача ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 (а.с.45).

Як вбачається з наданої АТ «Універсал Банк» інформації, на виконання ухвали суду від 22.01.2026, на ім`я ОСОБА_1 була емітована банківська картка № НОМЕР_1 , на яку за період з 22.07.2024 по 27.07.2024 року було зарахування кошти у сумі 24 600,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що кредитодавець ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором кредиту виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору.

29.10.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладений договір факторингу № МВ-ТП/6, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором (а.с. 83-85)

Відповідно до реєстру прав вимоги від 29.10.2024 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 46 227,09 грн. (а.с.81).

Відповідно до п.5.3.3. Договору факторингу визначено, що Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

28.05.2025 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладений договір факторингу № 28/0525-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором (а.с.75-78).

На підставі договору підписано реєстр прав вимоги №1 від 28.05.2025 відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 48 097,92 грн (а.с.73-74).

З пункту 5.3.3. Договору факторингу визначено, що ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

16.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу №16/07/25-Е, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконаня зобов`язання настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до Боржників,суми грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників. (а.с.66-69)

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу 16/07/25-Е від 16.07.2025 до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 - стягнення за кредитним договором №669229132 у сумі 48 097,92 грн. (а.с.64-65).

З розрахунку заборгованості встановлено, що станом на момент подання позовної заяви загальний розмір заборгованості за Кредитним договором №669229132 від 22.07.2024 становить 48097,92 грн, яка складається з наступного: 31 980,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 16117,92 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.34).

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі»

Відповідно до положень ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до правил статті 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнт) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Відповідно до правил частини другої статті 1082 ЦК України, боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Верховний Суд України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15 сформував правову позицію, відповідно до якої боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що Договір № 669229132 від 22.07.2024 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення, порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором, відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови договору.

Відповідач не надала даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надав беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав його звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Суд зазначає, що відповідач, підписавши договір, підтвердив те, що ознайомився з текстом договору, отримав всю необхідну інформацію, що забезпечує вірне розуміння змісту послуги та погодився з умовами кредитного договору, у тому числі строку кредитування, розміру кредиту та процентів, порядком їх нарахування, був обізнаний про реальну проценту ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування кредитом у повному розмірі не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором за несвоєчасне погашення кредиту та сплати відсотків, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та принцип змагальності, наданий позивачем розрахунок, та те, що відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання за Договором № 669229132 від 22.07.2024, внаслідок чого існує заборгованість у розмірі 48 097,92 грн, яка не погашена, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог.

Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі приписами ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вказаних вимог представник позивача надав суду: довіреність на представництво ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» від 11.08.2025 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КС № 7073/10, акт прийому-передачі наданих послуг, що є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 з детальним описом переліком наданих послуг, додаткова угода № 25771187217 до Договору про надання правничої допомоги від 20.08.2025, договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 укладеним між Адвокатським бюро «Соломенко та партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року/а.с.47-52/.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Суд враховуючи відсутність клопотання про зменшення розміру правових витрати з боку відповідача, вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8,11-13,76, 81,141, 509, 525, 526, 625, 628, 1050 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 669229132 від 22.07.2024 р. у розмірі 48 097 (сорок вісім тисяч дев`яносто сім) гривень 92 копійки, яка складається з 31 980,00 гривень заборгованості за тілом кредиту та 16 117,92 гривень заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»», код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: м. Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, 02175.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Б.М.Чорна