Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №644/228/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 16 березня 2026 р.

Справа: №644/228/26

Суддя: Паляничко Д. Г.

Справа № 644/228/26

Провадження № 3/644/419/26

ПОСТАНОВА

про закриття провадження у справі

про притягнення до адміністративної відповідальності

17 березня 2026 р. м.Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Паляничко Д.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання – Книшенко А.С.,

розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Куп`янського РВП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, який зареєстрований проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України,

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2026 року на адресу Індустріального районного суду м. Харкова з Куп`янського РВП в Харківській області надійшов адміністративний матеріал за вих. № 12568-2026 від 09.01.2026 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі за текстом – ОСОБА_1 ), про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП України (а.с. 18).

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 13.01.2026 справа № 644/228/26 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 19).

07.01.2026 о 00 год 39 хв гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , умисно висловлював погрози, образи, нецензурну лексику в бік своєї співмешканки ОСОБА_2 , чим міг завдати шкоди психологічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Частиною 1 ст. 276 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно з протоколом серії ВБА № 201172 від 07.01.2026 про адміністративне правопорушення, місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначено адресу: АДРЕСА_2 , що належить до територіальної юрисдикції Індустріального районного суду м. Харкова на підставі ст.276 КУпАП (а.с. 1).

Рішенням Вищої ради правосуддя № 399/0/15-23 від 20.04.2023, з 01.05.2023 змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема Шевченківського районного суду Харківської області та Дворічанського районного суду Харківської області на Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Відповідно до Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», назва Орджонікідзевського районного суду міста Харкова змінена на Індустріальний районний суд міста Харкова.

Про розгляд справи в Індустріальному районному суді м. Харкова ОСОБА_1 був повідомлений працівниками поліції під час ознайомлення зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 201172 від 07.01.2026, що підтверджується власноручним підписом ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1).

На виклик суду ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином, зокрема у судові засідання призначені на 13.02.2026, 06.03.2026, 17.03.2026 ОСОБА_1 повідомлявся шляхом надсилання смс повідомлення на його номер мобільного зв`язку НОМЕР_1 (а.с. 21, 23, 32), який ОСОБА_1 зазначено для повідомлення про розгляд справи у суді та шляхом направлення поштових повідомлень з викликом до суду на адресу проживання зазначену у матеріалах адміністративної справи за протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 201172 від 07.01.2026 (а.с. 1), які повернулися до суду як отримані ОСОБА_1 на виклик суду 13.02.2026 (а.с. 21а), про що свідчить його власноручний підпис у зворотньому поштовому повідомленні; та як не отримані ОСОБА_1 із зазначенням у довідці про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою» на виклик суду 06.03.2026 (а.с. 27-28, 29-30), що є належним повідомленням згідно з вимогами ст. 277-2 КУпАП, оскільки днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, в тому числі, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу на те, що вказана в протоколі адреса проживання: АДРЕСА_2 , повідомлена ОСОБА_1 особисто під час складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 201172 від 07.01.2026 (а.с.1), Жодних заперечень щодо вказаного в протоколі місця проживання ОСОБА_1 не зазначалось.

Суд наголошує, що інформація про час та дату судового розгляду справи розміщена на сайті Індустріального районного суду м. Харкова за посиланням: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/, що дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності самостійно її переглянути.

Доказів на підтвердження поважності своєї неявки в судові засідання ОСОБА_1 суду не надав та не зазначив жодних обставин з посиланням на докази, які б давали достатні підстави вважати, що протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП стосовно нього складено неправомірно та відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (надалі за текстом – Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (Рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» № 3236/03 від 03.04.2008).

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

З урахуванням обізнаності ОСОБА_1 про розгляд справи в Індустріальному районному суді м. Харкова за протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 201172 від 07.01.2026 складеним стосовно нього, а також враховуючи, що відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, суд дійшов переконання, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, за можливе провести її розгляд за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки обізнаність ОСОБА_1 про судовий розгляд зазначеної справи № 644/228/26 підтверджується матеріалами справи, а безпідставне умисне її затягування нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Зважаючи на правила ст. 268, 277 КУпАП, у зв`язку з тим, що в справі є достатні відомості про обізнаність ОСОБА_3 зі своїми правами, а також, що стосовно нього складений протокол серії ВБА № 201172 від 07.01.2026 та направлений до суду, про розгляд справи в суді, суд вважає за можливе розглянути справу № 644/228/26 за відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі письмовими доказами.

Відтак, суд, відповідно до вимог ст. 268 К КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ч.1 ст.245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків передбачених ст. 277 та 38 КУпАП.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, що містяться в матеріалах адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 та 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен надати належну оцінку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» 07.12.2017 № 2229-VIII (надалі за текстом – Закон № 2229-VIII) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Отже, психологічне насильство це умисні дії, коли особа прагне спричинити шкоду, порушити права і свободи людини.

19.12.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 22.05.2024 № 3733-IX, яким ч.1 ст.173-2 КУпАП викладена в новій редакції, в якій зазначено, що вчинення домашнього насильства -це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, відповідальність за скоєння домашнього насильства наразі настає виключно у випадку, якщо в результаті вчинення такого діяння мали місце наслідки у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, що повинно бути вказано у протоколі, який за своєю суттю є процесуальним документом обвинувачення.

Суд бере до уваги, що у протоколі серії ВБА № 201172 від 07.01.2026 про адміністративне правопорушення розкрито ознаки психологічного характеру домашнього насильства, детально зазначено про скоєне діяння ОСОБА_1 , як таке що має форму такого виду домашнього насильства (а.с. 1), зокрема умисно висловлював погрози, образи, нецензурну лексику в бік своєї співмешканки ОСОБА_2 за адресою проживання: АДРЕСА_2 , чим міг завдати шкоду психологічному здоров`ю потерпілій ( а.с. 1), що також підтверджується відповідними наданими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 (а.с. 6-7), поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 8-9), довідкою про відсутність фактичних обставин, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення-злочину (а.с. 2), рапортом інспектора-чергового ЧЧ ВПД № 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області (а.с. 3-4), заявою ОСОБА_2 (а.с. 5) тощо.

З пояснень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 07.01.2026 вбачається, що вона проживає разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_1 та трьома малолітніми дітьми. 06.01.2026 о 21 год 00 хв її співмешканець ОСОБА_1 повернувся додому у стані алкогольного сп`яніння, між ними виник конфлікт, під час якого ОСОБА_1 ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, розбив телевізор. Зазначені дії відбувалися у присутності малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інші діти спали (а.с. 6-7).

З пояснень ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 07.01.2026 вбачається, що 06.01.2026 близько 21 год 00 хв прийшов додому у стані алкогольного сп`яніння та почав чиплятися до своєї співмешканки ОСОБА_2 , виражався відносно неї нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, розбив телевізор. Зазначені дії відбувалися у присутності малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інші діти спали (а.с. 8-9).

З рапорту інспектора-чергового ЧЧ ВПД № 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області від 07.01.2026 вбачається, що 07.01.2026 о 00 год 38 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , чоловік ображає заявницю та показує статевий орган дитині. По прибуттю на місце події, від гр. ОСОБА_2 прийнято заяву про припинення подальшої перевірки щодо її звернення, оскільки факт розбещення не підтвердився (а.с. 3-4).

Проаналізувавши вищевказані документи, суд дійшов переконання, що вони є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми для прийняття рішення. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини події та додані до адміністративних матеріалів докази, що містяться в матеріалах адміністративної справи, суд дійшов переконання про недоведеність факту скоєння ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого 1 ст.173-2 КУпАП, за таких підстав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов переконання, що ОСОБА_1 дійсно умисно висловлював погрози, образи, нецензурну лексику в бік своєї співмешканки ОСОБА_2 за адресою проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 201172 від 07.01.2026 (а.с. 1); довідкою від 07.01.2026 (а.с. 2); рапортом (а.с. 3-4); заявою ОСОБА_2 від 07.01.2026 (а.с. 5); поясненнями ОСОБА_2 від 07.01.2026 (а.с. 6-7); поясненнями ОСОБА_1 від 07.01.2026 (а.с. 8-9); копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 700132 від 07.01.2026 стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 10), заразом матеріали справи не містять доказів завданої шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , про яку не йдеться і у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 201172 від 07.01.2026 (а.с. 1).

З урахуванням матеріального складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, зокрема коли є факт завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого (матеріальний склад), внаслідок словесних образ, погроз, приниження тощо, що спрямовані на обмеження волевиявлення особи, і якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе тощо. Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі (матеріальний склад).

Отже, у справах про домашнє насильство обов`язково необхідно встановлювати, які саме негативні наслідки завдано фізичному або психічному здоров`ю постраждалої особи, внаслідок дій кривдника, з урахуванням положень Закону № 2229-VIII.

У зазначеному випадку в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 201172 від 07.01.2026 (а.с. 1) фактично не розкрита об`єктивна сторона правопорушення, зокрема, у ньому наявне припущення щодо шкоди, яка могла бути завдана внаслідок дій ОСОБА_1 , не конкретизовано чи завдана взагалі шкода психічному здоров`ю потерпілої, хоча це прямо випливає з диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно із положеннями ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вказані вимоги закону узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

У силу вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги рішення у цій справі, суд керується насамперед цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06.12.1998 Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

З огляду на вищенаведене, з урахуванням практики ЄСПЛ та відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,що інкримінується ОСОБА_1 , а також з урахуванням того, що суд не наділений повноваженням збирати докази вини чи невинності особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, недоведений.

Згідно з ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Проаналізувавши вказані вище документи, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини події, суд дійшов переконання, що не доведено склад вчинення інкримінованого ОСОБА_1 діяння, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи, у зв`язку із чим провадження у цій справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності у діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення.

Отже, на підставі викладеного вище, керуючись ч. 1 ст. 173-2, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КпАП України, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Суддя Д.Г. Паляничко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua