Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №642/123/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 642/123/26

провадження № 2-о/619/61/26

РІШЕННЯ

іменем України

12 березня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі головуючого судді Коваленко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянув в залі суду в м. Дергачі у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту родинних відносин,-

УСТАНОВИВ:

12.01.2026 до Холодногірського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа ВЧ НОМЕР_1 про встановлення факту родинних відносин, в якій просить суд встановити факт того, що ОСОБА_1 є мамою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви заявник зазначила, що вона є мамою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 27.04.2023 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації у зв`язку з військовою збройною агресією Російської Федерації на території України. 21.07.2025 року заявник з чоловіком отримали сповіщення про зникнення безвісті їхнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання. Заявник з чоловіком надіслали пакет документів із заявою до військової частини НОМЕР_1 для подальшого оформлення відповідних виплат. Але своїм листом військова частина НОМЕР_1 від 30.08.2025 року ставить під сумнів спорідненість зниклого безвісті ОСОБА_2 з батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , через розбіжності у їх прізвищах. Враховуючи те, що встановлення факту необхідне для забезпечення можливості реалізації заявником прав на виплати, заявник вимушений звернутись до суду із даною заявою, з метою встановлення факту родинних відносин.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 14.01.2026 справу передано за територіальною підсудністю на розгляд Дергачівського районного суду Харківської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2026 справу № 642/123/26 розподілено судді Коваленко Н.В.

Відповідно до ухвали суду від 04.02.2026 було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження на 12 березня 2026 року.

Від заявника надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, вимоги підтримує.

Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, направивши через систему «Електронний суд» пояснення по справі, в яких зазначив, що зважаючи на предмет заяви, Військова частина НОМЕР_1 просить суд під час розгляду справи врахувати наступне. Підтвердження родинних відносин між матір`ю та дитиною здійснюється за допомогою документів, що посвідчують родинні зв`язки. Основними документами є свідоцтва про народження та шлюб, а також документи, що підтверджують зміну прізвища або імені, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб (для матері), паспорт матері та дитини Документи, що підтверджують зміну прізвища або імені (якщо було), свідоцтва про розірвання шлюбу (якщо мати розлучилася), документи, що підтверджують встановлення батьківства, архівні довідки, записи у трудових книжках або паспортах, листування, фотографії або інші матеріали, свідчення родичів, сусідів або інших осіб, свідчення лікарів, які були присутні при народженні або допомагали у догляді за дитиною. Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, «Окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав». Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, «Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, – залишає заяву без розгляду». Зазначає, що чинним законодавством передбачено, що у разі відсутності особистого розпорядження, грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам зниклого безвісти військовослужбовців. Якщо ж такі особи відсутні, то грошове забезпечення виплачується, за певних умов, повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Просить суд вжити заходів стосовно з`ясування повного кола потенційних отримувачів грошового забезпечення. За наявності, просить суд залучити відповідних осіб до участі в цій справі в якості заінтересованих осіб, адже рішення суду може безпосередньо вплинути на їхні права та інтереси. Після цього, наявність або відсутність спору про право має бути перевірена і встановлена під час розгляду справи. Просить врахувати пояснення під час ухвалення рішення та розгляд справи проводити без участі представника військової частини НОМЕР_1 .

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, від них надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України розглянути справу у відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши доводи заяви, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, син заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобілізований 27.04.2023 ІНФОРМАЦІЯ_3 , 19.07.2025 року зник безвісті під час виконання бойового завдання в районі Зелений Гай Волноваського району Донецької області, про що було сповіщено дружину зниклого.

З листа військової частини від 30.08.2025 року №1643/13379 вбачається, що заява членів родини зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ймовірних батьків: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована в діловодстві частини. Водночас, документи, які підтверджують, що заявники є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме свідоцтво про народження без перекладу, витяг ДРАЦСу, у якому у батьків прізвище « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_4 », є недостатньо щоб пов`язати родинними зв`язками із зниклим військовослужбовцем.

Згідно паспорта громадянина України, серії НОМЕР_2 , виданого Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 19.05.1997 року, прізвище сина заявника українською мовою зазначено як « ОСОБА_5 », російською мовою « ОСОБА_6 ».

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 « ОСОБА_7 родился ІНФОРМАЦІЯ_1 », його батьком записано « ОСОБА_8 », матір`ю « ОСОБА_9 ». Усі записи в свідоцтві про народження здійснені російською мовою.

Згідно паспорта громадянина України, серії НОМЕР_4 , виданого Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 18.12.2000 року, прізвище заявника українською мовою зазначено як « ОСОБА_10 », російською мовою « ОСОБА_6 ».

З викладеного слідує, що під час оформлення паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_2 було допущено помилку в написанні його прізвища під час перекладу, оскільки свідоцтво про його народження складено російською мовою.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду щодо встановлення факту родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч.1 ст.294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Згідно з ч.2 ст.294 ЦПК України, з метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Відповідно до ч.4 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

18 січня 2024 року Велика Палата Верховного Суду у справі 560/17953/21 відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30 січня 2020 року у справі N 287/167/18-ц та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі N 290/289/22-ц, вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Також Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що неефективним є підхід до визначення юрисдикції спорів у судовому порядку про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в залежності від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви.

Отже, судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, є суд цивільної юрисдикції.

Що стосується аргументів Військової частини НОМЕР_1 про неможливість встановлення такого факту в окремому провадженні, то суд дослідивши матеріали справи, не знайшов підстав для залишення заяви без розгляду, адже наявність спору про право на отримання одноразової грошової допомоги між заявницею та Військовою частиною НОМЕР_1 суд не вбачає. Військовою частиною НОМЕР_1 наявність такого спору не доведено. При цьому суд застосовує висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 560/17953/21 (п. 106), про те що між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач (військова частина) не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.

Щодо залучення в якості заінтересованих осіб повного кола потенційних отримувачів грошового забезпечення, суд зазначає, що у цій справі розглядається не отримання грошового забезпечення, а факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Отже предмет розгляду даної справи не передбачає залучення до участі у справі всіх спадкоємців задля отримання права на спадкове мано та грошове забезпечення.

Щодо зазначення в заяві про допит свідків, суд вважає за можливе відмовити у вказаному клопотанні, оскільки заявником не зазначені прізвища та адреси осіб, яких необхідно допитати, а в ході судового розгляду вказане клопотання не було уточнено та нового не було заявлено.

В заяві, поданій в порядку окремого провадження заявником було зазначено, що вона іншим чином не має можливості підтвердити родинні стосунки із своїм сином, що є необхідним для подання документів для призначення виплат в установленому законодавством порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, обставин, які б давали підстави сумніватись у такому висновку - судом не встановлені.

На підставі викладеного враховуючи, що даний факт має для заявника юридичне значення, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.13,81,259,263,264,265,315 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості, що не проголошуються . Повне найменування (ім`я) сторін:

заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 17 березня 2026 року.

Суддя Н. В. Коваленко