Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №569/2422/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2422/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Головчак М.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №222760 від 21.01.2026, ОСОБА_1 , 21.01.2026, близько 00 год., в м. Рівне, вул.. Ювілейна, 3, вчинив дрібне хуліганство, а саме нецензурно лаявся, шарпав за одяг поліцейського Кучерука В.В., під час виконання ним службових обов`язків з охорони громадського порядку, чим вчинив дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 для розгляду справи не з`явився. Повідомив по телефону, про розгляд справи без його участі, оскільки не має можливості прибути у судове засідання так як перебуває на військовій службі. Вказав, що вину свою у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, оскільки дрібного хуліганство не вчиняв, а працівники поліції вчиняли провокаційні дії. Не заперечував, що перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Орган національної поліції порушив щодо ОСОБА_1 адміністративне провадження за ст. 173 КУпАП, про що складено згаданий протокол про адміністративне правопорушення.

Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

До адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП можуть бути притягнені особи за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Характерною ознакою хуліганства є безпричинне вчинення зазначених в диспозиції вказаної статті дій.

Разом з тим, за судовою практикою, не являються хуліганством дії які, хоча і містять ознаки правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, але були вчинені на ґрунті неприязних відносин.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к роз`яснено, що обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи. При цьому хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.

Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30.09.2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 278 КУпАП, орган та (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обставини викладені у згаданому протоколі про адміністративне правопорушення, спростовуються відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, з перегляду якого вбачається, що ОСОБА_1 , вживав нецензурну лексику яка не була спрямована на порушення спокою, та образи працівників поліції, а більше як емоційне обурення, пов`язане з діями працівників поліції, а також, що мало місце безпричинне застосування працівниками поліції до нього кайданків.

В матеріалах справи відсутні дані, які б характеризували об`єктивну і суб`єктивну сторони адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, тобто того, що ОСОБА_1 своїми умисними діями порушив громадський порядок та спокій громадян, чи намагався це зробити у громадському місці саме з хуліганських спонукань .

У відповідності до п.1 ст. 247 КУпАП, п ровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Беручи до уваги викладене, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, приходжу до висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Головчак М.М.