Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №546/89/26 — Решетилівський районний суд Полтавської області

Суд: Решетилівський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 16 березня 2026 р.

Справа: №546/89/26

Суддя: Зіненко Ю. В.

єдиний унікальний номер справи 546/89/26

номер провадження 2/546/316/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У лютому 2026 року представник АТ «Акцент-Банк» - Шкапенко Олександр Віталійович звернувся до суду з вищезазначеним позовом, вимоги якого обґрунтовані тим, що 16 серпня 2021 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної заяви відповідачу було надано кредит у виді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Анкета-Заява про приєднання разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Також відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту, яким визначені всі основні умови кредитування.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Однак відповідач не виконував належним чином умови договору у зв`язку з чим станом на 03 лютого 2026 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість в сумі 18443,70 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 15330,55 грн та відсотками – 3113,15 грн.

Посилаючись на вищезазначені обставини, представник позивача звернувся до суду з даним позовом та просив його задовольнити.

Ухвалою судді від 20 лютого 2026 року у справі відкрите провадження та постановлено здійснювати розгляд справи 17 березня 2026 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копія ухвали про від 20 лютого 2026 року, направлена відповідачу за його зареєстрованою адресою місця проживання, повернулася до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 58).

Згідно з положеннями частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Тому з огляду на положення частини шостої статті 272 ЦПК України відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі. Відзиву, заяв чи клопотань до суду від відповідача не надходило.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 16 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Акцент-Банк» укладено кредитний договір (далі – Договір) шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». Підписавши Анкету-Заяву, відповідач погодився, що ця підписана Анкета-Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», між ним та банком становлять договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (а.с. 10).

Також 16 серпня 2021 року ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», яким визначені умови кредитування, зокрема процентна ставка: пільгова – 0,000001%, яка діє протягом пільгового періоду до 62 днів; базова – 3,40% на місяць (а.с. 11-12).

Також до позову додано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила», та Тарифи по картці «Зелена» (а.с. 18-24, 25-26), які не містять підписів відповідача ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою за картами ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картки: № НОМЕР_2 зі строком дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_3 зі строком дії до серпня 2028 року та № НОМЕР_4 зі строком дії до грудня 2031 року (а.с. 16).

Відповідно до довідки за лімітами ОСОБА_1 16 серпня 2021 року встановлено кредитний ліміт в розмірі 0,00 грн, який в подальшому 22 листопада 2024 року було збільшено до 15400,00 грн (а.с. 15).

Згідно з випискою по картці ОСОБА_1 , останній користувався наданим кредитом шляхом (а.с. 13-14).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 16 серпня 2021 року станом на 03 лютого 2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 18443,70 грн, яка складається із заборгованості за кредитом – 15330,55 грн та відсотками – 3113,15 грн (а.с. 8-9).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Враховуючи, що відповідач фактично отримав та використовував кошти позивача, які в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд за наявністю на те правових підстав, стягує з відповідача, як боржника на користь позивача в примусовому порядку суму непогашеного тіла кредиту.

Однак суд не погоджується із визначеною позивачем сумою заборгованості за кредитом (тілом кредиту)в розмірі 15330,55 грн з таких підстав.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач вніс на погашення заборгованості: 26 квітня 2025 року кошти в сумі 300,00 грн, з яких 173,87 грн було зараховано на погашення заборгованості за нарахованими відсотками; 01 червня 2025 року кошти в сумі 330,00 грн, з яких 213,27 грн було зараховано на погашення заборгованості за нарахованими відсотками; 30 червня 2025 року кошти в сумі 450,00 грн, з яких 317,56 грн було зараховано на погашення заборгованості за нарахованими відсотками; 04 серпня 2025 року кошти в сумі 600,00 грн, з яких 398,36 грн було зараховано на погашення заборгованості за нарахованими відсотками. Отже, загалом відповідач вніс на погашення заборгованості за нарахованими відсотками – 1103,06 грн.

Судом не враховуються включені позивачем в рахунок заборгованості суми відсотків за використання кредитного ліміту на загальну суму 3113,15 грн, оскільки анкетою – заявою, підписаною відповідачем, дані платежі не передбачені. А Витяг з Тарифів по картці «Зелена» та Умови і правила надання банківських послуг, як було встановлено, відповідач не підписував.

Отже, сума заборгованості має становити різницю між фактично отриманими та виплаченими коштами на погашення заборгованості. Тобто сума заборгованості за тілом кредиту становить 14227,49 грн (15330,55 грн – 1103,06 грн).

Водночас суд вважає, що позов у частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом не підлягає задоволенню з таких підстав.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2020 року у справі № 643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що: «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Встановивши, що анкета-заява від 18 березня 2011 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.

Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19)».

Судом встановлено, що в Анкеті-заяві від 16 серпня 2021 року строки здійснення періодичних платежів не встановлені, процентна ставка не зазначена.

Також судом встановлено, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент Банк» та витяг з Тарифів по картці «Зелена» не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 16 серпня 2021 року шляхом підписання Анкети-заяви.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, банк не пред`явив.

Суд не приймає посилання позивача у позові на підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» за допомогою електронного підпису та на постанову Верховного Суду від 02 грудня 2020 року по справі № 284/157/20 з огляду на наступне.

Верховний Суд у постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20 дійшов висновку, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частиною спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

Судом установлено, що відповідач підписав наданий позивачем до позову Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» за допомогою простого електронного підпису.

Проте у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 вказано, що потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

При цьому Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховий Суд відступила від висновків Верховного Суду про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом, викладеному у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц, від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 та від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 жовтня 2023 року звертала увагу на те, що висновки, які містяться в рішеннях судової палати, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати - над висновками палати чи колегії суддів, а висновки Великої Палати - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів.

Тобто, у даному випадку до врахування підлягає саме висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позовної заяви про стягнення відсотків за користування кредитом задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволенню та з відповідача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 14227,49 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжного доручення № 6005315551343 від 03 лютого 2026 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 59).

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, а саме на суму 14227,49 грн, що становить 77,14% від ціни позову, з відповідача підлягають до стягнення судові витрати в розмірі 2053,78 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором від 16 серпня 2021 року в сумі 14227(чотирнадцять тисяч двісті двадцять сім) гривень 49 копійок, яка є заборгованістю за тілом кредиту.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати по справі (судовий збір) у розмірі 2053 (дві тисячі п`ятдесят три) гривні 78 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників судового процесу:

Позивач – Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074, ідентифікаційний код юридичної особи – 14360080.

Представник позивача – Шкапенко Олександр Віталійович, службова адреса: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .

Суддя Ю.В. Зіненко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua