Суд: Київський районний суд м. Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 12 березня 2026 р.
Справа: №552/29/26
Суддя: Самсонова О. А.
Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/29/26
Провадження 2-а/552/23/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
13.03.2026 Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
секретар судового засідання – Хрипунова Т.В.,
учасники справи та їхні представники:
позивач – ОСОБА_1 ,
представник позивача – Лисенко Світлана Сергіївна,
відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про скасування постанов у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_5 про скасування постанов у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позовна заява обґрунтована тим, що 04 вересня 2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 винесена постанова № 5223 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 17000 грн.
08 вересня 2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 винесена постанова № 5241 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 25500 грн.
08 вересня 2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 винесена постанова № 5242 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 25000 грн.
Згідно постанови № 5223 від 04 вересня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, ОСОБА_1 17.03.2025 року не з`явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 для звірки облікових даних та з питань проходження ВЛК.
Відповідно до постанови № 5241 від 08 вересня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії.
Згідно з постановою №5242 від 08 вересня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв`язку з небажанням проходити військово-лікарську комісію.
Із постановами позивач не погоджується, зазначає що правопорушення ним не вчинялися, до адміністративної відповідальності притягнутий безпідставно, розгляд справ відбувалися з порушенням установленого порядку, оскільки він був відсутній при складенні відносно нього постанов про адміністративне правопорушення, в зв`язку з чим був позбавлений можливості подавати клопотання, надавати докази, залучати свідків тощо, постанови винесені з суттєвими порушеннями як матеріального, так і процесуального законодавства, тому оскаржувані постанови ґрунтуються на неповному та необ`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже, не підтверджено вчинення ним адміністративних правопорушень.
Тому позивач просив суд скасувати постанови № 5223 від 04 вересня 2025 року, № 5241 від 08 вересня 2025 року, № 5242 від 08 вересня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а справи про адміністративні правопорушення відносно нього – закрити за відсутністю у його діях складів правопорушень.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 16 січня 2026 року відкрито провадження в даній справі, яку вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Цією ж ухвалою до участі у справі в якості другого відповідача залучено ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 51).
Відповідачі ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які належним чином повідомлені про розгляд справи судом, відзиви на позов не надали.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що постановою тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 від 04 вересня 2025 року за № 5223 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
Відповідно до вказаної постанови, 28 серпня 2025 року о 17 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 . В ході перевірки документів гр. ОСОБА_1 встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 оповіщався повісткою №2856818 через Укрпошту, відповідно до якої йому належало з`явитись 17.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 для звірки облікових даних та з питань проходження ВЛК. Автоматично поданий в розшук 28.06.2025 року.
Станом на 04.09.2025 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 , про причини неприбуття не повідомив чим порушив правила перебування військовозобов`язаних на військовому обліку відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до абз.5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій. Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період, який діє і до тепер.
Обставини передбачені ст. 34 КУпАП – відсутні.
Обставини передбачені ст. 35 КУпАП – ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Постановою тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 від 08 вересня 2025 року за № 5241 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 25500 грн.
Згідно з постановою, 28 серпня 2025 року о 17 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після уточнення військово-облікових даних, військовозобов`язаний ОСОБА_1 відмовився від проходження військо-лікарської комісії.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби згідно з висновком військово-лікарської комісії.
Відповідно до абз.5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій. Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період, який діє і до тепер, чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КупАП.
Обставини передбачені ст. 34 КУпАП – відсутні.
Обставини передбачені ст. 35 КУпАП – відсутні.
Постановою тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 від 08 вересня 2025 року за № 5242 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 25000 грн.
Відповідно до вказаної постанови, 28 серпня 2025 року о 17 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після уточнення військово-облікових даних, військовозобов`язаний ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв`язку з небажаням проходити військо-лікарську комісію.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби згідно з висновком військово-лікарської комісії.
Відповідно до абз.5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій. Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період, який діє і до тепер, чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КупАП.
Обставини передбачені ст. 34 КУпАП – відсутні.
Обставини передбачені ст. 35 КУпАП – відсутні.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд виходить з такого.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
На території України особливий період розпочався 17.03.2014 року відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».
Аналізуючи поняття «особливий період», визначене в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законі України «Про оборону України» особливий період охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абз. 3 ст. 4 «Про оборону України» з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
Наразі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.
Стаття 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» визначає, що громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до ч.10 ст. 1 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані серед іншого:
прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Відповідно п.1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:
прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;
проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17000 грн. до 25500 грн.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як вбачається зі статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч.1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Згідно з ч.2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Постановою № 5223 від 04 вересня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не з`явився за повісткою №2856818 17.03.2025 року.
Позивачем заперечується факт оповіщення його про необхідність прибуття 17.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідачами не надано доказів доведення до відома позивача змісту відповідної повістки, тобто у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, у зв`язку з чим він мав би виконати відповідний обов`язок, що позивач взагалі був належним чином повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що на його адресу взагалі направлялася така повістка, що вона вручена або не вручена йому, в цьому випадку з яких причин.
Таким чином, відповідачі не довели, що позивач не з`явився по повістці, як і не довели, що позивач взагалі отримував повістку про виклик до ТЦК та СП та що йому така повістка направлялася.
Окрім того, зі змісту постанови № 5223 від 04 вересня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 викликався для звірки облікових даних та з питань проходження ВЛК.
Як вбачається із військово-облікового документу позивача, сформованого із застосунку "Резерв+", 24.01.2025 року ОСОБА_1 уточнено дані, а постановою ВЛК від 09.05.2024 його визнано придатним.
При цьому, які саме облікові дані необхідно було звірити позивачу та щодо яких питань проходження ВЛК його викликали, відповідачі суду не повідомили.
Постановою № 5241 від 08 вересня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від проходження військово-лікарської комісії.
Позивач заперечує факт відмови, посилаючись на те, що йому не видавали направлення на ВЛК, таке направлення не внесено в журнал виданих направлень ВЛК, жодним чином не зафіксовано відмову від отримання направлення, не додано фото чи відеоматеріалів такої відмови, не складено будь-яких актів за фактом відмови. Окрім того, його не повідомляли завчасно про розгляд справи, не надано можливості скористатися правовою допомогою.
Відповідачами не надано доказів факту відмови позивача від проходження військово-лікарської комісії.
Постановою № 5242 від 08 вересня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв`язку з небажанням проходити військово-лікарську комісію.
Позивачем також заперечується даний факт.
У вказаній постанові не зазначено номер, дату видачі повістки, дату, на яку мав з`явитися позивач та мету виклику.
Будь-яких доказів наявності даної повістки, відмови від її отримання відповідачами суду не надані.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідачами не доведено шляхом надання належних, достатніх та допустимих доказів наявність в діях позивача складів адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 210 КУпАП.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Так, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Окрім того, відповідно до частини першої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Частиною дев`ятою статті 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Отже, строк накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП становить три місяці з дня його виявлення.
Оскільки ОСОБА_1 згідно постанови №5223 від 04 вересня 2025 року не прибув за повісткою для проходження медичного огляду 17.03.2025 року, на коли він викликався повісткою, саме 17.03.2025 року виявлено вчинення позивачем правопорушення, і з 17.03.2025 року розпочався перебіг тримісячного строку для притягнення його до відповідальності, та який відповідно до частини дев`ятої статті 38 КУпАП тривав до 17.06.2025.
На підставі викладеного судом встановлено, що позивач до відповідальності притягнутий поза межами строку, встановленого ст. 38 КУпАП.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Позивач у своїй позовній заяві не посилався на притягнення до відповідальності поза межами строку, встановленого ч. 9 ст. 39 КУпАП як на підставу позову.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Тому з метою ефективного захисту прав позивача суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови №5223 від 04 вересня 2025 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, за частиною третьою статті 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.
Враховуючи, що відповідачами не доведено наявності у діях позивача складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 210 КУпАП, постанову №5241 від 08 вересня 2025 року та постанову №5242 від 08 вересня 2025 року необхідно скасувати, а провадження у справах про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 – закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Вирішуючи клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для оскарження постанов про притягнення його до відповідальності, суд встановив таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Копії оскаржуваних постанов позивач в день їх винесення не одержав, що підтверджується відсутністю підписів у відповідних постановах. Вказані постанови отримані позивачем 26.12.2025 року внаслідок ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Тому суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного позивачем строку.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ВИРІШИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04 вересня 2025 року № 5223.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08 вересня 2025 року № 5241.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08 вересня 2025 року № 5242.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04 вересня 2025 року № 5223, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.
Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08 вересня 2025 року № 5241, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08 вересня 2025 року № 5242, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_3 1876 грн 80 коп. (одна тисяча вісімсот сімдесят шість гривень вісімдесят копійок) на відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ,
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складений 12.03.2026 року.
Головуючий О.А.Самсонова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua