Вирок від 15 березня 2026 р. у справі №378/277/26 — Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/277/26

Провадження № 1-кп/378/20/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області без технічної фіксації в спрощеному провадженні за відсутності учасників кримінальне провадження №12026116290000021 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гостра Могила Ставищенського району Київської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, не військовозобов`язаного, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2026р. за №12026116290000021, обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження.

На початку лютого 2026 року у темну пору доби, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, порушивши вимоги ст. 30 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується недоторканість житла чи іншого володіння, а саме: не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду, переслідуючи умисел на незаконне проникнення до території домогосподарства, а саме до господарської будівлі - сараю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який належать на праві власності ОСОБА_4 та яким користується його мати ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи їх вчинити, усвідомлюючи факт належності сараю іншій особі, всупереч волі фактичного користувача ОСОБА_5 , незаконно, за відсутності визначених законом підстав, без згоди потерпілого, шляхом пошкодження навісного замка вхідних дверей, проник до господарської будівлі - сараю, чим порушив недоторканість іншого володіння особи.

Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Прокурор, в порядку ст. 302 ч. 1 КПК України звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченогоч. 1 ст. 162 КК України, повністю згоден із встановленими органом дізнання обставинами вчиненого ним, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, у присутності захисника адвоката ОСОБА_6 подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту стосовно нього у спрощеному порядку без судового розгляду у судовому засіданні, за його відсутності.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження наявна письмова заява потерпілої ОСОБА_5 , в якій вона зазначає, що повністю згодна із встановленими органом дізнання обставинами вчиненого ОСОБА_3 кримінального проступку, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, відповідно до ст. 394 ч. 1 КПК України, та не заперечує щодо розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 у спрощеному порядку без судового розгляду у судовому засіданні, за її відсутності.

Тим самим обставини щодо вчинення кримінального проступку встановлені органом досудового розслідування сприймаються судом, як дійсні.

Таким чином, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.

Суд, здійснивши кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, через визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального проступку, передбаченого Кримінальним кодексом України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Судом враховується те, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок, визнає вину в його скоєнні. Аналіз даних про особу обвинуваченого вказує на те, що він не працює, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, по місцю проживання характеризується негативно.

Обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Враховуючи у сукупності відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України зазначені вище обставини, із урахуванням обставин вчинення кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, наявності обставин, що обтяжують його покарання, суд вважає, що міру покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції частини статті, за якою його визнано винним у вчиненні кримінального проступку, а саме у виді штрафу, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст. ст. 368, 370-374, 381, 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1