Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №371/127/26 — Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/127/26

Номер провадження № 3/371/99/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області

у складі

головуючої судді Геліч Т.В.,

секретаря судового засідання Синявської О.О.

захисника Петруніної В.В. із застосуванням системи відеоконференцзв`язку (дистанційно)

розглянувши матеріали справи, яка надійшла від Відділу поліції №2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: квартира АДРЕСА_1

за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 577050 від 27.01.2026 ОСОБА_1 27.01.2026 о 21 годині 00 хвилин, рухаючись в по дорозі Р-09 Миронівка-Канів, у селі Козин Обухівського району Київської області, керуючи транспортним засобом, автомобілем марки «Toyota Land Cruiser Pradо 150», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою при виборі безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, стан дорожнього покриття, в умовах недостатньої видимості, не обрав безпечної швидкості руху, яка б дозволяла зупинити автомобіль у межах видимості дороги, внаслідок чого на крутому повороті втратив керування автомобілем та допустив з`їзд у кювет з подальшим перекиданням автомобіля. У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Потерпілі внаслідок події, відсутні. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3.6 ПДР порушення стеження за дорожною обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем, порушив вимоги п.п. 12.1 ПДР – водій не врахував безпечну швидкість руху, особливості вантажу, стан ТЗ, порушив п. 12.2 ПДР- водій ТЗ не врахував безпечну швидкість руху в умовах недостатньої видимості, у зв`язку з чим, його дії кваліфіковані за ст.124 КУпАП.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 заперечила провину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, зазначила, що у момент настання ДТП проїзна частина була вкрита ожеледицею, був темний час доби, дорога не мала жодного вуличного освітлення та йшов мокрий сніг (дощ). Ці обставини й зазначаються у схемі ДТП., зауважила, що ні перед крутим поворотом, ні на ньому - не встановлено жодного дорожнього знаку. Дорожній знак «Напрямок повороту» встановлюється безпосередньо в місці повороту або на самому перехресті, на відміну від більшості попереджувальних знаків, що ставляться заздалегідь. Його головна мета — попередити водія про зміну напрямку дороги, де виникає небезпека через обмежену видимість або крутизну повороту.

Захисник Петруніна В.В. наголосила на тому, що ОСОБА_1 був уважним та стежив за дорожньою обстановкою, рухався з безпечною швидкістю та без перевищення, враховував, що на дорозі ожеледиця та обмежена видимість дороги. Вказала, що згідно з інформацією з ГУГЛКАРТ на знімках за 2015 рік, дорожні знаки у напрямку повороту, були встановлені були, однак у подальшому балансоутримувачем вони були демонтовані з незрозумілих причин.

Також захисник зауважила, що з метою доведення невинуватості ОСОБА_1 , на адвокатський запит від Черкаського НДЕКЦ МВС України було одержано висновок експерта № СЕ-19/124-26/2164-ІТ від 10.03.2026 року, згідно із яким водій ОСОБА_1 , дотримуючись максимально допустимої швидкості по умовах видимості дороги та виконуючи вимоги пункту 12.2 ПДР , не мав технічної можливості проїхати дане заокруглення без втрати керованості. Захисник Петруніна В.В. просила провадження у справі закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За правилами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Як заначено у протоколі водій порушив пп. Правил дорожнього руху, що полягають у наступному.

Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (12.1).

У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди (12.3).

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності (див. Правила дорожнього руху).

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Отже, вина основна й обов`язкова ознака суб`єктивної сторони адміністративного проступку. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності та є результатом прояву волі і розуму правопорушника.

Діючи умисно, правопорушник усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає і бажає (прямий умисел) або свідомо допускає (непрямий умисел) настання шкідливих наслідків.

Необережність проявляється у вигляді самовпевненості або недбалості.

Самовпевненість полягає в тому, що особа передбачає настання протиправного, шкідливого наслідку, але легковажно розраховує на його відвернення.

Недбалість полягає в тому, що особа не передбачає можливості настання протиправних наслідків, хоча за цих обставин повинна була і могла їх передбачити.

Таким чином, наявність вини правопорушника в тій чи іншій формі є важливою і необхідною ознакою адміністративного правопорушення, що сприяє полегшенню та уточненню кваліфікації, зумовлює об`єктивність підходу при визначенні міри та виду обтяження, що покладається на винного.

Судом досліджені протокол про адміністративне правопорушення, схема місця ДТП від 27.01.2026, на якій зафіксовано, що ОСОБА_1 рухався по дорозі в кмовах ожеледиці, за відсутності дорожних знаків, у темну пору доби за відсутності освітлення. також відеозаписи, надані стороною захисту, які підтверджують невинуватість ОСОБА_1 у ДТП, що перед поворотом, та на самому повороті балансоутримувачем дороги не встановлено жодних знаків, які б попереджали водіїв про поворот попереду. Згідно із поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, які наявні у матеріалах справи від 27.01.2026, останній рухвася із швидкістю 60 кілометрів на годину. Також захисник у судовому засіданні пояснила, що при в`їзді у поворот ОСОБА_1 рухався із швидкістю близько 40 кілометрів на годину.

Суд зауважує, що адміністративне стягнення може бути застосоване лише у зв`язку з діяннями, які характеризуються умисною або необережною виною.

Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Виходячи з аналізу вище зазначених норм, фактичних обставин та доказів, наявних у справі і досліджених в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що ДТП сталось за відсутності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пов`язані, зокрема, із дорожною обстановкою, яка мала місце по дорозі, якою ОСОБА_1 рухався із дотриманням ПДР, та за відсутності об`єктивної можливості передбачити обставини, за яких мала місце дорожньо-транспортна пригода.

Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ