Суд: Згурівський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 15 березня 2026 р.
Справа: №365/201/26
Суддя: Кучерява Л. М.
Справа № 365/201/26
Номер провадження: 3/365/67/26
ПОСТАНОВА
іменем України
"16" березня 2026 р. селище Згурівка
Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за адміністративним матеріалом, який надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Донецьк, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 855304 від 27.02.2026, складеного поліцейським РПП СПД № 2 ВП № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області, 27.02.2026 приблизно о 18 годині 00 хвилин у АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно співмешканки громадянки ОСОБА_2 психологічного характеру, а саме: виражався нецензурною лайкою, внаслідок чого було завдано шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_2 .
Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме як домашнє насильство, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.
Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свою вину визнав, підтвердив обставини події, яка відбулася 27.02.2026, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснив, що через те, що він звільнився з роботи, виник стрес, внаслідок чого він не стримався і ображав нецензурними словами свою колишню співмешканку прийшовши до неї до дому. Зазначив, що з 28.02.2026 проживає окремо від ОСОБА_2 .
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 ст. 173-2 КУпАп передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Згідно ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
В судовому засіданні досліджено:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 855304 від 27.02.2026 (а.с. 1, 2);
- витяг з Єдиного обліку реєстрацій звернень від 27.02.2026 (а.с. 3);
- копія термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 822004 від 27.02.2026 (а.с. 4);
- форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, в якій у ОСОБА_1 визначено середній рівень небезпеки (а.с. 5-7);
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 27.02.2026 (а.с. 8);
- довідка про те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався (а.с. 10).
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, винний в його вчиненні, підлягає адміністративній відповідальності, речі не вилучались.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставини, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст. 40-1, 173-2, 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя Кучерява Л.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua