Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №361/2659/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/2659/26

Провадження № 2-а/361/24/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого судді Савчака С.П.,

секретар судового засідання Красник В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари Київської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання постанови протиправною та скасування

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасввання постанови № R386451 від 28 лютого 2026 року виданою ІНФОРМАЦІЯ_2 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 28 лютого 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено Постанову № R386451 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладено штраф на ОСОБА_1 сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

У вищезазначеній постанові зазначено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, тим самим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Порушення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з боку позивача відсутні, оскільки 30 грудня 2025 року позивач з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 по Розпорядженню № 160, яке надійшло йому на роботу з вимогою з`явитися по 30 грудня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення облікових даних, проходження військово-лікарської комісії та оформлення військово-облікового документа, що і було зроблено позивачем 30 грудня 2025 року, про що міститься відповідна відмітка на зазначеному Розпорядженні.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Позивач не був повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , повістка не була йому вручена ні особисто, ні за допомогою засобів поштового зв`язку, телефонного зв`язку, ні в застосунку «РЕЗЕРВ +», ні за місцем роботи.

Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про роз`яснення позивачу його прав, визначених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України під час розгляду відповідачем безпосередньо справи про адміністративне правопорушення.

Законом України від 9 травня 2024 року № 3696-ІХ текст статті 210 КУпАП України був доповнений такою приміткою: Примітка. Положення статей 210, 2101 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що вона звільняє особу від відповідальності за ст. 210, 210-1 КУпАП за будь-які порушення законодавства про мобілізацію у випадку, якщо стосовно цієї особи існує можливість отримання будьякої частини персональних даних з інших реєстрів.

Згідно ЗУ «Про захист персональних даних» №2297-VI від 01 червня 2010 року, персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована».

Відповідач мав та має можливість отримати персональні дані Позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (утому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Наприклад, інформація про дані позивача міститься в органах реєстрації актів громадського стану, які створені та діють на підставі ЗУ «Про органи реєстрації актів громадського стану» від 24 грудня 1993 року; інформація про РНОКПП Позивача, місце роботи, податкову адресу, доходи, може бути отримана від Державної податкової служби України; про місце реєстрації - від органів МВС України. Позивач є публічною особою, про що відомо відповідачу. За таких умов будь-яке застосування штрафу відповідачем на підставі ст. 210 КУпАП України є незаконним, оскільки прямо порушує імперативну абсолютно визначену норму примітки до цієї статті.

Згідно ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Законом та іншими законами України. «При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність…» Отже, відповідач мав встановити всі перелічені вище обставини за допомогою переконливих, зібраних у передбачений законом спосіб доказів.

Про винесення постанови від 28 лютого 2026 року № R386451 позивач дізнався випадково в той же день із застосунка «Резерв+» в розділі «Штрафи», відкривши який можна ознайомитись з даною постановою лише погодившись з порушенням. Жодним іншим чином про існування даної постанови позивача повідомлено не було.

Ухвалою суду від 10.03.2026 року відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання на 16.03.2026 року о 14 год. 00 хв. по розгляду справи по суті, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Ухвала з повістками про виклик представника відповідача та третьої особи були надіслані відповідачу до його електронного кабінету та отримані ним 11.03.2026 року.

В судове засідання 16.03.2026 року позивач не з`явився направивши до суду заяву про розгляд справи без його участі та підтримання позовних вимог. В судове засідання 16.03.2026 року представник відповідача, третя особа не з`явилися, відзиву на позовну заяву не надійшло, клопотань про відкладення судового засідання не надали. Неявка учасників в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази у справі суд встановив.

За постановою № R386451 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000,00 грн. внаслідок вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки він не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Крім того, в постанові зазначено, що 28.02.2026 року надійшла заява ОСОБА_1 через електронний кабінет призовника про те, що він не оспорює допущене порушення та згоден на його притягнення до відповідальності.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено накладення адміністративного стагянення у виді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 279 КУпАП головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність…

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: - найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; - дату розгляду справи; - відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; - опис обставин, установлених під час розгляду справи; - зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; - прийняте у справі рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: - письмовими, речовими і електронними доказами; - висновками експертів; - показаннями свідків.

Відповідно до ст. 74, 75 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; - обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем неподано відзив на позов без поважних причин, а тому суд кваліфікує це, як визнання відповідачем позову.

Отже, оскільки відповідачем не доведено належними, допустимими доказами обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушеня, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, притягнення позивача до відповідальності у встановленому порядку, визнання позову внаслідок неподання відзиву на позовну заяву, а тому адміністративний позов слід задовольнити.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України оскаржувану постанову слід скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративних правопорушень, оскільки постанова прийнята не на підставах, що визначені КУпАП та необгрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 665,60 грн., що підтверджується квитанцією про сплату № 7265-2474-0760-8817 від 07.03.2026 року. У зв`язку із задоволенням позову судові витрати понесенні ОСОБА_1 зі сплати судового збору підлягають стягненню на його користь з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. 1-12, 72-78, 90, 94, 99, 132, 134, 139, 241-246, 255, 286, 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову № R 386451 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення винесену 28.02.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за якою ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Закрити справу відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративних правопорушень.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн., за рахунок відповідних бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його підписання/складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач:

ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ;

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , місце роботи/служби АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складене та підписане 16.03.2026 року.

Суддя С.П. Савчак