Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №355/293/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/293/26

Провадження № 2/355/633/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою, у якій просив розірвати шлюб між ним, та відповідачем ОСОБА_2 , який був зареєстрований 18 березня 2022 року Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 27.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 18 березня 2022 року було укладено шлюб між ним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було зареєстровано Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 27.

Від шлюбу з відповідачкою народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Шлюбні відносини з відповідачкою були припинені, шлюб існує формально, заходи щодо налагодження нормальних подружніх стосунків не дали позитивного результату і тому будь-яке досудове врегулювання спору є неможливим. Під час проживання в шлюбі між позивачем та відповідачкою виникли суттєві розбіжності у поглядах на сімейне життя, ведення домашнього господарства. Як наслідок, спільного господарства та бюджету вони не ведуть, фактично припинивши спільне проживання. Тому він не бажає жити однією сім`єю з відповідачем ОСОБА_2 , збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам. Тому він вважає збереження шлюбу недоречним, а призначення будь-яких строків для примирення недоцільним.

Позивач ОСОБА_4 до судового засідання не заявився однак подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги про розірвання шлюбу підтримує в повному обсязі та просить задовольнити позов.

Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася, однак 16 березня 2026 року подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу проводити за її відсутності, позов визнає.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог оскільки:

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як слід з копії паспорта позивач є громадянином України (а.с. 5-7).

З копії свідоцтва про шлюб слід, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрували шлюб 18 березня 2022 року, який зареєстрований Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 27. Після державної реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_6 , дружини ОСОБА_6 (а.с. 10).

Від спільного подружнього життя в сторін є дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11).

З копії рішення Баришівського районного суду Київської області від 26 вересня 2023 року слід, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини було задоволено частково (а.с. 12-15).

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України “Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення ”.

Отже, було встановлено, що позивач не бажає знаходитись у шлюбі з відповідачкою, вимоги позивача законні та підлягають задоволенню, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч. 2 ст.114, абз. 2 ч. 3 ст.115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнутий з сторони відповідачки, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112-114 СК України, ст. ст. 4, 7, 10, 11, 81, 130, 141, 223, 247, 263-266, 274 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований 18 березня 2022 року Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 27.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок сплаченого ним судового збору під час подачі позовної заяви до суду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов