Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №305/969/25 — Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 305/969/25

Номер провадження 2/722/308/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 березня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді Унгуряна С.В.

секретаря Ткач Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернувся до Сокирянського районного суду Чернівецької області із вказаним вище позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що між 13.06.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2022737 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора(електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права, обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Відповідно до п.1.2. Кредитного договору №1, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах: Сума виданого кредиту: 7000,00; Дата надання кредиту: 13.06.2021; Строк кредиту: 30 днів; Валюта кредиту: UAН; Цільове призначення – на споживчі потреби; Стандартна процентна ставка -1,90 % в день.

Згідно п.2.1. Кредит надається Товариством, в межах дії Договору про надання коштів шляхом кредитування у безготівковій формі та перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Клієнта.

Так, відповідно до умов договору відповідачу 13.06.2021 на його картковий рахунок № НОМЕР_1 було перераховано кредитні кошти в сумі 7000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 04.03.2024.

24.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-24122001, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 24.12.2021 до договору факторингу №02-24122001 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 13.01.2025 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 22890,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 7000,00 грн; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 15890,00 грн.

На виконання вимог ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позивач на останню адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором №2022737 від 13.06.2021, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання.

Просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № в сумі 22890,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 7000,00 грн; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 15890,00 грн. Крім цього, просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою судді Сокирянського районного суду Чернівецької області від 22.04.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, однак 16.05.2025 у системі «Електронний суд» сформував заяву про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, в якій просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500,00 грн, розгляд справи проводити без виклику сторін, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 01.07.2025 року позовну заяву ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено в повному обсязі.

18.12.2025 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 01.07.2025 року, в якій вказував, що заявлена позивачем заборгованість за нарахованими процентами не є співрозмірною сумі кредиту, що суперечить принципам розумності та добросовісності, тому про ухвалені нового судового рішення просив зменшити розмір відсотків, щонайменше до заявленого позивачем розміру заборгованості за тілом кредиту. А вказане вище рішення переглянути та за наслідком перегляду – скасувати.

Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 30.12.2025 року було поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасовано заочне рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 01.07.2025 року у цивільній справі номер провадження 2/722/358/25, єдиний унікальний номер 305/969/25 та призначено цивільну дану цивільну справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 10 год 00 хв 27.01.2026 року.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, у судові засідання 27.01.2026 року, 17.02. 2026 року та 11.03.2026 року не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки, а також не подав відзив на позов.

Представник позивача Пархомчук С.В. у судове засідання не з`явився, однак матеріали справи містять заяву за його підписом, про розгляд справи без виклику сторін. Не заперечував проти винесення заочного рішення у справі.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без поважних причин або без повідомлення причин, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наведені вище норми закону, суд вважає за можливе розглянути справу без присутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі письмових доказів, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши досліджені письмові докази, які є належними та допустимими, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, однак підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 13.06.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 2022737 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Договір). Згідно з умовами даного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 грн строком на 30 днів на умовах визначених Договором (пункти 1.2. та 1.3 Договору).

До укладання Договору, а саме 13.06.2021 о 15:50:18, ОСОБА_1 ознайомився із Паспортом споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), в якому зазначена інформація та контакті дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту та порядок його повернення.

Відповідно до п. 1.4. Договору, тип процентної ставки - фіксована.

Пунктом 1.4.1. Договору визначено, що стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується:

-в межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки;

-в межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативи Клієнта відповідно до п. 4.1 Договору;

-в межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.2 Договору.

Відповідно до п. 1.4.2. Договору знижена процента ставка становить 0,01% в день та застосовується, якщо Клієнт в межах строку, визначеного п.1.3 Договору, або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Клієнта відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (а у випадку пролонгації – до дати пролонгації (не включно), але а будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.3 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Згідно з п. 1.6 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору: за стандартною ставкою 10990,00 грн, за заниженою ставкою 7021,00 грн.

Відповідно до п.2.1 Договору кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.

Відповідно до п. 3.1 Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації/автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно з п. 3.3. Договору розмір процентної ставки, встановленої в п.1.4 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку.

Згідно Паспорту споживчого кредиту ТОВ«ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало відповідачу кредит у сумі 7000,00 грн, дата надання кредиту: 13.06.2021; строк кредиту: 30 днів; валюта кредиту: UAH; цільове призначення - на споживчі потреби; стандартна процентна ставка 1,90 %.

Вказаний Договір було укладено між сторонами в електронній формі. Кредитний договір відповідачем підписаний електронним підписом із застосуванням одноразового ідентифікатора: А 356, що також підтверджується довідкою ТОВ«ЛІНЕУРА УКРАЇНА» про ідентифікацію.

Відповідно до наданого ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» підтвердження за № 31015-0403 від 04.03.2024 судом встановлено, що відповідно до укладеного між ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» договором на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019, ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» здійснило грошовий переказ 13.06.2021 15:53:10 на суму 7000,00 грн, маска картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 93518028, призначення платежу: Зарахування 7000 грн на карту № НОМЕР_1 .

При цьому відповідач, отримавши кредитні кошти, не скористався своїм правом, передбаченим п. 6.3.2 Договору, протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин та не повернув отримані грошові кошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно Закону України «Про електронну комерцію», на правовідносини стосовно кредитного договору №00-7582597 від 15.04.2023 року поширюється дія цього закону.

Частина 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За таких обставин суд вважає, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення договору № 2022737 від 13.06.2021 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Крім того, наданими доказами підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 7000,00 грн, а відтак і факт укладення кредитного договору.

Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтями 610, 629 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням вимог, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною статті 634 ЦК України, передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором та здійснив нарахування відсотків за користування кредитними коштами у межах строку дії кредитного договору, розрахунок яких було здійснено на підставі боргу по тілу кредиту, що підтверджується наданим до суду розрахунком, який не спростований відповідачем, як і не спростовано відсутність його волевиявлення на погодження вказаної процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту.

24.12.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено Договір факторингу № 02-24122001 на підставі якого до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за кошти перейшло право вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 2022737 від 13.06.2021.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021 сума заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2022737 від 13.06.2021 становить 22890,00 грн, з них: залишок по тілу кредиту 7000,00 грн; залишок по відсотках 15890,00 грн.

Судом також встановлено, що ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про виконання зобов`язань за кредитним договором за вих. №б н від 13.01.2025, якою його було повідомлено про розмір заборгованості по Кредитному договору перед ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на дату відступлення та строк її погашення.

Відповідно до п. 1 ч. ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .

Згідно з випискою з особового рахунка за Кредитним договором № 2022737 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за кредитним договором №2022737 від 13.06.2021 станом на 10.01.2025 (включно) складає 22890,00 грн (прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 7000,00 грн., прострочена заборгованість за процентами становить 15890,00 гривень). Станом на дату 10.01.2025 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» повідомляє, що заборгованість за кредитним Договором № 2022737 від 13.06.2021 не погашена. Нарахування відсотків, пені, штрафів ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» не здійснювало.

При цьому, судом було встановлено, що умовами договору №2022737 від 13.06.2021 року передбачений порядок продовження строку його дії за ініціативою клієнта (пролонгація), а також порядок автопролонгації строку кредиту.

Розділом 4.1 Договору визначено порядок продовження строку кредиту за ініціативою Клієнта (пролонгація).

Згідно п. 4.1.1 Договору у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі у встановлений термін Клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення Додаткової угоди до Договору.

Розділом 4.1 Договору визначено порядок автопролонгації строку кредиту (далі - автопролонгація.

В пункті 4.2.1 Договору сторони домовилися, що у випадку, якщо у клієнта на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації) наявна заборгованість за кредитом та клієнт не продовжив строк кредиту відповідно до п. 4.1.1.-4.1.6 договору, за цим договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту.

Клієнт, підписуючи цей договір, дає згоду на його авто пролонгацію продовження дії договору та строку користування кредитом з закінчення строку кредиту або продовженого строку кредиту (п. 1.3., п. 4.1.5. договору) ще на 15 календарних днів (п. 4.2.2).

Відповідно до п. 4.2.5 Договору загальна кількість автопролонгацій за цим договором обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних днів.

Тобто Договором визначено 2 окремі порядки продовження строку його дії: пролонгація та автопролонгація.

Доказів здійснення пролонгації (додаткової угоди) позивачем не надано.

П. 4.2.1 Договору визначено порядок його автопролонгації після закінчення строку кредиту (згідно п. 1.3 30 днів), або після пролонгації (доказів не надано).

Незважаючи на зазначення в п. 4.2.5 Договору загальної кількості автопролонгацій, договір не містить порядку вчинення повторної автопролонгації (автопролонгації після автопролонгації).

В той же час відповідач дав згоду на автопролонгацію кредиту на 15 календарних днів (п.4.2.2). Така згода надана «з закінчення строку кредиту або продовженого строку кредиту (п. 1.3., п. 4.1.5. договору». В той же час договір не містить згоди клієнта на повторну автопролонгацію кредиту (з закінчення будь-якого визначеного в розділі 4.2. строку).

Враховуючи те, що договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2022737 від 13.06.2021 укладено на 30 днів, в матеріалах справи відсутні докази продовження строку дії договору, відповідач дав згоду на автопролонгацію на 15 днів, суд приходить до висновку про те, що строк дії договору становив 45 календарних днів, відтак саме за 45 днів кредитодавець був наділений правом нараховувати проценти за користування кредитними коштами за цим договором.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється виключно в межах строку кредиту, що передбачено, окрім ст.1048 ЦК України, і самим Договором.

Отже, заборгованість по відсоткам за умовами вказаного договору становить 5985 гривень (7000х0,019х45), яка разом з простроченою сумою кредиту 7000 грн підлягає стягненню з відповідача.

Прострочена заборгованість по відсоткам у сумі 9905,00 грн (15890 грн -5985 грн) не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено пролонгацію або ж наявність підстав для автопролонгації вищевказаного договору, що давало б можливість продовження нарахування відсотків за користування кредитом на суми, зазначені у розрахунку.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 12985,00 грн

У відповідності до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесенні останнім судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (56,73 %) у розмірі 1374,17 грн.

Також представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 10500,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком С.В. 29.12.2023 був укладений Договір про надання правової допомоги. Строк дії вказаного договору було продовжено на підставі підписаної сторонами Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 від 27.12.2024. Також на підтвердження надання правової допомоги представником позивача надано суду: копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю серії КС №8096/10 від 18.07.2019; копію довіреності від 30.12.2024; копію акту про отримання правової допомоги від 13.05.2025 на суму 10500,00 грн.; копію розрахунку №13.05.2025-21 від 13.05.2025 та копію платіжної інструкції № 3 8341 від 13.05.2025 на підтвердження сплати позивачем коштів за правничу допомогу згідно Договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 в сумі 10500,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, суд враховує, що у разі недотримання вимог частини ч.4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Однак, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

У той же час, під час розгляду справи про неспівмірність розміру витрат позивача на правову допомогу та клопотання про їх зменшення відповідачем не заявлялося.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що судові витрати, понесені позивачем на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (56,73 %) у розмірі 5956,42 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 207, 509, 510, 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610-612, 626, 628, 629, 634, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76-83, 89, 137, 141, ч.2 ст. 247, ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, ч.4 ст. 287, ч.2 ст. 288, ст.ст. 289, 352, 354, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, код за ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором №2022737 від 13.06.2021 у розмірі 12985,00 грн (дванадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень 00 копійок), яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 7000,00 грн, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 5985,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, код за ЄДРПОУ 42228158) судовий збір у розмірі 1374,17 грн (одна тисяча триста сімдесят чотири гривні сімнадцять копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 5956,42 грн (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень сорок дві копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Унгурян

Повний текст судового рішення складено 17.03.2026 року.