Вирок від 16 березня 2026 р. у справі №713/189/26 — Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/189/26

Провадження №1-кп/713/76/26

Вирок

Іменем України

17.03.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого-судді: ОСОБА_1 , за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , заахисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Вижниця обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025080100006224 від 08.09.2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянство України, з освітою неповною загальною середньою, не одруженого, не працюючого, військовослужбовця,, раніше судимого,

17.08.1999 року Вижницьким районним судом по ст. 140 ч.2, 45 КК України (в редакції 1960 р.) у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України звільнений від відбування покарання з двохрічним іспитовим терміном покарання;

21.08.2001 року Вижницьким районним судом по ст. 140 ч.2, 43 КК України (в редакції 1960 р.) у виді 3 років та 6 місяців позбавлення волі;

31.07.2008 року Вижницьким районним судом по ст. 185 ч.3, 309 ч.1, 70,71 КК України у виді 3 років та 8 місяців позбавлення волі;

10.11.2011 року Вижницьким районним судом по ст. 185 ч.2, 395, 70 КК України у виді 3 років позбавлення волі, звільнений за ухвалою Казанівського районного суду Миколаївської області від 24.06.2014 року на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 року »;

10.12.2014 року Вижницьким районним судом Чернівецької області за ст.185 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень,

02.10.2015 року Вижницьким районним судом Чернівецької області за ст.185 ч.3 КК України по покарання у виді трьох років позбавлення волі , на підставі ст.75 КК України звільненого з іспитовим строком на 1 рік,-

22.12.2018 року Вижницьким районним судом Чернівецької області за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень, 22.02.2019 року знято з обліку у зв`язку зі сплатою штрафу,

16.06.2020 року Вижницьким районним судом Чернівецької області за ст.185 ч.2 КК України до покарання у виді 4 місяців арешту.

18.08.2022 року Вижницьким районним судом Чернівецької області за ст.185 ч.4, 69 КК до покарання у виді 2 років позбавлення волі. 12.06.2024 року звільнений по відбуттю покарання .

23.01.2026 року Вижницьким районним судом Чернівецької області за ст. 263 ч.1 КК до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.407 ч.5 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_5 11.10.2024 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу під час мобілізації, наказом командира військової частини НОМЕР_2 за №310 від 02.11.2024 призначено на посаду стрільця 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 .

Далі, наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 28.07.2025 № 139-РС солдата ОСОБА_5 , призначено на посаду стрільця 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 5 стрілецької роти НОМЕР_4 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_3 .

Надалі, наказом командира військової частини НОМЕР_3 (стройовій частині) за №222 від 31.07.2025 солдата ОСОБА_5 , перебуваючого на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 5 стрілецької роти НОМЕР_4 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_3 було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та поставлено на всі види забезпечення як такого, що з 31.07.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до положень п. 9 ст. 1, п. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу під час мобілізації, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.

Відтак, з моменту прийняття на військову службу за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_5 у військову частину НОМЕР_3 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку - проходження військової служби.

Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують кожного громадянина України захищати Вітчизну, суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України.

Будучи військовослужбовцем, солдат за мобілізацією ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 17, 30, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Статті 129, 130, 131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

24 лютого 2022 року Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та діє на даний час.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення під час дії воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_5 діючи у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір тимчасово ухилитися від несення обов`язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування військової частини НОМЕР_3 , 15.08.2025 о 06.00 год. самовільно залишив місце тимчасового пункту дислокації 5 стрілецької роти НОМЕР_4 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_3 , що за адресою: АДРЕСА_3 та вибув до місця свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де проводив службовий час на власний розсуд, не пов`язаний з проходженням військової служби, до 28.11.2025.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , вину визнав, щиро розкаявся. При цьому посилався на обставини вказані в обвинувальному акті. Вказував, що був призваний по мобілізації . В шостій годині ранку це було у серпні 2025 р. пішов з позиції під Покровськом . 12-13 годині пішов в СЗЧ, дислокація військової частини Гуляйполе. Приїхав у м. Вижниця о 08.00 год. наступного дня. У дорозі був десять годин. Причиною СЗЧ було те, що не відпускали додому у відпустку. Просив суворо не карати.

Покази обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вчинений обвинуваченим ОСОБА_5 , кримінальне правопорушення слід кваліфікувати: за ст. 407 ч.5 КК України, тобто у самовільне залишення військовослужбовцем місця служби, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

За правилами ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною , що обтяжує покарання є рецидив кримінальних правопорушень (злочинів) .

При обранні ОСОБА_5 покарання, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який згідно ст.12 КК України віднесений до категорії тяжких, те що він визнав повністю свою вину, щиро розкаявся в скоєному, по місцю проживання характеризується посередньо, в ході судового засідання дав правдиві та визнавальні показання, які узгоджуються між собою та доказами, активно сприяв встановленню об`єктивної істини по справі, на «Д» обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Крім того, судом встановлено, що вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 23.01.2026. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Згідно правового висновку Об`єднаної палати ККС ВС від 01 червня 2020 року у справі №766/39/17 пр. № 51-8867кмо18 при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили:

а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів);

б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).

Оскільки ОСОБА_5 засуджується за кримінальне правопорушення , вчинене до постановлення вироку Вижницького районного суду Чернівецької області від 23.01.2026,

покарання слід призначити за правилами ч. 4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначення покарань.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 необхідно рахувати з моменту застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме з 28.11.2025 року.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.12, 70, 72, 407 ч.5 КК України. ст.ст. 328, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ: :

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти ) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання з вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 23.01.2026 року остаточно призначити 5 (п`яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 необхідно рахувати з моменту застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме з 28.11.2025 року.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_7