Рішення від 05 березня 2026 р. у справі №636/5419/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/5419/25 Провадження № 2-а/636/13/26

Дата

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючої судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чугуєві адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №7/3214 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 10.03.2025 року,

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2025 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № 7/3214 від 10.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп. Також позивач просить стягнути на свою користь з відповідача судовий збір у розмірі сплаченої суми 1211,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14000,00 грн. Позов обґрунтовано тим, що 14.06.2025 року було заблоковані всі його карткові рахунки. При виявленні причини блокування рахунків останньому стало відомо що відносно нього винесено Постанову № 7/3214 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 10 березня 2025 року. Постановою № 7/3214 від 10.03.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у якій зазначено, що 10.01.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 поштовим зв`язком АТ «Укрпошта» була направлена повістка № 1855362 за місцем моєї реєстрації (проживання) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 26.01.2024 о 14:00 год. Для уточнення даних. Особова справа ОСОБА_1 знаходиться у ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ніякого відношення до ІНФОРМАЦІЯ_2 він не має. Від ІНФОРМАЦІЯ_2 він не отримував повідомлень щодо необхідності з`явитись за викликом 26.01.2025 на 14 год 00 хв, оскільки повідомлення про повістку від Укрпошти йому не надходило, її працівники ніяким чином не сповіщали про наявність повісток, та необхідність прийти в поштове відділення. У зв`язку з чим ОСОБА_1 , не міг отримати вказану повістку та бути присутнім.

За таких обставин, позивач вважає, що недодержано процедури винесення оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, яка передбачена Законом, належних і допустимих доказів, які б свідчили про скоєння ним будь-якого адміністративного правопорушення, вважає, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 02.07.2025 року відкрито провадження у цій адміністративній справі, розгляд якої визначено проводити у порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник, заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що 06.03.2025 працівниками Чугуївського РУП ГУНПІ в Харківській області, у зв`язку з перебуванням у розшуку за порушення правил військового, обліку, було доставлено громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до ІНФОРМАЦІЯ_5 . В ході проведення перевірки було перевірено виконання ним правил військового обліку, а саме: обов`язку з`явитись за викликом до ТЦК та СП, у строк та місце зазначені в повістці. В результаті перевірки за інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку рядового, сержантського і старшинського складу запасу. В розділі статус ОСОБА_1 , згідно даних з реєстру, зроблено запис: перебуває в розшуку від 05.02.2025, у зв`язку з неприбуттям за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені у повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Відповідно до вищевказаної інформації, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , перебуває у розшуку в зв`язку з неприбуттям за викликом до ТЦК та СПІ у строк та місце зазначені у повістці. 10.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовозобов`язаному ОСОБА_1 , поштовим зв`язком АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням з описом, була направлена електронна повістка № 1855362 за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1 , про необхідність прибуття за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 об 14.00 год. 26.01.2025 для уточнення даних. 23.01.2025 вищезазначена електронна повістка № 1855362 була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з відсутністю громадянина ОСОБА_1 за вказаною адресою. Таким чином, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщений про необхідність прибуття за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на 26.01.2025 об 14.00 год.. у вказаний час та місце, зазначені у повістці, до ІНФОРМАЦІЯ_6 не з`явився. про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП Позивачу було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться по суті о 09 год. 00 хв. 10.03.2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить його підпис. 10.03.2025 ОСОБА_1 на розгляд справи не прибув, про причини неприбуття на розгляд справи не повідомив. Отже, Позивач будучи ознайомленим та завчасно повідомлений з датою та часом розгляду справи по суті, мав можливість скористатись правовою допомогою, але цього не зробив .

Позивач не скористався своїм правом надати відповідь на відзив.

У судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити та проводити розгляд справи за його відсутності.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив розглянути справу за наявними матеріалами, зокрема, враховуючи заперечення, зазначені у письмових поясненнях.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши надані доказів їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні правовідносини.

Як вбачається з копії протоколу №7/3059 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 06.03.2025 року в ньому зазначено суть правопорушення, а саме: 06.03.2025 по прибуттю гр. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , було перевірено виконання ним правил військового обліку., а саме: обов`язку з`явитись за викликом до ТЦК та СП, у строк та місце визначені в повістці. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 поштовим зв`язком АТ «Укрпошта» була направлена повістка за місцем його реєстрації, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. Вищезазначена повістка була повернута у зв`язку з відсутністю військовозобов`язаного за вказаною адресою. В цьому адміністративному протоколі також зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено ст. 63 Конституції України, його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 09:00 год. 10 березня 2025 р. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_2 . В протоколі містяться підписи ОСОБА_1 , який не надав будь-яких пояснень і зауважень щодо змісту протоколу. До протоколу додані: витяг з ІКС «Оберіг» на 1арк., копія паспорта, інд. коду.

З вказаного слідує, що позивач був обізнаний з його правами та про дату, час і місце розгляду справи, клопотань про перенесення розгляду справи та/або залучення захисника не заявляв, у зв`язку з чим в уповноваженої особи позивача не було перешкод розглянути справу 10.03.2025 р. та, за наявності підстав, винести постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно копії постанови №7/3059 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 10.03.2025 року, винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 , за вчинення правопорушення, викладене у протоколі №7/3059 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 10.03.2025 р., на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000 грн.

Згідно даних військово - облікового документу "Резерв+" від 13.06.2025, адреса проживання ОСОБА_1 – АДРЕСА_3 . Дата уточнення даних 02.05.2025.

Як вбачається з копії військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , останній відповідно до абзацу другого частини першої статті 18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» був зарахований до запасу Збройних Сил України.

У зазначеному військовому квитку міститься запис про те, що ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби за ІІ групою придатності, із визначенням строку повторного медичного огляду до 06.03.2026 року, що свідчить про проходження ним військово-лікарської комісії та встановлення відповідного стану придатності.

Крім того, у військовому квитку наявні відомості про те, що 07.03.2025 року ОСОБА_1 був взятий на військовий облік військовозобов`язаних, а також того ж дня — 07.03.2025 року — знятий з військового обліку першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджує здійснення відповідних облікових дій уповноваженим органом.

Також з матеріалів військового квитка вбачається, що 29.04.2025 року ОСОБА_1 прийняв військову присягу у військовій частині НОМЕР_2 , чим набув статусу військовослужбовця та розпочав проходження військової служби в установленому законом порядку.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають громадяни, які були зняті, звільнені, але не виключені з військового обліку.

Відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.12.2022 № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Позивач ОСОБА_1 був саме знятий (а не виключений) з військового обліку, оскільки згідно довідки виданої в/ч НОМЕР_3 від 06.06.2025 № 5100/1/15/3472 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_3 .

Як зазначає представник відповідача згідно даних реєстру «Оберіг» та облікової картки на військовозобов`язаного ОСОБА_1 , яка додана відповідачем до відзиву на позовну заяву, позивач перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 . В графі «вид обліку» зроблено запис: «Рядовий, сержантський і старшинський склад запасу». У графі «звання» зроблений запис: «солдат». Ідентифікатор військовозобов`язаного: 190420211455271100012. В графі «картотека обліку» зроблено запис: « Картотека знятих з військового обліку». В графі «підкартотека обліку» зроблено запис: «Підлягають призову на військову службу під час мобілізації». В графі - ВОС зроблено запис: «(788) Продовольче забезпечення». В графі - код ВОС зроблено запис: «(569) Кухар», яких не визначені особливі вимоги щодо проходження військової служби». В графі - група обліку зроблено запис: «(А) Всі види Збройних Сил України, родів військ і служб, для яких не визначені особливі вимоги щодо проходження військової служби». Дата введення інформації про особу в систему: 19.04.2021. В графі - звірка контактних даних, запис відсутній. В графі - звірка даних при особистій явці, зроблено запис: 25.02.2003. В графі - звірка даних ОМС: 15.06.2020. В графі - звірка даних підприємствами та ВНЗ: запис відсутній.

Тобто, відповідно до вищевказаної інформації, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , перебуває у розшуку в зв`язку з неприбуттям за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені у повістці.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинених в особливий період, у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", Закон України "Про оборону України", " Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон 3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Абзацом 5 частини 1 статті 1 Закону 3543-ХІІ передбачено, що особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Також відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Даним Указом постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

В свою чергу, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідними Законами вносились зміни до даних Указів, на підставі яких продовжено дію воєнного стану та загальну мобілізацію.

Таким чином, з 24 лютого 2022 року в Україні триває особливий період.

В силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини восьмої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Кабінетом Міністрів України затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення). Відповідно до пункту 1 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до пунктів 9-11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМ України від 23.02.2022 № 154, завданнями/функціями Центрів, серед іншого, є: ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлення та видача військово-облікових документів призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладання адміністративних стягнень відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

В свою чергу, згідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Згідно до статті 235 КУпАП від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Вручення повісток, їх отримання та обов`язок з`явитися за отриманою повісткою регулюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022р. № 1487, Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024р. № 560.

Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни, серед іншого, зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до пункту 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядку), поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Пункт 24 Порядку передбачає, що у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

В свою чергу, згідно пункту 3 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядку), призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсування або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, а саме — 10.03.2025 року о 09 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується його особистим підписом у протоколі.

Виходячи з вищезазначених положень законодавства, позивач був зобов`язаний прибути за цим викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте у визначений час він не з`явився, про наявність поважних причин неявки ОСОБА_1 не повідомляв, доказів на підтвердження іншого матеріали справи не містять.

Тому, на думку суду, своїми діями та в подальшому й бездіяльністю ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.п. 23, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Інші доводи, викладені у позовній заяві, висновків суду щодо наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не спростовують.

При цьому Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Зважаючи на викладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення №7/3214 від 10.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, складена повноважною особою, за своєю формою та змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому, приймаючи вказану постанову, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення пред`явленого адміністративного позову.

При винесенні судового рішення, у відповідністю з ст. 143 КАС України, суд також вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

За визначенням ч. 1ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Виходячи з того, що у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, а тому судові витрати, слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 2, 77, 79, 139, 159, 241-246, 250, 255, 268, 286, 293, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №7/3214 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 10.03.2025 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду до Другого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений також в разі його пропуску з інших поважних причин.

Суддя І.В. Карімов