Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №636/7570/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/7570/25 Провадження № 2/636/859/26

Дата

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Цикл Фінанс» в особі представника Кеню Дениса Васильовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року ТОВ «Цикл Фінанс» в особі представника Кеню Д.В. звернулось до суду з позовною заявою, сформованою в підсистемі «Електронний суд», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.03.2019 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (далі АТ «Банк Кредит Дніпро») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22036000118844, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» (далі –УДБО), розміщений на офіційному веб-сайті Банку: https://creditdnepr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей Кредитний договір, що разом становлять єдиний Кредитний договір, відповідно до умов якого Банк зобов`язується надати Клієнту грошові кошти (далі – Кредит) у тимчасове платне користування, а Клієнт зобов`язується повернути наданий Кредит, сплатити плату за Кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому Договором. Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з Рахунку, платежі з Рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком Клієнта, що відкритий в Банку (далі – Рахунок). Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу ( картки). Відповідачкою не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин – ст. 526 та ст. 527 Цивільного кодексу України.

15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено Договір факторингу №15/12/21, за умовами якого відступлено право вимоги за кредитним договором № 22036000118844 від 29.03.2019 на користь ТОВ «Цикл Фінанс», а відповідно ТОВ «Цикл Фінанс» набуто право вимоги до відповідачки. Згідно договору факторингу №15/12/21 від 15.12.2021 сума боргу відповідачки перед позивачем на дату звернення до суду з позовом становить 12179,40 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту – 8043,57 грн., заборгованість по відсотках – 683,36 грн., заборгованість по комісії – 3120,92 грн, інфляційні витрати – 284,61 грн., 3% річних – 46,94 грн.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 16.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, судовий розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторони у судове засідання не з`явились.

У позовній заяві, представник позивача Кеню Д.В. просив провести розгляд справи за відсутністю представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позов, в якому зазначила, що позовні вимоги не визнає. Комісія за кредитним договором нарахована всупереч законодавству України, а тому дана умова договору є нікчемною, відповідно вимога щодо сплати комісії не підлягає задоволенню. Також відповідачка не погоджується з сумою яку позивач вказав в своєму позові в частині заборгованості по відсотках, оскільки ця вимога не містить відомостей про розмір процентної ставки, залишку основного боргу, з якого здійснювалось нарахування, формули або способу обчислення сум відсотків. В стягненні з неї витрат на професійну правничу допомогу також просила відмовити. До судового засідання відповідачка не з`явилась, причини своєї неявки не повідомила.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 23.09.2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22036000118844. Згідно підпункту 1.1 пункту 1 вказаного договору банк надає клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним договором у повному обсязі. Згідно підпункту 1.2 пункту 1 вказаного договору, сума кредиту 8106,30 гривень, строк кредитування 60 місяців, цільове призначення: на споживчі потреби, щомісячна комісія за обслуговування кредиту 3,5 % від суми кредиту, процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 0,001 % річних, на прострочену заборгованість - 56 % річних. Згідно підпункту 2.1. пункту 2 кредитного договору платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, та щомісячні комісії за обслуговування кредиту здійснюються у вигляді щомісячних ануїтентних (рівномірних) платежів. У п. 4 кредитного договору Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором, комісія за розрахунково касове обслуговування визначена у розмірі 283,72 грн. щомісяця. Також між ПРАТ «Страхова компанія «Уніка життя» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування життя клієнтів № ВР-22036000118844 від 29.03.2019, за яким АТ «Банк Кредит Дніпро» в дату видачі кредиту доручено здійснити перерахування з рахунку клієнта на користь страховика ПРАТ «Страхова компанія «Уніка життя» суму страхового платежу у розмірі 1568,96 грн за весь період страхування. Вказані умови договору також зазначені і в Паспорті споживчого кредиту, підписаного ОСОБА_1 .

Відповідачка належним чином зобов`язання щодо повернення тіла кредиту, сплати процентів та комісії не виконувала, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість, яка згідно з розрахунком позивача складає 12179,40 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту – 8043,57 грн., заборгованість по відсотках – 683,36 грн., заборгованість по комісії – 3120,92 грн, інфляційні витрати – 284,61 грн., 3% річних – 46,94 грн.

Після укладення договору факторингу №15/12/21 від 15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» до останнього як нового кредитора у кредитному зобов`язанні перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 .

Факт укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 коштів за цим договором підтверджується наданою випискою по особовому рахунку за період з 29.03.2019 по 14.12.2021. Відповідачкою не подано заперечень щодо чинності зазначеного вище договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, як нового кредитора.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1, 2, 4 статті 201 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно частини 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до приписів статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Формою правочину є усна, або письмова, специфічним видом якої є електронна форма правочину. При цьому необхідною умовою для дотримання письмової, в тому числі й електронної форми правочину, є наявність підпису сторін.

Згідно частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини 2 статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Згідно частини 1 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно приписів ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Факт укладення між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» договору факторингу №15/12/21 від 15.12.2021 року підтверджений як копією цього договору факторингу, витягом з акту прийому-передачі реєстру боржників, які підписані та завірені печатками цих товариств .

Визначаючи розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем суд, проаналізувавши умови кредитного договору, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також суд враховує що 3% річних та інфляційні витрати нараховувались позивачем виключно до 23 лютого 2022 року, що не суперечить приписам п.18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України, де зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 284,61 грн. збитків від інфляції за період з 15 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року та 3% річних за цей же період в розмірі 46,94 грн., а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Крім того, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення заборгованості з комісії за договором №22036000118844 від 29.03.2019 з огляду на наступне.

У п. 4 кредитного договору Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором, комісія за розрахунково касове обслуговування визначена у розмірі 283,72 грн. щомісяця. Згідно п. 4 Паспорту споживчого кредиту до договору: щомісячна комісія за обслуговування кредиту становить 3,5 % від суми кредиту. При цьому, не деталізований конкретний зміст і перелік послуг, за які нараховується комісія.

Також при нарахуванні комісії за договором №22036000118844 від 29.03.2019 року ні в кредитному договорі, ні в УДБО не зазначений зміст і перелік послуг, за які нараховується комісія.

Згідно правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються споживачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням викладеного, суд вважає, що кредитний договір №22036000118844 від 29.03.2019 року в частині нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемним в силу закону, тому не породжує правових наслідків.

Відтак, нарахована заборгованість зі сплати комісії за кредитним договором не могла бути відступлена позивачу як новому кредитору за договором факторингу №15/12/21 від 15.12.2021. У зв`язку з чим не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення заборгованості з комісії за обслуговування кредитної заборгованості за кредитним договором № 22036000118844 від 29.03.2019 року в сумі 3120,92 грн.

Таким чином, суд вважає, що загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №22036000118844 від 29.03.2019 року складає 9058,48 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту – 8043,57 грн., заборгованість по відсотках – 683,36 грн., інфляційні витрати – 284,61 грн., 3% річних – 46,94 грн.

Щодо вимог позивачки про стягнення понесених у справі судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню суд, відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача та користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі, пропорційній розміру задоволених позовних вимог, а саме 1801,67 грн. (2422,40 х 9058,48: 12179,40=1801,67).

Щодо стягнення витрат на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги в розмірі 3000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Позивач на підтвердження витрат на правову допомогу надав: копію договору № 43453613/1 про надання правової допомоги від 02.01.2025, укладений між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Кеню Денисом Васильовичем, згідно з яким сторони погодили, що загальна вартість послуг адвоката встановлюється згідно тарифної сітки, вказаної в п.4.8 договору відповідно до виду послуги; додаткова угода №22036000118844 від 02.01.2025 року до цього договору; копію посвідчення адвоката України на ім`я Кеню Д.В. про право на заняття адвокатською діяльністю; детальний опис робіт, наданих послуг, виконаних адвокатом Кеню Д.В. від 02.01.2025, згідно з яким загальна вартість наданих юридичних послуг становить 3000,00 грн. та включає в себе найменування послуг: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та наданих правових рекомендацій по захисту інтересів ТОВ «Цикл Фінанс» на суму 500,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості в сумі 2000 грн. формування додатків до позовної заяви в сумі 500,00 грн.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палати Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 вказала, що «при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VIяк «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору... Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу».

Також у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару інша сторона може доводити не співмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на не співмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц , у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Суд оцінюючи надані адвокатом послуги, зазначені в Детальному описі робіт та наданих послуг від 02.012025 року, враховує, що правовий аналіз наявних документів та формування додатків до позовної заяви є складовими частинами роботи по підготовці позовної заяви, тому приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, не є співмірним, зокрема, із складністю та категорією даної справи, її значенням для сторін, обсягом наданих послуг адвокатом. У зв`язку із чим суд, виходячи з критерію розумності розміру витрат на правничу професійну допомогу та конкретних обставин справи, а також пропорційності розміру задоволених позовних вимог, вважає достатнім стягнення з відповідача на користь позивача зазначених витрат в сумі 2000 грн.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 178, 133, 137, 141, 223, 263, 265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» в особі представника Кеню Дениса Васильовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 22036000118844 від 29.03.2019 року в сумі 9058 (дев`ять тисяч п`ятдесят вісім) грн. 48 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту – 8043,57 грн., заборгованість по відсотках – 683,36 грн., інфляційні витрати – 284,61 грн., 3% річних – 46,94 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1801 (одна тисяча вісімсот один) грн. 67 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Карімов