Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: медико-соціальної експертизи
Дата: 15 березня 2026 р.
Справа: №380/18476/25
Суддя: Обрізко Ігор Михайлович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/18476/25 пров. № А/857/55504/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року, прийняте суддею Коморним О.І. у м. Львові, у справі №380/18476/25 за позовом ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (надалі також – позивач) звернувся з позовом до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі також – ЦОФСО, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення експертної команди ЦОФСО від 29.05.2025 за № ЦО-16895, прийнятого за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 позов задоволено.
Суд виходив з того, що оскаржене рішення відповідача прийняте із чисельними порушеннями законодавчо встановленої процедури, що має суттєве значення для можливості прийняття відповідачем законного та обґрунтованого рішення.
Зміст обґрунтування рішення про скасування попереднього рішення МСЕК від 05.12.2023 (довідка серії 12ААГ № 601446) є вкрай неконкретним, не містить жодного аналізу медичних документів позивача, посилань на норми чинних критеріїв встановлення інвалідності та суперечить приписам Порядку № 1338. Таке обґрунтування не дає можливості встановити, які саме документи досліджувались відповідачем під час прийняття такого рішення, та чому саме вони, на думку останнього, не давали підстав для встановлення групи інвалідності, на відміну від висновків фахової комісії медико-соціально-експертної комісії (надалі також – МСЕК).
Крім того, у рішенні (виходячи з його витягу та доводів позивача, які відповідач не спростував, не подавши відзив та не виконавши ухвали суду) відсутні будь-які дані щодо проведених нових обстежень, здійснення аналізів чи медичних досліджень стосовно позивача, що підтверджує факт заочного прийняття рішення без проведення повного медичного обстеження, встановленого пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 (далі як і вище Порядок №1338).
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» подала апеляційну скаргу. Вважає, що вказане судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що до відповідача надійшли листи Міністерства охорони здоров`я України, якими доручено Центральній медико-соціальній експертній комісії Міністерства охорони здоров`я України на виконання запитів Служби безпеки України від 04.11.2024 № 14/1-6971 та Державного бюро розслідувань від 06.11.2024 № 10-2-02-01-27449 здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках до запитів осіб та у разі необхідності провести переогляд шляхом — проведення медико-соціальної експертизи стосовно таких осіб і прийняти відповідні рішення. Серед інших медико-експертних справ до відповідача була передана й справа ОСОБА_1 .
Вказує, що у разі надходження постанов від Державного бюро розслідувань, уповноважений орган у сфері медико-соціальної експертизи, яким є відповідач з 01.01.2025 відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 за № 2022, зобов`язаний забезпечити перевірку законності та обґрунтованості прийнятого рішення МСЕК та, за потреби, здійснити його перегляд.
Вважає, що експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи законно та в межах повноважень визначених чинним законодавством був проведений ретельний аналіз документів медико-експертної справи позивача на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення йому у 2023 ІІІ групи інвалідності, загальне захворювання, строком на 1 рік.
Крім цього звертає увагу на те, що експертна команда мала повне законодавчо обґрунтоване право для скасування рішення МСЕК.
Відтак, вважає, що відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність та обґрунтованість оспорюваного позивачем рішення та дотримання процедури його прийняття, а також на протиправність рішення суду першої інстанції.
Просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд у повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Личаківської міжрайонної медико-соціально-експертної комісії від 05.12.2023, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААГ № 601446, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності (загальне захворювання) строком до 05.12.2024.
Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві листом від 12.12.2024 № 2600-0311-8/237519 повідомило позивача, що у зв`язку із закінченням терміну інвалідності (05.12.2024) виплату пенсії по інвалідності припинено з 06.12.2024.
29.05.2025 експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) відповідача прийнято рішення № ЦО-16895.
Відповідно до долученого позивачем Витягу з рішення експертної команди від 29.05.2025 № ЦО-16895, у розділі «Обґрунтування рішення» зазначено: «Надана медико-експертна документація не дає підстав для встановлення групи інвалідності». У розділі «Рішення» вказано: «Не встановлено групу інвалідності».
Позивач звертався до відповідача із заявою від 19.07.2025, а його представник, адвокат Перунов В.В., звертався з адвокатським запитом від 21.07.2025 з вимогою надати копії витягу та повного рішення.
У відповідях № 2862/01-19 від 12.08.2025 та № 3561/01-19 відповідач підтвердив факт прийняття рішення від 29.05.2025 та зазначив, що витяг надіслано позивачу 27.06.2025, однак копій оскаржуваного рішення та доказів його відправки позивачу не надав.
Позивач вважаючи рішення відповідача від 29.05.2025 № ЦО-16895 протиправним, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону №875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На підставі частини другої статті 6 Закону №875-ХІІ особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2015 №2961-IV (далі - Закон №2961-IV).
За визначенням, наведеним в абзаці 4 частини першої статті 1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Передумовою виникнення спірних правовідносин стало введення Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024 в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі - Рішення РНБО), яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
Підпунктом «б» пункту 2 Рішення РНБО делеговано Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочі групи із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.
Вказане рішення ухвалене в умовах воєнного стану України з метою захисту національної безпеки.
На виконання Рішення РНБО Кабінет Міністрів України прийняв постанови «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу» від 25.10.2024 №1207 та « Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 №1317» від 08.11.2024 №1276, якими вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 за №1317.
Законом України від 19.12.2024 № 4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (надалі також - Закон № 4170-ІХ) внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.
Згідно з абзацом першим пункту 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2025 (окрім деяких пунктів).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-IX установлено, що:
- особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності;
- документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є:
1) видані до 31 грудня 2024 органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;
2) витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;
3) рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених Законами України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування;
4) особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності);
На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 розділу ІІ Закону № 4170-ІХ установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31 грудня 2024.
З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
15.11.2024 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (надалі як і раніше - Постанова №1338), якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.
Відповідно до абзаців 7, 8, 10 пункту 3 Постанови №1338 перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
Особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду.
Відтак, суд першої інстанції правильно виснував, що особам, яким встановлено інвалідність органами МСЕК, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України на встановлений строк інвалідності. Рішення прийняті МСЕК є законними і чинними та прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій. Особи, яким інвалідність встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням або за рішенням суду.
Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 (надалі також - Порядок №1338).
Пунктом 10 Порядку №1338 визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності Постановою №1338, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.
Суд зазначає, що рішення Личаківської міжрайонної медико-соціально-експертної комісії від 05.12.2023 (довідка серії 12ААГ № 601446) про встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності прийнято 05.12.2023, тобто до вступу в дію Постанови №1338, а тому, перевірка обґрунтованості вказаного рішення проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи (далі як і раніше – ЦОФСО) в порядку, встановленому Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338.
Відповідно до підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, ЦОФСО, крім іншого, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
Пункт 48 Порядку №1338 проведення оцінювання повсякденного функціонування особи передбачає, що повторне оцінювання осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлена без зазначення строку проведення повторного оцінювання, проводиться раніше зазначеного строку за направленням, сформованим лікарем на підставі звернення такої особи з інвалідністю або її уповноваженого представника, у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності або за рішенням суду.
Згідно із п.51 вказаного Порядку ЦОФСО проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;
- за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);
- за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.
До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об`єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.
Робоча група з моніторингу:
- здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону;
- формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.
Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.
Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання ЦОФСО приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Здійснивши системний аналіз наведених вище положень Порядку №1338 можна зробити висновок, що у межах спеціальної компетенції відповідач має право проводити перевірку обґрунтованості рішень МСЕК стосовно відповідної особи не лише за її ініціативою або у разі настання встановленого строку, а й за наявності чітко визначених підстав, що випливають з його контрольно-моніторингових функцій.
Такими підставами можуть бути, зокрема, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді; за запитом робочої групи з моніторингу; за результатами внутрішнього моніторингу, здійснення якого забезпечується безпосередньо ЦОФСО.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 25.09.2018 у справі №804/800/16 та від 26.09.2018 у справі №817/820/16, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Надаючи оцінку правомірності прийняття означеного рішення в межах дотримання процедури прийняття цього рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо наявності у відповідача підстав для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, то із змісту витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 29.05.2025 № ЦО-16895, долученого позивачем до матеріалів справи, суд встановив, що таке не містить жодних посилань на підстави для його прийняття.
Разом з цим, пунктом 51 Порядку №1338 встановлено, що підставою проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішень про встановлення інвалідності є наявність постанови слідчого, прокурора або ухвали слідчого судді.
Відповідно до статті 110 КПК України рішення слідчого приймається у формі постанови. Постанова слідчого складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Постанова слідчого виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне рішення.
У контексті оцінки підставності ініціювання перевірки колегія суддів Верховного Суду в постанові від 20.02.2026 у справі №280/4630/25 враховала правову позицію Судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 07.08.2019 у справі №826/2212/17, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого, прийняті у межах кримінального провадження, до моменту їх скасування у встановленому КПК України порядку.
Якщо документ правоохоронного органу, на який посилається відповідач, має характер процесуального акта, прийнятого в межах кримінального провадження, та є обов`язковим до виконання, його отримання створює для відповідача правовий обов`язок реагування у межах компетенції, визначеної пунктом 51 Порядку №1338.
Водночас для визнання такого документа належною підставою у розумінні пункту 51 Порядку №1338 судам необхідно встановити його процесуальну природу та відповідність формі, передбаченій законом. Сам по собі лист правоохоронного органу без з`ясування, чи є він процесуальним рішенням у межах кримінального провадження або належним запитом робочої групи з моніторингу, не може автоматично свідчити про виникнення у відповідача обов`язку проведення перевірки.
Суд зауважує, що на виконання вимог ухвал суду першої інстанції від 12.09.2025 та від 12.11.2025 відповідач не надав жодних документів, у тому числі доказів, що стали підставою для проведення перевірки (зокрема, копії постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, запиту робочої групи чи результатів моніторингу) обґрунтованості рішення Личаківської міжрайонної МСЕК від 05.12.2023 (довідка серії 12ААГ № 601446) про встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності.
Як наслідок відповідачем не виконано обов`язок, передбачений частиною другою статті 77 КАС України, щодо доказування правомірності свого рішення, а зокрема не надано до суду відповідного документу, що слугував правовою підставою, яка визначена п. 51 Порядку № 1338 для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу IІI групи інвалідності.
Щодо необхідності повідомлення особу про перевірку рішення МСЕК, то відповідно до пункту 17 Порядку №1338 оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем (далі - лікар, який направив):
- лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги, лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності ознак, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим Постановою № 1338;
- головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії щодо осіб, в яких за результатами проходження військово-лікарської, лікарської експертизи виявлено ознаки, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим Постановою №1338.
Згідно з пунктом 24 Порядку №1338 після отримання закладом охорони здоров`я електронного направлення в електронній системі таке направлення розглядається адміністратором закладу охорони здоров`я (далі - адміністратор), який є уповноваженою особою закладу охорони здоров`я, в якому створено експертну команду. У закладі охорони здоров`я може бути уповноважено кількох осіб для виконання функцій адміністратора.
Відповідно до абзацу 5 пункту 27 Порядку №1338 підставами для повернення адміністратором документів на доопрацювання є невідповідність критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим Постановою №1338.
Також, згідно з пунктом 51 Порядку №1338 оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання ЦОФСО приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 52 Порядку №1338 встановлено, що у разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття цієї особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Відповідно до пункту 53 Порядку №1338 після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв`язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).
Однак, як встановив суд першої інстанції і цього не спростовано в апеляційній, у справі відсутні будь-які докази, що підтверджують надіслання позивачу рішень або повідомлення про необхідність проведення повторного оцінювання, зокрема, кореспонденції від ЦОФСО при державній установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», у тому числі рекомендованих листів з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання.
Також, у матеріалах справи відсутні докази формування та надіслання позивачу електронного направлення, що сформоване в електронній системі лікарем.
Враховуючи викладене суд висновує, що огляд позивача відповідачем відбувся заочно та за відсутності повного медичного обстеження, без проведення необхідних досліджень для вирішення питання про невизнання її особою з інвалідністю.
Разом з цим, потрібно зауважити, що позивач не належить до жодної із категорій громадян щодо яких експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи може проводити розгляд справи заочно, без особистої участі особи. При цьому, відповідачем не надано доказів подання направлення на оцінювання лікарем особи, яка має об`єктивні, підтверджені документально складності з пересуванням і не підпадає під критерії заочного огляду із зазначенням у направленні на оцінювання бажаної форми проведення оцінювання.
Також, у витягу з рішення експертної команди від 29.05.2025 № ЦО-16895, долученого позивачем до матеріалів справи, відсутні будь-які дані про прийняття відповідачем рішення про необхідність проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування позивача, відсутня дата проведення такого повторного оцінювання та не вказано заклад охорони здоров`я (Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідний інститут реабілітації осіб з інвалідністю...»), на базі якого, згідно з вимогами пункту 51 Порядку № 1338, мало б проводитися повне медичне обстеження та повторне оцінювання.
Ба більше, у відповідних розділах витягу з рішення № ЦО-16895 відсутні будь-які відмітки чи дані про «Відмову особи від повного медичного обстеження, необхідних досліджень та/або неприбуття особи»; відповідачем не вказано ні факту неприбуття позивача на обстеження (після належного виклику, докази якого також відсутні), ні факту відмови позивача від медичного обстеження.
Проте відповідач, незважаючи на викладене, та за відсутності єдиної законної підстави для заочного скасування (якою, згідно з абзацом 10 пункту 51 Порядку № 1338, є саме відмова або неприбуття належним чином повідомленої особи), прийняв рішення про фактичне скасування попереднього рішення Личаківської МСЕК від 05.12.2023 (шляхом «невстановлення» групи інвалідності).
Отже, скасовуючи рішення МСЕК про встановлення інвалідності, відповідач фактично здійснив повторне оцінювання функціонального стану особи, дійшовши висновку, що ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі позивача, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності згідно з чинним законодавством.
Проте таке оцінювання відбулось лише за медичними документами без дотримання встановленого порядку його проведення, зокрема без належного повідомлення позивача про таке оцінювання, без проведення повного медичного обстеження особи та необхідних досліджень, що суперечить нормам Порядку № 1338.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення Личаківської міжрайонної МСЕК від 05.12.2023 (довідка серії 12ААГ № 601446), яким позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності здійснено без наявності належних підстав та без належного повідомлення позивача про таке оцінювання, без проведення повного медичного обстеження особи та необхідних досліджень, що суперечить нормам Порядку № 1338.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірне рішення експертної команди ЦОФСО Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 29.05.2025 № ЦО-16895 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у справі №380/18476/25 – без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
М.А. Пліш
Оригінал: reyestr.court.gov.ua